Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №331/6020/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №331/6020/26

Суддя: Гасанбеков С. С.

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

30 липня 2026 рокуСправа № 331/6020/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Татуковій А.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1

до:ІНФОРМАЦІЯ_1

про:скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

15 липня 2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:

- поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 4608 від 06.10.2025, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин;

- скасувати постанову № 4608 від 06.10.2025, прийняту ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену ОСОБА_1 суму судового збору на користь позивача.

Ухвалою суду від 20.07.2026, було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а також витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач має відстрочку від мобілізації, як особа, що самостійно виховує двох неповнолітніх дітей у зв`язку із смертю дружини. Відповідно до довідки №2605-7002410041 від 31.03.2026 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після погіршення безпекової ситуації у АДРЕСА_1 позивач перемістився до Івано-Франківської області. Перебуваючи на військовому обліку, позивач систематично проходить медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 (Новомиколаївка). Це підтверджується: довідкою військово-лікарської комісії № 492 від 19.07.2024, відповідно до якої позаштатною ВЛК « ІНФОРМАЦІЯ_4 » був проведений огляд і встановлена придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ВВНЗ, (установах) закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0925-0905-3997-3 від 25.09.2025, відповідно до якої проведено медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 (Новомиколаївка)» 25.09.2025 та встановлена придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення № 4608 від 06.10.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Правопорушення, згідно даної постанови, полягало в тому, що позивач, являючись військовозобов`язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, а саме: будучи обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX, з дня набрання чинності цим Законом до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

ОСОБА_1 , пройшовши медичний огляд військово-лікарською комісією 19 липня 2024 року, фактично виконав вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX, тобто в строк до 05.06.2025 пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Враховуючи вказані вище обставини, позивач вважає, що був безпідставно притягнений до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, яке він не вчиняв.

Також, позивач вважає, що, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, вчинення якого інкриміноване позивачу фактично вже 06.06.2025, та яке, за відсутності доказів відповідача про інше, було виявлено відповідачем в той же день, 06.06.2026, закінчився 06.09.2025. Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не могло бути розпочато після 06.09.2025.

Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити його вимоги.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву, а також не надіслав до суду витребуваних матеріалів.

Учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 30.07.2026 не прибули, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

06.10.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 4608 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що оскільки ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію в строк, визначений Законом України № 3621-ІХ, а саме до 05.06.2025, його дії кваліфікуються як порушення правил військового обліку в особливий період.

Водночас, судом встановлено, що позивач на виконання вимог положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX 19 липня 2024 року пройшов повторний медичний огляд позаштатною ВЛК « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за результатами якого складена довідка військово-лікарської комісії № 492 від 19.07.2024, відповідно до якої позивачу встановлена придатність до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ВВНЗ, (установах) закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Також довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0925-0905-3997-3 від 25.09.2025, відповідно до якої проведено медичний огляд «ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 (Новомиколаївка)» 25.09.2025 та встановлена придатність позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4 ст. 79 КАС України).

Відповідно до пункту 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі – Положення № 402) у редакції від 04.05.2024, що була чинною на час проходження позивачем медичного огляду, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Аналогічне положення містить абзац четвертий пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі – Порядок № 560) – у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Порядком № 560 від 16.05.2024 встановлено, що документально оформлені результати проходження резервістом або військовозобов`язаним медичного огляду військово-лікарської комісії доставляються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж протягом наступного дня після винесення рішення (постанови) про придатність резервіста або військовозобов`язаного до військової служби. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п. 76, 77).

Відповідно до п. 22.3 Положення № 402 у редакції від 04.05.2024, що була чинною на час проходження позивачем медичного огляду, постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, та надсилаються у військову частину та/або до ТЦК та СП в електронній та/або паперовій формі.

Отже, станом на 05.06.2025 позивач мав чинну довідку військово-лікарської комісії №492 від 19.07.2024, відтак обов`язок, передбачений Законом України № 3621-ІХ, ним було виконано.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про наявність у нього чинної довідки ВЛК.

Також, відповідачем не надано суду витребуваних доказів, в саме належним чином завірених копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з чим неможливо дослідити, зокрема зазначений в оскаржуваній постанові протокол про адміністративне правопорушення, складений, як зазначено, не відносно позивача, а щодо військовозобов`язаного ОСОБА_3 , 1966 р.н.

Про причини неподання витребуваних доказів відповідач нічого суду не повідомив.

Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Положення частини четвертої статті 159 КАС України судом були роз`яснені відповідачу в ухвалі про відкриття провадження по цій справі.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Виходячи з вищенаведеного, суд визнає доведеними обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позову, а неподання відповідачем – суб`єктом владних повноважень відзиву у сукупності з неподанням витребуваних судом доказів – кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 14.07.2026, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 532,48 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 – 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову № 4608 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 06 жовтня 2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в розмірі 17000,00 грн.

3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя С.С. Гасанбеков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua