Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №214/8334/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8334/25

1-кп/214/427/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000994 від 06.08.2025, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянство – України, яка має середню освіту, не працевлаштованої, незаміжньої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувались. Так, в чергове строк дії воєнного стану в Україні було продовжено Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-ІХ, з 07.08.2025 року строком на 90 діб.

02.08.2025 приблизно о 16:00 год. ОСОБА_2 , в період дії воєнного стану, перебуваючи поблизу магазину «АТБ», який розташований за адресою: вул. Генерала Радієвського, буд. 24, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрала майно, належне потерпілій ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2024 від 15.08.2025 становить 3 637,23 грн.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_8 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 3 637,23 грн.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

19 серпня 2025 року між прокурором ОСОБА_6 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_8 , та обвинуваченою ОСОБА_2 , за участю захисника ОСОБА_7 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала за обставин, викладених в обвинувальному акті та підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просила її затвердити і призначити їй узгоджену міру покарання, а також звільнити від її відбування покарання з іспитовим строком. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі. Також пояснила, що вона цілком розуміє характер пред`явленого їй обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодна з видом покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 вважала за можливе затвердити угоду про визнання винуватості та звільнити її підзахисну від відбування покарання з іспитовим строком.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання, а також звільнити її від відбування покарання з мінімальним іспитовим строком.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, однак надала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 19 серпня 2025 року, прокурор та обвинувачена ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст.75 КК України.

Крім того, прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.4 ст.185 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою, віднесене до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана інтересам потерпілої ОСОБА_8 , якою надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 19 серпня 2025 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому визначається активне сприяння у проведенні досудового розслідування.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_2 по відношенню до інкримінованого їй кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєного нею кримінального правопорушення, особистість обвинуваченої, яка раніше не судима (т.2 а.с.37), за медичною допомогою до лікаря-психіатра не зверталась, однак зверталась за медичною допомогою до лікаря-нарколога з 20.12.2023 до 23.12.2023 з приводу «Психічних поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності.» (т.2 а.с.39, 41).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, при цьому покласти на останню обов`язки передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Потерпілою ОСОБА_8 цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої під час досудового розслідування та судового провадження не обирався.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 19 серпня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_8 на укладання угоди про визнання винуватості від 19 серпня 2025 року, та обвинуваченою ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041750000994 від 06.08.2025 – затвердити.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 19 серпня 2025 року покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до пп.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Матеріали кримінального провадження №12025041750000994 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/8334/25, провадження №1-кп/214/427/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1