Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №444/1950/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 444/1950/26

Провадження № 2/466/3226/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 , 30 травня 2014 року уклали шлюб, який зареєстрували у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №236.

За час подружнього життя спільних дітей у них немає, однак 11 квітня 2023 року ними було усиновлено двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення про усиновлення не оскаржувалось та набрало законної сили 12 травня 2023 року.

Спільне життя з відповідачкою у них не склалось через відсутність взаєморозуміння, підтримки та довіри один до одного. Часті конфлікти призвели до повного розладу сімейних відносин, фактично сім`я припинила своє існування. Позивач зазначає, що хоча вони і на даний час проживають за спільною адресою, проте сімейного побуту не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, у них відсутні спільне бачення в майбутньому жити разом. Шлюб носить формальний характер і подальше збереження сімейних відносин немає сенсу, примирення між ним неможливе. З цих підстав позивач просить розірвати шлюб.

Відповідно до ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 01.05.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 20.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, просив розірвати шлюб з відповідачкою,категорично заперечив про примирення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечила щодо розірвання шлюбу з позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Принцип добровільності шлюбу передбачає як право на шлюб, так і право на розірвання шлюбу, що усуває порушення прав людини та випадків можливої дискримінації (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі №361/1017/20).

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім?ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 30 травня 2014року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №236 (а.с.12).

Спільних дітей сторони від шлюбу не мають, однак 11 квітня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було усиновлено двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду про усиновлення не оскаржувалось та набрало законної сили 12 травня 2023 року (а.с.13-16).

Відтак, відповідно до вказаного рішення суду, батьками дітей записано ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що спільне сімейне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, взаємної підтримки та довіри. Тривалі конфлікти та непорозуміння призвели до фактичного припинення сімейних відносин між сторонами. На час розгляду справи сторони хоча і проживають за однією адресою, однак спільного сімейного побуту не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, спільного бачення щодо подальшого сімейного життя не мають. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, а шлюб носить формальний характер і подальше збереження сімейних відносин немає сенсу, примирення неможливе.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, відповідач не зверталась до суду з клопотанням про надання строку на примирення з чоловіком,не заперечувала щодо розірвання шлюбу, відтак суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1331,20грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265,352,354,355 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , укладений та зареєстрований 30 травня 2014 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №236.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошено 12.08.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Свірідова