Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №638/11575/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/11575/26

Провадження № 3/638/2612/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Агапов Р.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА №000546, 12 травня 2026 року, о 19 :00 год., ОСОБА_1 , ловив рибу спінінгом 1 шт. на Оскільському водосховищі неподалік с. Комарівка, Ізюмського району, Харківської області, в період нерестової заборони лову водних біоресурсів та зловив рибу, щука – 13 шт./14,8 кг., судак – 2 шт./3кг., окунь – 2 шт./0,9 кг., чим перевищив добову норму вилову риби на одного рибалку, а саме щука – 10 шт./ 9,4 кг., судак – 2 шт./3 кг., окунь – 2 шт./0,9 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив р. 2 п. 2. Правил любительського рибальства.

24 липня 2026 року захисником ОСОБА_1 надано заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, де вказано, що із зазначеним протоколом сторона захисту не погоджується у повному обсязі та просить звернути увагу на наступне.

Так, захисник вказав, що ОСОБА_1 не роз`яснено перед підписанням протоколу права, передбачені ст. 268 КУпАП (право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання й відводи, користуватися правовою допомогою захисника, оскаржувати рішення у справі), та не зроблено про це відповідну відмітку.

Також, недотримано вимоги ст. 254 КУпАП про невідкладність складення протоколу в момент виявлення правопорушення. Як вбачається із супровідного листа Управління Державного агентства від 20.05.2026, протокол № 000546 датовано 18.05.2026, тоді як подія, яка описана у протоколі, мала місце 12.05.2026, тобто протокол складено через шість діб після дати, зазначеної як час учинення правопорушення. Матеріали справи не містять жодних пояснень причин такої затримки, що ставить під сумнів дотримання встановленого порядку фіксації правопорушення безпосередньо на місці його виявлення та достовірність викладених у протоколі обставин.

По-друге, диспозиція ч. 4 ст. 85 КУпАП встановлює відповідальність за грубе порушення правил рибальства, а саме: рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, або вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують установлені ліміти чи добову норму вилову, передбачену правилами любительського і спортивного рибальства.

Кваліфікація дій за ч. 4 ст. 85 КУпАП (а не за менш тяжкою ч. 3 цієї статті — «порушення правил рибальства») вимагає доведення органом, який склав протокол, конкретної кваліфікуючої ознаки «грубого» порушення. Саме по собі перебування особи біля водойми чи наявність у неї виловленої риби автоматично не утворює складу правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

У протоколі та доданих до нього матеріалах не наведено:

- конкретного пункту правил любительського і спортивного рибальства, який було порушено;

- відомостей про встановлену для відповідної водойми добову норму вилову та доказів її перевищення;

- відомостей про фото- чи відеофіксацію безпосередньо процесу вилову риби, а не лише вже вилученого майна, що позбавляє суд можливості самостійно оцінити обставини виявлення правопорушення.

Одночасно з протоколом Управління Державного агентства просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 48 178,00 грн, обчислену із застосуванням такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Сторона захисту заперечує проти цієї вимоги, оскільки:

- опис-оцінку вилученого майна та розрахунок шкоди склала одна й та сама службова особа, яка виявила подію та склала протокол, без залучення незалежного спеціаліста чи експерта, що знижує доказову цінність цих документів як єдиного джерела відомостей про розмір шкоди;

- вимога про відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є цивільно-правовою вимогою і може бути задоволена лише за доведеності протиправної й винної поведінки, причинного зв`язку та розміру шкоди саме в заявленій сумі (ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 40 КУпАП), чого наявні матеріали справи не підтверджують достатньою мірою.

У зв`язку з чим, сторона захисту просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та відмовити у задоволенні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі.

ОСОБА_1 та його захисник до суду не з`явилися, повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положенням ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Згідно з п. 2 розділу IІ Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 вересня 2022 року № 700, любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил».

Винність ОСОБА_1 доведена фактичними даними, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ХА №000546, опис-оцінкою, розрахунком матеріальної шкоди.

Щодо заперечень сторони захисту, суд зазначає наступне.

Так, позиція захисника щодо відсутності відомостей про фото- чи відеофіксацію процесу вилову риби спростовується поясненнями ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, де останній підтверджує факт вилову риби спінінгом на Оскільському водосховищі неподалік с. Комарівка, Ізюмського району, Харківської області. Крім того, положеннями КУпАП не передбачено обов`язок використання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Також суд, дослідивши матеріали справи, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений 12 травня 2026 року, у зв`язку з чим твердження захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений 18.05.2026, є хибними.

Крім того, у протоколі вказано р. 2 п. 2. Правил любительського рибальства, який був порушений ОСОБА_1 . Разом із цим, у вказаних правилах зазначено норму добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу.

Таким чином, заперечення своєї вини ОСОБА_1 спростовані зібраними у справі доказами, які узгоджуються між собою і доводять його винність, а надані ним пояснення суд розцінює як вибраний нею спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 48178,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1, 3 статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом частини 1 статті 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За змістом статті 20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі – Закон), до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у т.ч. про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

За правилами статті 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із недотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки даним правопорушенням було завдано шкоду саме Державі Україна, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо стягнення збитків під час притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог частини 3 статті 40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.

При вирішенні питання про застосування адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 4 ст. 85 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. з конфіскацією незаконно здобутих водних живих ресурсів в кількості 5 екземплярів щуки, вагою 10,1 кг.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Р.О. Агапов