Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №945/1614/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1614/26

Провадження № 3/945/456/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Нова Одеса, Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

встановила:

Згідно протоколу серії ВАД № 875518 від 25.06.2026, 24 травня 2026 року приблизно о 22 год. 37 хв., на а/д Т-1506 на 19км+100м, велосипедист ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3.б ПДР України, також ОСОБА_2 їхав на велосипеді в темну пору доби без світловідбивачами і без увімкненого ліхтаря (фари), чим порушив п. 6.2 ПДР України, внаслідок чого водій автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , не помітив ОСОБА_2 на велосипеді, внаслідок чого сталося ДТП. Транспортні засоби зазнали технічні ушкодження, чим завдано матеріальні збитки. На момент вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 виповнилось 15 років, до відповідальності притягається мати – ОСОБА_1 .

За таких обставин, уповноважений на складання адміністративного протоколу працівник правоохоронного органу, кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст.184 КУпАП, як вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

У судові засідання, призначені на 13.07.2026, 29.07.2026 та 13.08.2026 ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомленою належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою, однак на адресу суду повернулись конверти з приміткою «адресат відсутній».

За таких обставин, враховуючи розумність строків розгляду справи, відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши протокол та письмові матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.

Стаття 184 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей

Зі змісту ч.3 ст.184 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена батьків або осіб, які їх замінюють за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому, ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, що їх замінюють від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що призвело до вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

За порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.3 ст.184КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150,180 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Статтею 150 СК України, визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

За вказаних обставин, протокол про адміністративне правопорушення обов`язково має містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність за ч.3 ст.184 КУпАП, від яких саме обов`язків батьки ухилились, що стало причиною вчинення неповнолітніми у віці до 16 років адміністративного правопорушення.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №875518 від 25.06.2026, складеного відносно ОСОБА_1 зазначено, що неповнолітній ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою чим порушив п. 2.3.б ПДР України, також ОСОБА_2 їхав на велосипеді в темну пору доби без світлоповетачами і без увімкненого ліхтаря (фари) чим порушив п. 6.2 ПДР України, внаслідок чого водій ОСОБА_3 автомобіля ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , не помітив ОСОБА_2 на велосипеді, в наслідок чого сталося ДТП. Транспортні засоби зазнали технічні ушкодження, чим завдано матеріальні збитки.

Однак, від виконання яких саме батьківських обов`язків ухилилась ОСОБА_1 , якими нормами закону вони передбачені у протоколі не зазначено.

Тобто, у протоколі не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП.

Отже, за наведеного, невикладення суті адміністративного правопорушення позбавляє процесуальної можливості суд з`ясувати обставини вчинення адміністративного правопорушення, вину особи у його вчиненні, а відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд наголошує, що він не має права самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Необхідно також зазначити, що суд не повинен в даному конкретному випадку не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов`язкові передумови для притягнення особи до адміністративної відповідальності, за органи, які складають адміністративні протоколи, та формально підходити до розгляду таких матеріалів, та приймати рішення притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дії ОСОБА_1 , які зазначені у протоколі серії ВАД №875518 від 25.06.2026, не утворюють події та складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, у зв`язку з чим, в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст 247 п.1, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.3 ст.184 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя Олена ЛОПІНА