Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №904/927/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/927/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 (ухвалене суддею Маньком Г.В. у м. Дніпрі, повне рішення складене 17.06.2026) у справі № 904/927/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ЮА" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення 191 036 грн. 44 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ЮА" (далі по тексту - відповідач) збитки у розмірі 191 036 грн. 44 коп., завдані пошкодженням вантажу під час перевезення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 04.06.2025, під час розвантаження за адресою м. Київ, вул. Володимира Качали, буд.5, та приймання продукції (товару) за кількістю та якістю було виявлено, що вантаж (лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140 у кількості 12,33 т) та упаковка були пошкоджені під час транспортування, зокрема, виявлені ознаки пошкодження поверхні вантажу (металу), втрату товарного виду вантажу, пошкодження упаковки, в т.ч. приховані недоліки, які відкрились тільки після розкриття пакування, про що в товарно-транспортній накладній № П59 від 03.06.2025 була зроблена відмітка: "Пошкодження вантажу, а саме: замокання упаковки та листа оцинкованого 1,5х1250х1650 - 12,33т". Замовник та вантажоодержувач за товарно-транспортною накладною № П59 від 03.06.2025 ТОВ "Метал Холдінг Трейд" направив ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика", претензію, з вимогою відшкодувати шкоду (збитки), завдані пошкодженням під час транспортування вантажу Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140, в розмірі 191 036 грн 44 коп. шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок ТОВ "Метал Холдінг Трейд" протягом 10 банківських днів з моменту отримання цієї претензії. ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" як експедитором, було прийнято рішення компенсувати потерпілій стороні ТОВ "Метал Холдінг Трейд" вартість пошкодженого вантажу згідно з претензією вих. № 130 від 05.06.2025. Факт оплати претензії підтверджується платіжною інструкцією № 70186 від 01.07.2025 на суму 191 036 грн 44 коп.;

- відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, встановлений законом. Оскільки 05.06.2025 власник вантажу - ТОВ "Метал Холдінг Трейд" пред`явив ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" як експедитору перевезення вантажу претензію про відшкодування вартості пошкодженого вантажу, а ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" її сплатило, то у розумінні статті 1191 Цивільного кодексу України ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" отримало право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - відповідача ТОВ "Софія ЮА" у розмірі виплаченого відшкодування, а саме: на суму 191 036 грн 44 коп.;

- позивач направив відповідачу Вимогу № 1 вих. № 06/02-16 від 06.02.2026, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі №904/927/26 Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" відмовлено у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія ЮА" збитків.

Рішення обґрунтовано наступним:

- в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, перевізник i вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин i суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами (пункт 13.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні). Експертиза проводиться у присутності представників перевізника і замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи (пункт 13.7. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні);

- отриманий відповідачем за наслідками перевезення вантажу екземпляр товарно-транспортної накладної № П59 від 03.06.2025, який підписаний представником ТОВ "Альфа-Сталь" (вантажовідправник) та ТОВ "Метал Холдінг Трейд" (вантажоодержувач) не містить будь-яких зауважень щодо якості перевезення вантажу, наявності пошкоджень вантажу, що є доказом належного виконання відповідачем умов Договору - Заявки на перевезення вантажу;

- Акт приймання продукції (товару) за кількістю та якістю від 04.06.2025, Акт уцінки пошкодженого товару під час транспортування від 04.06.2025, Акт № 01 пошкодження вантажу від 04.06.2025 з боку ТОВ "Софія ЮА" не підписано уповноваженою особою та складено за його відсутності. Для складання вказаних Актів представник перевізника (ТОВ "Софія ЮА") не викликався;

- згідно з пунктом 13.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник (у даному випадку відповідач) має право бути присутнім при виявленні ушкодження або псування вантажу та у разі незгоди має право на обов`язкове проведення експертизи щодо наявності, підстав та вартості ушкодження або псування вантажу. Вказаного права відповідача було позбавлено. Не виклик представника відповідача для з`ясування спірних обставин щодо перевезення вантажу, відсутність експертного висновку, наявність якого передбачено при розв`язання спорів при визначенні наявності, підстав та вартості ушкодження або псування вантажу є підставою вважати, що позовні вимоги не доведено належними доказами та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" за допомогою системи "Електронний суду" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51171 від 29.06.2026), в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі № 908/651/26;

- ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- під час розвантаження за адресою м. Київ, вул. Володимира Качали, буд.5, під час приймання продукції (товару) за кількістю та якістю було виявлено, що вантаж та упаковка були пошкоджені під час транспортування, зокрема, виявлені ознаки пошкодження поверхні вантажу (металу), втрату товарного виду вантажу, пошкодження упаковки, у тому числі приховані недоліки, які відкрились тільки після розкриття пакування, про що в товарно-транспортній накладній № П59 від 03.06.2025 була зроблена відмітка: "Пошкодження вантажу, а саме: замокання упаковки та листа оцинкованого 1,5х1250х1650 - 12,33т";

- суд першої інстанції не дав жодної оцінки фото та відео доказам фіксації ушкодження вантажу, доданим до матеріалів справи. При цьому відповідно до фото та відео фіксації огляду вантажного автомобіля та напівпричепу відповідача на момент їх прибуття з вантажем 04.06.2025 за адресою: м. Київ, вул. Володимира Качали, буд.5, водій ОСОБА_1 особисто брав участь в огляді вантажу в кузові та особисто відчиняв задні двері причепу для огляду. Під час відео фіксації огляду вантажу водію ОСОБА_1 під звукозапис було оголошено про наявність претензій щодо пошкодження вантажу та пакування. Вивантаження відбулось тільки після закінчення огляду стану вантажу з фото та відео фіксацією процесу;

- згідно з наданими у матеріали справи доказами, вантаж зазнав пошкоджень під час транспортування внаслідок впливу атмосферних опадів - дощу, що спростовує висновки суду про те, що огляд ушкодженого вантажу здійснювався без участі представника відповідача;

- на відміну від інших видів правовідносин, де діють загальні норми щодо доведення вини правопорушника, у цих правовідносинах діє презумпція вини перевізника, якщо він не доведе, що ушкодження вантажу сталося не з його вини. Відповідач не довів, що ушкодження вантажу, зафіксоване за допомогою як письмових доказів, так і фото та відео зйомкою, сталося не з його вини;

- суд припустився помилки щодо кваліфікації пункту 13.06 Правил перевезення: перевізник не "має право", що є безумовним правом, на обов`язкове проведення експертизи, а має право вимагати проведення експертизи, що є правом вимоги. Відповідно, пункт 13.7. Правил перевезення має значення лише в контексті застосування пункту 13.6. Правил. Оскільки перевізник (відповідач) не вимагав на підставі пункту 13.6. Правил перевезення проведення експертизи, то і у суду немає підстав для його застосування.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі № 904/927/26 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ТОВ "Софія ЮА" відзив на апеляційну скаргу не надало, натомість за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надіслало суду додаткові пояснення у справі (вх. № суду 10265/26 від 27.07.2026), в яких просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У поясненнях відповідач зазначив таке:

- скаржник фактично ототожнює три різні обставини: наявність на відеозаписі певних ознак зволоження пакування, пошкодження всього вантажу вагою 12,33 тонни саме під час його перевезення ТОВ "Софія ЮА" та спричинення внаслідок цього фактичної шкоди саме у розмірі 191 036 грн 44 коп. Однак, кожна із цих обставин має самостійне значення та підлягає окремому доказуванню позивачем;

- презумпція, передбачена статтею 924 Цивільного кодексу України, стосується вини перевізника, але не звільняє позивача від доказування: стану вантажу на момент його передання перевізнику; наявності реального пошкодження самого вантажу, а не лише зволоження його пакування; виникнення такого пошкодження у проміжок часу з моменту прийняття вантажу перевізником до його видачі вантажоодержувачу; причинного зв`язку між виконанням перевезення та виявленими недоліками; фактичного зменшення вартості вантажу; розміру такого зменшення. Лише після доведення цих обставин може вирішуватися питання про застосування презумпції вини перевізника. Аналогічний розподіл обов`язків доказування сформульований самим Верховним Судом у практиці, на яку посилається скаржник. Позивач не довів, коли саме сталося "замокання", яким чином волога потрапила до вантажу та чи була можливість цьому запобігти;

- в апеляційній скарзі позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 03/23/23 від 04.07.2023 та заявки № У0000009097 від 03.06.2025, однак вказаний договір укладений між ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" і ТОВ "Метал Холдінг Трейд", ТОВ "Софія ЮА" не є стороною цього договору і не може нести відповідальність за виконання зобов`язань, які позивач узяв на себе перед власним замовником. У заявці між позивачем і ТОВ "Метал Холдінг Трейд" було зазначено вимогу щодо перевезення металу тентованим автомобілем, водночас у договорі-заявці від 03.06.2025, укладеному безпосередньо між позивачем (як замовником) та відповідачем (як перевізником), графу "Тип напівпричепу" не заповнено. Вимоги щодо подання саме тентованого автомобіля, спеціального захисту вантажу від атмосферних опадів або інших особливих умов перевезення цей договір-заявка не містить. При цьому позивач мав можливість перевірити характеристики транспортних засобів, однак не заявив жодних заперечень. Вантажовідправник також допустив транспортний засіб до завантаження та не склав акта або іншого документа про його невідповідність умовам перевезення;

- примірник товарно-транспортної накладної, який після завершення розвантаження було видано водію ТОВ "Софія ЮА", підписаний та скріплений печаткою вантажоодержувача без будь-яких зауважень щодо стану вантажу, його пакування або якості перевезення. Лише примірник, наданий позивачем, містить допис: "Пошкодження вантажу, а саме замокання упаковки та листа оцинкованого 1,5х1250х1650 - 12,33 т";

- надані позивачем: Акт № 01 пошкодження вантажу від 04.06.2025, Акт приймання продукції за кількістю та якістю від 04.06.202, Акт уцінки пошкодженого товару від 04.06.2025 - складені односторонньо представниками ТОВ "Метал Холдінг Трейд" і позивача. Зазначені Акти не підписані водієм або іншим представником ТОВ "Софія ЮА";

- фізична присутність водія на відеозаписі не може бути прирівняна до підпису акта або визнання матеріальної відповідальності перевізника. Отже, посилання на присутність водія під час відеозйомки не усуває одностороннього характеру актів та не підтверджує погодження перевізником їх змісту. Фото та відеозапис можуть свідчити про зовнішній вигляд певної частини вантажу і пакування на момент зйомки, проте вони не встановлюють: стану металу до завантаження; стану вантажу під пакуванням на момент його передання перевізнику; належності самого пакування; часу потрапляння вологи; джерела та механізму її потрапляння; виникнення вологи саме під час руху транспортного засобу; впливу атмосферних опадів саме у період перевезення; незворотного пошкодження оцинкованого металу; непридатності металу для використання за призначенням; пошкодження всіх 12,33 тонни вантажу; фактичного зменшення вартості товару на 191 036 грн 44 коп. Наявність вологи на пакуванні або рідини певного кольору не дає можливості без спеціальних знань установити причину, давність і ступінь пошкодження оцинкованого металу;

- відповідача не було належним чином залучено до оформлення пошкодження, розкриття пакування, засідання комісії та визначення уцінки, не було надано реальної можливості зафіксувати незгоду з причинами та сумою пошкодження і поставити питання про проведення експертизи;

- за наявності спору щодо факту пошкодження металу, причин появи вологи, належності пакування, часу виникнення недоліків, ступеня втрати товарних властивостей, розміру зменшення вартості саме позивач, який заявляє вимогу про стягнення збитків, несе ризик ненадання незалежного та об`єктивного доказу цих обставин. Отже, навіть якщо експертиза за пунктом 13.6. Правил проводиться лише на вимогу відповідної сторони, це не усуває обов`язку позивача довести правомірність позовних вимог;

- суд першої інстанції врахував відсутність експертного висновку разом з одностороннім характером актів, неповідомленням перевізника, відсутністю належної фіксації пошкодження та недоведеністю розміру шкоди;

- єдиним документом, на якому фактично ґрунтується сума 191 036 грн 44 коп., є односторонній Акт уцінки від 04.06.2025. Однак цей Акт не містить належного обґрунтування первісної вартості відповідної партії металу, вартості металу у непошкодженому стані, вартості металу після виявлення недоліків, кількості фактично пошкоджених листів, методики визначення відсотка уцінки, вартості відновлення або усунення недоліків, розрахунку втрати товарної вартості, висновку оцінювача, товарознавця або іншого спеціаліста, продажу товару за зниженою ціною, списання, утилізації або неможливості використання вантажу за призначенням;

- добровільна сплата позивачем 191 036 грн 44 коп. не створює автоматичного права регресу до відповідача. Позивач обґрунтовує свої вимоги положеннями статті 1191 Цивільного кодексу України та стверджує про виникнення у нього права зворотної вимоги до відповідача, однак, для виникнення такого права недостатньо самого факту перерахування коштів іншій особі. Позивач повинен довести, що шкода дійсно була заподіяна, що її заподіяв саме відповідач, що виплата була юридично обґрунтованою та необхідною, а сума виплати відповідає розміру фактичної шкоди, що між діями відповідача і виплатою існує безпосередній причинний зв`язок. Платіжна інструкція № 70186 від 01.07.2025 підтверджує лише факт добровільного перерахування позивачем коштів на користь ТОВ "Метал Холдінг Трейд", але не доводить обґрунтованості претензії ТОВ "Метал Холдінг Трейд", наявності у позивача безумовного обов`язку сплачувати саме таку суму, фактичного зменшення вартості вантажу, вини ТОВ "Софія ЮА", виникнення пошкодження під час перевезення;

- скаржник вибірково цитує постанову Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №904/7906/21 лише в частині презумпції вини перевізника. Водночас у пункті 73 цієї постанови Верховний Суд прямо зазначив, що відповідальність перевізника за пошкодження вантажу настає, якщо пошкодження відбулося з моменту прийняття вантажу до перевезення та до його видачі одержувачу. У пункті 174 цієї ж постанови Верховний Суд наголосив на необхідності встановлення всіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку та вини, яка презюмується. Крім того, справа № 904/7906/21 стосувалася втрати комплектуючих комбайна. У ній були наявні докази первинної комплектності комбайна, спосіб його завантаження шляхом самозаїзду та пояснення водія. Таким чином, наведена справа не є тотожною зі справою № 904/927/26.

Від позивача, за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача (вх. № суду 10683/26 від 04.08.2026), в яких зазначено таке:

- документ від 27.07.2026, який по суті є відзивом, був поданий тільки через 21 день після вручення ухвали - тобто з пропуском встановленого судом апеляційної інстанції строку 10 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження. Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву відповідачем не заявлялося, поважні причини пропуску строку не наводилися. Найменування документа "додаткові пояснення" не змінює його правової природи. Додаткові пояснення покликані доповнювати чи коментувати вже викладену процесуальну позицію сторони в межах строку, встановленого для належного процесуального документа, а не підміняти собою відзив, який ця сторона взагалі не подала у встановлений судом строк;

- щодо суті спору, то сам факт наявності пошкодження вантажу як такого відповідачем не заперечується, оспорюється лише його причина, обсяг і вартісне вираження;

- відповідач, оспорюючи лише момент і причину виникнення слідів пошкодження, а не сам факт їх наявності, був зобов`язаний довести, що ці сліди виникли з причин, за які він не відповідає (до прийняття вантажу до перевезення, або з вини вантажовідправника, або внаслідок недоліків тари, які не можна було виявити зовнішнім оглядом). Жодного з цих доказів відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні у додаткових поясненнях;

- твердження про можливе виникнення ушкодження після передачі вантажу є безпідставними, з огляду на фото та відео фіксацію ушкоджень вантажу у присутності водія. Ці пояснення відповідача є неспроможними з огляду на приписи статті 924 Цивільного кодексу України.

- довід відповідача про те, що присутність водія не означає його ознайомлення з претензіями, спростовується змістом відеозапису, на якому зафіксовано звукове оголошення водію про виявлення факту ушкодження привезеного ним вантажу. Жодних заперечень (спростувань) цьому факту надано не було;

- твердження відповідача про необхідність негайно скласти Акт, запропонувати водію його підписати, а в разі відмови застосувати процедуру, передбачену пунктом 15.5 Правил не враховує всю складність та послідовність дій: дочекатись приїзду представника позивача; вивантажити товар та розібрати його, відділити ушкоджену частину та зважити її, вирішити питання про ступінь ушкодження та придатності в розумінні приписів статті 678 Цивільного кодексу України, що потребує консультацій між вантажовідправником та вантажоотримувачем;

- відповідно до частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Тобто, після встановлення факту прийняття вантажу до перевезення, факту його пошкодження та розміру шкоди, тягар доведення відсутності своєї вини переходить на перевізника, а не залишається розподіленим порівну між сторонами, як стверджує відповідач;

- твердження про те, що пошкодження могло виникнути до перевезення, є лише припущенням, а не доказом. Відповідач, на якого законом покладено обов`язок довести відсутність своєї вини, не надав жодного документа, огляду, акта прийняття вантажу до перевезення чи іншого доказу, який фіксував би стан вантажу на момент його прийняття водієм відповідача до перевезення, тому посилання відповідача на можливе пошкодження до перевезення залишається припущенням, яке не звільняє перевізника від встановленої законом презумпції вини;

- фото та відео, на які посилається скаржник, наочно фіксують зволоження упаковки та наявність слідів на поверхні металу безпосередньо на момент вивантаження, у присутності водія відповідача. Відповідач не надав жодного доказу, який спростовував би цю фіксацію або підтверджував інший стан вантажу. За таких умов, голослівне заперечення наочно зафіксованих обставин не є доказом у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України та не може мати перевагу над відео- і фотофіксацією, наданою позивачем;

- застосування судом невірного стандарту доказування, прямо вплинуло на результат розгляду справи. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування норм матеріального права є самостійною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, незалежно від того, чи згадав суд номер відповідної статті в тексті рішення;

- наведені у додаткових поясненнях відповідача доводи не спростовують підстав апеляційної скарги. По суті наведені в ньому доводи ґрунтуються на ігноруванні презумпції вини перевізника, встановленої статтею 924 Цивільного кодексу України, на запереченні наочно зафіксованих фото- та відеодоказами обставин без надання їм змістовної оцінки, а також на логічно необґрунтованому твердженні про те, що незастосування судом першої інстанції вказаної статті не вплинуло на правильність вирішення спору

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

04.07.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" (як виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд" (як замовником) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу та транспортно-експедиційного обслуговування № 03/23/23 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, виконавець бере на себе зобов`язання на підставі заявки замовника доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувача, або виконати за винагороду доручення замовника по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, а замовник бере на себе зобов`язання сплатити вартість наданих послуг з перевезення вантажу та/або транспортно-експедиційного обслуговування, погоджену сторонами.

Відповідно до умов пункту 2.2.12. Договору виконавець зобов`язаний: забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, вказаному замовником в Заявці.

Згідно з умовами 5.2. Договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортних документах (ТТН).

У пункті 1.2. Договору сторони передбачили, що замовлення на надання послуг з перевезення вантажу та / або транспортно-експедиційного обслуговування (надалі - замовлення) оформлюється у вигляді Заявки (Додаток № 1 до Договору).

У відповідності до вказаних умов сторонами Договору було погоджено Заявку №У0000009097 на надання послуг з перевезення вантажу та/або транспортно-експедиційного обслуговування від 03.06.2025, в якій сторони визначили, зокрема:

- найменування вантажовідправника - ТОВ "Альфа-Сталь";

- найменування вантажу - метал;

- маршрут прямування: м. Одеса - м. Київ;

- найменування вантажоодержувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика";

- марка, модель, номерний знак автомобіля, причіпа: МАН НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

- загальна сума оплати - 18 400 грн 00 коп.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія ЮА" (як виконавцем) укладено Договір-заявку на перевезення вантажу №У0000009097 від 03.06.2025 (далі по тексту - Договір-заявка), відповідно до умов пункту 1.1. якого згідно з даним Договором замовник замовляє виконання послуг, а виконавець надає замовнику послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, а також пов`язані з таким перевезенням додаткові послуги згідно з наведеними нижче параметрами:

- марка, реєстраційний номер транспортних засобів - МАН НОМЕР_3 ;

- маршрут: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33 - м. Київ, згідно з ТТН;

- вантажовідправник - ТОВ "Альфа-Сталь";

- найменування вантажу - метал 22 т, 86 куб.м;

- спосіб завантаження та вивантаження - верхнє;

- дата та час завантаження - 03.06.2025;

- дата та час вивантаження - 04.06.2025.

У пункті 3.7. Договору-заявки сторони передбачили, що виконавець зобов`язується, зокрема, забезпечити доставку вантажу в узгоджений сторонами строк та пункт призначення; несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до моменту видачі вантажу одержувачу; виконавець відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактично завданої шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Розмір збитків (компенсації) за втрачений та/або пошкоджений вантаж розраховується на підставі вартості вантажу, зазначеної у товарно-транспортному або іншому документі, а також з урахуванням всіх додаткових витрат, пов`язаних із ліквідацією наслідків шкоди вантажу; несе відповідальність за дії третіх осіб, найнятих виконавцем для виконання даного договору, як за свої власні дії, та бере на себе обов`язок надати на вимогу замовника всю відому інформацію про найнятих ним для виконання договору третіх осіб.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного Договору-заявки відповідачем були надані позивачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33 - м. Київ, вул. Качали, 5.

В процесі розгляду справи судом першої інстанцій позивачем та відповідачем були долучені до матеріалів справи два екземпляри товарно-транспортної накладної № П59 від 03.06.2025 (арк.с. 17, 48), кожна з яких підписана представниками ТОВ "Альфа-Сталь" (вантажовідправник) та ТОВ "Метал Холдінг Трейд" (вантажоодержувач).

У той же час, наданий позивачем екземпляр товарно-транспортної накладної № П59 від 03.06.2025 в нижній її частині має рукописний напис: "Пошкодження вантажу, а саме, замокання упаковки та листа оцинкованого 1,5х1250х1650 - 12,33 т" (арк.с. 17).

Наданий відповідачем екземпляр товарно-транспортної накладної № П59 від 03.06.2025 не має жодних дописів щодо наявності претензій щодо якості наданих послуг при здійсненні перевезення вантажу (а.с. 48).

Також у матеріалах справи наявний Акт приймання продукції (товару) за кількістю та якістю від 04.06.2025, складений та підписаний комісією з приймання продукції (товару) за кількістю та якістю у складі трьох представників ТОВ "Метал Холдінг Трейд" (вантажоодержувач) та одного представника ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" (експедитор / перевізник), яким комісія зафіксувала, зокрема, наступне:

- вантажовідправник - ТОВ "Альфа-Сталь;

- вантажоодержувач - ТОВ "Метал Холдінг Трейд";

- експедитор - ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика";

- перевізник - ТОВ "Софія ЮА";

- при прийманні продукції (товару) за кількістю та якістю було виявлено, що вантаж (Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140 у кількості 12,33 тонн) та упаковка були пошкоджені під час транспортування, а саме: виявлені ознаки пошкодження поверхні вантажу (металу), втрату товарного виду вантажу, пошкодження упаковки, інші приховані недоліки, які відкрились тільки після розкриття пакування. Про факт пошкодження вантажу під час транспортування складено окремий комісійний Акт № 01 від 04.06.2025 пошкодження вантажу;

- Комісія прийшла до наступного рішення: продукція (товар), а саме: вантаж Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140 у кількості 12,33 тонн є істотно ушкодженим, що робить неможливим приймання зазначеної продукції (товару) в такому вигляді, та потребує уцінки з дотриманням положень статті 678 Цивільного кодексу України, П(С)БО 9 та Наказу Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014.

Зі змісту Акту приймання продукції (товару) за кількістю та якістю від 04.06.2025 вбачається, що перевізник - ТОВ "Софія ЮА" під час складання зазначеного Акту участі не приймав.

Також позивачем долучено до матеріалів справи Акт уцінки пошкодженого товару під час транспортування від 04.06.2025, складений та підписаний комісією з приймання продукції (товару) за кількістю та якістю у складі трьох представників ТОВ "Метал Холдінг Трейд" (вантажоодержувач) та одного представника ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" (експедитор / перевізник), яким комісія зафіксувала, зокрема, наступне:

- при прийманні продукції (товару) за кількістю та якістю було виявлено, що вантаж (Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140 у кількості 12,33 тонн) та упаковка були пошкоджені під час транспортування, а саме: виявлені ознаки пошкодження поверхні вантажу (металу), втрату товарного виду вантажу, пошкодження упаковки, інші приховані недоліки, які відкрились тільки після розкриття пакування;

- Комісія прийшла до наступного рішення: продукція (товар), а саме: вантаж Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140 у кількості 12,33 тонн є істотно ушкодженим, що робить неможливим приймання зазначеної продукції (товару) в такому вигляді, та потребує уцінки з дотриманням положень статті 678 Цивільного кодексу України, П(С)БО 9 та Наказу Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014;

- найменування товару - Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51DZ140;

- вага - 12,33 т;

- початкова вартість - 493 691 грн 72 коп.;

- зменшення вартості - 191 036 грн 44 коп.;

- нова уцінена вартість - 302 655 грн 28 коп.

Зі змісту Акту уцінки пошкодженого товару під час транспортування від 04.06.2025 також убачається, що перевізник - ТОВ "Софія ЮА" під час складання зазначеного Акту участі не приймав.

Також позивачем долучено до матеріалів справи Акт пошкодження вантажу № 01 від 04.06.2025, складений та підписаний комісією у складі трьох представників ТОВ "Метал Холдінг Трейд" (одержувач) та одного представника ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" (перевізник), яким комісія зафіксувала, зокрема, те, що спірне перевезення металевих виробів здійснювалось з порушенням умов перевезення, які вимагали захисту вантажу від дощу та інших погодних умов.

Зі змісту Акту пошкодження вантажу № 01 від 04.06.2025 вбачається, що перевізник - ТОВ "Софія ЮА" під час складання зазначеного Акту участі не приймав.

У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг Трейд" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" з претензією № 130 від 05.06.2025, в якій вимагало відшкодувати ТОВ "Метал Холдінг Трейд" збитки, завдані пошкодженням під час транспортування вантажу (Лист оц. 1.500*1.250*1.650 DX51D Z140) в розмірі 191 036 грн 44 коп. шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок ТОВ "Метал Холдінг Трейд" протягом 10 банківських днів з моменту отримання цієї претензії.

Наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 70186 від 01.07.2025 підтверджується, що зазначена претензія № 130 від 05.06.2025 була задоволена Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" та 01.07.2025 ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика") було перераховано на користь ТОВ "Метал Холдінг Трейд" 191 036 грн 44 коп. з призначенням платежу: "Оплата згідно претензії №130 від 05.06.2025".

У подальшому ТОВ "Компанія "Українська міжнародна логістика" звернулось до ТОВ "Софія ЮА" з вимогою № 1 від 06.02.2026, в якій вимагало протягом семи днів з моменту отримання вимоги відшкодувати оплачену суму збитків, завданих пошкодженням під час перевезення вантажу в розмірі 191 036 грн 44 коп.

Зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд зазначає таке.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною 4 статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 914 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

У статті 920 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За приписами статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначає Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність", який спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення.

За вимогами частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

У той же час, відповідно до частини 1 статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з приписів статті 22 Цивільного кодексу України, суд констатує, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв`язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

1) протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання;

2) наявності шкоди;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою;

4) вини боржника.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

В той же час, в постанові від 11.06.2019 у справі № 907/603/17 Верховний Суд вказав, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Тобто відповідальність перевізника за пошкодження або втрату вантажу настає у тому випадку, якщо таке пошкодження було здійснене з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його одержувачеві.

У такому разі вина перевізника презюмується і за наявності пошкоджень або втрати перевізник несе відповідальність крім випадків, якщо він доведе існування умов, за яких відповідно до договору перевезення та положень чинного законодавства він може бути звільнений від відповідальності (зокрема, супроводження вантажу іншою особою - експедитором). При цьому тягар доведення відсутності вини перевізника покладається на самого перевізника.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

При цьому, як було зазначено вище, обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елементів складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивачем у даній справі не доведений розмір збитків, зокрема, жодних належних доказів, як і обґрунтованих розрахунків щодо визначеного позивачем розміру зменшення вартості товару на 191 036 грн 44 коп. (на 38,7% порівняно з його початковою вартістю) матеріали справи не містять.

Факт визнання такого розміру Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" та сплата цієї вартості відповідно до платіжної інструкції № 70186 від 01.07.2025 на користь ТОВ "Метал Холдінг Трейд" цього розміру (191 036 грн 44 коп.) не змінює факту не доведення розміру збитків у даній справі.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заявлених до стягнення з відповідача збитків.

Крім того, колегія суддів зазначає таке.

Права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила).

Пунктом 15.1 Правил встановлено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін (підпункт 15.2 пункту 15 Правил).

Відповідно до пункту 15.3 Правил записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними.

За приписами підпункту 15.4 пункту 15 Правил жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (підпункт 15.5 пункту 15 Правил).

Аналіз наведених положень свідчить, що в разі наявності розбіжностей між перевізником і вантажовідправником щодо обставин, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності учасника перевезення, такі обставини мають бути оформлені актом у передбаченій Правилами формі. Акт засвідчуються підписами вантажовідправника і водія. При відмові однієї із сторін від складання акта він складається за участю представника незацікавленої сторони.

Відповідно до пункту 15.6 Правил для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Разом із цим, всі наявні в матеріалах справи Акти від 04.06.2025 складені та підписані представниками вантажоодержувача та експедитора; матеріали справи не містять жодних доказів надання для підписання зазначених Актів, зокрема, про пошкодження вантажу, передбаченої Правилами форми, представнику перевізника (відповідача).

Посилання скаржника на фото та відеоматеріали, як на доказ у справі, апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки присутність водія на відеозаписі не є належним доказом дотримання вимог наведених вище положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд зазначає, що жодних Актів щодо пошкодження вантажу, посвідченого підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія, матеріали справи № 904/927/26 не містять, відтак, надані позивачем Акти від 04.06.2025, за відсутності Акта, оформленого відповідно до норм чинного законодавства, не є належними доказами на підтвердження факту пошкодження спірного вантажу.

При цьому, як слушно зауважив місцевий господарський суд, існує суперечливість даних, наведених в товарно-транспортній накладній № П59 від 03.06.2025 (арк.с. 17, 48), кожна з яких підписана представниками ТОВ "Альфа-Сталь" (вантажовідправник) та ТОВ "Метал Холдінг Трейд" (вантажоодержувач), а саме:

- наданий позивачем екземпляр товарно-транспортної накладної № П59 від 03.06.2025 в нижній її частині має рукописний напис: "Пошкодження вантажу, а саме, замокання упаковки та листа оцинкованого 1,5х1250х1650 - 12,33 т" (арк.с. 17);

- наданий відповідачем екземпляр товарно-транспортної накладної № П59 від 03.06.2025 не має жодних дописів щодо наявності претензій щодо якості наданих послуг при здійсненні перевезення вантажу (а.с. 48).

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріали справи не містять, а позивачем, у свою чергу, не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження як причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими збитками, так і розміру таких збитків, зважаючи на те, що обов`язок доведення таких складових правопорушення покладається законом саме на позивача, у зв`язку з чим суд першої інстанцій дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі № 904/927/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі № 904/927/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 у справі №904/927/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Українська міжнародна логістика".

4. Матеріали справи № 904/927/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 13.08.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк