Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №646/4842/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/4842/26

№ провадження 2/646/3718/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, у зв`язку з продовженням навчання, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

27 квітня 2026 року до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, у зв`язку з продовженням навчання, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на його утримання у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, починаючи від дня пред`явлення позову до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.04.2026 позивачу вже виповнилось 18 років, проте він продовжує навчання у Міжнародній студентській мережі з підготовчої програми для навчання в університетах Чеської Республіки і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а тому є необхідність стягнути з відповідача аліменти на дитину, яка продовжує навчання.

Родинний зв`язок позивача з відповідачем підтверджується свідоцтвом про народження актовий запис за № 264 Комінтернівський відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.

Шлюб між відповідачем та матір`ю позивача, ОСОБА_3 , було розірвано Комінтернівським районним судом м. Харкова від 29.08.2019 року, справа №641/2281/19.

ОСОБА_1 є учасником підготовчої програми для навчання в університетах Чеської Республіки за спеціалізацією «Медицина» на базі Карлів університету (далі мовою оригіналу) - Charles University, що підтверджується відповідним договором про навчання.

Загальна вартість зазначеної підготовчої програми становить 8 490 (вісім тисяч чотириста дев`яносто) євро за рік, що є значним фінансовим навантаженням для позивача та його матері.

Відповідно до умов укладеного договору оплата за навчання вже здійснювалася. Окрім оплати вартості навчання, позивач у зв`язку з перебуванням за кордоном та проходженням навчання несе постійні витрати на проживання, комунальні послуги, харчування, проїзд, медичне страхування, оформлення необхідних документів, навчальні матеріали, канцелярське приладдя та інші повсякденні потреби (копії квитанцій додаються до позовної заяви). Мати фінансово допомагає сину, але цих коштів не вистачає для повноцінного забезпечення дитини всім необхідним для навчання за кордоном.

Після завершення вказаної підготовчої програми ОСОБА_1 має намір вступати до закладу вищої освіти з метою здобуття професії лікаря. Для реалізації цього наміру йому необхідне подальше належне матеріальне забезпечення, оскільки вступ до університету, подальше навчання, проживання та забезпечення базових потреб потребуватимуть значних коштів.

У зв`язку з проходженням навчання за кордоном, необхідністю систематичного відвідування занять, підготовкою до вступних випробувань та виконанням навчальної програми позивач не має реальної можливості працевлаштуватися та самостійно забезпечувати себе матеріально.

З огляду на викладене, позивач як повнолітня дитина, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, має законне право на отримання утримання від батька до закінчення навчання або до досягнення встановленого законом віку.

Відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання та потребує утримання. Позивачу достеменно невідомі актуальні розмір доходів відповідача та інші відомості щодо його грошового забезпечення.

Разом з тим, позивачу відомо, що відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ). Зазначені обставини свідчать про перебування відповідача на державному забезпеченні та наявність у нього регулярного грошового утримання, що дає можливість брати участь у матеріальному забезпеченні сина.

З урахуванням потреб позивача, пов`язаних із продовженням навчання, витратами на проживання та здобуття освіти, а також з урахуванням обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 28.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Аргументи учасників справи.

18.05.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив позовні вимоги щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходу не задовольняти.

Згідно статті 184 Сімейного кодексу України встановити розмір аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_1 , у твердій грошовій сумі – 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку та виключно за умови продовження ним навчання.

Зобов`язати позивача щорічно (до 01 жовтня кожного року) надавати суду та Відповідачу належним чином завірені докази фактичного навчання у закладі вищої освіти (довідку з навчального закладу чи наказ про зарахування/переведення на наступний курс). Встановити обов`язок сплати аліментів виключно на періоди фактичного навчання позивача, що підтверджується відповідними документами з навчального закладу.

Визначити термін дії обов`язку щодо сплати аліментів за даним рішенням періодом фактичного навчання, але не довше ніж до 31 серпня 2026 року (згідно з терміном дії наданого Договору про навчання), з можливістю звернутися з відповідним клопотанням про продовження строку у разі зарахування позивача на основну програму вищої освіти.

В обґрунтуваннях відзиву відповідач вказує, що термін дії наданого договору про навчання визначено з 01.09.2025 до 31.08.2026. Жодних доказів того, що позивач буде зарахований до університету після 31.08.2026, суду не надано. Вказано лише, що «Після завершення вказаної підготовчої програми ОСОБА_1 має намір вступати до закладу вищої освіти з метою здобуття професії лікаря.» Отже, вимога про стягнення аліментів до досягнення ним 23-річного віку є необґрунтованою, бо є не факт навчання, а лише намір, а п. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України прямо вказує, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Встановлення строку стягнення до 23-річного віку без врахування фактичних строків навчання за конкретним договором суперечить правовій природі стягнення аліментів на повнолітніх, оскільки це не безумовне право, а таке, що залежить від факту навчання.

Відповідач вказує, що на його повному утриманні перебуває мати - ОСОБА_4 , 1939 р.н., яка потребує постійного догляду.

Також відповідач вказує, що навіть після виїзду сина за кордон та досягнення повноліття, вони продовжували спілкування. Зокрема, 17.04.2026 відповідач особисто привітав сина з повноліттям телефоном та перерахував на його картковий рахунок грошовий подарунок у розмірі 5 000 грн. Під час цієї розмови позивач жодним словом не згадав про намір подати позов або про недостатність коштів для існування.

Крім того, відповідач зазначає, що в якості факту сплати за навчання, позивачем прикладений рахунок (Invoice № 20250455) та прибутковий касовий ордер від компанії ISN Prague s.r.o. на суму 12 490 евро (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто евро) про сплату цієї суми готівкою. Також, в наданому інвойсі вказана сума у чеських кронах – 303819,25CZK (триста три тисячі вісімсот дев`ятнадцять чеських крон). Наданий прибутковий касовий ордер викликає обґрунтовані сумніви у його достовірності, оскільки сума платежу прямо порушує вимоги Закону Чеської Республіки № 254/2004 "Про обмеження платежів готівкою", який у п.1 статті 4 забороняє розрахунки готівкою на суму понад 270 000 чеських крон готівкою. Згідно з п. 2 статті 4 Закону Чеської Республіки № 254/2004 - Одержувач платежу, що перевищує ліміт, не може прийняти платіж, якщо він не був здійснений у безготівковій формі. Відсутність банківської виписки про оплату ставить під сумнів здійснення такого платежу.

Також відповідач зазначив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_5 ). Додаткових доходів не має, цивільний бізнес закрито у зв`язку з війною. При розірванні шлюбу він залишив колишній дружині житловий будинок, що підтверджує належне виконання ним батьківських обов`язків у минулому та свідчить про відсутність ухилення від утримання дитини.

Крім того, 18.05.2026 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

06.05.2026 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якому позивач наполягав на задоволенні позову та окрім позиції, викладеної у позовній заяві, зазначив про таке.

Посилання відповідача на сумнівність здійсненої оплати за навчання та послуги повністю спростовуються умовами Договору про надання послуг № 110-2024 від 01.11.2024. Відповідно до п. 1.1.3.1 цього Договору, Виконавець (ФОП ОСОБА_5 ) бере на себе зобов`язання не лише зареєструвати Позивача на навчальну програму, а й здійснювати покриття вартості навчання від імені студента. Пунктом 3.4.2 Договору прямо передбачено можливість Замовника перерахувати вартість у національній валюті на рахунок Виконавця, який, у свою чергу, перераховує ці кошти на рахунок Приймаючої сторони (International Student Network) згідно з наданим інвойсом. Таким чином, умови договору передбачають багатоступеневу та офіційну процедуру оплати за участю професійного посередника, що виключає будь-які припущення про «фіктивність» або «незаконність» розрахунків. Наявність у матеріалах справи підтверджень оплати у сукупності з умовами цього Договору доводить факт несення витрат на навчання та потребу позивача у матеріальній допомозі для покриття цих витрат.

Щодо тверджень відповідача про його матеріального становища не спростовують можливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі, оскільки він є військовослужбовцем та має стабільний дохід. Відсутність додаткових джерел прибутку не є підставою для визначення аліментів у мінімальному розмірі. Запропонована сума 5 000 грн. є явно недостатньою з урахуванням значної вартості навчання за кордоном, витрат на проживання та об`єктивної неможливості позивача самостійно забезпечувати себе під час навчання.

Аргументи відповідача щодо відсутності досудового врегулювання спору є юридично необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не передбачає обов`язкового досудового порядку у справах про стягнення аліментів. Право на звернення до суду є безумовним і не залежить від попередніх звернень до відповідача чи характеру взаємовідносин між сторонами. Сам по собі факт разового переказу грошових коштів у розмірі 5 000 грн. не може свідчити про належне та систематичне виконання обов`язку щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є учасником підготовчої програми для навчання в університетах Чеської Республіки за спеціалізацією «Медицина» на базі Карлів університету (далі мовою оригіналу) - Charles University, термін навчання з 01.09.2025 по 31.08.2026, що підтверджується відповідним договором про навчання.

Загальна вартість зазначеної підготовчої програми становить 8 490 (вісім тисяч чотириста дев`яносто) євро за рік, що є значним фінансовим навантаженням для позивача та його матері.

Відповідно до умов укладеного договору оплата за навчання вже здійснювалася.

Після завершення вказаної підготовчої програми ОСОБА_1 має намір вступати до закладу вищої освіти з метою здобуття професії лікаря. Для реалізації цього наміру йому необхідне подальше належне матеріальне забезпечення, оскільки вступ до університету, подальше навчання, проживання та забезпечення базових потреб потребуватимуть значних коштів.

Частиною 1 ст. 6 СК України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного із батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №748/2340/17 міститься висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 зазначається, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд відзначає, що ОСОБА_1 втратив правовий статус дитини, оскільки досяг повноліття.

Також судом встановлено, що позивач є учасником підготовчої програми для навчання в університетах Чеської Республіки за спеціалізацією «Медицина» на базі Карлів університету (далі мовою оригіналу) - Charles University, термін навчання з 01.09.2025 по 31.08.2026.

Суд зауважує, що стаття 199 СК України розповсюджує обов`язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв`язку з цим матеріальної допомоги.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за умови досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі. При чому навчання дитини має бути її основним заняттям.

При визначенні розміру аліментів суд враховує витрати, пов`язані саме з навчанням у навчальному закладі, як то вартість навчання, підручників, канцелярського приладдя, комп`ютерної техніки, проїзд до навчального закладу тощо.

Визначаючи період, за який мають стягуватись аліменти, суд відзначає, що аліменти на утримання повнолітньої особи, яка продовжує навчання за загальним правилом стягуються з дня пред`явлення позову до суду на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років, в залежності від того, яка з цих обставин настане раніше.

З урахуванням приписів ст. 199 СК України обов`язок відповідача сплачувати аліменти припиниться при досягненні дочкою двадцяти трьох років, також право останнього на утримання припиняється у разі припинення ним навчання, яке може наступити раніше.

За приписами статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 27.04.2026.

Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд бере до уваги, що обов`язок утримувати повнолітню дитину на період навчання мають нести однаково як батько, так і матір дитини.

У постанові Верховного Суду в справі №635/1139/17 від 20.05.2020 зазначено, що при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Суд звертає увагу позивача, що як вже було зазначено вище, обов`язок утримувати повнолітню дитину на період навчання мають нести однаково як батько, так і матір дитини.

Відомості про наявність або відсутність самостійного доходу у нього суду не надав.

Разом з тим, суду не надано інших доказів та не доведено розмір зазначених витрат, а також те, що вартість проживання, комунальних послуг, харчування, проїзду, медичного страхування, оформлення необхідних документів, канцелярське приладдя та інші повсякденні потреби, для навчання здійснюється за рахунок позивача або за рахунок його матері.

Доводи відповідача про неможливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі не підтверджені долученими до справи доказами. Не підтверджено, що його мати перебуває на його утриманні. Належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження того, що мати відповідача має незадовільний стан здоров`я, потребує матеріальної допомоги, та перебуває на утриманні чоловіка, відповідач суду не надав, а долучені до справи акт встановлення факту догляду та заява матері відповідача свідчать лише про те, що мати відповідача є особою непрацездатною за віком, тобто пенсіонером, що не є самостійним свідченням на користь даного факту. Інших осіб, які перебувають на його утриманні судом не встановлено.

Щодо заяви відповідача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, необхідно зазначити наступне. Дохід відповідача не є мінливим чи сезонним, що могло б вплинути на належне утримання дитини. Крім того, визначення аліментів у частці від доходу їх платника, є пропорційним та відповідає принципу справедливості як по відношенню до платника аліментів, так і до отримувача аліментів. Форма стягнення аліментів у частці від доходу, пропорційно зменшує чи збільшувати суму аліментів із зростанням чи зменшенням доходу батька. Крім того, визначення способу стягнення аліментів є правом позивача.

Разом з тим, сам по собі факт навчання дитини в навчальному закладі не може бути підставою для призначення аліментів у заявленому позивачем розмірі.

За цих обставин позивач не довів наявність підстав для встановлення розміру аліментів на утримання повнолітньої сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими та достатніми визначити аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини всіх доходів відповідача.

Суд вважає, що такий розмір аліментів, відповідає вимогам розумності та є співмірним із підтвердженими витратами, у зв`язку з навчанням.

Крім того, з урахуванням наведених вище вимог закону суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з дня звернення до суду та до досягнення 23 років, за умови, що позивач продовжить навчання, оскільки закінчення ОСОБА_1 навчання за програмою у серпні 2026 року не позбавляє його права/можливості переходу (вступу) до навчального закладу на наступний рівень освіти, а відтак не позбавляє права на отримання аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, до досягнення нею 23 років. Натомість, у випадку не продовження позивачем навчання до досягнення нею 23 років, стягнення аліментів припиняється.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів відповідно до п. 3 ч.1. ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141-142, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355, 430 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, у зв`язку з продовженням навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 27.04.2026 і до закінчення навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 );

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.В. Барабанова