Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №521/7976/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/7976/26

Пр-ня по справі № 1кп/521/1646/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

13 серпня 2026 року

Хаджибейський районний суд міста Одеси засідаючи у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1

із секретарем судового засідання – ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12026162470000435 від 24.03.2026 року, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Шостакове Катеринопільського району Черкаської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, працює двірником у приватному порядку, неодружений, спільно проживає з ОСОБА_4 , дітей немає, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 (підвальне приміщення), раніше не судимого, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник – адвокат ОСОБА_6

інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_3 , 24 березня 2026 року, приблизно о 06 год. 10 хв., перебував за адресою свого місця проживання, а саме в підвальному приміщенні під`їзду № 1, будинку АДРЕСА_3 , де разом з ним перебувала його співмешканка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ОСОБА_3 перебував у фактичних сімейних відносинах та вів спільне господарство.

В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, спричинений ревнощами з боку ОСОБА_4 . Під час сварки та означеного конфлікту, ОСОБА_3 , будучи імпульсивним, невитриманим, який не вміє сприймати думки та судження інших, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, схопив з поверхні столу розкладний ніж та утримуючи його у правій руці, завдав два удари вказаним ножом в область нижньої частини живота ОСОБА_4 , тим самим спричинивши останній проникаючу колото-різану рану живота в нижній третині справа (в ділянці мезогастрію) з наскрізним ушкодженням парієтальної очеревини правого підребер`я та пораненням діафрагмальної поверхні правої частки печінки; проникаюча колото-різана рана живота в нижній третині зліва (в ділянці мезогастрію) з пораненням лівого прямого м`яза живота та великого чепця, які ускладнились активною внутрішнє-черевною кровотечою (100 мл.).

Вказані ушкодження, як окремо так і разом, згідно п. 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України ввід 17.01.1995 року, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 показав, що свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що приблизно протягом півтора роки проживає спільно з ОСОБА_7 , у підвальному приміщенні, в будинку АДРЕСА_3 . Дату не пам`ятає, однак приблизно о 06 год. 00 хв. ранку у нього виникла сварка з ОСОБА_4 на ґрунті ревнощів. Вона приревнувала його до інших жінок. Він у свою чергу також почав її казати про певні ревнощі до неї. Перед цим він випив пляшку пива (0,5 л.). З вечора він випив приблизно 1 літр пива. Під час сварки, він схопив ніж і наніс у живіт ОСОБА_4 два удари. Після цього, зрозумівши, що накоїв викликав швидку медичну допомогу та поліцію. Коли приїхала поліція, він видав їм ніж, яким наніс удари. Не переховувався від поліції. У вчиненому щиро кається і просить вибачення у своєї співмешканки.

2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим та потерпілою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

3.1.Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого судом визнаються: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також стан здоров`я обвинуваченого, який відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 960339ф від 28.04.2025 року: Має діагноз – клінічна стадія ІІІ Легеневий туберкульоз; В20.0, Хвороба зумовлена ВІЛ, з проявами мікобактеріальної інфекції. Має захворювання ВІЛ інфекції.

3.2.Обставиною, яка обтяжує покарання: є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

3.3.Суд не визнає як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки сторона обвинувачення не зазначила вказану обставину у обвинувальному акті. Суд не може самостійно погіршити становище особи, навіть при умові встановлення такої обставини.

4.Мотиви призначення покарання.

4.1.Переходячи до головного питання – призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також викладену вище обставину, що обтяжує покарання та відсутність обставин, які пом`якшують покарання.

4.2. ОСОБА_3 знаходиться у віці 44 років. Народився у с. Шостакове Катеринопільського району Черкаської області. Потім з батьками переїхав до м. Прилуки Чернігівської області, де закінчив школу. Потім переїхав у с. Яски Біляївського району Одеської області. З 2001 року, з 18 років самостійно проживає і працює в м. Одесі. Отримав лише неповну середню освіту (ЗОШ 9 класів). Неофіційно працює двірником на приватних заробітках. Раніше не судимий. Відомостей про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності прокурором не надано.

4.3.Офіційно ОСОБА_3 неодружений. Дітей немає. З потерпілою ОСОБА_4 проживає спільно як подружжя приблизно 1,5 роки. За цей час в них не було серйозних конфліктів і сварок, які б переростали у бійку. Загалом в них досить помірні сімейні стосунки. Звичайні побутові сварки іноді бувають, однак без будь-яких наслідків у вигляді порушення суспільної моралі та правопорушень.

4.4.Алкоголь ОСОБА_3 вживає помірно, не зловживаючи. Однак, в кінці робочого дня може випити пляшку пива.

4.5.Щодо особистого життя, ОСОБА_3 також показав, що його батьки померли дуже давно. Мати померла у 2001 році, а батько помер у 2003 році. Брати померли.

4.6.Він проходив медичну комісію для проходження військової служби за мобілізацією. Однак, його визнали не придатним, оскільки він має захворювання ВІЛ інфекції і туберкульоз.

4.7.Допитуючи обвинуваченого, судом встановлено, що останній є дуже обмеженим у світосприйнятті, має дуже слабку уяву та лімітовану здатність до висловлювання думок. Йому складно публічно оголосити власні думки, оскільки він має досить вузькі можливості словникового запасу та інформативно-порівняльного апарату мислення. Іноді деякі його висловлювання важко зрозуміти, оскільки вони наче відірвані від реальності.

4.8.Обставини провадження дають можливість побачити, що обвинувачений в пориві гніву і запальності здатний на неадекватні дії, що можуть бути пов`язані з спричиненням непоправної шкоди здоров`ю іншій людині. Так, в теперішній час він всіляко жалкує про вчинене, натомість, реакція за наслідками його дій, не може звільняти від адекватної реакції держави на встановлені порушення закону.

4.9.Суд виділяє також у даному злочині факт почуттів обвинуваченого у вигляді злоби, гніву, навіть ненависті та ворожнечі, які мали місце у випадку звичайної побутової сварки. Тобто, сама сварка не мала такого ступеню конфлікту, який б дав хоча б мінімальні можливості на бійку. Застосування ножа при такій сутичці не є нормальним. Така агресивність притаманна неосвіченим людям, які не мають не тільки обов`язкових ознак культури, але й притаманну людям вихованість, вміння слухати і прислухатись, вміння чути думки і судження інших.

4.10.Відповідно призначення покарання ОСОБА_3 буде виходити саме з цієї думки суду, оскільки нажаль обвинуваченому не можна довіряти. Не має можливості переконатись у достойній та виважені поведінці обвинуваченого у випадку повторення наприклад емоційної поведінки його співмешканки ОСОБА_4 . ОСОБА_3 , на жаль, викликає у суду думку про можливість вчинення ітераційних дій аналогічного характеру, у випадку схожих за змістом подій з`ясування стосунків у сімейному колі. На це в тому числі впливає відсутність правильного мислення, певна інтелектуальна обмеженість, що проявляється в особистості ОСОБА_3 . Дуже сильно проявляється у висловах особи, відсутність або недостатність гнучкості розуму, існування певних стереотипних суджень, невміння або небажання сприймати нову, складнішу інформацію.

4.11.Відповідно у суду є об`єктивні побоювання, що обвинувачений може ітераційно вчинити аналогічні дії, майже машинально, без урозуміння всієї повноти наслідків таких дій для інших.

4.12.Загальновідомо, що воля людини загалом несе (серед іншого) і вину. Не всі потяги волі розумні. Як природна, воля може бути і нерозумною, частиною суперечить розуму, частиною випадковою. Відчуття, що супроводжують будь-яке діяння і відрізняють його від простої випадковості є: намір і воля. Те, що пов`язує і спрямовує всі тілесні рухи до одного спільного кінця, називається намір. Намір є споглядання розумом одного загального результату, до якого ведуть усі тілесні рухи разом узяті.

4.13.У даному випадку, те що видається обвинуваченому, що він не бажав вчинити такі дії тяжкі для здоров`я його співмешканки дії, насправді є нічим іншим ніж свідомими діями, якими він сам зруйнував існуючи позитивні зв`язки із суспільством. Будучи у стані легкого алкогольного сп`яніння, він знищив в собі, як в людині самосвідомість та правильну оцінку зовнішнього світу, а отже і здатність самовизначення. Слід зазначити, що ОСОБА_3 сам довів себе до вказаного стану алкогольного сп`яніння. Відповідно частково такий стан і привів його до скоєння кримінального правопорушення.

4.14.Злий намір (умисел) у тій чи іншій формі, є необхідна якість для умисних видів злочинів. Однак, для деяких злочинів, ця складова має бути в особливій формі. Та форма дій, яка була встановлена у ОСОБА_3 дає ґрунт лише для думки про конкретизований злий намір (умисел) і бажання досягнути певного результату, у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Обвинувачений не маючи розумних підстав для обурення, оскільки словесний конфлікт щодо ревнощів очевидно вийшов на підвищенні тони, перейшов межу допустимої і головне законної поведінки у суспільстві. Він напав на потерпілу, жінку, яка не проявляла будь-якого ступеню агресії і злоби по відношенню до ОСОБА_3 , при цьому маючи фізичні переваги та здійснив насилля над своєю співмешканкою із застосуванням ножа, яка не очікувала такого тяжкого насилля, що призвело до тяжких наслідків.

4.15.Разом з тим, суд при призначенні покарання враховує, що потерпіла ОСОБА_4 спільно проживає з обвинуваченим і простила йому його агресивну поведінку, яка призвела до скоєння правопорушення. Вона висловила свою думку з приводу покарання, в якій просила суд його суворо не карати, а воліла про призначення йому покарання не пов`язаного з позбавленням волі.

4.16.Суд враховує відносини, що склались між обвинуваченим та потерпілою та вважає, що психологічне ставлення потерпілої до обвинуваченого, її прощення та примирення з ОСОБА_3 , з урахуванням часу, що минув після конфлікту, може бути самостійною обставиною, яка може частково пом`якшити покарання обвинуваченому.

4.17.Переходячи до питання виду та міри покарання, суд вважає за необхідне зазначити, що було б справедливим по відношенню до суспільства та особисто потерпілої, щоб покарання для обвинуваченого було б пропорційним вчиненому порушенню суспільних відносин. Разом з тим, неможливо врівноважити такі різнорідні поняття (часткова втрата здоров`я потерпілою і покарання, як захід примусу від держави для обвинуваченого).

4.18.Неодноразово суд проводив думку, що злочин породжує моральний борг, який повинен бути сплачений. На думку ОСОБА_8 Кістяківського «покаранням називаються ті заходи, які за вироком суду застосовуються проти злочинця, і які завдають йому страждань і забирають у нього різні види благ та прав, які йому належать. Покарання є прямим наслідком злочину. Це відображення від завданого удару, реакція з боку суспільства, інтереси якого зачеплені злочином»1. І хоча сучасний кримінальний закон прямо зазначає у ч. 3 ст. 50 КК, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, є очевидним, що за своїм змістом покарання приносить людині лише страждання. Натомість обвинувачений повинен розуміти, що вчиняючи злочинну дію, вона має наслідком невідворотне покарання, яке для нього буде певним чином стражданням, а також позбавить його різних видів благ та прав, які йому вільно належать у демократичному суспільстві. На жаль, такими благами розумно скористатись ОСОБА_3 не зміг.

4.19.Таким чином, визначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає, що у даному випадку останній заслуговує на милосердне ставлення до нього, оскільки вчинивши кримінальне правопорушення він одразу осягнув всі негативні наслідки від вчиненого викликавши швидку медичну допомогу та поліцію та допомагавши органу досудового розслідування у розслідуванні вказаного злочину. Окрім того, враховуючи певне примирення з потерпілою та її прощення обвинуваченого, суд вважає, що такі факти також дають ґрунт для зниження покарання, що передбачено у санкції статті. Захворювання обвинуваченого безсумнівно доводять необхідність рахуватись з такими відомостями, оскільки вони безпосередньо впливають на фізичні можливості відбуття покарання людиною. Відповідно, з урахуванням декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених правопорушень до ОСОБА_3 можливо застосувати положення ст. 69 КК. Суд вважає, що покарання повинно бути як карою, так і засобом для стримування у майбутньому самого обвинуваченого та інших громадян від ітераційних дій. При цьому покарання не повинно бути помстою до обвинуваченого, враховуючи його антисоціальну поведінку. Ступінь призначеного покарання повинен бути настільки суворим, щоб забезпечувати всі викладені ризики. Суд, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, та особистість обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому правопорушенні, призначає покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК, нижче від найнижчої межи, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України, однак пов`язане з позбавлення волі. При цьому суд вважає, що підстав для застосування положень ст. 75 КК до обвинуваченого немає. Наслідки від кримінального правопорушення занадто тяжкі, а ОСОБА_3 не переконав до кінця суд у добропорядній поведінці у випадку застосування до нього більш м`яких заходів державного осуду. Залишається думка про відсутність повної довіри до емоційного стану та поведінки обвинуваченого і як наслідок існує необхідність певного спостереження за обвинуваченим в умовах ізоляції. При цьому строк покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на думку суду є занадто значним для обвинуваченого. Покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік буде розумним та справедливим по відношенню до обвинуваченого.

5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

5.1.Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов`язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК, належить покласти на обвинуваченого.

5.2.Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

5.3.Речові докази –

1)джинсові штани із плямами РБК; кросівки чорного кольору марки «Rebook» із плямами РБК; мобільний телефон у корпусі блакитного кольору марки «Tecno Spark» із сім-картою «Київстар»; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_3 ; довідку про внесення відомостей до ЄДИНОГО державного демографічного реєстру № 1814347-2025 на ім`я ОСОБА_3 ; 2 роздруківки із результатами лабораторних досліджень ОСОБА_3 від 14.08.2024 року; картку платника податків ОСОБА_3 ; 2 довідки із КНП «ООСЗХ» ООР; 2 виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 960339ф на ім?я ОСОБА_3 ; витяг з реєстру територіальної громади № 2025/010716685; банківську картку № НОМЕР_2 ; записку із зазначенням пін-коду, які вилучено у ОСОБА_3 під час його затримання 24.03.2026 року, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК необхідно повернути обвинуваченому ОСОБА_3

2)Оптичний носій DVD-R диск марки «Verbatim», який наданий КНП «ОЦЕМД І МК» ООР та який містить аудіофайл МР3 (mp3) з назвою «24.03.2026 – 108АВ» тривалістю 01 хв. 41 сек., на підставі ч. ч. 3, 5 ст. 100 КПК необхідно залишити в матеріалах провадження.

3)Змив з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_3 , які поміщені та упаковані до паперового конверту коричневого кольору; Зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук підозрюваного ОСОБА_3 , які поміщені та упаковані до паперового конверту коричневого кольору; Паперовий конверт білого кольору з рештою осаду в пробірках «Eppendorf» та паперовий конверт білого кольору з витяжками на марлі з піднігтьовим вмістом обох рук ОСОБА_3 ; Предмет, схожий на складний ніж зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового пакету коричневого кольору; Паперовий конверт білого кольору з рештою осаду в пробірках «Eppendorf» та паперовий конверт білого кольору з частиною змивів на марлі, зроблених зі складного ножа, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК необхідно знищити, як майно яке не має ніякої цінності і не може бути використано.

4)Джинсові штани синього кольору (34 розмір); домашні тканинні тапочки сірого кольору із речовиною бурого кольору; футболка рожевого кольору із надписом «Nobody Carse» із плямами речовини бурого кольору та двома отворами у нижній частині, яку поміщено до паперового пакету коричневого кольору; светр червоного кольору із плямами речовини бурого кольору та двома отворами у нижній частині, яку поміщено до паперового пакету коричневого кольору; светр сірого кольору із металевою блискавкою та двома отворами у нижній частині, яку поміщено до паперового пакету коричневого кольору, які вилучено під час огляду місця події 24.03.2026 року біля будинку № 58 по вул. Івана та Юрія Лип в м. Одеси, навпроти під`їзду № 1, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК повернути потерпілій ОСОБА_4 .

5.4.Оскільки вироком суду до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили.

5.5.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.1.Визнати ОСОБА_3 , винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК, у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

1.2.Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту оголошення вироку суду, тобто з 13.08.2026 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з дня затримання під час досудового розслідування, а саме з 24.03.2026 року по день набрання законної сили вироком суду.

1.3.Застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – продовжити. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію, у випадку набрання вироком суду законної сили.

1.4.На підставі ч. 2 ст. 534 КПК, вирок суду в частині обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному та безумовному виконанню.

1.5.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року, а саме з: 1)Джинсових штанів із плямами РБК; кросівок чорного кольору марки «Rebook» із плямами РБК; мобільного телефону у корпусі блакитного кольору марки «Tecno Spark» із сім-картою «Київстар»; паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , який виданий на ім?я ОСОБА_3 ; довідки про внесення відомостей до ЄДИНОГО державного демографічного реєстру № 1814347-2025 на ім`я ОСОБА_3 ; 2 роздруківок із результатами лабораторних досліджень ОСОБА_3 від 14.08.2024 року; картки платника податків ОСОБА_3 ; 2 довідок із КНП «ООСЗХ» ООР; 2 виписок із медичної карти амбулаторного хворого № 960339ф на ім?я ОСОБА_3 ; витягу з реєстру територіальної громади № 2025/010716685; банківської картки № НОМЕР_2 ; записки із зазначенням пін-коду.

1.6.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року, а саме з: 1)Джинсових штанів синього кольору (34 розміру), домашні тканинні тапочки сірого кольору із речовиною бурого кольору; Футболки рожевого кольору із надписом «Nobody Carse» із плямами речовини бурого кольору та двома отворами у нижній частині; светру червоного кольору із плямами речовини бурого кольору та двома отворами у нижній частині; светр сірого кольору із металевою блискавкою та двома отворами у нижній частині; бюстгалтеру бежевого кольору; зв?язку ключів, які вилучені під час огляду речей 24.03.2026 року.

1.7.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 року, а саме з: 1) Складний ніж зі слідами речовини бурого кольору на лезі, який вилучено 24.03.2026 року під час огляду місця події з поверхні лавочки, розташованої напроти першого під`їзду будинку № 58 на вул. Івана та Юрія Лип у м. Одесі.

1.8.Скасувати заборону накладену ухвалами слідчого судді у вигляді заборон розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.

1.9.Речові докази –

1)джинсові штани із плямами РБК; кросівки чорного кольору марки «Rebook» із плямами РБК; мобільний телефон у корпусі блакитного кольору марки «Tecno Spark» із сім-картою «Київстар»; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий на ім?я ОСОБА_3 ; довідку про внесення відомостей до ЄДИНОГО державного демографічного реєстру № 1814347-2025 на ім`я ОСОБА_3 ; 2 роздруківки із результатами лабораторних досліджень ОСОБА_3 від 14.08.2024 року; картку платника податків ОСОБА_3 ; 2 довідки із КНП «ООСЗХ» ООР; 2 виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 960339ф на ім?я ОСОБА_3 ; витяг з реєстру територіальної громади № 2025/010716685; банківську картку № НОМЕР_2 ; записку із зазначенням пін-коду, які вилучено у ОСОБА_3 під час його затримання 24.03.2026 року – повернути обвинуваченому ОСОБА_3

2)Оптичний носій DVD-R диск марки «Verbatim», який наданий КНП «ОЦЕМД І МК» ООР та який містить аудіофайл МР3 (mp3) з назвою «24.03.2026 – 108АВ» тривалістю 01 хв. 41 сек. – залишити в матеріалах провадження.

3)Змив з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_3 , які поміщені та упаковані до паперового конверту коричневого кольору; Зрізи нігтьових пластин з лівої та правої рук підозрюваного ОСОБА_3 , які поміщені та упаковані до паперового конверту коричневого кольору; Паперовий конверт білого кольору з рештою осаду в пробірках «Eppendorf» та паперовий конверт білого кольору з витяжками на марлі з піднігтьовим вмістом обох рук ОСОБА_3 ; Предмет, схожий на складний ніж зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового пакету коричневого кольору; Паперовий конверт білого кольору з рештою осаду в пробірках «Eppendorf» та паперовий конверт білого кольору з частиною змивів на марлі, зроблених зі складного ножа – необхідно знищити, як майно яке не має ніякої цінності і не може бути використано, після набрання законної сили вироком суду.

4)Джинсові штани синього кольору (34 розмір); домашні тканинні тапочки сірого кольору із речовиною бурого кольору; Футболка рожевого кольору із надписом «Nobody Carse» із плямами речовини бурого кольору та двома отворами у нижній частині, яку поміщено до паперового пакету коричневого кольору; светр червоного кольору із плямами речовини бурого кольору та двома отворами у нижній частині, яку поміщено до паперового пакету коричневого кольору; светр сірого кольору із металевою блискавкою та двома отворами у нижній частині, яку поміщено до паперового пакету коричневого кольору, які вилучено під час огляду місця події 24.03.2026 року біля будинку № 58 по вул. Івана та Юрія Лип в м. Одеси, навпроти під`їзду № 1 – повернути потерпілій ОСОБА_4 .

1.10.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 4946 (чотири тисячі дев`ятсот сорок шість) гривень 18 копійок.

1.11.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано.

1.12.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

1.13.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

1.14.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я:

ОСОБА_9 підручник загального кримінального права» 1891 р., Репринтне видання Київ; Видавець ОСОБА_10 2009 р; С. 696

1 О.Ф. Кістяківський «Елементарний підручник загального кримінального права» 1891 р., Репринтне видання Київ; Видавець ОСОБА_10 2009 р; С. 696