Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №924/71/26 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2026 р. Справа № 924/71/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є. при секретарі судового засідання Лежніній Я.С. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", м. Чернівці

до Комунального підприємства "Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський

за участю на стороні відповідача - Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

позивача: Шевчук В.А.

відповідача: Семенов С.В.

третьої особи: не з`явився

за участю Приступи В.І. прокурора Хмельницької обласної прокуратури

Рішення ухвалено після оголошених в судовому засіданні 09.07.2026, 24.07.2026 перерв.

У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 27.01.2026 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.02.2026. Ухвалою від 16.02.2026 підготовче засідання відкладено на 03.02.2026. У підготовчих засіданнях 18.03.2026, 02.04.2026 оголошувалась перерва до 13.04.2026. Ухвалою від 13.04.2026 підготовче засідання відкладено на 23.04.2026. У підготовчому засіданні 23.04.2026 оголошено перерву до 29.04.2026. Протокольною ухвалою від 29.04.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.05.2026.

08.05.2026 матеріали справи були направлені до Північно - західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу суду від 23.04.2026.

Ухвалою від 29.06.2026 у зв`язку із поверненням матеріалів справи №924/71/26 після апеляційного розгляду, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2026.

У судових засіданнях 09.07.2026, 27.07.2026 оголошувалась перерва до 04.08.2026.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" звернулось із позовом до суду про визнання недійсним договору на постачання електричної енергії №585 від 14.03.2022, укладеного між ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" та КП "Міськтепловоденергія".

В обґрунтування позову зазначає таке.

14 березня 2022 року між КП "Міськтепловоденергія" та ТОВ "ЧОЕК" укладено Договір № 585 про постачання електричної енергії споживачу відповідно до пункту 2.1 якого на умовах цього договору та за результатами проведеної процедури закупівлі (переговорної процедури, згідно з протоколом КП "Міськтепловоденергія" № 34 від 02.03.2022р.) Постачальник продає "електричну енергію" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, які приєднані до електричних мереж на території ліцензованої діяльності оператора систем розподілу АТ "Хмельницькобленерго", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

На момент укладення спірного договору сторонами було застосоване розуміння розділу 5 ЗУ "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону, яка передбачала, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Далі, у 2024 році, Великою Палатою Верховного Суду було здійснено нове тлумачення, що відображено у Постанові № 922/2321/22 від 24.01.2024 року та яке полягає у тому, що зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У п. 56 Суд відзначив, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Зважаючи на вищевикладене та із врахуванням зміненого тлумачення норм Закону позивач вважає, що Договір, який було укладено між сторонами є таким, що не відповідає нормам ст. 45 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак і недійсний в цілому.

Відповідач у відзиві на позов, заперечує проти його задоволення з огляду на таке.

Позивач не обґрунтував, яке саме його право або законний інтерес порушено укладенням Договору. Позивач є стороною Договору, який укладено за його власним волевиявленням після перемоги у процедурі закупівлі; зобов`язання за Договором Позивач виконав, оплату за поставлену електричну енергію отримав, претензій щодо виконання Договору до моменту звернення з позовом не заявляв. Відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові (постанови Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги зміною підходів до тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" після ухвалення постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. Водночас, оцінка підстав недійсності правочину здійснюється станом на момент його вчинення, а не з урахуванням подальшої зміни підходів у судовій практиці. Згідно зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, та не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність. Для визнання правочину недійсним наявність підстав для його недійсності має визначатися судом на момент його вчинення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі №363/1834/17). На момент укладення Договору (14.03.2022) Позивач діяв у межах тодішнього розуміння законодавства та практики; подальша зміна підходів до тлумачення норм сама по собі не є підставою для визнання Договору недійсним.

Посилання Позивача на відсутність у Договорі істотної умови, передбаченої п. 3.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а саме порядку організації комерційного обліку електричної енергії, є безпідставним.

Звертає увагу суду, що ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює обов`язок добросовісного користування правами та заборону зловживання правами для замовників, учасників процедур закупівлі, суб`єкта оскарження та їхніх представників. За обставин, коли Позивач ініціював укладення Договору як переможець закупівлі, повністю виконав його та отримав оплату, заявлені вимоги про недійсність основного Договору без належного обґрунтування порушеного права та без співмірного способу захисту свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

У позові просить відмовити.

Прокурор у відзиві на позов вказує, що позивачем не доведено наявності у нього порушеного права. Крім того, вважає неналежними та необґрунтованими доводи позивача про те, що зміна роз`яснень у сфері публічних закупівель щодо розуміння ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" призвела до іншого тлумачення можливості/неможливості зміни ціни визначеної договором, оскільки жодних нових змін у вказану норму не внесено, в вказані доводи є суб`єктивним розумінням умов укладеного договору з боку позивача та не підтверджують порушення його прав.

У позові просить відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

14.03.2022 між КП "Міськтепловоденергія" (Споживач) та ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) укладено договір №585 на постачання електричної енергії відповідно до п.2 якого Постачальник продає "електричну енергію" Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, які приєднані до електричних мереж на території ліцензованої діяльності оператора систем розподілу АТ "Хмельницькобленерго". а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія". Одиниця вимірювання : кВт.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Сторін укладених в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі ОСР) договорів про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право, отримувати послугу з розподілу електричної енергії, а Постачальник отримує доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності ОСР.

Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії, визначаються Сторонами в Договорі та складає 14 850 000 кВт/год.

Строк постачання електричної енергії з дня підписання договору по 31 грудня 2022 р. (включно).

Згідно п.п.5.1-5.6 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за вартістю, що визначаються відповідно до механізму визначення вартості електричної енергії, наведеним у Додатку № 2. що є невід`ємною частиною даного Договору.

Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення вартості електричної енергії.

На момент укладення цього Договору ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3.501036 гри. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу ПрАТ "НЕК "Укренерго".

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік зменшення після підписання цього Договору Споживач має право письмово звернутись до Постачальника з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік зменшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена.

Змінена ціна може застосована виключно за письмовою домовленістю Сторін та шляхом укладення додаткової угоди до даного Договору.

Орієнтовна загальна сума цього Договору складає : 51 990 384 (п`ятдесят один мільйон дев`ятсот дев`яносто тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок, в т.ч. ПДВ 8 665 063 гривень 50 копійок, (у разі надання пропозиції Учасником - не платником ПДВ зазначається ціна без ПДВ. про що Учасником робиться відповідна позначка).

Ціна електричної енергії зазначається Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії, у тому числі у разі її зміни, та фіксується Сторонами в актах прийняття-передавання товарної продукції.

У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках та актах прийняття-передавання товарної продукції. відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п.16.2 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціпи за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення. Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією. при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за- одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ (або документи), що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього Договору та середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за останню сформовану декаду (10 днів) за даними ДП "Оператор ринку" на момент письмового звернення Постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки / інформації (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики або іншим органом, установою, організацією, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку.

У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору вперше, до розрахунку коливання беруться середньозважена вартість електроенергії у структурі тарифу на момент її формування згідно умов пункту 1 розділу 5 Тендерної документації та за останню сформовану декаду (10 днів) за даними ДП "Оператор ринку" на момент письмового звернення. В подальшому коливання вираховується подекадно.

В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Додатковою угодою №1 від 11.04.2022 сторони, керуючись п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 5.2 Договору домовились зменшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язкуіз застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,36710 грн. за І кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

3. У зв`язку із застосуванням її, І цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.3.викласти Договору у наступній редакції: "5.3. Орієнтовна загальна сума цього договору складає: 50001435 (п`ятдесят мільйонів одна тисяча чотириста тридцять п`ять) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 8 333 572 (вісім мільйонів триста тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят дві гривні) 50 копійок.

4. Усі інші умови Договору залишаються без змін.

5. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної Сторони.

6. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.03.2022 року.

Додатковою угодою №2 від 23.06.2022 сторони керуючись п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 5.2 Договору, домовились зменшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,30984 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

3. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.3.викласти Договору у наступній редакції: "5.3. Орієнтовна загальна-сума цього договору складає: 49 316 604,72 (сорок дев`ять мільйонів триста шістнадцять тисяч шістсот чотири) гривні 72 копійок, в т.ч. ПДВ 8 219 434,12 (вісім мільйонів двісті дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 12 копійок.

4. Усі інші умови Договору залишаються без змін.

5. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної Сторони.

6. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини, які виникли з 01.06.2022 року.

Додатковою угодою №3 від 18.07.2022 сторони, керуючись ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктами 5.12., 5.1. домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "093І0000-5 "Електрична енергія", не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно ло змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання, тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,58132 грн. за. 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

3. У зв`язку із застосуванням п. 1 та 2 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п.2,5. викласти Договору у наступній редакції: "2.5. Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається Сторонами в договорі та становить 14 022 480,99 кВт/год.

4. У зв`язку із застосуванням п. 3 цієї Додаткової угоди Сторони домовились додатки №2 та №4 до Договору викласти у новій редакції, що додається.

Додатковою угодою №4 від 12.08.2022 сторони керуючись ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктами 5.12., 5.13. Договору домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 3,87967 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

3. У зв`язку із застосуванням п. 1 та 2 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п.2.5. викласти Договору у наступній редакції: "2.5. Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається Сторонами в договорі, та становить 13 330 712,13 кВт/год.

4. У зв`язку із застосуванням п. 3 цієї Додаткової угоди Сторони домовились додатки №2 та №4 до Договору викласти у новій редакції, що додається.

Додатковою угодою №5 від 06.09.2022 сторони керуючись ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", у зв`язку із зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "Укренерго" (Постанова НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788) на 2023 рік, без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п.5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,367446 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

Додатковою угодою №6 від 11.10.2022 сторони, керуючись ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктами 5.12., 5.13. Договору, домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,325878 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

3. У зв`язку із застосуванням п. 1 та 2 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 2.5. викласти Договору у наступній редакції: "2.5. Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається Сторонами в договорі, та становить 12 650 641,81 кВт/год.

4. У зв`язку із застосуванням п. 3 цієї Додаткової угоди Сторони домовились додатки №2 та №4 до Договору викласти у новій редакції, що додається.

Додатковою угодою №7 від 30.12.2022 сторони на підставі ч.6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дійшли взаємної згоди продовжити строк дії Договору та внести зміни до пункту 13.1 розділу 13 Договору "Строк дії договору", виклавши його в такій редакції: "13.1. Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.03.2023 р.. а в частині здійснення розрахунків Споживачем за фактично спожиту електричну енергію до повного виконання зобов`язань".

2. У зв`язку з застосуванням п. 1 даної Додаткової угоди сторони домовились п. 5.3. розділу 5 "Ціна, порядок розрахунку, обліку та оплати електричної енергії": "Орієнтовна загальна сума цього Договору складає 59179924,70 грн. (П`ятдесят дев`ять мільйонів сто сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 70 копійок), в т. ч. ПДВ -9863320,78 грн.".

3. У зв`язку із застосуванням п. 1 та 2 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 2.5. викласти Договору у наступній редакції: "2.5. Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії визначається Сторонами в договорі та складає 14930715,40 кВт/год."

4. У зв`язку із застосуванням п. 3 цієї Додаткової угоди Сторони домовились додатки №2 та №4 до Договору викласти у новій редакції, що додається.

Додатковою угодою №8 від 30.01.2023 сторони, керуючись п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", у зв`язку із зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "Укренерго" (Постанова НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788) на 2023 рік, без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п.5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,367446 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

Додатковою угодою №9 від 31.03.2023 сторони на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дійшли взаємної згоди продовжити строк дії Договору та внести зміни до пункту 13.1 розділу 13 Договору "Строк дії договору", виклавши його в такій редакції: "13.1. Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного використання суми договору, або до 31.05.2023р., а в частині здійснення розрахунків Споживачем за фактично спожиту електричну енергію до повного виконання зобов`язань".

2. Керуючись п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 "09310000-5 "Електрична енергія", у зв`язку із зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "Укренерго" (Постанова НКРЕКП від 21.12.2022р. № 1788) на 2023 рік, без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

2. У зв`язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились перший абзац п. 5.2. Договору викласти у наступній редакції: "5.2. Ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,42741 грн. за 1 кВт. з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК "Укренерго".

В матеріалах справи наявні акти прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії на виконання договору №585 від 14.03.2022 у січні-грудні 2022 року, січень-квітень 2023 року.

Позивач вважаючи, що внаслідок не включення істотних умов договору у розумінні Постанови НКРЕКП №312, а також хибного тлумачення положень ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" оскаржуваний договір укладений без дотримання вимог законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку (ст.55 Основного Закону України).

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст ст.ст.3, 15, 16 вказаного кодексу свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Аналогічні за змістом висновки викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016р. у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №910/23369/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (п.57 постанови від 05.06.2018р. у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у п.п.72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі №488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019р. у справі №910/6642/18).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи із змісту ст.215 вказаного кодексу, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

В якості способу захисту свого порушеного права позивач обрав визнання недійсним договору на постачання електричної енергії №585 від 14.03.2022, укладеного між ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" та КП "Міськтепловоденергія" з підстав не включення істотних умов договору у розумінні Постанови НКРЕКП №312, а також хибного тлумачення положень ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Поряд із цим заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, позивач не просив застосувати наслідки недійсності правочину двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане комунальним підприємсвтом.

У ст.216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У ч. 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з цього недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені ч.ч.1, 2 ст.216 Цивільного кодексу України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як наголошує Верховний Суд у постанові від 07.07.2021р. по справі №905/1562/20, на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

В матеріалах справи наявні акти прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії на виконання договору №585 від 14.03.2022 у січні-грудні 2022 року, січень-квітень 2023 року. Крім того, факт виконання договору сторонами не заперечувався.

Натомість суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно абз.2 ч.5 ст.215 Цивільного кодексу України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

Судом звертається увага, що двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (такий висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 3, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).

Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси позивача через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, позов залишається судом без задоволення.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не впливають на висновки суду щодо розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.08.2026р.

Суддя М.Є. Муха