Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №337/2392/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.08.2026

Справа № 337/2392/26

Провадження № 1-кп/337/377/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хортицького районного суду міста Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має професійно – технічну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

06.05.2020 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

01.03.2021 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 3 років 1 дня позбавлення волі;

17.11.2021 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, 1 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця 1 дня позбавлення волі. 24.04.2024 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 5 місяців 17 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

13.03.2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи на паркувальному майданчику магазину «TECHNOНІТ», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорозького Козацтва, буд. 20А, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою швидкого та незаконного збагачення, у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану Україні» від 24.02.2022, помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ 2103» в кузові салатового кольору д.н.з НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_5 . Підійшовши до моторного відсіку вказаного автомобіля, ОСОБА_6 помітив, що він перебуває незакритому стані, після чого підняв кришку та викрав з середини автомобільну акумуляторну батарею «Unikum500A/12V, 60Ah» вартістю 1871,65 гривень, яку сховав рюкзак, який був при ньому. В подальшому, ОСОБА_4 , підійшов до водійських дверей автомобіля, та, відкривши їх через хвіртку вікна, проник до його салону, звідки викрав автомобільний компресор «Voin» VL585 вартістю 1232,31 гривень, автомобільну магнітолу марки «Pioner Deh-2050MPG» вартістю 945,50 гривень та набір комбінованих ключів. Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4252,96 гривень.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився.

Учасники не заперечували проти розгляду за відсутності потерпілого.

Виходячи з позиції обвинуваченого і прокурора, суд вважає, за можливе, за відсутності потерпілого, з`ясувати обставини за кримінальним провадженням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, суду пояснив, що 13.03.2026 року він йшов на ринок і біла магазину ТЕХНОХІТ побачив автомобіль ВАЗ 2106 салатового кольору у якого був відкритий капот моторного відсіку. Він його відкрив і витягнув акумулятор та поклав його до свого рюкзака. Потім побачив в автомобілі на задньому сидінні інструменти, магнітолу, компресор для коліс. Через вікно водійської двері відчинив двері і забрав все із заднього сидіння та поклав до рюкзаку і пішов додому. На наступний день зранку пішов до поліції і добровільно видав викрадені речі. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано не доцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз`яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінивши надані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена і наданих доказів достатньо для визнання його винуватим.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням до автомобіля, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом визнається щире каяття, а також повне визнання своєї провини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, повне відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила протиправне діяння, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого.

Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті, й повинен з урахуванням усіх перелічених обставин визначити вид і розмір покарання.

Щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, демонструє готовність понести заслужене покарання. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/13256/17.

Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття (Постанова ВС ККС, справа №523/4890/19 від 04.10.2022 р.).

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , з огляду на обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше судимий, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до категорії тяжких злочинів, ставлення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненому визнав у повному обсязі, усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував спричинену шкоду.

Суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції статті Кримінального кодексу України без реального відбування покарання, але в умовах застосування до нього вимог ст. 75 КК України, шляхом звільнення його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілої.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальних витрат по справі не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 5(п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2(два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Речові докази: автомобільний компресор «Voin»; набір автомобільних ключів у коробці сірого кольору; набір автомобільних ключів комбінований «Intertool»; штатний автомобільний магнітофон марки «Pioner Deh2050MPG»; автомобільний акумулятор марки «Unikum bateries на 500A/12V, 60Ah» які знаходяться на відповідальному зберіганні у камері схову речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (постанова від 15.03.2026 року, квитанція) – повернути потерпілому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) за належністю.

Речовий доказ: рюкзак чорного кольору «Cloudc Fashioh/Love» який знаходиться на відповідальному зберіганні у камері схову речових доказів ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області (постанова від 15.03.2026 року, квитанція) – повернути ОСОБА_4 за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити право на подання клопотання про помилування, право ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1