Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №404/9343/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/9343/26

Номер провадження 1-кп/404/379/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026121130000446 від 24.07.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до ст.89 КК України не має судимостей,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ :

18.07.2026 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , помітив у ОСОБА_4 мобільний телефон «ZTE Nubia V 70 Design» та у цей час у нього виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Реалізовуючи вказаний протиправний умисел, діючи з корисливих мотивів та з метою власної наживи, того ж дня близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4 та попросив у нього належний останньому вищевказаний мобільний телефон під приводом подивитися номер телефону та записати його собі, не маючи наміру повернути телефон. Не будучи обізнаним про дійсні наміри ОСОБА_3 , ОСОБА_4 самостійно, без будь-якого примусу надав йому свій мобільний телефон «ZTE Nubia V 70 Design» вартість якого складає 3445 грн. 42 коп.

Надалі, ОСОБА_3 , заволодівши вказаним способом шляхом обману майном, належним потерпілому ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «ZTE Nubia V 70 Design», з місця вчинення правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 3445 грн. 42 коп.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та з відповідними письмовими заявами потерпілого, а також обвинуваченого із захисником.

Судом встановлено, що до обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження. Крім цього, до обвинувального акту долучено заяву потерпілого ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.302 КПК України, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Зазначені в обвинувальному акті обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, а обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку.

Таким чином суд, вивчивши обвинувальний акт, матеріали досудового розслідування, у тому числі заяву обвинуваченого, яка підтверджує беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, вказаного в обвинувальному акті доведена та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України – як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як особа ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії кримінальних проступків, неодружений, непрацевлаштований, за місцем проходження військової служби характеризується негативно (т.1 а.п.72-73), перебуває під наглядом у лікаря-нарколога, двічі знаходився на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні з 17.02.2023 по 24.02.2023, з 08.05.2024 по 10.06.2024 з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, стимуляторів, синдром залежності (т.1 а.п.86), з 2008 року по 2014 рік звертався за медичною допомогою до дитячого лікаря-психіатра та неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні та обстеженні в дитячому психіатричному відділенні з приводу гіперкінетичного розладу поведінки (т.1 а.п.88), осудний, відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що немає судимостей.

Судом, відповідно до положень ст.66 КК України, встановлено наявність таких обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , як: повне визнання вини у вчиненні кримінального проступку та активне сприяння його розкриттю.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченому вчинення кримінального правопорушення за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем та проходить військову службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану, з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень у разі призначення йому за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.190 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України. Підстави для застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, розмір яких складає 2888 грн. 16 коп.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно з ч.4 ст.76 КК України покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на командира військової частини за місцем проходження військової служби, а після закінчення проходження військової служби – на орган з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертиз у розмірі 2888 грн. 16 коп.

Речовий доказ – мобільний телефон «ZTE Nubia V 70 Design», який повернутий потерпілому ОСОБА_4 (т.1 а.п.16) – залишити потерпілому ОСОБА_4 .

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Фортечного районного

суду м. Кропивницького ОСОБА_1