Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №641/3916/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 641/3916/26

Провадження № 2/646/4047/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

12 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий – суддя Серпутько Д.Є.,

за участі секретаря судового засідання – Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором № 340130045 від 25.04.2023 у розмірі 51005,63 грн, що складається з: 10099,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 40905,83 грн – заборгованість за відсотками.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено Договір № 340130045, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 8060 грн на умовах, визначених кредитним договором. Договір укладений в електронному вигляді та підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума надана відповідачу за договором № 340130045 від 25.04.2023 становить 10100 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, на виконання умов вказаного договору факторингу сторони підписали реєстр прав вимоги №245 від 22.08.2023, за яким від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, на виконання умов вказаного договору факторингу сторони підписали реєстр прав вимоги №2 від 31.07.2024, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

У подальшому, а саме 15.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Посилаючись на те, що всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 340130045 від 25.04.2023 у розмірі 51005,63 грн, що складається з: 10099,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 40905,83 грн – заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі «Судова влада України», своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.

25.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 340130045 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що підтверджується копією договору № 945842042 та додатками до нього (паспорт споживчого кредиту) які підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора – MNV22R9Q, 25.04.2023 о 08:55 год.

Згідно п.п. 2.1 - 2.4 Договору – за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10100 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 8060 грн 00 коп одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 25.05.2023р. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору - позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Згідно з п. 3.3 Договору - для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 5077 грн 80 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет.

Відповідно до п. 5.1 Договору - кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 4441-11XX-XXXX-6395, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту – сума/ліміт кредиту- 500-25000,00 грн. Строк кредитування - до 1826 днів (Дисконтний період 1 - 65 днів, з можливістю продовження).

Процентна ставка, процентів річних - Дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50%. Індивідуальна процентна ставка: 383,25 - 766,50%. Базова процентна ставка: 766,50%. Після закінчення Дисконтного періоду: 1087,70%.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит в загальній сумі 10100,00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується: платіжним дорученням № a20af132-c343-4552-b3ab-cd9c6d16f498 від 25.04.2023 на суму 8060,00 грн та платіжним дорученням № ac12a48e-6a99-4792-a04e-bc3bc1445960 від 25.04.2023 на суму 2040,00 грн.

Крім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується випискою про рух коштів по банківській картці відповідача № 5168-74XX-XXXX-0685, наданою АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання ухвали суду про витребування доказів від 18.06.2026.

Наведене вище свідчить про належне укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору шляхом проставляння електронних підписів сторін, умови якого кредитодавцем були виконані. Відповідач свої зобов`язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав.

Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит в повному обсязі не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у подальшому до вказаного договору укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. На виконання умов вказаного договору факторингу сторони підписали реєстр прав вимоги №245 від 22.08.2023, за яким від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, у подальшому до вказаного договору укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. На виконання умов вказаного договору факторингу сторони підписали реєстр прав вимоги №2 від 31.07.2024, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

У подальшому, а саме 15.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

На підтвердження виконання умов Договору факторингу № 15/07/25-Е позивачем надано платіжні інструкції №361 від 24.09.2025, №381 від 06.10.2025, №383 від 07.10.2025, №385 від 10.10.2025, №396 від 23.10.2025, №401 від 24.10.2025, №404 від 30.10.2025, №409 від 31.10.2025, №411 від 03.11.2025.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 15.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу від 15.07.2025.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу 15/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 51005,63 грн.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на положення вище вказаного законодавства можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договорів, щодо виконання яких виник спір між сторонами, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що кредитодавцем використовувався електронний договір та застосування цифрового підпису. Кредитні договори підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін)виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаним кредитним договором.

Вирішуючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, суд виходить із такого.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі та в порядку, встановлених договором. За змістом наведених норм проценти є платою за час правомірного користування кредитними коштами і можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) вказала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України. У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

З огляду на наведене для вирішення спору суд має встановити межі строку правомірного (регулятивного) користування кредитом, у яких за ст. 1048 ЦК України нараховуються проценти за користування.

За умовами договору таким строком є дисконтний період кредитування, який на момент укладення договору становив 30 днів (з 25.04.2023 по 25.05.2023) і міг бути продовжений позичальником шляхом Пролонгації – сплати всіх фактично нарахованих процентів (пп. 3.1, 3.2, 3.3, 7.1 договору). Щоденне нарахування процентів за базовою ставкою договором установлено лише для випадку користування кредитом поза межами дисконтного періоду (пп. 7.3.2 договору). Узгоджується з наведеним і п. 7.1 договору, за яким датою повного погашення всієї суми кредиту визначено саме дату закінчення дисконтного періоду – 25.05.2023, яка в разі Пролонгації зміщується на відповідну нову дату закінчення дисконтного періоду; кредитний продукт «СМАРТ» за своїм визначенням передбачає повернення кредиту в кінці погодженого строку (п. 1.1.26 договору).

З огляду на це посилання договору та паспорта споживчого кредиту на строк «до 1826 днів» і дії договору протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання (п. 11.1 договору) самостійного строку кредитування не визначають, а є лише граничною межею строку дії договору. Та обставина, що визначену п. 7.1 договору дату повного повернення кредиту сформульовано як «рекомендовану (необов`язкову)», наведеного висновку не спростовує, оскільки згідно зі ст. 213 ЦК України ця умова засвідчує намір сторін пов`язати повернення кредиту саме із закінченням дисконтного періоду. У будь-якому разі в частині визначення строку кредитування умови договору є нечіткими та припускають неоднозначне тлумачення, а тому відповідно до ст. 213, 637 ЦК України тлумачаться на користь споживача – проти сторони, яка їх сформулювала.

Як вбачається із розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором відповідачем здійснено проплати у загальному розмірі 12302,00 грн (23.05.2023 – 5939,00 грн, 22.06.2023 – 6363,00 грн), з яких: 23.05.2023 - зараховано в сплату процентів 5938,80 грн, зараховано в сплату тіла кредиту 0,20 грн та 22.06.2023 – зараховано в сплату процентів 6363,00 грн.

Таким чином, строк правомірного користування кредитом за договором тривав з 25.04.2023 по 22.07.2023, враховуючи пролонгацію у зв`язку з проплатами відповідача 23.05.2023 та 22.06.2023. Та як вбачається із розрахунку заборгованості за вказаний період первісним кредитором було нараховано 17392,20 грн. Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування відповідно до розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором становить 5090,40 грн (17392,20 грн – 5938,80 грн – 6363,00 грн).

Після 22.07.2023 відповідач дисконтний період не продовжував і не поновлював, дострокового повного погашення кредиту не здійснив, у зв`язку з чим користування кредитом вийшло за межі строку правомірного (регулятивного) користування. За таких обставин право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України) за період після 22.07.2025 припинилося. Наведене узгоджується і з п. 12.4 договору, за яким проценти, нараховані після закінчення строку його дії, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто заходом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитом. При цьому позичальник звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитора неустойку пеню/штраф, інші платежі, нараховані з 24.02.2022, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, - вказані нарахування підлягають списанню кредитодавцем (кредитором) на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Позивач заявив до стягнення саме проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а не проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), при цьому суд не вправі самостійно змінювати підстави позову. За таких обставин у стягненні заявлених процентів за користування кредитом у частині, нарахованій за період після 22.07.2023, у розмірі 35815,43 грн належить відмовити. Крім того, оскільки таке прострочення мало місце в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник у будь-якому разі звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 340130045 від 25.04.2023 у розмірі 15190,20 грн, з якої за тілом кредиту в розмірі – 10099,80 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 25.04.2023 по 22.07.2023 – 5090,40 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 35815,43 грн належить відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (29,78%), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню на користь позивача становить 792,86 грн.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «ФК «ЕЙС» було довірено Адвокатському об`єднанню «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ».

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7000,00 грн, копію додаткової угоди №25771167491 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 01.09.2025.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (29,78%), тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2084,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610 ,612, 626, 629, 639, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за договором № 340130045 від 25.04.2023 у розмірі 15190 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2084 (дві тисячі вісімдесят чотири) гривні 60 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 792 (сімсот дев`яносто дві) гривні 86 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, адреса: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, рахунок: НОМЕР_3 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання, як ВПО: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Є. Серпутько