Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №185/1099/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1099/26

Провадження № 2/185/1321/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, посилаючись на те, що 17 червня 2020 року між ним та відповідачкою, яка на час укладення договору мала прізвище ОСОБА_3 , було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М. В. та зареєстрований у реєстрі за № 393.

За умовами спадкового договору відповідачка у разі смерті позивача набуває право власності на належну йому квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,8 кв. м, житловою площею 17,8 кв. м.

Пунктом 8 спадкового договору на набувача покладено обов`язки за життя відчужувача: щотижнево забезпечувати відчужувачу купівлю продуктів харчування та приготування їжі; забезпечувати купівлю відчужувачу ліків згідно з рецептами лікарів та надання медичної допомоги в разі захворювання за рахунок власних коштів; забезпечувати проведення прибирання квартири не менше одного разу на тиждень та надання прально-банних послуг; відвідувати відчужувача в разі влаштування його до лікарні; поховати відчужувача в разі його смерті та встановити надгробок.

Позивач зазначав, що після укладення спадкового договору відповідачка самоусунулася від виконання взятих на себе обов`язків, виїхала за межі України та протягом останніх років не здійснює передбачених договором дій. За зверненнями позивача щодо виконання обов`язків за спадковим договором відповідачка жодних дій не вчиняла. У зв`язку із цим позивач просив розірвати спадковий договір.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили суду, що вони часто відвідують позивача та допомагають йому. Водночас відповідачка протягом останніх років позивача не відвідує та будь-якої допомоги йому не надає, жодного разу її у позивача не бачили.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення позивача та показання свідків, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом установлено, що 17 червня 2020 року між ОСОБА_1 як відчужувачем та ОСОБА_7 як набувачем укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М. В. та зареєстрований у реєстрі за № 393.

Предметом договору є квартира АДРЕСА_1 . Право власності на це майно переходить до набувача після смерті відчужувача за умови виконання набувачем умов спадкового договору.

Зі змісту договору вбачається, що частина обов`язків набувача має чітко визначений періодичний характер: забезпечення продуктами харчування та приготування їжі — щотижнево, прибирання квартири — не менше одного разу на тиждень. Інші обов`язки мають виконуватися за виникнення відповідної потреби, зокрема придбання ліків, забезпечення медичної допомоги та відвідування відчужувача в лікарні.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Статтею 1305 ЦК України передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Згідно з частиною першою статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.

Судом установлено ненадання відповідачкою допомоги позивачу та невиконання покладених на неї спадковим договором обов`язків.

Показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд оцінює в сукупності з поясненнями позивача та письмовими доказами. Свідки підтвердили тривалу фактичну відсутність відповідачки в житті позивача, ненадання нею допомоги та те, що необхідну повсякденну допомогу позивачу надають інші особи.

Сама по собі відсутність відповідачки не є передбаченою законом підставою для розірвання спадкового договору та не свідчить автоматично про його невиконання. Вирішальним у цій справі є встановлений судом факт того, що відповідачка протягом тривалого часу не виконувала передбачених договором дій та, будучи обізнаною зі звернень позивача про необхідність їх виконання, не вчинила жодних дій для належного виконання договору.

Доказів того, що відповідачка особисто виконувала передбачені договором обов`язки або організувала їх фактичне виконання іншими особами, матеріали справи не містять.

Та обставина, що допомогу позивачу фактично надають інші особи, не означає виконання відповідачкою спадкового договору. Суд ураховує показання свідків не як самостійну підставу для розірвання договору, а як складову сукупності доказів, що підтверджує тривале самоусунення відповідачки від виконання конкретних обов`язків, які вона добровільно взяла на себе при укладенні договору.

Характер установленого невиконання є тривалим та стосується не окремого епізоду, а комплексу основних обов`язків набувача. Відповідачка, зберігаючи передбачене договором право на набуття після смерті відчужувача права власності на квартиру, фактично припинила виконання зустрічних обов`язків, заради яких відчужувач уклав спадковий договір.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач довів обставини, з якими частина перша статті 1308 ЦК України пов`язує право відчужувача вимагати розірвання спадкового договору, а тому позов у частині розірвання спадкового договору підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 629, 1302, 1305, 1307, 1308 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору — задовольнити.

Розірвати спадковий договір, укладений 17 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М. В. та зареєстрований у реєстрі за № 393, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Суддя М. М. Перекопський