Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №468/1949/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1949/26

3/468/418/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєва Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

22.07.2026 близько 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив акт домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпіла не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та його розгляд в Баштанському районному суді Миколаївської області, не подавав письмових заперечень проти протоколу, проте надав піисьмові пояснення під час його складання, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.251 КУпАП, вказано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи:

- даними протоколу від 22.07.2026 серії ВАД №876539, а саме: 22.07.2026 близько 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив акт домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої;

- рапортом поліцейського, згідно з яким 22.07.2026 о 10 годині 20 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , батько заявниці прийшов до її будинку, кидає сміття, ображає, не хоче уходити;

- заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , згідно з якими просить вжити заходів до її батька ОСОБА_1 , який 22.07.2026 приніс під ворота її будинку сміття, почав розвішувати його на паркані, ображав нецензурною лайкою, на прохання прибрати почав вести себе агресивно, погрожувати її та її дітям, лаявся нецензурною лайкою, такі дії з його боку відбуваються систематично;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який вказав, що 22.07.2026 близько 10 годині 00 хвилин він прийшов до помешкання своєї доньки за адресою: АДРЕСА_2 та розвішував речі, які намокли під дощем, на паркані, оскільки донька не пускала його на подвір`я. З цього приводу у них виник конфлікт, в ході якого він виражався нецензурною лайкою;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 607049 від 22.07.2026, яким ОСОБА_1 на 1 добу заборонено у будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_2 .

На підставі викладеного судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (погрози, образи), внаслідок чого завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує суспільну небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ: