Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №397/893/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/893/26

н/п : 1-кп/397/105/26

В И Р О К

Іменем України

12.08.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026121140000086 від 11.05.2026 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Олександрівка, Олександрівського району Кіровоградської області, українець, громадянин України,освіта середня спеціальна, діти на утриманні не перебувають, зареєстрований та проживає буд. АДРЕСА_1 , не судимий, по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

09.05.2026 року приблизно о 22 год 19 хв ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 перебували на території Олександрівського селищного будинку культури КЗ «Центр культури та дозвілля» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, що розташована за адресою буд. 101А вул. Кам`янська с-ще Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області.

Перебуваючи у вказаному місці між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виникла конфліктна ситуація в ході якої у ОСОБА_6 раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. 09.05.2026 року приблизно о 22 год 30 хв ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи на території Олександрівського селищного будинку культури КЗ «Центр культури та дозвілля» Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області що знаходиться за вищевказаною адресою наніс ОСОБА_4 не менше двох ударів кулаком в область носа зліва та не менше двох ударів кулаком в область лобово - тім`яної ділянки справа.

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 спрямованих на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синців в правій і лівій підочних ділянках на спинці носа зліва, садна в лобово-тім`яній ділянці голови справа і зліва, крововиливу на черевній каймі нижньої шуби справа, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень відповідно до висновку експерта №9 від 14.05.2026 року.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ст. 125 ч.1 КК України, яка виразилося у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, жалкує про вчинене, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння. Додатково показав, що конфлікт з потерпілим виник через те, що потерпілий штовхав його дівчину за яку він заступився. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди визнав частково, вважає що позовні вимоги моральної шкоди та витрат на правничу допомогу є значно завищеними.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення та підтримав цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, потерпілого та його представника, які також не заперечували проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з`ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.

Прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків; дані про її особу, яка в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, компроментуючими матеріалами за місцем проживання Олександрівська селищна рада не володіє.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, особу винного, ставлення ОСОБА_6 до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 Кк України, у виді штрафу. Таке покарання в даному випадку є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.

Вирішуючи заявлений потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В силу вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року за № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 709/1173/17 (провадження № 51-875км19), згідно з якою, зокрема, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (п.6 ст.3 ЦК України).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. (Постанова ОП КЦС ВС від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. (Постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

Що стосується вимог потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., суд приходить до висновку, що потерпілий, внаслідок вчинення стосовно нього обвинуваченим кримінального правопорушення, поніс моральні страждання, пов`язані з розладом нормального життя у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, нервової напруги, психологічних страждань, переживань, незручностей.

Разом із тим, нормативно не встановлено мінімальний і максимальний розміри відшкодування моральної шкоди та методику його визначення. В той же час, при оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.

Приймаючи до уваги характер та глибину душевних страждань потерпілого, яких він зазнав в результаті злочинних дій обвинуваченого, враховуючи обставини справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним заявлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, і стягнути з обвинуваченого 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Також потерпілим заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд виходить з наступного.

Обвинувачений, він же цивільний відповідач, не погодився із розміром витрат на правову допомогу, так як вважає її завищеною.

При вирішенні питання про відшкодування обвинуваченим понесених витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат належать витрати на правову допомогу, яку згідно вимог ст.119 КПК України суд має право зменшити.

Крім того, порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1, ч.3ст. 133 ЦПК України до судових витрати належать витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження понесених потерпілим витрат на правничу допомогу представником потерпілого надано договір про надання правничої допомоги №24062026 від 24.06.2026 року; акт приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги за договором №24062026; рахунок №24/06/26 від 24.06.2026 року; довідку про отримання адвокатом 10000,00 грн відповідно до договору.

Згідно з актом виконаних робіт представником потерпілого було надано наступні послуги: отримання інформації від клієнта та попередня її обробка; розробка правової позиції у справі; підготовка позовної заяви, витрати часу всього 19 годин, загальна вартість яких складає 10000,00 грн.

Згідно ч. 5-6ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачених у зв`язку з розглядом справи, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Враховуючи особливості розгляду справи, її значення для учасників, беручи до уваги що обвинувачений заперечив щодо розміру витрат які є завищеними, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру, співмірності з позовом та складністю справи, виходячи з конкретних обставин справи та матеріального стану сторін, суд приходить до висновку, що розмір судових витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 підлягає зменшенню до 5 000 грн.

Процесуальні витрати у справі відсутні. Речові докази у справі відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався. Клопотань про обрання запобіжного заходу в судовому засіданні не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 ( п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та 5000 грн. витрат на правничу допомогу.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1