Вирок від 12 серпня 2026 р. у справі №152/1100/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1100/26

1-кп/152/112/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шаргород кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020150000141 від 28 червня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ід.№ НОМЕР_1 , уродженця та зареєстрованого мешканця АДРЕСА_1 , із базовою загальною середньою освітою, одруженого, працюючого механізатором у ПП "Юхимівське", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1. ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення ним дій, спрямованих на притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , переслідуючи мету допомогти уникнути відповідальності, діючи в інтересах свого шурина ОСОБА_5 , за скоєне останнім адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 27 червня 2026 року приблизно о 21-30 год, перебуваючи біля службового автомобіля поліції марки «Renault», моделі «Duster», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на узбіччі вулиці Польова в с. Клекотина Жмеринського району Вінницької області, запропонував службовій особі – поліцейському СРПП ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 13476 грн., за не притягнення його шурина ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

1.1. Так, поліцейським СРПП ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 та поліцейським СРПП ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до статті 364 КК України є службовими особами, відповідно до дислокації сил та засобів ВП № 2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, на службовому автомобілі марки «Renault», моделі «Duster», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювалося патрулювання по визначеному маршруту на території Мурафської ТГ Жмеринського району Вінницької області. У ході виконання завдання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по вул. Польова в с. Клекотина Жмеринського району Вінницької області, на підставі ст. ст. 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію» зупинено водія ОСОБА_5 , який керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_3 , порушив Правила дорожнього руху, і під час перевірки поводив себе підозріло, що викликало у працівників поліції підозру про можливе перебування вказаної особи у стані сп`яніння, що є порушенням вимог підпункту «а» пункту 2.9 ПДР України. Під час перевірки документів у ОСОБА_5 встановлено, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах з ротової порожнини, нечітка мова.

1.2. У подальшому ОСОБА_8 заперечив, що він перебуває в стані сп`яніння та відмовився від проходження освідування, у зв`язку із чим допустив порушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме – «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відносно ОСОБА_5 складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

1.3. В цей час до учасників події, які перебували поряд із службовим автомобілем марки «Renault», моделі «Duster», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підійшов ОСОБА_3 та, переслідуючи мету допомогти уникнути відповідальності, діючи в інтересах свого шурина ОСОБА_5 , без відома останнього, за скоєне ним адміністративне правопорушення, усвідомлюючи наявність відповідних повноважень у працівника поліції, знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, діючи умисно, 27 червня 2026 року приблизно о 21-30 год., запропонував ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 27 червня 2026 року становить 13476 грн., тим самим висловивши пропозицію на надання неправомірної вигоди, за прийняття незаконного рішення про не притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а після відмови працівника поліції, ОСОБА_3 наполегливо, не відмовляючись від свого наміру, продовжив висловлювати пропозицію підкріпленою обіцянкою про надання неправомірної вигоди у зазначеній сумі, неодноразово її озвучивши до приїзду слідчо-оперативної групи.

ІІ. Позиція прокурора.

2. Прокурор в судовому засіданні просила врахувати повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, позитивні характеристики обвинуваченого та відсутність у нього судимості. Тому, на думку прокурора, обвинуваченому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією частини першої статті 369 КК України, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн.

ІІІ. Позиція обвинуваченого.

3. Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінального правопорушення при вищенаведених обставинах.

ІV. Оцінка Суду.

4. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України Суд, вважав за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечували всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція та обіцянка службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.

V. Призначення покарання.

6. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України, Суд визнає щире каяття.

6.1. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 , проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.

7. Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.

8. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК України бере до уваги:

8.1. класифікацію кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину;

8.2. враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема форму вини у виді прямого умислу; активний характер дій обвинуваченого, які полягали у пропозиції та обіцянці працівнику поліції надати йому неправомірну вигоду за непритягнення його шурина ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП;

8.3. особу винного: його вік – 46 років; матеріальний стан – офіційно працевлаштований; сімейний стан – одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей; стан здоров`я – задовільний; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак вважається таким, що не має судимості; позитивно характеризується за місцем проживання;

8.4. наявність однієї обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

9. У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

10. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів, в даному конкретному випадку, враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).

VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

11. Цивільний позов по справі не заявлявся.

12. Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

13. Процесуальні витрати по справі відсутні.

14. Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, Суд не вбачає.

З цих підстав,

Керуючись статтями 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

2. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 не обирати.

3. Речові докази: диск з написом "369 КК Куцолабський 166 КК. Бабій", відеозапис "130,369 Слободянюк кам.Бабій", диск з написом "369 КК Куцолабський кам. Кушнірук", відеозапис "130,369 Слободянюк кам.Кушнірук", диск з написом "369 кам Копитко Крижанівський", відеозаписи "369КК Куцолабський кам.Крижанівський" та "369КК Куцолабський кам. Копитко" залишити в матеріалах цього кримінального провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію повного тексту вироку негайно, після проголошення його резолютивної частини, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_9