Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №904/406/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/406/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач по справі)

суддів: Андрейчука Л.В., Чус О.В.

секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.

за участю представників сторін у справі:

від Акціонерного товариства "Українська залізниця" – Боголіп Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026, суддя суду першої інстанції Бєлік В.Г., м. Дніпро, повний текст ухвали складено та підписано 10.07.2026

по справі № 904/406/25

за позовом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (м. Дніпро)

до відповідачів:

відповідач-1: Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

відповідач-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реландаінвест" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про визнання протиправним (недійсним) та скасування рішення Криворізької міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

У січні 2025 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реландаінвест", у якій, з урахуванням заяви про уточнення, просить:

1) визнати протиправним (недійсним) та скасувати п. 1, 2 рішення Криворізької міської ради №2106 від 28.07.2023 в частині затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код 12.11), розміщення існуючого комплексу будівель та споруд – автозаправна станція – земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:182:0023, площею 0,2508 га за адресою: Довгинцівський район, вул. Гетьмана Івана Мазепи, 119 та в частині реєстрації за Криворізькою міською територіальною громадою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:182:0023 згідно з додаток 1 п. 6 до рішення міської ради від 28.07.2023 № 2106.

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 2023495 від 07.08.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:182:0023, площею 0,2508 га за адресою: Довгинцівський район, вул. Гетьмана Івана Мазепи, 119.

3) витребувати з чужого незаконного володіння Криворізької міської ради на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" частину земельної ділянки площею 0,2081 га, кадастровий номер 1211000000:03:182:0023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві постійного користування належить земельна ділянка загальною площею 2,73 га (яка складається з двох частин: 0,4084 га та 2,3175 га) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Залізничників (колишня вул. Ленінського Комсомолу), 40, на підставі державного акту на право постійного користування землею від 13.12.1993, зареєстрованого за № 105, виданого на підставі рішення Виконкому Криворізької міської ради народних депутатів від 13.10.1993 № 453. Рішенням Криворізької міської ради від 28.07.2023 № 2106 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:182:0023 площею 0,2508 га в користування на умовах оренди ТОВ "Реландаінвест", а 07.08.2023 між Криворізькою міською радою та ТОВ " Реландаінвест " укладено договір оренди земельної ділянки № 2023495.

Позивач зазначає, що зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:182:0023 накладається на частину земельної ділянки позивача площею 0,4084 га на 50,9465 % (тобто 0,2081 га), що підтверджується рішенням державного кадастрового реєстратора про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 30.10.2024 № РВ-7400208682024, а тому оспорюване рішення Криворізької міської ради та договір оренди, за доводами скаржника, порушують його право постійного користування земельною ділянкою, оскільки прийняті без припинення цього права в порядку, визначеному статтями 141, 143 Земельного кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого судового засідання, призначеного на 09.07.2026 о 12:00 год., шляхом доставлення ухвали суду від 01.07.2026 до електронного кабінету позивача та його представника, а також шляхом повідомлення представника позивача під запис протоколу судового засідання, яке відбулось 01.07.2026 та під особистий підпис у повідомленні. Проте у призначене підготовче судове засідання 09.07.2026 позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, до початку судового засідання будь-яких клопотань з цього приводу суду не направив та про причини неявки суд не повідомив.

Суд першої інстанції, посилаючись на частину четверту ст. 202 та п. 4 частини першої ст. 226 ГПК України, зазначив, що неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, а норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.

Суд також послався на правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, згідно з яким наслідком неявки позивача в судове засідання, якщо він повідомлений про розгляд, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності або не повідомив причини неявки, є залишення позову без розгляду.

Крім того, суд послався на рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" від 07.07.1989 та у справі "Каракуця проти України", зазначивши, що позивач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду та з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі.

Суд зазначив, що на час проведення судового засідання повітряна тривога не оголошувалась.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

До Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме статей 183, 202, 226, 236 ГПК України, а відтак є незаконною та підлягає скасуванню на підставі п. 6 частини першої ст. 275, п. 4 частини першої ст. 280 ГПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи у його відсутність.

Скаржник стверджує, що представник позивача Серьогіна С.В. була відсутня у судовому засіданні 09.07.2026 о 12:00 год. з поважних причин. Так, 09.07.2026 о 11:39 було оголошено повітряну тривогу у Дніпропетровській області. Представник позивача після оголошення повітряної тривоги спустилася в укриття, де перебувала до відбою повітряної тривоги, яке мало місце о 12:15. Причиною оголошення повітряної тривоги була загроза застосування балістичного озброєння, а також було зафіксовано ракету, через що була загроза для життя і здоров`я представника позивача. Враховуючи цей факт, представник позивача не змогла з`явитися у судове засідання та повідомити господарський суд про причини своєї неявки.

Апелянт посилається на Указ Президента України від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, зазначаючи, що в Україні введено воєнний стан, який до теперішнього часу продовжено, а населені пункти, в тому числі місто Дніпро, систематично зазнають ракетних ударів. Скаржник посилається на ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 27.09.2017, а також на рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23, згідно з яким після отримання оповіщень про повітряну тривогу громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки.

Апелянт зазначає, що обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин, посилаючись на постанову Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).

Скаржник вважає, що обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу у реалізації ними процесуальних прав, зокрема участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник судового процесу не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин, розглядаючи справу 09.07.2026, суд повинен був врахувати, що представник позивача з об`єктивних і поважних причин не зміг з`явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.

Апелянт також зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом, посилаючись на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та вважає, що встановлені обставини обмеження права сторони на участь у судовому розгляді справи є достатньою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на адресу Центрального апеляційного господарського суду не надходили.

Відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

10.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Висоцького А.М. (доповідач), суддів – Андрейчука Л.В., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/406/25; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 11.08.2026 о 15 год 30 хв.; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань; витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/406/25.

22.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/406/25.

11.08.2026 у судовому засіданні взяла участь представниця Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" - Боголіп Ю.В.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до частин другої-третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2026, якою призначено справу № 904/406/25 до розгляду на 11.08.2026 о 15 год. 30 хв., була отримана в електронному кабінеті Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Реландаінвест" - 16.07.2026.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 11.08.2026, не визнавалася апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні в матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/406/25, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/406/25, незважаючи на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинна заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 прийнято позовну заяву АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2025 уточнену позовну заяву позивача (подану 17.03.2025) прийнято до розгляду як заяву про зміну предмета позову, подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням зміни предмету позову.

Ухвалою місцевого господарського суду від 30.04.2025 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, провадження у справі зупинене.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2025 внесені зміни в ухвалу від 30.04.2025, визначено статус експертизи як комплексна судова земельно-технічна, будівельно-технічна експертиза та експертиза з питань землеустрою, погоджено строк проведення експертизи понад 90, але не більше 180 календарних днів.

03.03.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа разом з висновком експерта № КСЕ-19/104-25/21712 від 20.02.2026.

Ухвалою суду від 09.03.2026 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 07.04.2026.

В подальшому, в процесі підготовчого провадження було прийнято рішення про виклик судового експерта для надання пояснень з приводу його висновку.

У підготовчому судовому засіданні 27.05.2026 експерт Кураков О.П. відповів на питання, поставлені представниками сторін, та надав письмові відповіді щодо висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2026 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 09.07.2026 о 12:00 год.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання 09.07.2026 шляхом доставлення ухвали суду від 01.07.2026 до електронного кабінету позивача та його представника, а також шляхом повідомлення представника позивача під запис протоколу судового засідання 01.07.2026 та під особистий підпис у повідомленні.

У призначене підготовче судове засідання 09.07.2026 позивач явку свого повноважного представника не забезпечив, до початку судового засідання будь-яких клопотань з цього приводу суду не направив та про причини неявки суд не повідомив.

Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

У частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За вимогами пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України позовна заява залишається без розгляду, якщо, позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15 викладено висновок, відповідно до якого залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про можливість застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України як підстави для залишення позову без розгляду, суд повинен виходити з комплексного, а не формального підходу до оцінки поведінки позивача.

Зазначені норми, безумовно, визначають процесуальні передумови для застосування такого заходу у разі встановлення в їх сукупності трьох ключових обставин: належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, його неявки без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності. Водночас їхнє буквальне тлумачення, і відповідно застосування, не розкриває повного змісту правового регулювання і не може застосовуватися ізольовано від загальних засад господарського процесу, які визначають спрямованість судового процесу на досягнення реального, а не формального правосуддя.

У цьому контексті залишення позову без розгляду має розглядатися саме як виняткова процесуальна дія, що не спрямована на покарання сторони за формальну неявку, а покликана забезпечити ефективність та дисципліну судового процесу, запобігаючи зловживанню процесуальними правами. Тому суд, ухвалюючи рішення про застосування вказаних норм, повинен не лише констатувати саме факт неявки позивача, а й оцінити його процесуальну активність у цілому, зокрема, чи добросовісно він реалізовував свої права, чи виконував обов`язки, і чи свідчить його поведінка про реальну зацікавленість у вирішенні спору або, навпаки, про свідому пасивність.

Інакше кажучи, господарський суд може залишити позов без розгляду лише тоді, коли в їх сукупності встановлено всі передбачені законом умови, а з матеріалів справи не вбачається ознак процесуальної зацікавленості позивача та/або виявлено недобросовісне користування ним процесуальними правами. Формальне ж дотримання лише трьох вищенаведених умов без оцінки загальної динаміки процесуальної поведінки сторони не може вважатися достатньою підставою для ухвалення рішення про залишення позову без розгляду.

Отже, оцінка добросовісності поведінки сторони становить обов`язковий елемент судового аналізу при вирішенні питання про залишення позову без розгляду. Її відсутність зводить застосування відповідних норм до прояву процесуального формалізму, що нівелює завдання господарського судочинства забезпечити справедливий, ефективний і змістовний захист порушених прав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судове засідання 09.07.2026 представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, яке наявне у матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

На переконання суду, наведені обставини свідчать про незацікавленість позивача у розгляді даної справи та прийнятті судом рішення по суті спору.

З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалою суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, визначальною умовою для залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі № 916/3734/23.

Позаяк, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду даної справи за відсутності позивача або його представника.

Водночас, колегія суддів зауважує, що неявка позивача та його представника, належним чином повідомлених про розгляд справи, не перешкоджала її розгляду на підставі наявних у ній доказів.

На переконання колегії суддів, незважаючи на належність та своєчасність повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце судового засідання 09.07.2026, навіть враховуючи неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача, рішення суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є передчасним, оскільки з матеріалів справи вбачається наявність у позивача наміру брати участь у розгляді справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.1997 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути “практичним та ефективним”, а не “теоретичним чи ілюзорним” (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі “Беллє проти Франції”). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Колегія суддів зазначає про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У рішенні від 13.01.2000 у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” та у рішенні від 28.10.1998 у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення позовної заяви з формальних підстав без розгляду унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

При цьому, хоча позивач, відповідно до приписів чинного законодавства, не позбавлений права звернутися до суду з цим позовом повторно, вказане призведе до понесення ним додаткових витрат, що, за обставин, які викладені вище, не може бути визнано справедливим.

У постанові від 27.02.2020 у справі № 500/184/19 Верховний Суд виснував, що у разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18, законодавче формулювання “… якщо неявка перешкоджає розгляду справи” означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд, залишивши позов без розгляду, формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надавши належної оцінки тим обставинам, які мають визначальне значення для прийняття такого рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості залишення позову без розгляду суд повинен оцінювати не лише сам факт неявки представника позивача у підготовче чи судове засідання, але й визначати, чи була така неявка перешкодою для подальшого розгляду спору по суті, а також враховувати загальну процесуальну активність сторони під час усього судового розгляду.

Натомість, місцевий господарський суд, який не визнавав явку позивача обов`язковою, (1) не визначив, яким саме чином неявка позивача у судове засідання 09.07.2026 дійсно перешкоджала вирішенню цього спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто позивачем пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин; (2) не вказав про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами.

Слід зазначити, що судовий процес насамперед спрямований на вирішення спору шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатності доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 910/22646/17.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.02.2026 у справі № 908/620/24.

За обставинами даної справи, суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, ухилився від розгляду справи по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Враховуючи вищевикладене, залишення позову без розгляду призведе до порушення права позивача на доступ до правосуддя.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки апеляційного господарського суду

Пунктом 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У цій справі неправильне застосування місцевим господарським судом порушення норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі статті 280 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/406/25 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 по справі № 904/406/25 – задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 по справі № 904/406/25 – скасувати.

Справу № 904/406/25 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.08.2026

Головуючий суддя Висоцький А.М.

Судді Андрейчук Л.В.

Чус О.В.