Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №504/3767/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3767/26

Номер провадження 1-кп/504/625/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали кримінального провадження № 12026166330000048, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Енгельскенд Шамкірського району, р. Азербайджан, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, перебуваючого на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу і стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-23.05.2023 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000, 00 грн.

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 02.01.2025 солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення, і призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу і стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно положень п. 4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України.

Відтак, з дня відправлення до військової частини НОМЕР_1 , тобто з 02.01.2025 ОСОБА_2 почав проходити військову службу та набув статусу військовослужбовця на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу і стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 02.01.2025.

Разом з цим, ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді стрельця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу і стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», був засуджений вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 23.05.2023, який набрав законної сили 23.06.2023, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Так, 27.07.2023 ОСОБА_2 поставлено на облік Одеського районного відділу № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, як особу, засуджену до покарання у виді штрафу, ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді штрафу та наслідками його несплати.

Всупереч вимогам ст. 26 КВК України, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про свій обов`язок щодо сплати штрафу, призначеного йому вироком суду, впродовж місячного строку після набрання вироком законної сили та обов`язок повідомити Одеський РВ № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу, відповідних дій не вчинив, у зв`язку з чим, уповноваженим органом з питань пробації вжито заходів, визначених Порядком виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27.04.2018 та ст. 26 КВК України.

Так, 21.09.2023, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_2 розстрочено виплату штрафу, строком на 10 місяців в рівних частинах, тобто в розмірі 1700 грн. щомісячно.

В подальшому ОСОБА_2 21.11.2023 та 03.04.2024 здійснено оплати штрафу у загальному розмірі 3400 грн.

У зв`язку з викладеним, уповноваженим органом з питань пробації вжито заходів, визначених Порядком виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27.04.2018 та ч. 4 чт. 26 КВК України.

04.04.2024, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області відмовлено ОСОБА_2 в заміні несплаченої суми штрафу на покарання у вигляді громадських робіт.

В подальшому ОСОБА_2 16.05.2024 здійснено оплату штрафу в розмірі 1700,00 грн., але достовірно знаючи про свій обов`язок щодо сплати штрафу, призначеного йому вироком суду, засуджений ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою ухилення від сплати штрафу, без поважних причин, достовірно знаючи про свій обов`язок щодо сплати штрафу, маючи реальну можливість його сплатити, не вчинив жодних дій на виконання рішення суду у повному обсязі, чим свідомо ухилився від сплати штрафу, призначеного вироком суду, у повному обсязі, сплативши його частину у розмірі 5100,00 грн.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_2 , що був представлений захисником ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені в результаті досудового розслідування обставини, погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності. Викладене підтверджується заявою обвинуваченого ОСОБА_2 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні від 10.08.2026.

Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст. 302 КПК України просив розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст. 381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (кримінального проступку).

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 389 КК України – ухилення засудженого від сплати штрафу.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винуватого, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 66 КК України являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_2 в картотеці про перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться, за місцем проживання характеризується посередньо, згідно довідки Військової частини НОМЕР_3 від 15.11.2024 № 14/1648 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації, згідно довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) від 03.02.2025 № 1643/374.2, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , 24.01.2025 р. отримав бойове ураження внаслідок дій противника, а саме вибухову травму, за місцем служби характеризується посередньо.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Ухилення засудженого від сплати штрафу, карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 57 КК України, виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Пробаційний нагляд для військовослужбовців законодавчо дозволений вид покарання та прямі заборони для його застосування КК України не містить. Разом з цим, відбуття такого покарання в умовах проходження військової служби за мобілізацією може бути ускладнено місцем дислокації військової частини та необхідністю виконання бойових завдань в дні реєстрації в органі пробації.

Дефініція та правове регулювання строкової військової служби містилися в Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу». У 2024 році Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX зазначений вид служби вилучений з тексту закону, інститут строкової служби скасований та замінений на базову військову службу.

Базова військова служба (БВС) — це обов`язкова строкова підготовка молоді замість колишньої строкової служби, тоді як служба за мобілізацією — це призов резервістів та військовозобов`язаних для безпосередньої участі в бойових діях під час воєнного стану.

З урахуванням викладеного, обмежень щодо призначення ОСОБА_2 , який проходить військову службу за мобілізацією, покарання у виді обмеження волі не встановлено, заборона на даний вид служби в ч. 3 ст. 61 КК України – відсутня. Крім цього, суд вважає, можливим застосувати до обвинуваченого приписи ст. 75 КК України та звільнити його від покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. При цьому, покладаючи обов`язки на обвинуваченого передбачені ч. 1,2 ст. 76 КК України, суд враховує приписи ч. 4 ст. 76 КК України, згідно якої нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вирішуючи питання щодо призначення остаточного покарання за цим вироком та вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 23.05.2025 виконаного засудженим в частині сплати штрафу в розмірі 5100, 00 грн., суд керуюється приписами ч. 3 ст. 72 КК України, згідно якої основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази відсутні. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Керуючись ст.ст. 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_2 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_2 , звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а на час проходження військової служби - командиром військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до положень ч. 3 ст.72 КК України, вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 23.05.2023 в частині несплаченого штрафу у розмірі 11 900 грн. виконувати самостійно.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1