Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №904/6551/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/6551/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

секретар судового засідання: Янкіна Г.Д.

представники учасників провадження:

прокурор(скаржник): Овчар Т.В.

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Селюк М.Я.

від відповідача-3: не з`явився

розглянув матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 (повне рішення складено 01.05.2026)

у справі № 904/6551/25

за позовом Керівника Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Раївської сільської ради (Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Раївка)

до відповідача-1: ОСОБА_1 (Дніпропетровська обл., м. Синельникове)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

відповідача-3: Синельниківської районної державної адміністрації (Дніпропетровська обл., м. Синельникове)

про визнання недійсними договорів, розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Керівник Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Раївської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство", Синельниківської районної державної адміністрації, в якій просить:

- визнати недійсним договір від 20.11.2017 про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054, укладений між Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ТОВ "Дніпровське рибне господарство";

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, укладений 11.06.2024 між ТОВ "Дніпровське рибне господарство" та ОСОБА_1 ;

- розірвати договір оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054 (зі змінами та доповненнями), зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Раївській сільській раді Синельниківського району 21.11.2007 за №040713103054 щодо земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, загальною площею 13,5653га, розташованої на території Раївської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати ТОВ "Дніпровське рибне господарство" повернути на користь Раївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Раївської сільської ради з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку водного фонду загальною площею 13,5653га з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, що розташована на території Раївської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь Раївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Раївської сільської ради з приведенням у придатний для використання стан, земельну ділянку водного фонду загальною площею 13,5653га з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, що розташована на території Раївської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що порушення інтересів держави відбулося через незаконне включення співорендаря у договір оренди земель водного фонду, а саме передачі земельної ділянки у користування без проведення земельних торгів, користування земельною ділянкою без проведення нормативної грошової оцінки, користування землями водного фонду без розроблення паспорту водного об`єкта, без розроблення умов розміру орендної плати за водний об`єкт, а також перебування в суборенді земельної ділянки водного фонду для риборозведення у особи, яка не має права здійснювати таку діяльність.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 позов Керівника Синельниківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Раївської сільської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" та Синельниківської районної державної адміністрації задоволено частково: визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, укладений 11.06.2024 між ТОВ "Дніпровське рибне господарство" та ОСОБА_1 .

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору від 20.11.2017 про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054, укладеного між Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ТОВ "Дніпровське рибне господарство".

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Раївській сільській раді Синельниківського району 21.11.2007 за №040713103054 щодо земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, загальною площею 13,5653га, розташованої на території Раївської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" повернути на користь Раївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Раївської сільської ради з приведенням у придатний для використання стан, земельної ділянки водного фонду загальною площею 13,5653га з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, що розташована на території Раївської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь Раївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Раївської сільської ради з приведенням у придатний для використання стан, земельної ділянки водного фонду загальною площею 13,5653га з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, що розташована на території Раївської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 1211,20грн - витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури 1211,20грн - витрат по сплаті судового збору.

Мотиви рішення суду щодо часткового задоволення позовних вимог ґрунтуються на таких аргументах:

Суд визнав недійсним договір суборенди від 11.06.2024 року, укладений між ТОВ "Дніпровське рибне господарство" та ОСОБА_1 , оскільки стаття 51 Водного кодексу України прямо забороняє орендарю передавати право на оренду водного об`єкта іншим суб`єктам господарювання. Передача в суборенду ділянки зі ставком для промислового рибальства є істотним порушенням вимог законодавства та умов основного договору оренди. Те, що сторони фактично розірвали цей договір суборенди 24.11.2025 року, не свідчить про його законність у момент укладення і не заважає суду визнати його недійсним.

Суд відмовив у задоволенні вимог про розірвання договору оренди від 2007 року та визнання недійсним договору про зміни від 20.11.2017 року, оскільки суд не знайшов доказів того, що Раївській сільській раді було завдано збитків. Орендар (відповідач-2) належним чином сплачував орендну плату протягом усього часу.

Для розірвання договору порушення має бути таким, щоб інша сторона значною мірою позбавлялася того, на що розраховувала. У цій справі сільська рада навпаки стверджувала, що розірвання договору призведе до збитків громади, оскільки бюджет втратить дохід.

Дії ТОВ "Дніпровське рибне господарство" були спрямовані на виконання договору: вони розробили технічну документацію, затвердили нову грошову оцінку та отримали паспорт водного об`єкта.

Необхідність внесення змін щодо орендної плати за водний об`єкт є підставою для зміни договору, а не для його розірвання. Такі зміни вже були внесені сторонами шляхом укладення додаткової угоди від 16.03.2026 року.

Суд зазначив, що вимоги одночасно визнати недійсним договір про зміни (яким введено нового орендаря) та розірвати основний договір оренди є суперечливими.

Суд відмовив у зобов`язанні ОСОБА_1 повернути ділянку, оскільки вона фактично вже не перебуває у його користуванні після припинення договору суборенди.

Оскільки вимоги про розірвання основного договору оренди були відхилені, підстав для зобов`язання ТОВ "Дніпровське рибне господарство" повертати ділянку також відсутнє.

Суд вирішив не застосовувати позовну давність щодо вимог про визнання недійсним договору від 2017 року, оскільки вимоги є необґрунтованими по суті, а позовна давність застосовується лише тоді, коли право дійсно порушене.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" прокурор звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі №904/6551/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Синельниківської окружної прокуратури.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Прокурор наголошує, що включення ТОВ «Дніпровське рибне господарство» до складу орендарів у 2017 році відбулося в обхід процедури земельних торгів.

Згідно зі статтями 116 та 124 Земельного кодексу України, передача державних чи комунальних земель в оренду має здійснюватися виключно через аукціон, крім окремих випадків, до яких цей спір не належить.

На момент укладення змін до договору (2017 рік) розпорядником спірної ділянки за межами населеного пункту для потреб рибництва була Дніпропетровська обласна державна адміністрація, а не Синельниківська районна державна адміністрація.

Отже, районна державна адміністрація не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для передачі цієї землі новому орендарю.

ТОВ «Дніпровське рибне господарство» та інші відповідачі протягом 2017– 2024 років не подавали звіти про рибогосподарську діяльність (форма № 1А-риба) та не надали доказів наявності дозволів на спеціальне водокористування.

Передача ділянки в суборенду, яку суд першої інстанції вже визнав недійсною, на думку прокурора, є істотним порушенням умов основного договору та закону (ст. 51 Водного кодексу), що є достатньою підставою для розірвання договору оренди.

Прокурор вважає необґрунтованим висновок суду про відмову у поверненні ділянки через те, що ОСОБА_1 фактично нею вже не користується.

Скаржник стверджує, що повернення ділянки Букреєвим до ТОВ «Дніпровське рибне господарство» відбулося без згоди власника (сільської ради), а тому вимога про повернення землі громаді є ефективним способом захисту (негаторний позов).

Суд першої інстанції не застосував належним чином стандарт «вірогідності доказів», що впроваджений у господарський процес.

На думку прокурора, суд проігнорував докази того, що права держави були порушені самим фактом позаконкурентного надання землі та її нераціонального використання.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, а вимоги прокурора - безпідставними та суперечливими.

На момент укладення основного договору (2007 рік) аукціони не передбачалися, а чинне законодавство не містить заборони на перебування ділянки в оренді у декількох осіб одночасно.

Оскільки ділянка вже була зайнята орендарем ( ОСОБА_2 ), провести аукціон на неї як на «вільну» було неможливо.

Відповідач-2 діяв добросовісно, покладаючись на легітимність рішень влади. Навіть якщо була процедурна помилка державного органу, її ризик не може покладатися на приватну особу (практика ЄСПЛ «Рисовський проти України» та «Стретч проти СК»).

Відповідач-2 стверджує, що поняття «ведення водного господарства» охоплює риборозведення, тому РДА мала законне право розпоряджатися цією землею за межами населених пунктів.

До того ж повноваження щодо внесення змін до договорів були делеговані районним адміністраціям розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА ще у 2014 році.

Орендна плата сплачувалася в повному обсязі та навіть у більшому розмірі, ніж передбачено новою оцінкою; податковий борг відсутній.

Орендар оновив паспорт водного об`єкта, затвердив нову нормативну грошову оцінку та уклав додаткову угоду від 16.03.2026, привівши договір у повну відповідність до типової форми.

Розірвання договору призведе до втрат бюджету Раївської сільської ради, що особливо критично в умовах воєнного стану та розташування ділянки у прифронтовій зоні.

Договір суборенди був розірваний, а ділянка повернута основному орендарю ще до відкриття провадження у справі (24.11.2025), що підтверджується витягом з реєстру.

Вимоги прокурора одночасно визнати договір недійсним (що означає його недійсність з моменту укладення) та розірвати його (припинення чинного договору з певної дати) є взаємовиключними.

Відповідач-2 наголошує, що прокурор та сільська рада мали можливість дізнатися про зміни в договорі ще у 2017 році через відкриті реєстри. Трирічний строк давності сплив у листопаді 2020 року, а посилання на карантин та воєнний стан не є безумовною підставою для його поновлення, оскільки прокурор у цей період активно подавав інші позови.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Савенка Олександра Анатолійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровскької області від 22.04.2026 залишено без руху. Зазначено, що апелянт протягом 5 днів з дня отримання ухвали має усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: надати докази направлення скарги і доданих до неї документів відповідачу-3 Синельниківській районної державної адміністрації.

21.05.2026 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 25.05.2026 надійшла заява про усунення недоліків скарги із доказами направлення скарги і доданих до неї документів відповідачу-3 Синельниківській районної державної адміністрації.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження. Призначено судове засідання на 30.06.2026. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи (оскарження) №904/6551/25 необхідні для розгляду апеляційної скарги.

08.06.2026 матеріали справи №904/6551/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.08.2026.

У судове засіданні 04.08.2026 представники позивача, відповідача-1 та відповідача-3 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

В судових засіданнях, які відбулись 30.06.2026 та 04.08.2026 заслухано прокурора та представника відповідача-2 та Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені апеляційним судом в межах апеляційного перегляду та доводів апеляційної скарги

05.10.2007 головою Синельниківської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №577-р-07 “Про надання дозволу громадянинові ОСОБА_3 на укладання договору оренди земель водного фонду (ставок) для здійснення промислового рибальства та рибництва на території Раївської сільської ради” (а.с. 114 том 1)

За змістом пункту 2 зазначеного розпорядження зобов`язано громадянина ОСОБА_3 укласти з Синельниківською райдержадміністрацією договір оренди земель водного фонду для здійснення промислового рибальства та рибництва на загальній площі 29,5775га, в тому числі площа водного дзеркала 10,8822га, площа прибережної захисної смуги 8,4683га, лісові землі 9,1911га, болота низинні 0,3194га, під господарськими шляхами 0,0094га, гідротехнічними спорудами 0,8871га терміном на 10 (десять) років, з орендною платою, згідно з чинним законодавством на території Раївської сільської ради.

19.10.2007 головою Синельниківської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №607-р-07 “Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 05.10.2007 №577-р-07 “Про надання дозволу громадянинові ОСОБА_3 на укладання договору оренди земель водного фонду (ставок) для здійснення промислового рибальства та рибництва на території Раївської сільської ради” (а.с. 118, 119 том 1).

За змістом пункту 1 даного розпорядження внесено зміни до пункту 2 розпорядження голови райдержадміністрації від 05.10.2007 №577-р-07 “Про надання дозволу громадянинові ОСОБА_3 на укладання договору оренди земель водного фонду (ставок) для здійснення промислового рибальства та рибництва на території Раївської сільської ради” продовживши термін використання земельної ділянки на 30 (тридцять) років.

21.11.2007 на підставі розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації №577-р-07 від 05.10.2007 та №607-р-07 від 19.10.2007 між Синельниківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 укладено договір оренди земель водного фонду №040713103054 з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010, загальною площею 13,5653га для здійснення промислового рибальства та рибництва, а саме водне дзеркало 5,1837га, прибережна захисна смуга 4,0699га, інші - 4,3117га, який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Раївській сільській раді Синельниківського району 21.11.2007 за №040713103054 (далі – договір оренди).

За змістом пункту 1 договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування землі водного фонду, які знаходяться на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. В оренду передаються землі водного фонду загальною площею 13,5653га, а саме водне дзеркало 5,1837га, прибережна захисна смуга 4,0699га, інші - 4,3117га.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди землі водного фонду передаються в оренду з метою здійснення промислового рибальства та рибництва.

Згідно з пунктом 2.2 договору оренди, договір укладається на термін 30 (тридцять) років.

Пунктом 2.3 договору оренди визначено розмір орендної плати за оренду водного дзеркала на рік встановлений 777,55грн без ПДВ, розмір орендної плати за оренду прибережної захисної смуги на рік встановлений 97,68грн без ПДВ, що загалом складає 875,23грн без ПДВ на рік.

В подальшому розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації №Р-261/0/115-16 від 20.09.2016 надано дозвіл Козаченку Миколі Олексійовичу на включення як співорендаря по договорам оренди землі водного фонду, укладених між громадянином ОСОБА_3 та Синельниківською райдержадміністрацією і зареєстрованих Дніпропетровською регіональною філією ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди по Раївській сільській раді вчинено записи 21.11.2007 №040713103054 та №040713103055 громадянина ОСОБА_2 (а.с. 32 том 1).

На підставі вищевказаного розпорядження від 20.09.2016 між Синельниківською районною державною адміністрацією, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір від 26.09.2016 про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду за №040713103054 від 21.11.2007.

Відповідно до пункту 2 даного договору до складу орендарів включено ОСОБА_2 .

Згідно пункту 3 зазначеного договору сторони домовились, що орендарі по договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 №040713103054 протягом 2 місяців з дня набуття чинності цього договору зобов`язуються за власний рахунок замовити проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та подати протягом 6 місяців орендодавцю витяг із затвердженням технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Також, з метою приведення договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 №040713103054 до Типового договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 29.05.2013 №420, Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236, Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.01.2014 №11, Порядку розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 оновити паспорт водного об`єкта.

16.11.2016 головою Синельниківської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №Р-312/0/115-16 “Про надання дозволу на виключення зі складу співорендарів по договорах оренди земель водного фонду, які розташовані на території Раївської сільської ради та внесення відповідних змін до нього” (а.с. 37, 38 том 1).

Відповідно до зазначеного розпорядження надано дозвіл на виключення зі складу співорендарів по договорах оренди земель водного фонду, укладених між громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Синельниківською райдержадміністрацією, зареєстрованих Дніпропетровською регіональною філією ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди по Раївській сільській раді вчинено записи 21.11.2007 №040713103054 та №040713103055 (з урахуванням внесених змін) громадянина ОСОБА_3 .

Пунктом 2 зазначеного розпорядження зобов`язано ОСОБА_2 з метою приведення діючих договорів оренди земель водного фонду до вимог законодавства України оновити паспорт водного об`єкта та внести відповідні зміни шляхом укладання відповідних угод до договорів оренди земель водного фонду, зареєстрованих Дніпропетровською регіональною філією ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди по Раївській сільській раді вчинено записи 21.11.2007 №040713103054 та №040713103055, подати їх на погодження та на державну реєстрацію відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

21.11.2016 на підставі вказаного розпорядження між Синельниківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду №040713103054 від 21.11.2007.

Відповідно до пункту 2 даного договору вирішено виключити зі складу орендарів земель водного фонду громадянина ОСОБА_3 . Інші умови договору залишаються незмінними.

В подальшому розпорядженням голови Синельниківської районної державної адміністрації №Р-324/0/115-17 від 13.10.2017 “Про надання дозволу на включення у якості співорендаря до договорів оренди земель водного фонду, які розташовані на території Раївської сільської ради та внесення відповідних змін” (а.с. 44, 45 том 1) надано дозвіл ОСОБА_2 на включення як співорендаря по договорах оренди земель водного фонду, укладених між громадянином ОСОБА_2 та Синельниківською райдержадміністрацією, зареєстрованих Дніпропетровською регіональною філією ДП “Центр державного земельного кадастру”, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди по Раївській сільській раді вчинено записи 21.11.2007 №040713103054 та №040713103055 ТОВ “Дніпровське рибне господарство” (ідентифікаційний код юридичної особи 41457307).

20.11.2017 відповідно до зазначеного розпорядження між Синельниківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду №040713103054 від 21.11.2007.

Відповідно до пункту 2 даного договору вирішено включити до складу орендарів Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровське рибне господарство”.

26.04.2018 головою Синельниківської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №Р-164/0/115-18 “Про припинення права користування землями водного фонду, які розташовані на території Раївської сільської ради та внесення відповідних змін до договору оренди” (а.с. 53, 54 том 1).

Відповідно до пункту 1 зазначеного розпорядження прийнято рішення припинити право користування земельною ділянкою державної власності для рибогосподарських потреб площею 13,5653га, кадастровий номер 1224887100:01:002:0010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1043142012248, номер запису про інше речове право: 16690703 від 28.09.2016), що посвідчується договором оренди земель водного фонду від 21.11.2007 №040713103054 громадянином ОСОБА_2 .

02.05.2018 на підставі вищевказаного розпорядження між Синельниківською районною державною адміністрацією, ТОВ “Дніпровське рибне господарство” (відповідач-2) та ОСОБА_2 укладено договір про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду №040713103054 від 21.11.2007, відповідно до пункту 2 якого, сторонами внесено зміни шляхом припинення права користування земельною ділянкою державної власності площею 13,5653 га, кадастровий номер 1224887100:01:002:0010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1043142012248, номер запису про інше речове право: 16690703 від 28.09.2016), що посвідчується договором оренди земель водного фонду від 21.11.2007 №040713103054 громадянином ОСОБА_2 .

17.05.2024 Раївською сільською радою прийнято рішення №1097-34/VIII “Про погодження ТОВ “Дніпровське рибне господарство” укладання договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010” (а.с. 74, 75 том 1), відповідно до якого погоджено ТОВ “Дніпровське рибне господарство” (ідентифікаційний код юридичної особи - 41457307) укладення з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) договору суборенди земельної ділянки загальною площею 13,5653га, кадастровий номер 1224887100:01:002:0010, для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ - 10.07), що розташована на території Раївської сільської ради.

11.06.2024 на підставі зазначеного рішення, між ТОВ “Дніпровське рибне господарство” (далі – суборендодавець, відповідач-2) та ОСОБА_1 (далі – суборендар, відповідач-1) укладено договір суборенди земель водного фонду (далі – договір суборенди).

За змістом пункту 1 договору суборенди суборендодавець на підставі договору оренди земель водного фонду №040713103054 від 21.11.2007, укладеного з Синельниківською РДА та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.06.2016 (з договорами про зміни та доповнення від 21.11.2016, 20.11.2017, 02.05.2018, номер запису про інше речове право 16690703) та на підставі рішення Раївської сільської ради від 17.05.2024 надає, а суборендар ОСОБА_1 приймає в строкове платне володіння та користування землі водного фонду, які знаходяться на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області площею 13,5653га, кадастровий номер 1224887100:01:002:0010, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 488364,09грн.

Згідно з пунктом 2 договору суборенди землі водного фонду передаються в суборенду для здійснення промислового рибальства та рибництва. Договір укладається строком на 5 років з дати підписання сторонами акту приймання-передачі земель водного фонду. Розмір суборендної плати за рік становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та складає 14650,92грн.

Право комунальної власності на зазначену земельну ділянку за Раївською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області було зареєстровано в 2021 році на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” № 1423-IX від 28.04.2021, яким внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 1224887100:01:002:0010 перебуває у комунальній власності Раївської сільської ради, про що здійснено відповідну реєстрацію на підставі рішення державного реєстратора Раївської сільської ради Єрьоміної С.М. за №73150637 від 16.05.2024 (номер відомостей про речове право: 55029697).

Відповідач-2 надав суду докази на підтвердження належного виконання умов договору оренди землі водного фонду № 040713103054, а саме:

- податкові декларації з плати за землю за період з 2017 по 2025 роки;

- витяги з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом за 2017– 2025 роки, які підтверджують відсутність податкового боргу та сплату орендних платежів у повному обсязі;

- платіжну інструкцію № 568 від 09.12.2025 на суму 8 320,07 грн;

- договір № 171101/25-ВП від 01.11.2017 з ФОП Приймачук Т.М. на розробку паспорта та платіжні доручення № 12 від 09.11.2017 та № 31 від 26.02.2018 про оплату цих послуг;

- паспорт водного об`єкта, розроблений у 2017– 2018 роках та погоджений головою Раївської сільської ради у 2018 році;

- договір № 250617/8-ВП від 16.06.2025 на оновлення паспорта, платіжна інструкція № 489 від 27.06.2025 та акт приймання-передачі послуг від 01.09.2025;

- погоджений Паспорт водного об`єкта від 18.11.2025 Державним агентством водних ресурсів України (Південно-Східний сектор);

- договір № 250499000335-НГО від 13.11.2025 з ДП «Центр державного земельного кадастру» на виготовлення технічної документації з НГО;

- платіжні інструкції № 519 від 14.11.2025 та № 525 від 27.11.2025 про оплату робіт з оцінки землі;

- рішення Раївської сільської ради № 1486-51/VIII від 10.12.2025, яким було затверджено технічну документацію з НГО у розмірі 320 190,29 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності укладення відповідачами спірних договорів оренди земель водного фонду, наявності/відсутності порушення відповідачем-2 положень договору оренди земель водного фонду і підстав для розірвання такого договору та повернення земельної ділянки, наявності/відсутності порушення відповідачем-2 інтересів держави в особі Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Згідно з частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до статті 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків i моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідна правова позиція була викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 та від 04.12.2019 у справі №183/1749/17.

Разом з цим, у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №01-17-590/0/2-26 від 05.03.2026, наданого на лист прокурора №65-583ВИХ-26 від 27.02.2026 (а.с. 46 том 3), Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" здійснює оплату за укладеним договором оренди належним чином за весь період оренди, починаючи з 20.11.2017 і до цього часу (зокрема й в 2026 році) з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації, визначених діючим законодавством. Заборгованість у орендаря зі сплати орендної плати відсутня.

На підставі рішення Раївської сільської ради №1373-45/VIII від 13.06.2025 Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" Дніпропетровської регіональної філії на замовлення ТОВ "Дніпровське рибне господарство" було розроблено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 10.07 Для рибогосподарських потреб, площею 13,5653га на території Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області у розмірі 320190,29грн.

Рішенням Раївської сільської ради від 10.12.2025 № 1486-51/VIII нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1224887100:01:002:0010 у розмірі 320190,29грн була затверджена. Згідно норм статті 271 (п.271.2) Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" буде сплачувати орендну плату, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки 320190,29грн, починаючи з 01.01.2027.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" в 2025 році сплачувало орендну плату згідно з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки водного фонду у розмірі 546967,82грн, розмір якої відповідно до укладеного договору оренди та норм діючого законодавства розраховано із застосуванням коефіцієнту індексації вартості 1га ріллі, що є вищим, ніж по землям водного фонду.

Також з цього листа вбачається, що ТОВ "Дніпровське рибне господарство" сплатило орендну плату за січень 2026 року 1476,82грн згідно з нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки водного фонду у розмірі 590725,27грн, визначеною із урахуванням коефіцієнту індексації вартості 1га ріллі станом на 01 січня 2026 року.

Крім того, в зазначеному листі повідомлено, що додаткова угода до договору оренди земель водного фонду №040713103054 від 21.11.2007 (зі змінами та доповненнями), укладена між Раївською сільською радою та ТОВ "Дніпровське рибне господарство" відповідно до Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом водного фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, направлена на погодження Південно-Східного сектору Державного агентства водних ресурсів (супровідний лист Раївської сільської ради № 01-17-2999/0/2-25 від 19.12.2025).

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, наданими як самим прокурором так і відповідачем-2 (а.с. 47-49, 64-76 том 3).

18.11.2025 Державним агентством водних ресурсів погоджено Паспорт водного об`єкта (а.с. 77-85 том 3).

З огляду на викладене, господарський суд правомірно дійшов висновку про не доведення факту наявності шкоди, завданої Раївській сільській раді через укладання з відповідачем-2 договору оренди, вираженої чи то у вигляді реальних збитків, чи то упущеної вигоди, яка не дозволяє орендодавцеві отримати очікуване при укладенні договору.

Також, суд першої інстанції вірно констатував відсутність істотної різниці між тим, на що мала право розраховувати Раївська сільська рада, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Доводи прокурора про те, що сам факт укладення договору суборенди свідчить про істотне порушення договору ТОВ "Дніпровське рибне господарство" апеляційним судом сприймається критично, оскільки погодження на укладення вказаного договору суборенди було надано Раївською селищною радою. Отже орендар прийняв таке рішення не самостійно, а погодив його з орендодавцем, що не зважаючи на те, що договір не міг бути укладений, не може свідчити про істотність порушення договору оренди, оскільки таке укладення не було волевиявленням орендаря, а було погоджено з орендодавцем.

Крім того, із матеріалів справи убачається, що дії відповідача-2 з часу укладення спірного договору про внесення змін до договору оренди були направлені на його виконання, а підстав стверджувати про бездіяльність відповідача-2 чи спроб ухилитися від такого виконання немає.

Враховуючи, що шкода є однією з обставин, що підлягає доказуванню під час розгляду справ про розірвання договорів на підставі статті 651 Цивільного кодексу України, а прокурор не навів будь-яких обґрунтувань щодо характеру та розміру такої шкоди, не надав відповідні докази, то саме прокурор, який діє в інтересах позивача, відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, має нести ризик настання наслідків невчинення ним відповідних процесуальних дій.

Крім того, прокурор вказував на те, що відповідачі протягом 2017– 2024 років не подавали звіти про рибогосподарську діяльність (форма № 1А-риба) та не мали дозволів на спеціальне водокористування. Скаржник вважає, що суд не надав оцінки цим фактам, які є безпосереднім порушенням вимог законодавства та умов договору.

Апеляційний суд не приймає такі доводи скаржника, оскільки чинне законодавство не вимагає від орендарів земель водного фонду отримувати додаткові дозволи на спеціальне водокористування, якщо використання об`єкта відповідає його цільовому призначенню і забір води не здійснюється (ставок наповнюється природним шляхом). Стан об`єкта є належним, що підтверджується позицією самої сільської ради.

На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у прокурора відсутні підстави вимагати розірвання договору оренди земель водного фонду, площею 13,5653га, кадастровий номер 1224887100:01:002:0010, укладеного 21.11.2007 та повернення цього об`єкта позивачу.

Окрім того, позивач не був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, у розумінні положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Також апеляційний суд зважає на доводи відповідача-2 про те, що наразі розірвання договору оренди призведе лише до того, що громада взагалі буде позбавлена грошових коштів, які наразі сплачуються за цим договором на користь Раївської селищної ради, оскільки об`єкт оренди знаходиться у безпоседеній близькості до зони бойових дій в зоні евакуації цивільного населення.

Отже розірвання договору оренди призведе лише до збитків, які будуть спричинені громаді.

Прокурор у позові стверджував, що включення ТОВ «Дніпровське рибне господарство» до складу орендарів у 2017 році відбулося поза процедурою земельних торгів, що є обов`язковим згідно зі ст. 116, 124 Земельного кодексу України. В апеляційній скарзі наголошується, що суд не надав належної оцінки доказам, які підтверджують незаконність такого надання землі без аукціону, хоча це входило до предмета доказування.

Апеляційний суд не приймає вищезазначені доводи, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині 2 цієї статті визначені випадки, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Ст. 135 Земельного кодексу України визначено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Апеляційний суд зазначає, що земельна ділянка перебувала в оренді ще з 2007 року на підставі діючого договору. На момент внесення змін у 2017 році законодавство не містило заборони на залучення співорендаря до вже існуючого зобов`язання.

Водночас, прокурор не пояснив, яким саме чином могли бути проведені земельні торги на земельну ділянку, яка на момент проведення таких торгів вже перебувала в оренді.

Апеляційний суд погоджується з тим, що аукціон щодо права оренди міг бути проведений лише щодо вільних земельних ділянок, тобто таких, які на момент проведення таких торгів не передані в оренду. Проведення земельних торгів за інших умов призвело б до припинення права оренди попереднього орендатора без будь-яких правових підстав.

Також, прокурор вказував, що на момент укладення змін до договору (2017 рік) розпорядником ділянки за межами населеного пункту для потреб рибництва була обласна державна адміністрація, а не районна. У скарзі зазначається, що суд першої інстанції не врахував відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у РДА для вчинення цього правочину.

Колегія судді відхиляє вищезазначені доводи скаржника, оскільки Синельниківська районна державна адміністрація діяла в межах повноважень, делегованих розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА № Р-231/0/3-14 від 23.04.2014, яке дозволяло районним адміністраціям вносити зміни до договорів оренди земель державної власності. Поняття «ведення водного господарства» за своєю суттю включає риборозведення, тому розпорядження цією ділянкою належало до компетенції районної державної адміністрації.

Також апеляційний суд вказує про те, що розпорядження голови Дніпропетровської ОДА від 23.04.2014 № Р-231/0/3-14, яким районним адміністраціям було делеговано повноваження щодо внесення змін до договорів оренди, є чинним і не було визнано незаконним. При цьому протягом дев`яти років (з моменту укладення додаткової угоди у 2017 році до подання цього позову) держава в особі відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування не заперечувала проти виконання договору, отримання орендної плати тощо.

Апеляційний суд зазначає, що між іншим прокурор просив визнати недійсним договір від 20.11.2017 про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054 (відповідно до якого орендарем є саме ТОВ “Дніпровське рибне господарство”), одночасно з вимогою про розірвання договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054 (зі змінами та доповненнями).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наведені вимоги є суперечливими, оскільки в разі задоволення вимоги про визнання недійсним договору від 20.11.2017 про зміну та доповнення договору оренди буде під питанням відповідність закону договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054 (в тому числі у зв`язку зі зміною суб`єктного складу сторін договору). В той же час прокурор стверджує саме про необхідність розірвання договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього ж Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин Цивільний кодекс імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину в порядку, передбаченому процесуальним законом.

При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 Цивільного кодексу України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Таким чином, у господарському провадженні особами здійснюється реалізація права на захист їх цивільних прав за допомогою способів захисту.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Як встановлено статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною першою статті 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами порушення прав та охоронюваних законом інтересів Раївської сільської ради діями чи бездіяльністю відповідача-2, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору від 20.11.2017 про зміну та доповнення договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054, розірвання договору оренди земель водного фонду від 21.11.2007 за №040713103054 (зі змінами та доповненнями) та зобов`язання відповідача-2 повернути земельну на користь Раївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Раївської сільської ради не підлягають задоволенню.

Підставою для відмови в задоволенні позову в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь Раївської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Раївської сільської ради з приведенням у придатний для використання стан, земельної ділянки є зокрема фактична відсутність у користуванні відповідача-1 спірної земельної ділянки, внаслідок її повернення орендатору внаслідок розірвання договору суборенди.

Наведене підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав №453670267 від 26.11.2025, №473768417 від 22.04.2026, копією акту приймання-передачі земельної ділянки від 24.11.2025.

Крім того, відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, внаслідок визнання недійсним договору суборенди у суборендаря мав би виникнути обов`язок повернути земльну ділянку орендарю, а не орендодавцю за умов, що договір оренди земельної ділянки між орендодавцем та орендарем продовжує діяти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 по справі № 904/6551/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі №904/6551/25 – залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 12.08.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко