Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №475/966/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/966/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 серпня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Єгорової Н.І.,

за участі секретаря Маковецької Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Доманівка Вознесенського району Миколаївської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу посилаючись на те, що починаючи з 2000 року і по 2026 рік вона разом з відповідачем перебували у фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу.

За час проживання однією сім' єю вони мали подружні права та обов"язки , вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку: робили ремонти , купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Крім того, всі свята вони проводили в колі рідних та друзів. ОСОБА_2 спілкувався з родичами позивачки, позивачка спілкувалася з родичами відповідача.

З 2000 року по 2012 рік сторгни проживали спільно за однієб адресою в АДРЕСА_1 . Починаючи з 2013 року вони змінили місце проживання та стали спільно проживати в АДРЕСА_2 . За час спільного проживання однією сім"єю за спільні кошти вони сплачували комунальні послуги, разом організовували побут, здійснювали взаємну підтримку у повсякденному житті.

Позивачка зазначає, що її та ОСОБА_2 родичі, сусіди, знайомі, працівники підприємств, де вони працюють, та інші особи сприймали як сімейну пару тому що вони спільно відвідували сімейні, побутові та суспільні заходи, разом приймали гостей і підтримували спільні відносини з родичами і знайомими, спільно вирішували питання, які за своїм змістом є питаннями сімейного життя.

На теперешній час позивачка є особою пенсійного віку. Крім того, між нею та відповідачем виникають питання щодо утримання непрацездатної позивачки.

У зв"язку з тим, що іншим способом встановити спільне проживання як подружжя неможливо, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Позивачка в судове засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, у відзиву на позовну заяву повідомив, що визнає позовні вимоги і не заперечує проти факту спільного прожиання з позивачкою як подружжя. В заяві просить справу розглянути без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Із позовної заяви вбачається, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають однією сім"єю з 2004 року по 2026 рік, тобто перебувають у фактичних шлюбних стосунках без реєстрації шлюбу, проти чого відповідач не заперечує, повідомивши про це у відзиву на позовну заяву.

Згідно акту обстеження від 22 .06.2026 щодо виявлення проживаючих у будинку АДРЕСА_2 , що складений депутатом Доманівської селищної ради округу №2 в присутності сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 проживають за вказаною адресою однією сім"єю протягом 14 років.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , долучених до акту обстеження, вони в якості сусідів підтверджують проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім"єю в одному будинку.

Відповідно до відомостей про реєстрацію місця проживання, а саме витягу з реєстру територіальної громади та копії паспорту ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 , сторони мали однакову адресу місця проживання.

Згідно платіжних інструкцій за поточний період 2026 р. та довідок про стан розрахунків побутового споживача за період 2019 по 2025, комунальні послуги сплачувалися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

На підвтердження подружніх стоснків позивачкою долучено до справи фотозображення, на яких зафіксіровані сторони як сімейна пара на святах, на відпочинку та в коло родини та друзів.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт спільного проживання з відповідачем як подружжя без реєстрації шлюбу, крім того позивач визнав позовні вимоги і не заперечував проти даного факту.

На теперешній час між сторонами виникли спірні питання щодо утримання непрацездатної позивачки.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить із законодавчого врегулювання правовідносин, що складались між сторонами.

Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно із частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ст.91 СК України- якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім"єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до ст.76 цього Кодексу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22) зазначено, що «у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України)».

Аналізуючи письмові докази, надані позивачем та відзив на позовну заяву відповідача, у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем доведений факт спільного проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, спільне ведення господарства, сплата комунальних послуг та придбання спільного майна.

Беручи до уваги, що на даний час між сторонами виникли спірні питання щодо утримання одного з непраценздатних супругів, а факт проживання однією сім"єю тривалий час, неможливо встановити іншим способом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджено понесені витрати на сплату судового збору.

За змістом ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331.20грн.

На підстави викладеного та керуючись ст.ст. 1, 24, 56, 60, 69-71 СК України, ст.ст. 15, 16, 364, 368, 372, 657 ЦК України, ст.ст.71, 81, 82, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код РНОКПП НОМЕР_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 01.01.2004 року по 23.06.2026рік.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене в день його проголошення, або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : Н. І. Єгорова