Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №626/1486/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1486/26

Провадження № 3/626/419/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.08.2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

24.04.2026 року о 22-й годині 31 хвилин ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Kia Sportage державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Берестин на мікрорайоні №3 поблизу буд. 18, Харківської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей,тремтіння пальців Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовилася, як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засідання надала письмові пояснення, згідно яких вину у вчиненні правпорушення не визнає. Наголошує, що працівники поліції не зафіксували момент керування нею транспортним засобом, оскільки вона лишк сиділа в автомобілі та чекала таксі, але не керувала транспортним засобом Kia Sportage . Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовилась за станом здоров`я

Дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку про наявність вини ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством .

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. В ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що зафіксовано актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 24.04.2026 року, чого і не заперечувала сама ОСОБА_3 . Разом з тим, ОСОБА_2 стверджує, що автомобілем не керувала, а працівники поліції підійшли саме до неї безпричинно, коли вона грілася в заведеному стоячому автомобілі.

Відповідно до абзацу 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005: "керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись".

Із наданого відеоматеріалу, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи вбачається, що автомобіль в якому перебувала ОСОБА_2 , був з ввімкненим двигуном. Працівники поліції повідомили, що виявили ознаки алкогольного сп`яніння, роз`яснили права і запропонувала пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому ОСОБА_2 жодних заперечень з приводу того, що вона не керувала транспортним засобом не зазначила, також не повідомила хто є водієм автомобілю Kia Sportage , якщо вона не виконувала функції водія.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Враховуються роз`яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст.247,280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Незважаючи на обрану захисну позицію ОСОБА_2 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відео фіксацією подій, які мали місце 24.04.2026 року та які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість інспектора ВРПП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649251 від 24.04.2026 року, судом не встановлено, оскільки на місці зупинки їх і не заявляла сама ОСОБА_3 .

Вищезазначені обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649251 від 24.04.2026 р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 24.04.2026 року, де чітко зазначені ознаки сп`яніння у ОСОБА_2 , направленням водія на огляд до КНП "Берестинська міська лікарня", відеозаписом. ОСОБА_2 відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння, та не заперечувала факту своєї відмови. Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні та повністю підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп`яніння.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з огляду на наявність відео з місця події, яке дозволяє встановити дійсні обставини справи, а також належним чином оформлені матеріали про адміністративне правопорушення, не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі, а формальний підхід до розгляду цієї справи, на переконання суду, не відповідатиме завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначеного устатті 1 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевказані документи, відео, суд вважає, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_2 не мала права керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Як вбачається із санкції ч.1ст.130 КУпАП (із змінами) у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП на водія накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги ставлення правопорушника до скоєного, характер вчиненого правопорушення, яке свідчить про підвищену небезпеку подібних проступків та осіб, що їх вчиняють, ступінь вини, а тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору , що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 130 , 283, 284, 285, 287 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 ( сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу: 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ – 37874947; МФО – 899998; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП).

Попередити правопорушника, що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання для стягнення штрафу у подвійному розмірі- 34000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження м. Київ, вул. Липська 18/5 Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя