Суд: Ренійський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 09 серпня 2026 р.
Справа: №510/1139/26
Суддя: Дудник В. І.
Справа № 510/1139/26
Провадження № 2/510/2085/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.08.2026 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.
Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін по справі; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 12.01.1999р.; копія технічного паспорту квартиру АДРЕСА_1 ; копія договору купівлі – продажу від 18.12.2025р.; копія акту прийому – передання за договором купівлі – продажу від 18.12.2025р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач через представника звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачів, зазначивши, що 18.12.2025 р. між ним та відповідачами була досягнута домовленість про купівлю належної відповідачам на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 за 42338,40 грн. 18.12.2025р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивач передав відповідачам обумовлену суму, а відповідачі передали документи на квартиру, ключі від неї та саму нерухомість в натурі. У майбутньому відповідачі пообіцяли позивачу укласти договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.
Після вчинення правочину позивач розпорядився щодо догляду за придбаною нерухомістю, зробив там ремонт, сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач неодноразово звертались до відповідачів, однак вони від посвідчення договору ухилялись, на прохання позивачів про зустріч не реагують, мотивуючи нестачею вільного часу. Пізніше, при зустрічі, відповідачі пояснили, що засвідчити угоду в нотаріальному порядку неможливо, оскільки квартира належить їм на праві власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 12.01.1999р., однак вони не зареєстрували належне їм право власності у Державному реєстрі речових прав.
При зверненні до відповідних органів із питанням про переоформлення документації на квартиру на себе, позивачу було роз`яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Також не підлягає віндикації майно, що було продане набувачу у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, може бути витребуване в усіх випадках.
Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Враховуючи вищевикладені засади законодавства, сторони у справі – позивач є добросовісним набувачем, оскільки на час укладення письмової угоди про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 , він не знав і не міг знати про те, що відповідачі не мали права на відчуження нерухомості, у зв`язку із тим, що вони належним чином не оформили право власності на квартиру. Отже, вбачаються правові підстави для набуття позивачем права власності на вищевказану нерухомість, як добросовісним набувачем.
Як вже зазначалося вище, між позивачем та відповідачами була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 продали, а позивач купив квартиру АДРЕСА_1 . 18.12.2025р. позивач передав відповідачам обумовлену суму, а відповідачі передали позивачам документи на квартиру (які були в наявності) за цією ж адресою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Оскільки це виявилося неможливим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідачів щодо нерухомого майна та встановленні права на нерухомість у позивача як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на нерухомість за позивачем, як добросовісним набувачем.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 330, 388, 397, 657 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Вячеслав ДУДНИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua