Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №299/3427/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №299/3427/26

Суддя: Кашуба А. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/3427/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі :

головуючий - суддя ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026078080000113 від 18.07.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новоселиця, Семенівського району, Полтавської області, та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з повною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2026 року близько 04 години 30 хвилин ОСОБА_2 знаходячись біля домогосподарства АДРЕСА_2 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, маючи умисел на незаконне проникнення до житла особи, діючи умисно всупереч ст. 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких кожному гарантується недоторканість житла і не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи, що будинок є власністю сторонньої особи, не маючи дозволу власника ОСОБА_3 на проникнення до такого об`єкта нерухомого майна, умисно та самовільно, шляхом перелазу через паркан та незачинені вхідні двері проник до будинку АДРЕСА_2 , де в подальшому близько 04 години 30 хвилин у коридорному приміщенні його виявив ОСОБА_4 ОСОБА_2 своїм діянням порушив особисті права ОСОБА_3 .

Зазначені обставини є встановленими органом досудового розслідування та не оспорюються учасниками кримінального провадження.

Учасники кримінального провадження надали згоду на розгляд обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за їх відсутності у спрощеному провадженні. Потерпіла згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. Обвинувачений, представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, не оспорює обставини, встановлені органом досудового розслідування, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. А тому суд розглянув обвинувальний акт про вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст. 382 КПК України.

Суд встановив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачено ОСОБА_2 , мало місце. Його діяння вірно кваліфіковано як незаконне проникнення до іншого володіння особи, за що передбачено настання кримінальної відповідальності за частиною першою ст.162 КК України. ОСОБА_2 є винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та підлягає кримінальній відповідальності за вчинене ним діяння.

Обвинувачений характеризується негативно за місцем проживання, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не навчається, проживає разом із матір`ю, дані про працевлаштування відсутні, раніше судимий за злочини проти власності та особистих прав осіб. (а.п.44-49, 56-59).

Так, ОСОБА_2 11.05.2002 був засуджений Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч.3 ст.185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на два роки. Вирок набрав законної сили 15.02.2018. ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання після закінчення іспитового строку, Ухвала Виноградівського районного суду від 10.02.2020.

Вироком Виноградівського районного суду від 14.09.2020 засуджений за ч.1 ст.162, ч.2 ст.185 КК України, призначено покарання у виді штрафу у сумі 850 грн, вирок набрав законної сили 16.10.2020.

Вироком Виноградівського районного суду від 21.10.2020 засуджений за ч.1 ст.162 КК України, призначено покарання у виді штрафу у сумі 850 грн, вирок набрав законної сили 24.11.2020.

Вироком Виноградівського районного суду від 31.08.2021 засуджений за ч.1 ст.162 КК України, призначено покарання у виді штрафу у сумі 1020 грн, вирок набрав законної сили 09.11.2021.

У довідці про судимості є відомості про те, що ОСОБА_2 відбув покарання у виді штрафу, сплатив штраф 02.09.2024.

Перераховані вище судимості є погашеними.

За даними довідки про судимості на а.п.44-49, 06.09.2022 остаточним судовим рішенням «Ухвала Закарпатського апеляційного суду» ОСОБА_2 був засуджений за ч.3 ст.185 КК України, призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 06.09.2022. Вироком Виноградівського районного суду від 24.09.2021 засуджений за ч.3 ст.185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Вирок набрав законної сили 14.09.2022. 25.10.2022 початок відбування покарання у виді позбавлення волі у Львівській ВК. 12.08.2024 звільнений у зв`язку із відбуттям покарання.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.89 КК України, особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за нетяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення. Тому судимість за Вироком Виноградівського районного суду від 24.09.2021 – не погашена.

Отже, ОСОБА_2 , будучи судимим за злочин проти власності, вчинив два умисні кримінальні правопорушення проти особистих прав особи.

Так, окрім кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст.162 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачується у даній справі, він був раніше засуджений і вироком Виноградівського районного суду від 06.05.2025 за ч.1 ст.162 КК України, призначено покарання у виді обмеження волі на строк один рік. Вирок набрав законної сили 06.06.2025. Покарання не відбуто, за даними довідки про судимості ОСОБА_2 ухилявся від відбування покарання у виді обмеження волі.

Санкцією ч.1 ст.162 КК України передбачені покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції ч.1 ст.162 КК України, враховуючи положення Загальної частини КК України. Суд враховує дані про особу винного: негативна характеристика за місцем проживання, непогашена судимість за вчинення злочину проти власності, характер скоєного кримінального проступку (порушення недоторканості житла у нічний час доби).

При визначенні міри покарання суд не враховує щире каяття обвинуваченого як обставину, що пом`якшує відповідальність. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки. Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку та приймає рішення більше не вчиняти злочинів. Суд встановив, що обвинувачений неодноразово судився за злочини проти власності та судимий за кримінальне правопорушення проти особистих прав особи та не виправився. Його поведінка свідчить про цілеспрямоване продовження вчинення ним діянь, що мають ознаки посягання на чужу власність та на особисті права особи. Він є раніше судимим за незаконне проникнення до житла, і не виправив свою поведінку, вчинив це діяння повторно. Тому, оскільки обвинувачений не змінив свою поведінку і після його засудження за протиправне діяння він умисно вчинив це діяння повторно, то суд дійшов висновку, що обвинувачений не кається у своїх діяннях.

Суд не враховує при призначенні покарання встановлені обставини, які відповідно до ст.67 КК України визнаються обставинами, які його обтяжують, бо ці обставини не зазначені в обвинувальному акті.

Якщо обставина, яка відповідно до статті 67 КК України є такою, що обтяжує покарання, не зазначена в обвинувальному акті відповідно до пункту 6 частини 2 статті 291 КПК України, суд, навіть встановивши її під час судового розгляду, не вправі визнавати її обставиною, що обтяжує покарання, та враховувати при його призначенні, оскільки це суперечило б вимозі статті 337 КПК України щодо розгляду справи лише в межах висунутого обвинувачення.

З огляду на обставини, враховані судом, а також те, що обвинувачений вже відбував покарання у виді штрафу за злочин проти власності, та знову вчинив кримінальні правопорушення, то м`якше покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу не справить на обвинуваченого належного виховного впливу, не буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Покарання у виді виправних робіт призначене бути не може, оскільки обвинувачений не є офіційно працевлаштованим. Тому обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.162 КК України, у виді обмеження волі.

Обвинувачений має судимість за ч.1 ст.162 КК України і не відбув покарання у виді обмеження волі на строк один рік за Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.05.2025 у справі №299/2093/25. Тому, на підставі ст.71 КК України суд вирішив повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Діючі запобіжні заходи відсутні.

Діючі заходи забезпечення провадження відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376, 381-382 КПК України суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі ст.71 КК України, шляхом повного приєднання невідбутого покарання у виді обмеження волі строком один рік за Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 06.05.2025 у справі №299/2093/25, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк три роки.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

ГоловуючийОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua