Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №625/162/26 — Коломацький районний суд Харківської області

Справа № 625/162/26

Провадження № 2/625/130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лосєва Д.К.,

за участю секретаря судового засідання Рахімової О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ло ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить стягувати із відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_4 навчається у Полтавському фаховому коледжі транспортного будівництва на денній формі навчання, водночас батько дитини ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надає.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу та посилаючись на приписи Сімейного кодексу України позивачка зазначила, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

З огляду на вище перелічені обставини позивачка заявила вимогу про стягнення із відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до закінчення нею навчання, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку за умов продовження навчання.

18 червня 2026 року на адресу Коломацького районного суду Харківської області представник відповідача – адвокат Сідько С.І. надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позивачем не надано належних доказів понесення витрат на навчання та утримання повнолітнього сина, зокрема договору з навчальним закладом, квитанцій про оплату навчання, придбання лікарських засобів та інших заявлених витрат. Водночас підтверджено, що син сторін після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою до 30 червня 2028 року. Також зазначила, що відповідач не відмовляється від обов`язку утримувати сина, однак заявлений позивачем розмір аліментів є для нього непосильним з огляду на його матеріальне та сімейне становище. На його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей та дружина. Крім того, відповідач має інвалідність ІІІ групи, потребує лікування, у тому числі у зв`язку з цукровим діабетом ІІ типу, та несе витрати на лікування, житлово-комунальні послуги й інші потреби сім`ї. Середньомісячний дохід відповідача за грудень 2025 року – травень 2026 року становив близько 34 000 грн, інших джерел доходу він не має. Заборгованість зі сплати аліментів за попереднім рішенням суду відсутня. А тому просила суд задовольнити позов частково, у розмірі 1/8 частини заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви до суду, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку за умов продовження навчання.

01 липня 2026 року ОСОБА_1 надала суду відповідь на відзив в якому зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

07 липня 2026 на адресу Коломацького районного суду Харківської області представник відповідача – адвокат Сідько С.І. надала заперечення в яких також просила суд позов задовольнити частково, у розмірі 1/8 частини заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви до суду, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку за умов продовження навчання.

У заперечення представник відповідача просила суд задовольнити позов частково, у розмірі 1/8 частини заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви до суду, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку за умов продовження навчання.

Позивач та її представник – адвокат Степаненко О.Г. у судове засідання не з`явились, надали до суду заяву, в якій просили розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сторони по справі, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 травня 2008 року ВДРАЦС Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №51 (а.с. 12).

Відповідно до довідки №123 від 07 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахований в 2025 році до Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва. Навчається на 1 курсі денної форми навчання на базі 11 класів. Заклад освіти закінчує 30 червня 2028 року (а.с. 8).

Згідно договору найму жилого приміщення в гуртожитку Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва від 01 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 тимчасово проживає у гуртожитку Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2028 року (а.с. 111-113).

Відповідно до довідки №1602-5003822712 від 24 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. З вказаної довідки вбачається, що його фактичне місце перебування: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Наведене вище також підтверджується довідкою №419/04-57 від 19 вересня 2025 року з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в гуртожитку Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Як вбачається з довідки №521/01-14 від 01 травня 2026 року наданої Відділом освіти, молоді та спорту Коломацької селищної ради дохід ОСОБА_1 за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року складає 53823 гривні 69 копійок (а.с. 14).

За змістом статті 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У відповідності до вимог ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провад

ження № 61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201цьогоКодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В заперечення проти позову відповідач посилається на те, що на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей та дружина, а також те, що він має інвалідність ІІІ групи, потребує лікування, у тому числі у зв`язку з цукровим діабетом ІІ типу, та несе витрати на лікування, житлово-комунальні послуги й інші потреби сім`ї. Його середньомісячний дохід за грудень 2025 року – травень 2026 року становив близько 34 000 грн, інших джерел доходу він не має.

Наведене вище підтверджується наступними доказами, а саме свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 11 вересня 2012 року та серії НОМЕР_3 від 02 квітня 2019 року, з яких вбачається, що відповідач є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 45,47).

З довідки МСЕК від 28 жовтня 2008 року та витягу із акту огляду у МСЕК №0164035 від 28 жовтня 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 має інвалідність ІІІ групи по зору (а.с. 50-51).

Відповідно довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_2 працює у Філії ГУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування» на посаді Інженера з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики та його доход за період з січня 2026 року по травень 2026 року складає 210 560 гривень 70 копійок (а.с. 87).

Таким чином, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, що дає йому можливість матеріально утримувати дитину, яка продовжує навчання.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне вказати, що обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, покладається на обох батьків, та вказує на те, що батьки мають рівні як права, так і обов`язки по відношенню до дитини.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2 ст. 141 СК України).

Виходячи із принципів справедливості, добросовісності та розумності, розмір аліментів 1/6 частки з усіх видів доходів (заробітку) відповідача сприятиме гармонійному, фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 182 СК України, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 травня 2026 року і до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивач, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання до суду цього позову, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ло ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 травня 2026 року і до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 13 серпня 2026 року.

Суддя: Д.К. Лосєв