Вирок від 09 серпня 2026 р. у справі №638/16629/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/16629/26

Провадження № 1-кп/638/1995/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, відомості за яким внесені до ЄРДР за № 12026226240000377 від 01.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий останній раз вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.06.2026 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі ,

у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

встановив:

16.06.2026 у період часу з 12 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись поблизу будинку № 17, що за адресою: м. Харків, вул. Ахсарова, побачив припаркований транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2107» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 . Після цього, у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до вказаного транспортного засобу.

Реалізуючи свій злочинний умисел на проникнення до вищевказаного транспортного засобу, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 , підійшов до транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «2107» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , без відповідного дозволу власника відчинив багажне відділення вказаного транспортного засобу і незаконно проник до нього, чим порушив право на недоторканість володіння ОСОБА_4 , без завдання матеріальних збитків потерпілому.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проступку, передаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи.

Наведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України. ОСОБА_3 згоден з встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, без його виклику та без проведення судового розгляду в судовому засіданні та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

До обвинувального акту долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 в якій зазначено, що він згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, зміст яких йому роз`яснено, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, не заперечує проти розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, а саме: незаконному проникненні до іншого володіння особи.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,встановлено, що він з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.06.2026 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває.

При вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченому незаконному проникненні до іншого володіння особи, суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку та визнає цю обставину, відповідно до ст. 66 КК України, такою, що пом`якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання винної, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, віднесеного законодавством до кримінальних проступків, особу винної та обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, її відношення до скоєного кримінального проступку та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в межах санкції відповідної частини статті.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Судом враховано, що ОСОБА_3 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.06.2026 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі, покарання за яким не відбуто.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення – проступок 30.06.2026, тобто після ухвалення вироку Шевченківським районним судом м. Харкова від 26.06.2026 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, остаточне покарання ОСОБА_3 має бути призначене з урахуванням положень ч. 1 с. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного або часткового приєднання до покаранням за даними вироком до невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.06.2026.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, що визначає правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення, домашнього арешту, основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 та ч.3 ст. 72 КК України, вирок Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.06.2026 яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та вирок у даному кримінальному провадженні складанню не підлягають та мають виконуватись самостійно.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_3 не обиралися.

Керуючись ст. ст. 174, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

На підставі ч. 3 ст. 73 КК України вирок Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.06.2026 яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та даний вирок виконувати самостійно.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районий суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Суддя ОСОБА_1