Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №466/2877/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2877/25

Провадження № 2/466/331/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“29“ травня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

учасники справи

секретар ГУРАШ М.В.

представник позивача КОЖАН- ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання майна особистою власністю,

в с т а н о в и в :

27.03.2025 ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Кожан-Юрдига О/Z/, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, за яким просить суд в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, враховуючи рівність часток співвласників, визнати за ним право власності на :

1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,0кв.м;

1/2 частку земельної ділянки площею 0,048 га кадастровий номер 4625887500:04:001:1082 за адресою АДРЕСА_2 ;

1/2 частку земельної ділянки площею 0,048 га кадастровий номер 4625887500:04:001:0957 за адресою АДРЕСА_2 ;

1/2 частку автомобіля MERCEDES-BENZ A170, 2000 року випуску.

В обґрунтування позову зазначає, що 22.05.1993р. між ним та відповідачкою ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб.

У них народилося троє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До червня 2021 року у них з відповідачкою були нормальні, сімейні, подружні взаємовідносини. У 2022р. після повномаштабного вторгнення росії в Україну дружина з неповнолітньою ОСОБА_8 виїхала закордон.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 10.12.2024р. , яке набрало законної сили 12.01.2025р.,задоволено позов ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

За час перебування у шлюбі ним спільно з відповідачкою у 2009р. було придбано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 81,0кв.м.

11.03.2021 року ними було придбано дві земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою Львівська обл. Яворівський р-н с.Рясне-Руське площею по 0,048га з кадастровими номерами 4625887500:04:001:1082 та 4625887500:04:001:1957.

Крім цього, 06.02.2019 року ними було придбано легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ А 170, 2000 року випуску; об`єм двигуна 1689 см.куб., номерний знак державний НОМЕР_1 .

Вказане спірне майно зареєстровано на відповідачку ОСОБА_4 , однак придбане ними у шлюбі за спільні кошти подружжя, тому є спільним майном подружжя та підлягає поділу між подружжям у рівних частках.

Згоди про поділ цього майна з відповідачкою не досягнуто, тому змушений звернутися в суд з цим позовом.

Ухвалою від 31.03.2025р. у справі відкрито загальне позовне провадження.

06.05.2025р. відповідачка ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву з вимогами про визнання за нею, ОСОБА_4 , права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 81,0кв.м, права особистої приватної власності на дві земельні ділянки площею по 0,048га за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, кадастрові номери 4625887500:04:001:1082 і 4625887500:04:001:0957.

В порядку поділу спільного майна подружжя просить:

- виділити ОСОБА_3 у приватну власність автомобіль марки MERCEDES-BENZ A 170, 2000 року випуску, об`єм двигуна 1689 куб. см., державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

- стягнути з ОСОБА_3 на її користь компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки MERCEDES-BENZ A 170, 2000 року випуску, об`єм двигуна 1689 куб. см., державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , в розмірі 112 621,50 грн.

- стягнути з ОСОБА_3 на її користь компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, об`єм двигуна 8700 куб. см., синього кольору, кузов – бортовий-С, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_5 , в розмірі 143 057,00 грн.

В задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 загальною площею 81,0кв.м була придбана 08.12.2009р. за ціною 147000грн. за особисті кошти ОСОБА_4 , отримані від продажу 24.11.2009р. належної їй на праві особистої приватної власності квартири за адресою АДРЕСА_3 за 399 500грн.

Крім того, їй на праві особистої власності належала земельна ділянка кадастровий номер 4623686600:04:000:1209, площею 0,0452га за адресою: АДРЕСА_4 . Ця земельна ділянка було продана нею 06.02.2021р. за 58 520,00 грн.

За отримані від продажу земельної ділянки особисті кошти в сумі 58 520,00 грн., та залишок особистих коштів від реалізації квартири за адресою АДРЕСА_3 нею на підставі договорів купівлі-продажу від 11.03.2021р. було набуто в особисту приватну власність дві земельні ділянки площею по 0,048га за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, кадастрові номери 4625887500:04:001:1082 і 4625887500:04:001:0957. Вартість цих земельних ділянок складала 25000,0грн. та 80000грн.

Таким чином, усе нерухоме майно вартістю 147000грн., 25000грн. і 80000грн. було придбано нею хоча і в шлюбі з позивачем, однак за її особисті кошти, отримані від реалізації належного їй на праві особисто власності нерухомого майна (399500грн. і 58520грн.). Просить суд визнати це придбане нерухоме майно її особистою приватною власністю.

Щодо автомобіля марки MERCEDES-BENZ A 170, 2000 року випуску, об`єм двигуна 1689 куб. см., державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , який є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, не погоджується із запропонованим позивачем способом поділу цього транспортного засобу. Оскільки автомобіль є неподільною річчю, вона не має доступу до цього автомобіля, просить виділити автомобіль у власність позивачу зі стягненням з нього на її користь компенсації половини вартості такого, визначеної позивачем при поданні позову.

Зазначає, що крім згаданого вище автомобіля, до поділу майна подружжя підлягає також інший автомобіль, набутий подружжям за час шлюбу у спільну сумісну власність, про який ОСОБА_3 не вказує у своєму первісному позові, а саме - автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, об`єм двигуна 8700 куб. см., синього кольору, кузов – бортовий-С, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_5 , що на момент розірвання шлюбу між сторонами спору перебував у власності ОСОБА_3 (та на обліку), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_6 11.03.2006р., виданим на ім`я ОСОБА_3 та відповідями РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях № 31/28/16/633аз/0520256302025 від 26.02.2025 (90424), № 31/28/16/646аз/0520256482025 від 27.02.2025 (90877), №31/28/16/1197аз/05202512192025 від 29.04.2025 (111441) на адвокатські запити.

Просить виділити цей автомобіль у власність позивачу зі стягненням з нього на її користь компенсації половини вартості такого, визначеної виходячи з ринкової вартості подібного автомобіля на час розгляду справи.

У відзиві на зустрічний позов від 16.06.2025р. представник позивача зустрічні позовні вимоги не визнала. Вказала на те, що відповідачка ОСОБА_4 успадкувала 3/4 частини квартири на АДРЕСА_3 . Згідно договору про поділ спадкового майна від 06.09.2008р. ОСОБА_4 перейшла у власність ще 1/4 частина квартири на АДРЕСА_3 , а іншому спадкоємцю за цим договором ОСОБА_9 перейшли у власність грошові кошти в загальній сумі 3156,90 доларів США, що є значно менше вартості 1/4 частини квартири. Позивачу ОСОБА_3 відомо, що після продажу успадкованої квартири відповідачка ОСОБА_4 сплатила іншому спадкоємцю ОСОБА_9 12000 доларів США у компенсацію різниці вартості часток спадкового майна.

Також зазначає, що квартира на АДРЕСА_3 була продана 24.11.2009р. за суму в еквіваленті 50000доларів США. Квартира на АДРЕСА_5 була придбана 08.12.2009р. за суму в еквіваленті 84000 доларів США. Квартира була у відмінному стані, з якісно проведеним євроремонтом, вмонтованою кухнею, обладнаним санвузлом і ванною кімнатою, підігрівом підлоги у вітальній кімнаті, заскленими лоджіями. З 2009р. ремонт у квартирі не проводився. Вказана у договорі купівлі-продажу ціна придбання квартири 147 000грн. не відповідала її ринковій вартості. Згідно висновку ФОП-СОД ОСОБА_10 від 10.06.2025р.про оцінку вартості квартири на АДРЕСА_5 станом на 08.12.2009р. – така становила 563 000грн. Тому спірна квартира не могла бути придбана за особисті кошти відповідачки.

Щодо земельних ділянок заперечує їх придбання за особисті кошти відповідачки. Продана відповідачкою земельна ділянка в садовому товаристві «Айстра» була призначена для ведення садівництва, в той час коли придбані були земельні ділянки, призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку і їх вартість є вищою. Вказує на те, що при укладенні нотаріально посвідчених договорів позивач ОСОБА_11 давав згоду при придбання відповідачкою ОСОБА_4 нерухомого майна, що підтверджує придбання такого за спільні кошти подружжя.

Відносно автомобілів зазначає, що автомобіль MERCEDES-BENZ A 170, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , фактично проданий відповідачкою її ж подрузі ОСОБА_12 , котрій передано і оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ. Кошти за автомобіль ОСОБА_12 передала відповідачці через сина сторін ОСОБА_13 .

Автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , проданий на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14.03.2025 року за ціною 59585,65грн., визначеною на підставі Висновку експертного дослідження від 11.03.2025р. №14/4642/18А, складеного судовим експертом ЛНДЕКЦ. Позивач готовий сплатити відповідачці половину суми, отриманої від його реалізації.

У відповіді на відзив від 23.06.2025р. представник відповідачки підтримала доводи зустрічного позову, заперечила оцінку вартості квартири на АДРЕСА_5 , здійснену ФОП-СОД ОСОБА_10 10.06.2025р., вважаючи її припущенням. Зазначає, що доходи позивача не дозволяли накопичити кошти, необхідні для придбання квартири. А доходи відповідачки перевищували доходи позивача. Просить задовольнити зустрічні позовні вимоги.

У запереченнях на відповідь на відзив від 06.10.2025р. представник позивача підтверджує позицію позивача про невідповідність вказаної у договорі купівлі-продажу вартості квартири на АДРЕСА_5 у 147000грн. її ринковій вартості. Зазначає, що ця чотирикімнатна квартира загальною площею 81,0кв.м станом на 08.12.2009р. не могла коштувати майже втричі дешевше проданої відповідачкою 24.11.2009р. за 399500грн. двокімнатної квартири на АДРЕСА_3 загальною площею 44,9кв.м. Звітом про оціночну (ринкову) вартість майна - квартири на АДРЕСА_5 , здійсненим ФОП-СОД ОСОБА_10 10.06.2025р., визначено вартість квартири станом на 08.12.2009р. у сумі 563000грн. Цей звіт пройшов рецензування, яке підтвердило достовірність оцінки.

Також зазначає, що автомобілем MERCEDES-BENZ A 170, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_11 не користується, сама ОСОБА_4 перед виїздом закордон повідомила його про те, що передала автомобіль і свідоцтво про його реєстрацію ОСОБА_14 .

У письмових поясненнях по суті спору від 15.10.2025р. представник відповідача зазначає, що ціна придбання спірної квартири є істотною умовою договору і саме таку ціну сторони узгодили. Квартира не була у відмінному стані, перед переселенням у ній перефарбували стіни, бойлер був старий і підтікав, балкони були засклені металевими профілями і пропускали холод. Проведена позивачем оцінки є лише припущенням про можливу вартість квартири на час її придбання.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Кожан-Юрдига О.Я. заявлені позовні вимоги підтримала повністю, виходячи з обставин, вказаних у заявах по суті спору. Проти зустрічного позову заперечила. Просила суд первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Представник відповідачки адвокат П`ятковська І.П. проти задоволення первісного позову заперечила, підтримала вимоги зустрічного позову, покликаючись на обставини та мотиви, наведені у заявах по суті спору з мотивів. Просив відмовити у задоволенні первісного позову, задовольнити зустрічний позов.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, дослідивши надані суду у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів з таких мотивів.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст.77 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За загальними нормами ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 22.05.1993 року.

У них народилося троє дітей ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 10.12.2024р., яке набрало законної сили 12.01.2025р., шлюб між сторонами розірвано.

За час перебування сторін у шлюбі відповідачкою ОСОБА_4 набуто за договором купівлі-продажу квартири від 08.12.2009р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Е.В. та зареєстрованим в реєстрі за №8128, квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 81,0кв.м. за ціною 147 000,00 грн. Така ціна визначена виходячи з вказаної у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №24575168, виданому Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 25.11.2009р., вартості квартири 146 967,00 грн.

Квартира складається з 4-х житлових кімнат, кухні. Житлова площа квартири становить 50,2кв.м, загальна площа 81,0кв.м.

Купівля квартири ОСОБА_4 здійснена за нотаріально оформленою 08.12.2009р. згодою чоловіка ОСОБА_3 .

Крім того, 11.03.2021р. ОСОБА_4 за двома договорами купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дубчак О.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 420 та №423, набула у власність дві земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) за адресою Львівська обл. Яворівський р-н с.Рясне-Руське площею по 0,048га кожна з кадастровими номерами відповідно 4625887500:04:001:1957 та 4625887500:04:001:1082.

Згідно звіту про експертну грошову оцінку ТОВ «Преміум Клар» ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим № 4625887500:04:001:1957 на 03.03.2021р. становить 24 012,00грн. Водночас, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2021р., виданого державним кадастровим реєстратором відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 79284,15грн.

Згідно п. 5 договору купівлі-продажу від 11.03.2021р зареєстрованого в реєстрі за №420, продаж за домовленістю сторін вчинено за 80 000,00 грн.

Згідно звіту про експертну грошову оцінку ТОВ «Преміум Клар» ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим №4625887500:04:001:1082 на 03.03.2021р. становить 24 012,00грн. Водночас, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2021р., виданого державним кадастровим реєстратором відділу в Яворівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 79284,15грн.

Згідно п. 5 договору купівлі-продажу від 11.03.2021р., зареєстрованого в реєстрі за №423, продаж за домовленістю сторін вчинено за 25 000,00 грн.

Купівля цих двох земельних ділянко ОСОБА_4 здійснена за нотаріально оформленою 11.03.2021р. згодою чоловіка ОСОБА_3 .

Також 06.02.2019 року було придбано та зареєстровано на ОСОБА_4 легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ А 170, 2000 року випуску; об`єм двигуна 1689куб.см, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

Крім того, за час шлюбу було придбано автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, об`єм двигуна 8700 куб. см., синього кольору, кузов – бортовий-С, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_5 , який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 від 11.09.2006р. був зареєстрований за ОСОБА_3 .

На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14.03.2025 року (після розірвання шлюбу) та договору комісії від 11.03.2025р. ОСОБА_3 продав вказаний автомобіль за ціною 59585,65грн. Ціна визначена на підставі Висновку експертного дослідження від 11.03.2025р. №14/4642/18А, складеного судовим експертом ЛНДЕКЦ за результатом огляду автомобіля.

Заявляючи вимогу про визнання права на 1/2 придбаного за час шлюбу майна, позивач ОСОБА_3 керується приписами ст.60 СК України та презумпцією спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.

Заперечуючи позов, відповідачка стверджує, що спірна квартира та дві земельні ділянки набуті нею за особисті кошти і є її особистою приватною власністю.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Водночас, ст.57 СК України визначено яке майно є особистою приватною власністю чоловіка та дружини. Відповідно до п.2 і п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно6 - набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; - набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

За ч.7 цієї статті якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Верховний Суд у постановах від 24.01.2020р. у справі № 546/912/16-ц, від 13 березня 2024 року у справі № 537/541/23 висловив правову позицію за якою належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте в період шлюбу, може бути спростована, і один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок неодноразово викладався Верховним Судом, зокрема в постановах від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц (провадження № 14-325цс18), від 14 квітня 2021 року у справі № 761/20297/17 (провадження № 61-6591св19), від 27 січня 2021 року у справі № 219/2435/19-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 127/15091/18.

У постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 638/2341/20 Верховний Суд вказував, що критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Враховючи правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.06.2024р. у справі №712/3590/22, суд при вирішенні спору встановлював зміст згоди другого з подружжя на придбання спірного майна.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 набута відповідачкою 08.12.2009р. за договором купівлі-продажу у період шлюбу з позивачем.

Водночас, заперечуючи спільну сумісну власність подружжя на цю квартиру відповідачка стверджує, що придбання цієї квартири відбулося виключно за її особисті кошти, отримані від продажу 24.11.2009р. належної їй на праві власності квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Враховуючи час продажу квартири 24.11.2009р. та час придбання спірної квартири – 08.12.2009р., суд погоджується з доводами відповідачки про те, що виручені від продажу належної їй на праві особистої власності квартири за адресою АДРЕСА_3 особисті кошти були використані ОСОБА_4 для часткового покриття витрат на придбання спірної квартири на АДРЕСА_5 .

Проте, суд відхиляє доводи відповідачки ОСОБА_4 про те, що отримані відпродажу 24.11.2009р. двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 44,9кв.м, житловою площею 31,1кв.м кошти в сумі 399 500,00грн., що було еквівалентно 50000доларів США, перевищували вартість придбаної 08.12.2009р. чотирикімнатної квартири на АДРЕСА_5 загальною площею 81,0кв.м, житловою площею 50,2кв.м.

Суд вважає, що вказана у договорі купівлі-продажу ціна квартири у 147 000,00 грн., яка визначена, виходячи із зазначеної у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №24575168, виданому 25.11.2009р. Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», вартості квартири у 146 967,00 грн., є лише інвентаризаційною оцінкою вартості квартири і не відповідала ринковій вартості квартири на час її придбання.

Такий висновок суд робить виходячи з того, що у договору купівлі-продажу квартири від 24.11.2009р. також іде покликання на Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 23.11.2009р., яким визначено інвентаризаційну оцінку вартості квартири за адресою АДРЕСА_3 у 66 385,00грн. Проте, вказана квартира була продана відповідачкою ОСОБА_4 не за такою ціною, а за 399 500,00грн.

Суд вважає обґрунтованими заперечення позивача про те, що вказана у договорі купівлі-продажу від 08.12.2009р. ціна, за якою придбана спірна квартира, не відповідала реальній ринковій вартості її придбання.

Суд приймає до уваги поданий стороною позивача з метою встановлення орієнтовної ринкової вартості спірної квартири на час її придбання висновок ФОП-СОД Комаровського А.А. від 10.06.2025р. про оцінку вартості квартири на АДРЕСА_5 станом на 08.12.2009р. За цим висновком ринкова вартість вказаної квартири на 08.12.2009р. рекомендована у розмірі (заокруглено без урахування ПДВ) 563 000,00грн.

Цей висновок був предметом рецензування оцінювачем ОСОБА_18 Рецензією №30 підтверджено достовірність проведеної оцінки.

Суд вважає Звіт про оцінку майна ФОП-СОД ОСОБА_10 від 10.05.2025р. належним та допустимим доказом.

Суд дійшов висновку про те, що для придбання квартири АДРЕСА_1 були використані як особисті кошти відповідачки ОСОБА_4 в сумі 399 500,00грн., що на той час було еквівалентно 50000доларів США, так і спільні кошти подружжя ОСОБА_19 в сумі 163 500,00грн.

Зміст нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_3 на придбання дружиною ОСОБА_4 цієї квартири таких висновків не спростовує, оскільки не містить вказівки на те за які саме кошти особисті чи спільні придбавалася квартира.

Виходячи з наведеного частка у квартирі на АДРЕСА_5 , що відповідає сумі 399 500,00грн., становить 14/20 і визнається судом особистою власністю ОСОБА_4 .

Решта 6/20 частин квартири, що відповідає сумі 163 500,00грн., судом визнається спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та підлягає поділу між ними в рівних частках.

ОСОБА_4 , заперечуючи право спільної сумісної власності подружжя на придбані нею 11.03.2021р. за двома договорами купівлі-продажу земельної ділянки площею по 0,048га кожна за адресою Львівська обл. Яворівський р-н с.Рясне-Руське з кадастровими номерами відповідно 4625887500:04:001:1957 та 4625887500:04:001:1082, вказує на те, що ці земельні ділянки були придбані нею за її особисті кошти : 58 520,00грн. отриманих 06.02.2021р. від продажу належної їй на праві особистої власності земельної ділянки кадастровий номер 4623686600:04:000:1209, площею 0,0452га за адресою: АДРЕСА_4 , та залишку особистих коштів від реалізації 24.11.2009р. квартири за адресою АДРЕСА_3 .

Суд відхиляє такі твердження з огляду на їх недоведеність.

Як уже вказувалося судом вище, пояснення відповідачки ОСОБА_4 про те, що з отриманих від продажу 24.11.2009р. двокімнатної квартири коштів в сумі 399 500,00грн. – за 147 000,00грн. вона 08.12.2009р. придбала чотирикімнатну квартиру, а решту 252 500,00грн. відклала і використала їх для придбання 11.03.2021р. зазначених двох земельних ділянок не відповідають дійсності. Вони спростовуються викладеними вище висновками суду про те, що всі отримані ОСОБА_4 від реалізації квартири кошти були використані нею для придбання 08.12.2009р. квартири на АДРЕСА_5 ,

Також відсутні підстави для висновку про те, що отримані 06.02.2021р. 58 520,00грн. від продажу земельної ділянки були використані саме для придбання 11.03.2021р. двох земельних ділянок загальною вартість 105 00,00грн.

Крім того, слід наголосити на тому, що на укладення відповідачкою ОСОБА_4 договорів купівлі-продажу земельних ділянок позивач ОСОБА_3 11.03.2021р. склав нотаріально посвідчену заяву у якій надав дружині ОСОБА_4 згоду на купівлю двох земельних ділянок. У цій заяві зазначає, що умови придбання цих земельних ділянок були ними з дружиною попередньо обговорені, вважає їх вигідними для них, такий договір укладається в інтересах сім`ї та відповідає їх волевиявленню.

Зміст цієї заяви свідчить про те, що земельні ділянки були придбані в період шлюбу, за спільні кошти подружжя та в інтересах їх сім`ї.

Жодних застережень про те, що для придбання земельних ділянок використовуються особисті кошти ОСОБА_4 заява не містить.

Мета набуття цього майна відповідає критерію спільної подружньої власності.

Тому суд вважає, що ці дві земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя і підлягають поділу між сторонами виходячи з рівності їх часток.

Презумпція спільної сумісної власності подружжя на них відповідачкою не спростована.

Вирішуючи питання розподілу транспортних засобів, придбаних подружжям за час шлюбу, суд враховує те, що на час розгляду справи судом залишався зареєстрованим за відповідачкою ОСОБА_4 легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ А 170, 2000 року випуску; об`єм двигуна 1689куб.см, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

Даних про місцезнаходження даного автомобіля і його фактичного користувача у матеріалах цивільної справи немає. Жодна зі сторін не виявила бажання отримати цей автомобіль у власність. Тому суд вважає, що поділ цього автомобіля слід провести шляхом визнання за сторонами права власності на нього в рівних частках.

Автомобіль марки ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, об`єм двигуна 8700 куб. см., синього кольору, кузов – бортовий-С, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_5 , який відповідно до Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 від 11.09.2006р. був зареєстрований за ОСОБА_3 , проданий 14.03.2025 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу та договору комісії від 11.03.2025р. за ціною 59585,65грн., визначеною згідно Висновку експертного дослідження від 11.03.2025р. №14/4642/18А.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка ОСОБА_4 надавала згоду позивачу ОСОБА_3 на відчуження цього автомобіля.

Тому вартість цього проданого автомобіля слід врахувати при поділі майна подружжя, стягнувши з позивача на користь відповідачки половину отриманих від реалізації автомобіля коштів.

Визначаючи суму компенсації суд приймає до уваги Висновок експертного дослідження від 11.03.2025р. №14/4642/18А., складений судовим експертом Львівського НДЕКЦ Марчуком І., відповідно до якого за результатами технічного огляду КТЗ ринкова вартість автомобіля вантажного ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 на дату оцінки складає 59 585,65грн.

Наданий відповідачкою Консультаційний висновок №01/25-09-21 СОД ОСОБА_20 від 29.04.2025р., без огляду автомобіля, за яким найбільш ймовірна ринкова вартість автомобіля ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 становить 286 144,00грн., Висновку експертного дослідження від 11.03.2025р. не спростовує.

Суд при розрахунку розміру компенсації приймає до уваги ціну продажу автомобіля 59 585,65грн., визначену за Висновком експертного дослідження від 11.03.2025р.

Суд також звертає увагу на те, що в ході розгляду справи представниками сторін наводились й інші аргументи, зокрема щодо доходів сторін, користування гаражним боксом. Суд враховує ці аргументи, проте не вважає за необхідне надавати на кожен з них окрему розгорнуту відповідь у мотивувальній частині рішення. Ці обставини не спростовують встановлених судом висновків щодо характеру коштів, витрачених на придбання спірного майна та не впливають на його поділ.

За наведених обставин суд робить висновок, що відповідачкою ОСОБА_4 належним чином спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на частину квартири АДРЕСА_1 . Сукупність зібраних у справі доказів підтверджує, що на придбання цієї квартири були використані крім спільних коштів подружжя, особисті кошти відповідачки ОСОБА_4 . Тому частка квартири, що відповідає сумі внесених особистих коштів, є особистою приватною власністю ОСОБА_4 відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України.

Відтак, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням первісного та зустрічного позовів судові витрати у справі, здійснені сторонами, залишити за сторонами, що їх понесли.

Скасувати арешт на майно, накладений в порядку забезпечення позову ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 31.03.2025 року.

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, визнання майна особистою власністю – задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/20 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 81,0м.кв.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 3/20 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 81,0м.кв.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4625887500:04:001:1082, площею 0,048 га, розташованої за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4625887500:04:001:1082, площею 0,048 га, розташованої за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4625887500:04:001:0957, площею 0,048 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 4625887500:04:001:0957, площею 0,048 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля марки MERCEDES-BENZ A 170, 2000 року випуску, об`єм двигуна 1689 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки ЗИЛ 4331, 1990 року випуску, об`єм двигуна 8700 куб. см., синього кольору, кузов – бортовий-С, державний номерний знак НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_5 , в розмірі 29792,82грн.

Визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на 14/20 частки квартири АДРЕСА_1 загальною площею 81,0м.кв.

У зв`язку із частковим задоволенням первісного та зустрічного позовів судові витрати у справі, здійснені сторонами, залишити за сторонами, що їх понесли.

Скасувати арешт на майно, накладений в порядку забезпечення позову ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 31.03.2025 року.

Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , с.Затемне Львівського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська