Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №345/2670/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2670/26

Провадження № 2-а/345/124/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області:

в складі: головуючого-судді Якиміва Р.В.

секретаря – Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -

за участю представника позивача адвоката Коваленко О.В.,

встановив:

представник позивача адвокат Коваленко О.В. звернулася до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 20.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.02.2026 року постановою по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення на нього накладено штраф у сумі 17 000 грн., за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці №5990091, що була направлена за адресою проживання рекомендованим поштовим відправленням, в зв`язку з чим він не з`явився без поважних причин, не виконав правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У постанові відповідач посилається на подану заяву про визнання вини та году притягнення його до адміністративної відповідальності. Разом з тим, така заява не може бути допустимим доказом, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має психічне захворювання (діагноз F20.0). Зазначене захворювання є хронічним та суттєво впливає на здатність його своєчасно реагувати на зовнішні обставини, він не повністю усвідомлює зміст підписаних ним документів. Він категорично заперечує факт свідомого написання заяви про визнання вини. Під час розгляду справи йому не було роз`яснено процесуальних прав в тому числі права на захист. У матеріалах справи зазначено, що повістка позивачу направлялась рекомендованим листом з врученням, однак така не була вручена адресату та повернулась до відправника з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою». Даний факт вказує на те, що повістка позивачу не була вручена та він не був належним чином повідомлений про явку до відповідного ТЦК та СП. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Крім того, ні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ні оскаржуваної постанови позивачу не було вручено, про її існування він дізнався з за стосунку «Дія», після чого звернувся до суду з позовом. Однак позов було залишено без руху для усунення недоліків та, через невиконання недоліків – йому повернуто. Після належного усунення недоліків позову, він звенувся з даним позовом до суду. Враховуючи вказані обставини просить поновити строк на звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить його задоволити з підстав вказаних у позові та поновити строк звернення до суду та визнати його пропуск з поважних причин, які вказані у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки не повідомив хоча були належно повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Відзиву на позов, клопотань та заяв суду не надсилав.

Відповідно положень ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився і не повідомив про причини неявки, суд вважає з можливе розглянути справу по суті за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Положеннями ч.1 ст.5 КАСУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Положеннями ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн..

Відповідно до змісту вказаної постанови ОСОБА_1 будучи належно оповіщеним не прибув за повісткою №5990091 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 15.01.2026 для уточнення облікових даних. В зазначеній повістці з рекомендованим повідомленням про вручення та довідкою ф.5 зазначено: адресат відсутній за вказаною адресою, чим вчинивпід час дії особливого періоду адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно положень ч.3 ст.210-1КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, передбачено стягнення у виді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: - військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки підчас уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Повістка є формою запрошення (сповіщення, повідомлення) особи про необхідність явки до територіального центру комплексування та соціальної підтримки.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв`язку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270(даліПравила).

Відповідно до положень абз.2 п.16 Правил повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначкамиПовістка ТЦК,Вручити особисто.

Положеннями абзацу 3 п.101 Правил визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками Судова повістка,Повістка ТЦК або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Згідно положень абз.2, 4 п.82 Правил рекомендовані листи з позначкоюПовістка ТЦКпід час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Як вбачається зі змісту постанови від 20.02.2026 в зазначеній у постанові повістці з рекомендованим повідомленням про вручення та довідкою ф.5 зазначено: адресат відсутній за вказаною адресою.

Тобто, з наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки рекомендоване поштове відправлення про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернуто відправнику "Адресат відсутній за вказаною адресою", що не є належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як це передбачено п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ№560 від 16 травня 2024 року.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 09.02.2029 та висновку ЛКМЗ від 01.07.2025 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи. У нього встановлено обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, здатності контролювати свою поведінку та він потребує постійного стороннього догляду.

При цьому при винесенні оскаржуваної постанови уповноваженою особою дані обставини не враховано, не забезпечено участі представника позивача чи адвоката при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та, відповідно, відібрана у нього заява про визнання вини не може бути визнана допустимим доказом.

Згідно положень п.1 ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд доходить висновку, що уповноваженою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1КУпАП не з`ясовано всіх обставин, передбачених ст.280 КУпАП, у зв`язку з чим безпідставно та неправомірно винесено Постанову від 20.02.2026 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а тому вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1КУпАП підлягає закриттю.

Щодо строків оскарження постанови, то зважаючи на те, що доказів вручення позивачу оскаржуваної постанови чи направлення по пошті представником відповідача не надано, суд вважає, причини пропуску строку оскарження постанови є поважними, а тому наявні підстави для поновлення позивачу строку оскарження постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 79, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, статтями 7,9,210-1, 235,245, 247, 215, 252,254,256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд,

вирішив:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду із адміністративним позовом.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП- закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення оголошено о 15.00 год. 13.08.2026.

Суддя