Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №725/4357/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/4357/26

Номер провадження 2-а/725/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 року.Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року адвокат Біла У.М. звернулася до Чернівецького районного суду м.Чернівців з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У позові вказувала, що 13 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №303 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав лише 21.04.2026, коли державним виконавцем було заблоковано його рахунки, у зв`язку із накладенням стягнення.

Згідно постанови ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним не з`явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг, у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024р. по 16.07.2024р.).

Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024р., що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, якій розпочав діяти з 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та який діє станом на момент складання протоколу, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Вважає, що вказана вище постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

Так, в оскаржуваній постанові не наведено доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не мав можливості отримати доступ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформації взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами , реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи.

Також звертала увагу на те, що відповідачем неналежним чином розглянуто матеріали справи відносно її довірителя, так як не здійснено жодної перевірки, не долучено будь-яких доказів, які свідчили б про факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Крім того, про дату та час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 не повідомлявся. У його присутності не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим, було порушено його право на участь у розгляді справи відносно нього, надання відповідних доказів на спростування обставин, викладених у протоколі тощо.

Поряд із цим, позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку та має відстрочку від мобілізації як багатодітний батько. Більше того, він пройшов огляд військово-лікарською комісією та визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний.

Таким чином, вважає, що відповідачем не доведено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а постанова винесена з порушенням процесуального порядку, у зв`язку із чим, підлягає скасуванню.

Розгляд справи просив провести у відсутність представника відповідача.

Від позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Білої У.М. до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Позов підтримали та просили його задовольнити.

Від представника відповідача до суду не надходило відзиву та будь-яких заяв.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Щодо клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 21.04.2026, шляхом отримання відповідної постанови у державного виконавця (а.с.15).

З даним адміністративним позовом адвокат Біла У.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду 01.05.2026.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частина друга статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови з метою забезпечення йому доступу до правосуддя.

З приводу заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне:

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Вимогами ч.ч.5,6 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язок громадян під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період визначені приписами ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Судом встановлено, що 13.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №303, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (а.с.11-12).

Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, ТЦК та СП, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Згідно з абз. 3 підп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) ТЦК та СП.

Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:

- через центр надання адміністративних послуг;

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

- у ТЦК та СП.

Таким чином, у позивача виник обов`язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно) уточнити персональні дані.

Згідно скріншоту електронного військово-облікового-документа з додатку «Резерв+» ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані 09.02.2025 (а.с.13).

Наведене свідчить про те, що позивач у встановлені законом строки та способи свої військово-облікові дані не уточнив й, відповідно, доказів на спростування вказаного до суду не надав.

При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність у особи права на відстрочку від мобілізації, не звільняє її від зазначеного вище обов`язку щодо уточнення персональних даних у встановлений строк.

Поряд із цим, вирішуючи питання про дотримання відповідачем строків притягнення до адміністративного відповідальності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оновив свої персональні дані 09.02.2025, однак про порушення позивачем строків оновлення персональних даних, відповідачу повинно було стати відомо щонайменше 19.07.2024.

Проте спірну постанову про адміністративне правопорушення було винесено лише 13.02.2025, тобто після закінчення 3-х місячного строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що із оскаржуваною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього штраф у сумі 17 000,00 гривень ОСОБА_1 ознайомився та отримав її копію лише 21.04.2026 під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження (а.с.15).

Приписами ст.277 КУаАП встановлено, що справу про адміністративне правопорушення розглядає керівник ТЦК та СП у 15-денний строк за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (ч.1 ст.268 КпАП України).

За результатами розгляду виноситься постанова у справі, яка оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копію постанови протягом трьох днів вручають (надсилають) посадовій особі підприємства, щодо якої її винесено (ст. 285 КпАП України).

Зі змісту постанови вбачається, що розгляд справи відбувався у відсутність ОСОБА_1 . У постанові в графі «підпис про отримання постанови» відсутні будь-які записи та підписи, що свідчить про те, що копія вказаної постанови ОСОБА_1 не вручалася та не оголошувалася. Відсутні й докази щодо направлення оскаржуваної постанови поштовим зв`язком.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог КУпАП щодо порядку розгляду справи та строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, у зв`язку із чим, постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №303 від 13.02.2025 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковника ОСОБА_2 №303 від 13.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП та справу відносно нього закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.