Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №910/6999/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/6999/26

за позовом Приватного підприємства "Спецсервіс"

до Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів"

про стягнення 1139517,60 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Спецсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" про стягнення 1139517,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, укладаючи договір та погоджуючи його умови, позивач, як постачальник (переможець публічних закупівель, з яким укладено договір), мав "виправдане очікування" щодо того, що публічна закупівля відбулася і, відповідно, товар буде прийнятий та оплачений відповідачем, як покупцем за договором. Невиконання відповідачем, як покупцем, свого зобов`язання щодо прийняття кількості невитребуваного товару від позивача суперечить принципу добросовісності у виконанні договору та порушує права позивача, як постачальника, який розраховував на належне виконання договору в обсязі, погодженому за результатами проведеної процедури публічної закупівлі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6999/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що:

- відсутність направлених заявок не свідчить про порушення договору, оскільки розділ 7 договору «права та обов`язки сторін» не містить обов`язку покупця надсилати заявки;

- у зв`язку з істотною зміною обставин, враховуючи відсутність потреби в закупівлі товару та відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України та пп. 7.2.1 п. 7.2 договору, 09.06.2026 р. відповідач повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку;

- сам по собі факт укладення договору про закупівлю не означає виникнення безумовного обов`язку замовника придбати весь максимально можливий обсяг товару, зазначений у договорі;

- предметом спору є договір, укладений у сфері публічних закупівель, а тому правова оцінка дій сторін повинна здійснюватися не лише через призму загальних положень Цивільного кодексу України, а й з урахуванням спеціальних норм Закону України «Про публічні закупівлі», які мають пріоритетне значення для регулювання спірних правовідносин;

- із позову не вбачається наявності того, що позивач вжив конкретних дій щодо передачі товару відповідачу, або що відповідач безпосередньо відмовився від його прийняття;

- з матеріалів позову не вбачається, що товар був виготовлений, придбаний, зарезервований або фактично підготовлений до передачі відповідачу;

- підписуючи договір, позивач добровільно погодився з усіма його умовами, у тому числі з можливістю відповідача в односторонньому порядку розірвати відносини.

Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач зазначає, що:

- покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару;

- саме з моменту підписання договору у позивача виник обов`язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити товар за умовами та обсягом передбаченим договором;

- обов`язок надіслати заявку на поставку товару лежить на покупцю, а не надсилання заявки протягом строку дії договору унеможливлює виконання постачальником своїх зобов`язань;

- оскільки відповідач не скористався наданим йому правом на зменшення обсягу закупівлі, а обов`язок прийняття та оплати товару виник в момент підписання договору, доводи відповідача є необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 р., за результатами публічної закупівлі, між Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (покупець) та Приватним підприємством "Спецсервіс" (постачальник) укладено договір поставки товару № 03-16/548, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору поставити покупцеві відповідно до коду ДК 021:2015:42510000-4 теплообмінники, кондиціонери повітря, холодильне обладнання та фільтрувальні пристрої (кондиціонери) в кількості та асортименті, що визначений специфікацією, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Як вбачається із специфікації (додаток 1 договору), сторони погодили поставку 9 кондиціонерів (країна виробника - Китай) та 11 пультів для кондиціонера (країна виробника - Україна).

Згідно з п. 3.1 договору ціна договору включає в себе ціну товару та усіх інших витрат постачальника, пов`язаних з поставкою товару, у тому числі завантаженням, розвантаженням та доставкою до місця поставки, демонтажу, монтажу і згідно із специфікацією (додаток 1 договору) становить 1139517,60 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки товару та здійснення демонтажу, монтажу та пусконалагодження товару в повному обсязі здійснюється партіями за заявками покупця з дати підписання сторонами даного договору до 30.05.2026 р.

Листом № 47-19/213 від 09.06.2026 р. відповідач, керуючись ст. 652 Цивільного кодексу України та пп. 7.2.1 п. 7.2 договору, повідомив позивача про розірвання договору № 03-16/548 від 21.11.2025 р. в односторонньому порядку з 12.06.2026 р., посилаючись на істотну зміну обставин, а саме - відсутність потреби у закупівлі товару.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що не направлення покупцем заявок на поставку товару в межах погодженого договором та специфікацією обсягу є підставою для стягнення з останнього вартості такого товару в порядку ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки товару № 03-16/548 від 21.11.2025 р. був укладений між сторонами у цій справі за результатами проведених торгів, організатором яких та замовником закупівлі визначеного у договорі товару був саме відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 47-19/131 від 15.04.2026 р. відповідач повідомив позивача про те, що триває опрацювання внутрішніх питань, пов`язаних із забезпеченням можливості здійснення замовлення, а після їх завершення та за наявності підтвердженої потреби відповідна заявка буде направлена на адресу постачальника.

Начальник відділу матеріально-технічного забезпечення № 4, Сергій Бондаренко, у службовій записці № 04-18/30 від 20.10.2025 р. (додаток до відзиву) зазначив, що відпала доцільність закупівлі кондиціонерів на 2025 р., оскільки через настання несприятливих погодних умов проведення монтажних робіт, зазначених у технічному завданні, на даний час є неможливим, внаслідок чого необхідно скасувати закупівлю.

Підстави для відміни торгів встановлені у ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 50 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.

Так, згідно зі ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 50 Особливостей замовник відміняє тендер у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 договору покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Реалізуючи право, передбачене пп. 7.2.1 п. 7.2 договору, відповідач, у зв`язку із відсутністю подальшої потреби у закупівлі товару, направив позивачу повідомлення № 47-19/213 від 09.06.2026 р. про розірвання договору № 03-16/548 від 21.11.2025 р. в односторонньому порядку з 12.06.2026 р.

За приписами ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Дослідивши умови укладеного сторонами договору, суд встановив, що поставка товару здійснюється партіями за заявками покупця. Надаючи заявки на товар за умовами договору та специфікації, покупець реалізує надані йому договором правомочності визначити строк поставки та обсяг партії товару, та вчиняє дії необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару від продавця. Однак, саме договір, а не заявки на поставку товару, є підставою виникнення у сторін обов`язків з поставки та прийняття товару в обумовленій договором кількості. Не надання покупцем постачальнику заявок на поставку товару не припиняє ані обов`язку постачальника поставити обумовлений договором товар, ані обов`язку покупця прийняти такий товар.

Згідно з ч. 4 ст. 690 цього Кодексу, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України).

За ч. 4 ст. 690 та ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України продавець має право вимагати оплати товару лише тоді, коли покупець без достатніх підстав зволікає з його прийняттям або відмовився прийняти. Але щоб покупець міг зволікати чи відмовитися прийняти товар, продавець спершу має цей товар запропонувати: підтвердити, що товар є в наявності, готовий до передачі, і повідомити про це покупця. Не можна відмовитися прийняти те, що тобі ніхто не пропонував.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач намагався поставити товар: немає доказів наявності товару, його готовності до передачі, немає пропозиції чи вимоги до відповідача прийняти товар.

Крім того, із специфікації (додаток 1 до договору) вбачається, що країною виробника та походження товару (кондиціонерів) є Китай. Жодних доказів на підтвердження того факту, що необхідна кількість товару вже була замовлена позивачем у виробника, та що такий товар у необхідній кількості відправлено/отримано ПП "Спецсервіс" для виконання своїх зобов`язань за договором № 03-16/548 від 21.11.2025 р. матеріали справи не містять.

Відсутні також будь-які докази відвантаження, складські документи, видаткові накладні, транспортні накладні, акти приймання-передачі або інші документи, які могли б підтверджувати готовність товару до передачі.

За наведених обставин, не можна вважати, що відповідач ухилявся чи відмовлявся від прийняття товару, доказів наявності та готовності до передачі якого позивачем не надано.

Окрім того, на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі правовідносини сторін за договором № 03-16/548 від 21.11.2025 р. вважаються такими, що припинилися, оскільки відповідач реалізував передбачене пп. 7.2.1 п. 7.2 договору право на розірвання договору в односторонньому порядку.

Доказів визнання неправомірною відмови покупця від договору матеріали справи не містять.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Спецсервіс".

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА