Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №303/839/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Суд: Воловецький районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №303/839/26

Суддя: Павлюк С. С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 303/839/26

Провадження № 2/936/218/2026

12.08.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Павлюка С.С.

при секретарі с/з Щербей А.Є.,

з участю представника позивача Тарасова П.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у селищі Воловець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

05.02.2026 представник позивача адвокат Тарасов Павло Юрійович звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.08.2025 пізно ввечері до позивачки звернувся відповідач по справі ОСОБА_2 з проханням про надання йому грошових коштів у борг, мотивуючи тим, що в його брата на війні сталась біда, він знаходиться у крайважкому стані та попросив надати 38000,00 грн для лікування брата. Попросив позичити на карту його знайомого ОСОБА_3 , яку зазначив в переписці, а саме № НОМЕР_1 . Розуміючи, що людина може дійсно перебувати в тяжкому стані, позивач не втрачаючи часу 04.08.2025 о 21:36 год здійснила переказ коштів у розмірі 38000,00 грн. Відповідач запевнив її, що в суботу він віддасть грошові кошти. Станом на 01.02.2026 відповідач свої грошові зобов`язання не виконав, більш того на прохання позивача повернути грошові кошти спочатку кожен раз казав, що наразі всі кошти йдуть на лікування брата, а в подальшому заблокував позивачку. Тому представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість сумі 38 000 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2026 справу передано за підсудністю для розгляду до Воловецького районного суду Закарпатської області.

Ухвалою судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі про стягнення заборгованості. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.04.2026 ухвалою судді було задоволено клопотання представника позивача адвоката Тарасова П.Ю. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за його участі.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Повідомив суду, що факт передачі коштів у борг стверджується текстом переписки смс - повідомлень та платіжною інструкцію. Щодо винесення зачоного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак з невідомих суду причин в судове засідання не з?явився і від нього не надійшло клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки. Правом подати відзив на позов відповідач не скористався, тому суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 12.08.2026 прийнята відповідна ухвала.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтований, між сторонами склалися цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами щодо виконання зобов`язань, які виникли за договором позики.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Позивач посилається на те, що 04.08.2025 пізно ввечері до неї звернувся відповідач по справі ОСОБА_2 з проханням про надання йому грошових коштів у борг, мотивуючи тим, що в його брата на війні сталась біда, він знаходиться у край важкому стані та попросив надати 38000,00 грн для лікування брата. Попросив позичити на карту його знайомого ОСОБА_3 , яку зазначив в переписці, а саме № НОМЕР_1 .

Позивачем на підтвердження звернення відповідача з вимогою до неї про позику коштів надано телефону переписку.

З платіжної інструкції Р24А4159681923D0742 вбачається, що позивач ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 38000 грн ОСОБА_3 на рахунок, який зазначений у телефонній переписці ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 .

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 38000 грн.

ОСОБА_2 зобов`язався повернути позивачу позику в сумі 38000 грн в повному обсязі.

Проте, відповідач борг в сумі 38000 грн у визначені строки і на час звернення позивача із позовом до суду не повернув.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Суд враховує, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні представником позивача було доведено, що між сторонами був укладений договір позики згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 38 000 грн.

Вказані обставини стверджуються поясненнями представника позивача і матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, майнові права позивача підлягають захисту у спосіб стягнення з відповідача на користь позивача неповернутої суми позики в розмірі 38000 грн.

З цих підстав суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач не повернув ОСОБА_1 борг, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 38000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Повний текс рішення виготовлено 13.08.2026

Суддя: Павлюк С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua