Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №339/318/26 — Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/318/26

38

2/339/228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповіальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17581 грн за кредитним договором №29.05.2025 -100002551 від 29 червня 2025 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн на строк вказаний в заявці 168 днів, дата повернення (виплати) кредиту 13 грудня 2025 року, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення договору та обумовлені процентні ставки та неустойка.

30 червня 2025 року між кредитодавцем та позичальником укладено додатковий договір за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 4000 грн, яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

04 липня 2025 року між кредитодавцем та позичальником укладено додатковий договір внесено зміни до договору збільшена сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 5000 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3 транш у розмірі 1000 грн. Строк, на який надається кредит (3-й Транш) - 163 днів з дати його надання.

В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки, становить: 0.93%, неустойка 75 грн.

22 серпня 2025 року укладено додатковий договір про збільшення суми кредиту до 9100 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 4100 грн на 114 днів з дати його надання.

В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки, становить: 0.81%, неустойка 136.50 грн.

24 серпня 2025 року укладено додатковий договір щодо збільшення суми кредиту до 10100 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 5-й Транш у розмірі 1000 грн на 112 днів з дати його надання, змінено денна процентна ставка на 0.69%, неустойка 151.50 грн.

08 червня 2025 року укладено додатковий договір та збільшено суму кредиту до 11900 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 6-й Транш у розмірі 1800 грн на 97 днів з дати його надання, змінено денна процентна ставка на 0.66%, неустойка 178.50 грн.

20 жовтня 2025 року укладено додатковий договір збільшено суму до 14000 грн. За даним додатковим договором надано7-й транш у розмірі 2100 грн. на 55 днів з дати його надання, змінено денна процентна ставка на 0.52%, неустойка 210 грн.

Загальна вартість кредиту -15454.50 грн, загальні витрати - 3454 грн

Позивач свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі, а відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17581 грн: тіла кредиту - 12000 грн, проценти - 2520 грн, неустойка - 3061 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

19 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі (а.с.14), що не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду представника позивача (а.с.14), суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості з приводу виконання зобов"язань кредитного договору.

Так, між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №29.05.2025 -100002551 від 29 червня 2025 року, який підписано одноразовим ідентифікатором Е466 (а.с.26-29). Відповідачу надано кредит у розмірі 3000 грн на строк 168 днів, дата повернення (виплати) кредиту 13 грудня 2025 року.

Процентна ставка "Стандарт" - 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Денна процентна ставка -0.91%. Неустойка 45 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

30 червня 2025 року між кредитодавцем та позичальником укладено додатковий договір та підписано одноразовим ідентифікатором К161 про збільшення суми кредиту на 1000 грн. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Строк, на який надається кредит - 167 днів з дати його надання, неустойка 60 грн (а.с.29-30).

04 липня 2025 року укладено додатковий договір, який підписано одноразовим ідентифікатором К723, збільшена сума кредиту на 1000 грн. Строк, на який надається кредит - 163 днів з дати його надання.

В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки, становить: 0.93%, неустойка 75 грн (а.с.30-31).

22 серпня 2025 року укладено додатковий договір, який підписано одноразовим ідентифікатором А819 про збільшення суми кредиту до 9100 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 4100 грн на 114 днів з дати його надання.

В зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки, становить: 0.81%, неустойка 136.50 грн (а.с.32-33).

24 серпня 2025 року укладено додатковий договір, щодо збільшення суми кредиту до 10100 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 5-й Транш у розмірі 1000 грн на 112 днів з дати його надання, змінено денна процентна ставка на 0.69%, неустойка 151.50 грн (а.с.34).

08 вересня 2025 року укладено додатковий договір та збільшено суму кредиту до 11900 грн. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 6-й Транш у розмірі 1800 грн на 97 днів з дати його надання, змінено денна процентна ставка на 0.66%, неустойка 178.50 грн (а.с.37-38).

20 жовтня 2025 року укладено додатковий договір збільшено суму до 14000 грн. За даним додатковим договором надано7-й транш у розмірі 2100 грн. на 55 днів з дати його надання, змінено денна процентна ставка на 0.52%, неустойка 210 грн (а.с. 39-40).

Згідно довідок ТОВ «УПР» на виконання договору укладеного між ним та позивачем, відповідачу успішно перераховано кошти на платіжну картку НОМЕР_1 (а.с.19-21, 22-25).

З розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором станом на 12 червня 2026 року заборгованість відповідача складає 17581 грн, з яких: 12000 грн – основний борг; 2520 грн –залишок відсотків, 3061 залишок штрафів (а.с.41-42).

Відтак, позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачеві кошти за договором про кредиту встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, відповідач заборгованість погашав частково, а тому допустив заборгованість.

За правилом частини статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У статті 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд установив, що сторони уклали кредитний договір в електронному вигляді, що відповідає вищеописаним нормам законодавства, копія якого долучена по позовної заяви.

У кредитному договорі, визначені основні умови кредитування, в тому числі сума кредиту, яка надана на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, розмір процентної ставки, дата повернення, орієнтована вартість кредиту для споживача та інше.

Кожна частина договору відповідно підписана електронним підписом кредитовця та електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого на вказаний ним номер телефону.

Тобто, на обгрунтування позовних вимог позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення з відповідачем договору.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору у встановленому порядку та строки не погашав заборгованість, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 14520 грн, з яких: 12000 грн – тіло кредиту, 2520 грн - процентів, а позовні вимоги задовольнити частково.

Так, даючи оцінку нарахованій за спірним договором та завленій до стягнення неустойки в розмірі 3061 грн, суд зазначає, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦП України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до зазначеного вище розрахунку заборгованості, позивач зазначає про наявність заборгованості за неустойкою, що нараховано з 29 червня 2025 року, тобто після 24 лютого 2022 року, а тому, згідно із п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦП України, відповідач звільняється від її сплати.

Таким чином, суд, ураховуючи положення п. 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦП України, вважає, що позов у частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 3062 грн. не підлягає задоволенню.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 82.59 % (14520:17581 х 100), з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати 2662.40 грн з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2198.88 грн (2662.40 х 82.59 %).

З приводу стягнення витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви листом з описом вкладення в розмірі 166.98 грн, то слід зазначити, що позивачем не надано доказів понесення таких витрат, а тільки долучено опис направлених відповідачу документів, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу, то позивач у позовній заяві зазначив, що докази понесення таких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення, а відтак у разі подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення та подання доказів про понесені витрати на правову допомогу, буде визначена дата судового засідання для її розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 264-265, 268, 280-283 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №29.05.2025 -100002551 від 29 червня 2025 року в розмірі 14520 (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн, з яких: 12000 грн – тіло кредиту, 2520 грн - процентів, а також судовий збір у розмірі 2198 ( дві тисяч сто дев"яносто вісім) грн 88 коп.

В решті позовних вимог в розмірі 3062 грн відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - вул.Саксаганського, 133 А м.Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О.С. Головенко