Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №499/525/22 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/525/22

Провадження № 1-кп/499/3/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , у режимі відеоконферензв`язку захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022162260000169, внесеного до ЄРДР від 05.05.2022 року, за обвинуваченням:

– ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Тарутине Одеської області, українець, громадянин України, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України такий, що не має судимості, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України за таких обставин.

04.05.2022 року приблизно о 02:00 ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився у приміщенні будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 . У вказаний час між ОСОБА_4 та його знайомою ОСОБА_6 , 1986 року народження, після спільного вживання алкогольних напоїв винник словесний побутовий конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_4 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих під час сварки неприязних стосунків, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись раптово виниклим умислом направленим на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , наніс один удар рукою стиснутою в кулак в область носа потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_6 втратила рівновагу і при падінні ударилась потилицею о тверду поверхню у приміщенні будинку.

Внаслідок навмисних дій ОСОБА_4 ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді єдиного комплексу закритої внутрішньочерепної травми в формі забою-стиснення головного мозку, субдуральної гематоми правої півкулі головного мозку, закритого перелому носових кісток та забитої рани лівої, тім`яно-потиличної ділянки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Відтак, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, заперечив нанесення будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Показав суду, що вночі 04.05.2022 року ОСОБА_7 була у нього вдома близько 21:00 год. Вони розмовляли один між одним. Ільїна вживала алкогольні напої (горілку). ОСОБА_4 заперечив власне вживання алкогольних напоїв. Близько 03:00 ночі ОСОБА_7 збиралася йти, однак обвинувачений запевняв аби вона залишились, бо була дуже темна ніч. Після чого вони разом все ж вийшли з двору. ОСОБА_6 перед виходом зняла з себе кофту та капці, вийшовши босоніж, тобто в штанах, носках та блузці, а речі, які вона зняла, залишились лежати на вулиці. Надалі вийшов сусід та почав погрожувати рушницею. Наладивши конфлікт з сусідом, обвинувачений повернувся додому, ОСОБА_6 поруч з ним вже не було. Побачив її тільки тоді, коли до нього прийшла ОСОБА_8 близько 09:00 год. ранку. Лежала вона животом до низу, а ногами до веранди на його подвір`ї. Побачивши її, занесли в дім, поклавши на підлогу в кухні. Жодних тілесних ушкоджень на ній не було. Речі поклали на веранді на столі. Після чого обвинувачений пішов далі спати, оскільки ОСОБА_7 часто перебувала в такому стані, вживаючи велику кількість алкогольних напоїв, приходила в себе і йшла додому. Через певний час ОСОБА_4 намагався привести до тями ОСОБА_6 , однак вона не прокидалась, тому викликав швидку допомогу. Запевнив, що кров на куртці це кров з його руки після конфлікту з сусідом 3 тижні до події, який накинувся з палицею на підсудного. Кров, яку знайшли на стіні – кров качки, однак в подальшому вказав, що ця кров могла з`явитись там і в результаті того, що він зайшов до будинку в крові і торкнувся стіни.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини у скоєному, його винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, доводиться у сукупності наступними безпосередньо дослідженими судом доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_9 показала суду, що 24.04.2022 року перший раз дізналась про побиття мами ( ОСОБА_6 ) ОСОБА_4 , коли у неї була розбита голова, вона сказала, що в впала з дерева. Вдруге свідку повідомила сестра, що мама прийшла додому побита. Втретє про побиття сказав її молодший брат ОСОБА_10 , він зателефонував схвильований – вони з мамою прийшли до ОСОБА_4 і він ні з того почав її бити, схопив за волосся і вдарив о кут стола, брат почав її захищати, а ОСОБА_4 почав ображати брата і сказав, що він навіть не може захистити свою матір. Вчетверте він її побив 04 травня, свідок подзвонила мамі, вона була весела та твереза, як прийшли додому – її не було, вранці прокинулися та вдома її знову не було, вона не прийшла, зв`язку з нею не було. В обід зателефонували і сказали, що ОСОБА_6 забрали полумертву та завезли в лікарню. Потім їй зателефонував з маминого телефону ОСОБА_4 , який повідомив, що та у лікарні. У ОСОБА_4 був парник, він наймав людей працювати, вона там працювала з 2019 року та казала, що роману у них з обвинуваченим не було. Коли мама перестала жити з батьком (лютий-березень 2022 року), ОСОБА_4 почав частіше викликати її, вони вживали разом алкогольні напої. У неї була матеріальна залежність від ОСОБА_4 та вона хотіла з ним жити. До 04 травня 2022 року мати не зверталась до лікарні, була категорично проти цього. Хронічними хворобами не хворіла. Перед подією маму бачила ввечері 03 травня та у неї була лише побита голова від події 24.04.2022 року, інших ушкоджень не було, однак вона самостійно за собою доглядала, ходила та їла.

Свідок ОСОБА_8 показала суду, що вранці прокинулась (це було після свята «Проводи» десь 4-го чи 5-го травня), пішла до ОСОБА_11 , там була її донька, яка сказала, що ОСОБА_12 немає вдома. Далі пішла до ОСОБА_4 , бо купували у нього алкоголь, цигарки, який сказав почекати. Через паркан бачила як він піднімає ОСОБА_12 , яка лежала на спині біля собаки, пояснюючи, що та п`яна, бо вони пили разом, а на вулиці вона, бо вирішила йти додому. Після чого свідок відкрила ворота. ОСОБА_7 лежала біля собаки, яка знала потерпілу та не чіпала, вони разом зі ОСОБА_4 занесли потерпілу до кухні. Одяг був брудний в пилюці у ОСОБА_12 : штани, кофта, без взуття, в шкарпетках. Слідів крові на ОСОБА_6 очевидних не було, однак трохи було всередині рота. На запитання чи бив ОСОБА_13 той вказав: «Ні, не бив. Не пам`ятаю». Свідок запропонувала викликати швидку, на що ОСОБА_14 погодився. Раніше до цього (десь за тиждень) бачила у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, про причини появи яких ОСОБА_7 вказувала, що впала з дерева, однак згодом зізналась, що це її вдарив ОСОБА_4 . Люди в селі говорили, що ОСОБА_4 бив ОСОБА_7 , однак вона, в цілому, ніколи не повідомляла про це свідку.

При повторному допиті свідок ОСОБА_8 додатково показала суду, що ОСОБА_4 04.05.2025 року забрала поліцейська машина. Не бачила щоб обвинувачений наносив фізичні ушкодження ОСОБА_6 . Коли знайшли ОСОБА_6 , то вона була чиста та без ушкоджень обличчя, без крові, не помітила щоб у неї був зламаний ніс.

Свідок ОСОБА_15 показала суду, що обвинуваченого знає, але не спілкувалась з ним. Померла ОСОБА_7 це сестра її чоловіка. Про подію дізналась від іншої особи, прямим очевидцем не була. ОСОБА_12 працювала у ОСОБА_14 , він вирощував зелень у парниках. Бували у ОСОБА_12 синці, які пояснювала тим, що падала та вдарялась. Востаннє бачила ОСОБА_12 03 травня 2022 року об 11 годині дня, яка жалілась, що сильно болить голова, була слабка. Разом були 2 години, сиділи за столом. У той день у неї не було ніяких ушкоджень на обличчі.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав суду, що є сусідом ОСОБА_4 та на початку травня 2022 року приблизно о половині третьої ночі прокинувся від гавкоту собаки, вийшов на вулицю, побачив ОСОБА_4 , який стояв за подвір`ям біля дерева ближче до дороги, держав під-руку ОСОБА_6 та говорив їй на високих тонах: «Йди звідси!». Між свідком та обвинуваченим виникла сварка, в якій останній відпустив ОСОБА_7 та вона впала, але внаслідок цього падіння не могла отримати ушкоджень. Жінка була при розумі, оскільки щось говорила, заступаючись за ОСОБА_4 , намагалася встати, але в неї нічого не виходило, бо, на переконання свідка, була дуже п`яна як і обвинувачений. Після закінчення конфлікту, який тривав хвилин 10-15, зайшов в будинок, собаки гавкали ще хвилин 30 після цього, але криків він не чув. ОСОБА_4 був одягнений у курточці та спортивних штанах. ОСОБА_7 теж була одягнена, але не пам`ятає в чому. Будь-яких слідів ушкоджень на потерпілій не бачив, оскільки був далеко від неї. Зранку бачив як швидка відвозить ОСОБА_7 . Під час проведення огляду місця події, в якій він був понятим, в будинку ОСОБА_14 були речі потерпілої. В будинку була кров на стінах біля входу та на порозі, але обвинувачений тоді повідомив, що це кров качки.

Свідок ОСОБА_17 показав суду, що біля 12 години після «Пасхи» навесні 2022 року побачив швидку допомогу, яка як потім з`ясувалось, забирала ОСОБА_7 . Вказав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були у близьких відносинах, жили разом.

Допитана судом свідок ОСОБА_18 показала суду, що ОСОБА_4 є її сусідом, на початку травня 2022 року приблизно о першій годині ночі прокинулась від сильного гавкоту собак, почули голос ОСОБА_14 , ОСОБА_7 і ОСОБА_19 , з чоловіком вийшли на вулицю. Ільїну не бачила, було темно, але по голосу була п`яна. Вже на наступний день бачила, що швидка приїхала до обвинуваченого. Вказала, що 16 грудня 2021 року ОСОБА_7 була в гостях та коли йшла додому впала на поріг і вдарилась головою, але удар був не сильний, вона себе нормально почувала і спокійно пішла самостійно додому.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_4 є його сусідом та на початку травня 2022 року на початку першої ночі почув, що сильно гавкають собаки. На вулиці були ОСОБА_19 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , останні двоє були в алкогольному сп`янінні. ОСОБА_19 говорив ОСОБА_14 , щоб він йшов додому та не сперечався біля його будинку. ОСОБА_7 просила не чіпати її та не бити, однак побоїв він не чув та не бачив. Вказав, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 неодноразово разом були вночі. Показав також, що 16 грудня 2021 року було день народження у брата дружини, прийшла ОСОБА_7 , разом святкували, але вона почала сваритися, то її відправили додому, а коли вона йшла то впала і вдарилась головою об поріг. 19 квітня 2022 року ОСОБА_7 у них в гостях не було.

Неповнолітній свідок ОСОБА_21 у присутності законного представника – батька ОСОБА_22 показав суду, що разом з мамою ( ОСОБА_6 ) приходив до обвинуваченого додому, де ті постійно напивался та сварилися, ОСОБА_4 бив ОСОБА_6 об стіл, тягав за волосся, бив ногами, виносив на двір до собак, вона була у притомному стані. Побиття бачив три рази. Одного разу побив маму так, що вона втратила свідомість і він почав її приводити до тями, бити по спині, вона отямилась, а ОСОБА_14 почав шарпати маленького свідка та говорити, що малолітній не може навіть нормально мамі допомогти та захистити. Одного разу, коли ОСОБА_14 бив маму, то була присутня т. Алла.

Свідок ОСОБА_23 показала суду, що прокинулись десь о 3 ночі від того, що сильно гавкає собака, чоловік ОСОБА_19 вийшов на вулицю, чула голоси, відкрила вікно і покликала чоловіка в дім. Чоловік прийшов і повідомив про п`яних ОСОБА_12 та обвинуваченого, які сваряться. ОСОБА_12 ледве на ногах трималась. Остання працювала у обвинуваченого, ходили чутки, що вони у близьких відносинах. ОСОБА_4 часто проявляв внутрішню агресію та зухвалість до людей.

Свідок ОСОБА_24 показала суду, що її мати (потерпіла ОСОБА_6 ) була в гарних відносинах зі ОСОБА_4 до того моменту, як той не почав бити її, пам`ятає три рази. На початку 2022 року мати розійшлась з татом: мати переїхала в село, а батько залишився в м. Одесі. Після цього батько з мамою не спілкувався та не приїздив, а мати почала спілкуватися з обвинуваченим. Не пам`ятає коли, але вказала, що мати прийшла додому побита вся (дуже побите обличчя, голова, синці на руках та ногах, вирване волосся) та спочатку не хотіла говорити звідки отримала ушкодження, однак пізніше вказала, що її побив ОСОБА_4 , коли вони вживали алкоголь та вона агресивно щось сказала обвинуваченому. Вдруге побачила побиту маму на святі «Проводи», ОСОБА_6 не могла ходити, ушкодження були в області голова, на що вона вказала про падіння з дерева, проте потім призналась, що її штовхнув ОСОБА_4 . Втретє їй повідомив про побиття її брат ОСОБА_10 , оскільки він був разом з нею та бачив усе. До поліції мати звертатись не збиралась, завжди прикривала обвинуваченого. Жодного разу очевидцем нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 матері свідок не була. Свідок телефонувала обвинуваченому, однак останній нагрубив їй та її сестрі, не заперечував, що наніс ОСОБА_6 тілесні ушкодження, але погрожував, що вони нічого не доведуть, а мама його не здасть. Вказала, що при святкуванні дня народження 16-го числа (не пам`ятає якого місяця) мама спотикнулась об поріг та вдарилась головою, ніхто тоді її не бив. В останнє перед подією бачила маму ввечері 03.05.2022 року та у неї були тілесні ушкодження в області голови, синьці на руках та ногах, їй важко було ходити, однак на обличчі не було ушкоджень. Мама сказала, що піде до т. ОСОБА_25 пити каву. Близько 11 години вечора телефонували матері, на що та відповіла, що вип`є кави та прийде додому.

У сукупності з показами свідків винуватість ОСОБА_4 підтверджується такими письмовими доказами:

– рапортом ст. інспектора-чергового відділення поліції №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 04.05.2022 року, за яким отримано та зареєстровано заяву ЄО за №1196 від 04.05.2022 року, та встановлено, що 04.05.2022 року о 13:26 год. надійшло повідомлення, що травмована ОСОБА_6 , доставлено до Іванівського ЦРЛ, заявник: ОСОБА_26 . По прибуттю СОГ на місце повідомлення було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 , проживає гр. ОСОБА_4 , який вказав, що 04.05.2022 року приблизно о 08.00 год. по місцю свого проживання на подвір`ї виявив раніше знайому гр. ОСОБА_27 в непритомному стані та з явними тілесними ушкодженнями, з якою він 04.05.2022 року приблизно о 03.00 год. вживав алкогольні напої;

– даними протоколу огляду місця події з ілюстрованими таблицями до нього від 04.05.2022 року, яким оглянуто садибу та будинок АДРЕСА_3 , в ході якого зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення, на порозі з прихожої до кімнати виявлено сліди у вигляді бризок бурого кольору, які ззовні схожі на сліди крові, також на стіні зліва від входу до кімнати знаходяться вкраплення бурого кольору у вигляді бризок на відстані 12 сантиметрів від дверей та 40 сантиметрів від підлоги, знайдено жіночу куртку чорного кольору в забрудненому стані на лівому рукаві куртки в районі ліктя виявлено нашарування бурого кольору ті ж самі сліди виявлені на капюшоні з лівої сторони куртки, також вилучено чоловічі штани, спортивні, чорного кольору в забрудненому стані з нашаруванням незрозумілої речовини;

– за даними протоколом огляду місця події з ілюстрованими таблицями до нього від 04.05.2022 року, яким оглянуто садиба, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , та в якій у кімнаті, в коридорі виявлена куртка жіноча коричневого кольору, на правому плечі якої виявлено сліди бурого кольору з фрагментами волосся;

– згідно з довідкою Іванівської селищної ради Одеської області № 62.2/1126 від 05.05.2022 року, за адресою АДРЕСА_4 , проживала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

– протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 травня 2022 року, за яким 04 травня 2022 року о 21 годині 40 хвилин затримано ОСОБА_4 , здійснено його обшук, в ході якого вилученого чоловічу куртку темного кольору за слідами бурого кольору, схожих на кров;

– протоколом огляду документа від 09.07.2022 року, яким оглянуто оптичний диск з аудіо записом розмови ОСОБА_4 з оператором спеціальної лінії «103» та встановлено, що швидку допомогу ОСОБА_6 викликав ОСОБА_4 , повідомивши про перебування без свідомості останньої за адресою: АДРЕСА_3 , вказавши, що вони живуть в одному селі та разом вживали алкогольні напої;

– протоколом огляду документа від 30.06.2022 року, яким оглянуто оптичний диск з аудіо записом розмови між оператором лінії «102» та фельдшерером Миронцем, та вбачається, що фельдшер повідомляє про привезення ОСОБА_6 до Іванівського медичного центру з закритою черепно-мозковою травмою, яка лежала без свідомості за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомляє про можливу причетність до скоєного її співмешканця ОСОБА_4 ;

– протоколом огляду документа від 26.07.2022 року, яким досліджено аудіо запис розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_9 , що зберігається на мобільному телефоні ОСОБА_9 та скопійований на оптичний диск, з якого вбачається, що ОСОБА_4 в агресивній формі спілкується зі своєї співбесідницею, ображаючи та погрожуючи останній; на запитання з приводу побиття Ільїної реагує агресивно, використовуючи нецензурну лайку, не зазначаючи конкретної відповіді;

– висновком експерта № 243 від 06.07.2022 року, за яким проведено судово-медичну експертизу кофти, яка належала ОСОБА_6 та встановлено, що на капюшоні зліва, на задній поверхні лівого рукава є накладання речовини коричневого кольору у вигляді помарок, які утворені від динамічного контакту з поверхнею, що має дані накладення;

– висновком експерта №244 від 07.07.2022 року, за яким проведено судово-медичну експертизу куртки, яка належала ОСОБА_4 та встановлено, що курка сильно поношена, забруднена, має безліч розпливчатих плям і ділянок неправильної форми з нечіткими контурами, серед яких є плями з червоно-коричневого кольору;

– відповідно до листа КНП «Іванівський медичний центр» Іванівської селищної ради Одеської області № 191 від 02.06.2022 року у ОСОБА_6 група крові А(ІІ) Rh+ (позитивний);

– за даними висновку експерта № 469 від 23.06.2022 року, яким проведено судово-медичну експертизу марлевого тампона зі змивом з порогу в коридорі, вилученого під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , та встановлено, що на марлевому тампоні, при дослідженні на групову належність якого, виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. Не виключається походження крові від потерпілої ОСОБА_6 також носія антигена А системи;

– відповідно до висновку експерта № 470 від 24.06.2022 року, яким проведено судово-медичну експертизу зіскрібів речовини зі стіни зліва від дверей в коридорі, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , та встановлено, що на зіскрібах речовини знайдена кров людини, при дослідженні на групову належність якої, виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. Не виключається походження крові від потерпілої ОСОБА_6 також носія антигена А систем;

– висновком експерта № 455 від 20 липня 2022 року проведено судово-медичну експертизу кофти (за постановою куртки) потерпілої ОСОБА_6 , спортивних штанів підозрюваного ОСОБА_4 та встановлено, що на спортивних штанах ОСОБА_4 знайдено слід крові людини, встановити групову належність якої не виявляється можливим, а на спортивній кофті (за постановою куртці) потерпілої ОСОБА_6 кров не знайдена;

– згідно з висновком експерта № 477 від 01 липня 2022 року, на жіночій куртці, вилученій при огляді місця події за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Баланини, 16 знайдена кров людини, в якої виявлений антиген А, властивий групі крові А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_6 , яка має означену групу крові;

– висновком експерта № 454 від 19 липня 2022 року, за яким на куртці ОСОБА_4 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, тому не виключається можливість походження крові на дослідженій куртці від потерпілої ОСОБА_6 ;

– як вбачається з висновку експерта ОСОБА_28 судово-медичної експертизи № 66 від 14.07.2022 року, у ОСОБА_6 виявлені різного ступеню тілесні ушкодження, які до того ж утворились в різний час:

а) тяжкі тілесні ушкодження, які могли утворитися 04.05.2022 року: закрита внутрішньочерепна травма в формі забою-стиснення головного мозку, субдуральної гематоми правої півкулі головного мозку, ускладненої комою-2; закритий перелом носових кісток; забита рана лівої тім`яно-потиличної ділянки. Такі тілесні ушкодження могли утворитися від удару в обличчя тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути кулак, тощо, спрямованому спереду назад, про що свідчить наявність закритого перелому носових кісток, від якого ОСОБА_6 впала та ударилась потилицею об тверду поверхню (наявність забитої рани лівої тім`яно-потиличної ділянки).

б) середньої тяжкості тілесні ушкодження, що до події 04.05.2022 року відношення не мають: закриті переломи V, VIII, X ребер зліва, що консолідуються (дані на 04.05.2022 р.); синці верхніх та нижніх кінцівок.

в) легкі тілесні ушкодження, давність утворення яких не більше 10-15 днів: синців верхніх та нижніх кінцівок

У судовому засіданні експерт ОСОБА_28 підтвердила висновки експертизи та вказала, що перелом носових кісток не міг утворитись пізніше ніж за декілька годин до події 04.05.2022 року, оскільки кістки носа зростаються за 2-3 тижні, однак дані пошкодження навіть ще не консолідувались (не зростались), а крововилив був свіжим, згустки крові були більше двох годин, але не більше доби, оскільки такі відокремились під час операції. Найбільш ймовірно удар по носу був нанесений кулаком. Пояснила, що ті тяжкі тілесні ушкодження потиличної ділянки голови, які були у потерпілої, не могли утворитися від падіння останньої з висоти власного зросту, а є наслідком сили спрямованої спереду назад, що надало прискорення падіння потерпілій. Після такої травми, ймовірно, перші дві години вона могла пересуватися, щось відповідати і бути при тямі поки не збільшувалась гематома головного мозку. Вказала, що неможливо достеменно встановити чи від удару кулаком з`явилась ця гематома, чи від удару потилицею об тверду поверхню.

– з висновку експерта від 20.01.2026 року № СЕ-19/115-25/18634-БД вбачається, що:

а) кров, зібрана зі стіни зліва від дверей в коридорі, є кров`ю людини та збігаються з ДНК-профілем зразка крові ОСОБА_6 (ймовірність походження даного ДНК-профілю становить не менше ніж 99.99999999 %.), при цьому, не збігаються з ДНК-профілем зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_4 та виключається походження генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові від останнього.

б) у змиві з порогу в коридорі, фрагменті марлевої серветки виявлено клітини з ядрами без домішки крові людини та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для ідентифікації непридатні.

Зазначені вище дані експертиз визнаються допустимими доказами, оскільки експертизи проведені особами, які можуть бути згідно із ст. 69 КПК України експертами у кримінальному провадженні, експерти були залучені з дотриманням вимог ст. ст. 242-244 КПК України, висновки експертів відповідають вимогам ст. ст. 101-102 КПК України.

Доводи обвинуваченого щодо недопустимості висновків судово-медичної експертизи №66 від 14.07.2022 року суд відхиляє, оскільки, як зазначив обвинувачений, висновки цієї експертизи зроблені виключно на підставі слів слідчого, однак з допиту в судовому засіданні експерта ОСОБА_28 , яка проводила судово-медичну експертизу та надала висновок № 66 від 14.07.2022 року, а також зі змісту дослідної частини самого висновку вбачається, що для проведення судово-медичної експертизи слідчим надана медична документація: карта виклику та карта виїзду ШМД; медична карта стаціонарного хворого КНП «Іванівський МЦ» № 696/104 на ОСОБА_6 , 36 років; медична карта стаціонарного хворого КПП «ООКЛ» ООР» м. Одеси №7376/484 на ОСОБА_6 , 36 років: дані рентгенівського та КТ обстеження ОСОБА_6 : Р-грама кісток черепа №9671 в 2-х проекціях від 04.05.2022 року, Р- грама ОГП №9671 в прямій проекції від 04.05.2022 року, Р-грама ОГП №9 від 15.05.2022 року; КТ скани голови та всього тіла від 04.05.2022 року та від 11.05.2022 року

Під час огляду у судовому засіданні протоколу огляду місця події від 04.05.2022 року, яким оглянуто садибу та будинок АДРЕСА_3 , обвинувачений вказав, що кров, яку знайшли в будинку на стінах була настільки суха, що не могла належати ОСОБА_29 , а та кров, яка була на порозі, фізично не могла утворитись від будь-яких тілесних ушкоджень, оскільки ширина веранди 1.5 м. і там, якщо б попала кров, то мали були б бути бризки на дверях, на табуретках. Зазначив, що це його кров, а не кров ОСОБА_6 . Натомість, суд констатує, що покази обвинуваченого в даній ситуації з приводу цих обставин є непослідовними та такими, що суперечать одне одному, оскільки при допиті в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 останній вказував, що кров, яка була знайдена на стінах будинку, в якому він проживав, є кров`ю качки, надалі (після уточнюючого запитання прокурора з посиланням на проведені експертизи) вказував, що це його кров. Водночас, висновками експертів № 469 від 23.06.2022 року та № 470 від 24.06.2022 року встановлено, що знайдена кров є кров`ю людини з виявленим антигеном А, який властивий крові потерпілої ОСОБА_6 , а висновком експерта від 20.01.2026 року № СЕ-19/115-25/18634-БД підтверджено, що кров, зібрана зі стіни зліва від дверей в коридорі, є кров`ю людини та збігаються з ДНК-профілем зразка крові ОСОБА_6 . Щодо бризків крові суд зазначає, що їх локалізація ситуативна та не передбачувана, а тому не обов`язковим є забруднення нею усіх об`єктів у приміщенні.

При огляді у судовому засіданні чоловічої куртки темного кольору, вилученої при затриманні ОСОБА_4 , обвинувачений зазначив, що він користувався цією курткою, коли порався по господарству (має у володінні качок, курей, тощо), а тому і кров на цій куртці могла утворитись в результаті роботи по господарству, вказував, що це кров качки. Натомість, до таких доводів обвинуваченого суд ставиться критично, адже як вбачається з висновку експерта № 454 від 19 липня 2022 року, на куртці ОСОБА_4 знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, що виключає походження крові на куртці від тварини.

До того ж, обвинувачений вказав, що цю куртку вилучили і доставили в поліцію неправомірно 05.05.2025 року під час обшуку, самовільно взявши ключі від його будинку, поки він перебував у відділенні поліції. Однак такі обставини спростовується протоколом затримання ОСОБА_4 від 05 травня 2022 року, за яким куртка була вилучена під час його затримання у присутності понятих, а також даними протоколу огляду місця події від 04.05.2022 року, яким з 19 год. 12 хв. до 21 год. 16 хв. оглянуто садибу та будинок АДРЕСА_3 за участю та згоди ОСОБА_4 , на що останній надав відповідну заяву.

Будь-яких скарг на дії працівників поліції щодо здійснення тиску, погроз, знущань чи застосування насильства на досудовому розслідуванні не було, та не підтверджені такі обставини жодними доказами й на стадії судового розгляду, відсутня інформація щодо внесення відомостей до ЄРДР за обставинами, вказаними обвинуваченим.

Огляд місця події за адресою місця проживання ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_3 узаконений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 10 травня 2022 року у справі № 494/539/22, проведений під безперервний відеозапис та у присутності двох понятих, тому у суду відсутні підстави вважати недопустимою таку слідчу дію.

Відтак, суд відхиляє вищенаведені доводи обвинуваченого та вважає їх такими, що не відповідають дійсності та створені в межах стратегії захисту.

Суд зазначає, що коли особа небезпідставно заявляє про те, що вона була піддана жорстокому поводженню з боку суб`єктів владних повноважень, це вимагає проведення ефективного офіційного розслідування.

Водночас для того, щоб у компетентних органів виник обов`язок провести таке розслідування, заява має бути «небезпідставною». Особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, якщо це неможливо з об`єктивних причин, повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 25 березня 2025 року у справі № 127/2822/18.

Заразом, на підтвердження здійснення неправомірних дій працівниками поліції обвинувачений ОСОБА_4 не надає жодних доказів і не наводить жодної обґрунтованої інформації про тиск на нього.

За таких обставин суд вважає заяву засудженого про погане поводження з ним безпідставною та необґрунтованою, а тому відхиляє цей довід сторони захисту.

З приводу аргументів обвинуваченого щодо неподання ОСОБА_6 заяви про вчинення ОСОБА_4 відносно неї кримінального правопорушення суд констатує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, не є таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення (ст.477 КПК України), а тому може бути розпочате незалежно від наявності заяви потерпілої. До того ж, з показів свідків вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово отримувала тілесні ушкодження від ОСОБА_4 , однак приховувала ці обставини.

Суд критично відноситься до показів ОСОБА_4 , за якими останній категорично заперечує перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки з протоколу огляду документа від 09.07.2022 року, яким оглянуто оптичний диск з аудіо записом розмови ОСОБА_4 з оператором спеціальної лінії «103» вбачається, що обвинувачений під час розмови з оператором самостійно вказав на вживання алкогольних напоїв разом із потерпілою ОСОБА_6 . У контексті цього судом враховується, що ці пояснення були надані безпосередньо на місці події, у процесі первинного спілкування з працівником закладу охорони здоров`я, що підвищує їх доказову цінність. Вони не є результатом позиції захисту, а відображають фактичні обставини, які ОСОБА_4 повідомив під час виклику швидкої допомоги. Також про перебування обвинуваченого ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння узгоджено показали свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_20 .

Щодо наголосу обвинуваченого на відсутності прямих доказів у кримінальному провадженні суд зазначає таке.

За приписами ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. При цьому, чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Навпаки, ст. 94 КПК України визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Доказування винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема наявності об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, досить часто ґрунтується не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, за якими встановлено характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку його вчинення тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) складових кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що у разі коли у кримінальному провадженні відсутні прямі докази, що підтверджують винуватість обвинуваченого у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, однак обставини кримінального правопорушення підтверджуються сукупністю належних і допустимих непрямих доказів, з якими не узгоджується версія сторони захисту, то сукупність таких непрямих доказів може бути покладена судом в основу обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З таких правил оцінки доказів за правилами ст. 94 КПК виходить й Верховний Суд, зокрема, у справах: № 728/578/19 (постанова від 07 грудня 2020 року), № 536/1112/19 (постанова від 15.01.2026 року).

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, зазначену у постанові суду від 09 листопада 2021 року (справа №281/128/19, провадження № 51-4536км19), відповідно до якої доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи.

Тож, вина особи може бути встановлена на підставі сукупності непрямих доказів, за умови, що такі докази є належними, допустимими, достовірними, взаємопов`язаними та у своїй сукупності виключають будь-які інші розумні версії події, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Отримані у судовому засіданні покази свідків, досліджені письмові докази у своїй сукупності дають змогу суду відтворити обставини кримінального правопорушення. Показання свідків та матеріали справи узгоджуються між собою, зокрема, в частині подій, що були 04.05.2022 року.

Так, свідок ОСОБА_24 вказала, що востаннє бачила потерпілу ОСОБА_6 03.05.2022 року та у неї були тілесні ушкодження в області голови, синьці на руках та ногах, їй важко було ходити, однак на обличчі не було жодних ушкоджень, а як встановлено висновком судово-медичної експертизи № 66 від 14.07.2022 року у ОСОБА_6 виявлено, зокрема, закритий перелом носових кісток, який міг утворитися 04.05.2022 року, при цьому, у судовому засіданні експертом конкретизовано, що ці тілесні ушкодження не могли утворитися пізніше, ніж за декілька годин до події 04.05.2025 року. У цьому ж висновку описано, що у ОСОБА_6 виявлена також закрита внутрішньочерепна травма в формі забою-стиснення головного мозку, субдуральної гематоми правої півкулі головного мозку, ускладненої комою-2; забита рана лівої тім`яно-потиличної ділянки та такі тілесні ушкодження могли утворитися від удару в обличчя тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути кулак, тощо, спрямованому спереду назад, про що свідчить наявність закритого перелому носових кісток, від якого ОСОБА_6 впала та ударилась потилицею о тверду поверхню (наявність забитої рани лівої тім`яно-потиличної ділянки), у той же час, виключається можливість отримання такої травми ОСОБА_6 від самостійного падіння з висоти власного зросту без надання тілу прискорення.

Судом встановлено перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у сильному алкогольному сп`янінні, перебування у пізню годину (після 21:00 год) потерпілої ОСОБА_6 у будинку обвинуваченого ОСОБА_4 , який був останньою людиною, що контактувала з нею у свідомому стані. Зранку потерпілу виявили за місцем проживання обвинуваченого. Присутність інших осіб у той вечір разом з ОСОБА_6 показами свідків та дослідженими матеріалами не встановлена.

Під час огляду садиби та будинку за місцем проживання обвинуваченого на стіні зліва від дверей в коридорі на відстані 12 сантиметрів від дверей та 40 сантиметрів від підлоги виявлено бризки крові ОСОБА_6 (висновок експерта № СЕ-19/115-25/18634-БД від 20.01.2026 року).

При цьому, свідок ОСОБА_16 показав суду, що приблизно о половині третьої ночі бачив ОСОБА_4 , який держав під-руку ОСОБА_6 та виганяв її з подвір`я, а як-тільки обвинувачений відпустив потерпілу, то вона одразу впала, докладала зусиль аби піднятися, однак у неї нічого не виходило. Вказані обставини виключають можливість отримання ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, охарактеризованих у висновку судово-медичної експертизи № 66 від 14.07.2022 року, після цієї події, оскільки на той момент потерпіла не могла самостійно стояти на ногах. До того ж, експерт ОСОБА_28 вказала, що потерпіла після отримання таких травм могла ще бути при тями не більше двох годин.

Окрім того, у сукупності з іншими доказами суд зважує на: покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , неповнолітнього ОСОБА_21 та ОСОБА_24 , які узгоджено показали про, принаймні, три відомі їм випади побиття ОСОБА_4 ОСОБА_6 до події 04.05.2022 року; покази ОСОБА_20 , який уночі 04.05.2022 року під час спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_16 , чув як ОСОБА_6 просила не чіпати та не бити її; покази ОСОБА_23 , за якими ОСОБА_4 схильний до прояву агресії та зухвалості до людей; аудіо запис розмови ОСОБА_4 з ОСОБА_9 , під час якої ОСОБА_4 в агресивній формі спілкується зі своєї співбесідницею, ображаючи та погрожуючи останній, а на запитання з приводу побиття ОСОБА_6 реагує агресивно, використовуючи нецензурну лайку, не зазначаючи конкретної відповіді. Вказані у цьому абзаці обставини хоч і не можуть бути самі по собі доказом на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за подією 04.05.2022 року, однак у сукупності та взаємозв`язку з іншими матеріалами справи підсилюють позицію сторони обвинувачення.

З огляду на наведене, сукупність досліджених в ході судового розгляду справи доказів та їх оцінка переконують суд, що вина обвинуваченого доведена, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, які виразились в умисному, протиправному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечного для життя в момент заподіяння, оскільки суд вважає встановленим, що ОСОБА_4 , завдаючи удар кулаком в обличчя ОСОБА_6 , яка разом з ним вживала алкогольні напої, усвідомлював небезпеку своїх дій і допускав можливість заподіяння тілесних ушкоджень будь-якої тяжкості, в тому числі і фактично спричинених, що з огляду на його значну фізичну перевагу та нанесення удару кулаком в обличчя, дає додаткові підстави вважати цей удар особливо небезпечним та із значною силою, а також указує на розуміння винуватим вчинених ним суспільно небезпечних дій і передбачення можливості настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров`ю потерпілій. Оскільки внаслідок удару потерпіла впала та ударилась потилицею о тверду поверхню, про що свідчить наявність забитої рани лівої тім`яно-потиличної ділянки, та отримала закриту внутрішньочерепну травму в формі забою-стиснення головного мозку, субдуральної гематоми правої півкулі головного мозку, ускладненої комою-2, тобто отримала тілесне ушкодження, що відноситься до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, то суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121КК України є тяжким злочином.

Обвинувачений неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює, такий, що не має судимості відповідно до ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання: вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує сукупність обставин, що характеризують особу обвинуваченого; невизнання вини, приховування фактичних обставин справи; обставину, що обтяжує його відповідальність та відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність; наслідки, що настали; його поведінку та оцінку скоєному; форму вини; агресивну поведінку відносно дітей ОСОБА_6 ; позицію прокурора, яка вважала за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді 6 років позбавлення волі, позицію потерпілої.

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та іншими особами, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, на строк 6 (шість) років.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи та приписи кримінального закону, підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням згідно з ст.75КК України та підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не вбачає.

На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оскільки наразі до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані, клопотань від учасників процесу щодо обрання запобіжного заходу не надходило, то суд не вбачає підстав для його обрання.

Цивільний позов не заявлено.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Обвинувачений клопотань про звільнення його від оплати процесуальних виплат чи зменшення їх розміру у судовому засіданні не заявляв, тому на підставі ст. 124 КПК України судові витрати на проведення судових експертиз підлягають стягненню з останнього в дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід не обирати.

Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання та взяття під варту ОСОБА_4 у порядку виконання вироку, зарахувавши в цей строк:

– термін його затримання та попереднього ув`язнення з 04 травня 2022 року по 11 жовтня 2023 включно з розрахунку день за день;

– термін перебування під цілодобовим домашнім арештом з 12 жовтня 2023 року по 08 грудня 2023 року з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати на проведення молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/115-25-18634-БД від 02.12.2025 року у розмірі 22 583 (двадцять дві тисячі п`ятсот вісімдесят три) грн 62 коп.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт майна, накладений:

– ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 10 травня 2022 року у справі №494/539/22 (провадження № 1-кс/494/223/22);

– ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 10 травня 2022 року у справі №494/539/22 (провадження № 1-кс/494/226/22);

– ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 10 травня 2022 року у справі №494/539/22 (провадження № 1-кс/494/220/22).

Речові докази:

– жіночу куртку коричневого кольору з нашаруванням бурого кольору; один змив речовини бурого кольору з порогу в коридорі; зіскоб речовини бурого кольору зі стіни зліва від дверей в коридорі; штани спортивні чоловічі чорного кольору в забрудненому стані; куртку жіночу з нашаруванням рідини бурого кольору; чоловічу куртку коричневого кольору зі слідами бурого кольору – знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_30