Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №216/3221/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 10 серпня 2026 р.

Справа: №216/3221/26

Суддя: ГАЙТКО Л. А.

Справа № 216/3221/26

провадження №2/216/3238/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально – Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Гайтко Л.А.

за участю

секретаря судового засідання: Маленька Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років , -

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до трьох років, у якому вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь та на її утримання аліменти у розмірі 1 / 4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення їх дитиною трирічного віку.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року провадження по справі було відкрито, справу було призначено до розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін повідомлявся судом належним чином, що підтверджується документально, та додатково повідомлявся за допомогою оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в шлюбі в позивача та відповідача народилася син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 168.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 - відповідач є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Позивачка на сьогоднішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, не працює, джерела доходу, для існування в неї відсутні. Син мешкає разом з позивачкою, вона опікується ним, займається його вихованням. Наразі сталася така ситуація, що, батько дитини належної допомоги на утримання сина не надає, через що, позивачка звернулася до суду задля стягнення аліментів на утримання свого неповнолітнього сина, у розмірі 1 / 4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

Відповідач по справі несе службу в лавах Збройних Сил України та є учасником бойових дій, має стабільний дохід, але достатньої належної матеріальної допомоги ані на дитину, ані на матір не надає, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Статтею 75 СК України, передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти на одного з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до норм ч.ч. 1, 2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Положеннями статті 84 СК України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», а саме: ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про міжнародне приватне право», зобов`язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особи, яка має право на утримання.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, тоді як позивачка у зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, не має змоги працювати і утримувати себе.

Виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1 / 4 частини від усіх видів доходів відповідача.

Судом враховано, що позивачка перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює з об`єктивних причин, оскільки здійснює постійний догляд за малолітньою дитиною, яка ще не досягла трирічного віку. Наявність на її утриманні спільної дитини сторін підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи принцип справедливості та співмірності інтересів обох сторін, суд дійшов висновку, що визначення розміру аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, є обґрунтованим, справедливим і таким, що враховує одночасно: необхідність забезпечення позивачки як матері дитини, яка не має інших джерел доходу та не може працювати з об`єктивних причин, наявність у відповідача реальної можливості надавати допомогу.

Отже, з урахуванням сукупності наведеного, суд вважає за можливе задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь та на утримання позивачки аліменти до досягнення дитиною 3-річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 / 4 частки з усіх видів заробітку (доходу).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивачка звільнена від сплати судового збору при звернені до суду з позовом про стягнення аліментів, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 133, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. ст. ст. 75, 79, 80, 84 Сімейного Кодексу України, п.3 ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір» суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.

Стягувати щомісячно з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянство Україна, адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , м. т. НОМЕР_4 , аліменти на її утримання в розмірі 1 / 4 частки від всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня пред`явлення до суду позовної заяви з 22.04.2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянство Україна, адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1331,20 грн. на користь держави.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Суддя Л.А. ГАЙТКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua