Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №131/1154/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1154/26

Провадження № 3-зв/131/2/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 року м. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Коваль А.М.,

розглянувши заяву судді Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховського Миколи Вікторовича про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №131/1154/26 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває справа про адміністративне правопорушення №131/1154/26 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Справа надійшла на розгляд судді Шелюховському М.В.

11.08.2026 суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховський М.В. заявив самовідвід від участі у розгляді даної справи про адміністративне правопорушення, оскільки у його провадженні одночасно перебуває кримінальне провадження за ч. 1 ст. 369 КК України щодо тієї ж особи ( ОСОБА_1 ), обставини якого безпосередньо пов`язані з протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у цій справі, що може викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді у стороннього спостерігача.

Будучи відповідно вимог ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП, своєчасно сповіщеними у встановленому законом порядку про дату і місце розгляду заяви про самовідвід судді учасники справи в судове засідання не з`явились і будь-якого клопотання про відкладення розгляду справи від них не надійшло, а тому суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про самовідвід судді у їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява про самовідвід судді Шелюховського М.В. підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. При цьому чинні процесуальні норми КУпАП не містять положень щодо обставин, які виключають участь судді в провадженні у справі про адміністративне правопорушення, підстав для відводу/самовідводу і порядку їх вирішення.

Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, поширивши тим самим певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення заяви судді Шелюховського М.В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід`ємним правом учасників провадження (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання. При цьому, у випадках, коли положення адміністративного законодавства не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються основні засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст. 129 Конституції України, розділі I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах.

Нормами, про які йдеться мова у КПК є: ст. 75, 76, 80-82, які визначають обставини, які виключають участь судді у розгляді провадження, підстави для відводу та порядок його вирішення, зокрема у разі заявлення самовідводу суддею, якій здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу». В свою чергу, ч.2 ст. 76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У відповідності до п.4 рішення Ради суддів від 8 червня 2017 року №34 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до ч.1 ст.76 КПК України, яка застосовується по аналогії, суддя який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому є провадженні у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що у провадженні судді Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховського М.В. перебуває справа про адміністративне правопорушення №131/1154/26 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №707262 від 30.06.2026 року.

У провадженні судді Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховського М.В. також перебуває кримінальне провадження №12026020090000266 від 01 липня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Об`єктивною стороною вказаного кримінального правопорушення є пропозиція службовій особі неправомірної вигоди, яка безпосередньо стосувалася нескладання саме того протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707262 від 30.06.2026 року, що є предметом розгляду у цій справі.

Таким чином, виходячи з мотивів заявленого суддею Шелюховським М.В. самовідводу, будь-який сценарій вирішення питань в ході розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, цим суддею, буде викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості суду, внаслідок чого буде порушено право учасників справи очікувати від держави справедливий суд. Обставини, які були вказані суддею Шелюховським М.В. з огляду на положення ст.ст. 75,76 КПК, є такими, що виключають його участь в розгляді справи з метою дотримання права осіб на справедливий суд.

Враховуючи наведені вище обставини, застосовуючи чинне національне законодавство України, усталену судову практику ЄСПЛ, з метою виключення будь-яких побоювань стосовно безсторонності судді, можливих сумнівів у стороннього спостерігача (сторін судового провадження) в об`єктивності та неупередженості судді, вважаю, що заява судді Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховського М.В. про самовідвід вмотивована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 75,76, 80, 81 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховського Миколи Вікторовича про самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №131/1154/26 відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - задовольнити.

Справу №131/1154/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - передати до канцелярії Іллінецького районного суду Вінницької області для повторного автоматизованого розподілу справи між суддям в порядку ст. 35 КПК України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: