Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №910/11442/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. Справа№ 910/11442/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 (повний текст складено 12.05.2026)

у справі № 910/11442/24 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»

до Міністерства юстиції України

про стягнення 104 834,29 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Міністерства юстиції України (далі - Міністерство) 104 834,29 грн боргу, витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство послалося на неналежне виконання відповідачем умов договору №Е1212 від 20.12.2022 про постачання електричної енергії споживачу в частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії.

Позиції учасників справи.

Матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем наданим ч. 1 ст. 165 ГПК України йому процесуальним правом на подання до суду відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, за відсутності направленого до суду Міністерством відзиву на позовну заяву у справі №910/11442/24, Товариство у системі «Електронний суд» сформувало відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами Міністерства в частині, що стосується заперечення щодо обсягу спожитої Міністерством у жовтні 2023 року електроенергії.

Позивач не погоджується з доводами Міністерства про те, обсяг спожитої ним (відповідачем) електроенергії становить 37 294 кВт*год згідно з актом №1108 від 31.10.2023 приймання-передачі (а не 57 146 кВт*год, як це заявив позивач), оскільки комерційний облік і коригування обсягів відпущеної та спожитої електричної енергії у певний проміжок часу здійснюється оператором системи розподілу електричної енергії та постачальником послуг комерційного обліку - ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі».

Товариство стверджує, що загальний обсяг спожитої відповідачем електричної енергії в жовтні 2023 року становить 57 146 кВт*год, в часткову оплату яких Міністерство перерахувало на рахунок Товариства 196 941,85 грн, у зв`язку з чим різниця обсягу в розмірі 19 852 кВт*год (між поставленим обсягом в розмірі 57 146 кВт*год та сплаченим обсягом 37 294 кВт*год) залишилась неоплаченою.

На переконання позивача, станом на дату звернення з позовною заявою у відповідача існує прострочена основна заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію в жовтні 2023 року у розмірі 104 834,29 грн (301 776,14 - 196 941,85).

Товариство також зазначило, що жодних змін умов договору щодо договірних обсягів споживання чи будь-яких інших умов Договору позивачем не проводилось та постачання електричної енергії в жовтні 2023 року здійснювалось в межах строку дії договору, відповідач самостійно здійснював відбір електричної енергії у обсязі 57 146 кВт*год в жовтні 2023 року, що перевищувало договірні обсяги електричної енергії. При цьому фактичний обсяг електричної енергії не може бути визначеним до закінчення розрахункового періоду та встановлення Оператором системи розподілу фактичних обсягів споживання електричної енергії споживачем.

Міністерство у системі «Електронний суд» сформувало заперечення (на відповідь на відзив), у якому просить відмовити у задоволенні вимог Товариства про стягнення 104 834,29 грн заборгованості та 21 000,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки умовами договору на постачання електричної енергії було визначено можливість зменшення обсягів закупівлі електричної енергії шляхом укладання додаткової угоди, яка була укладена між споживачем та постачальником 30.11.2023 - а саме додаткова угода №9 до договору №Е1212 від 20.12.2022, умовами якої було зменшено обсяги закупівлі товару з суми 2 137 325,7 грн на суму 2 109 749,06 грн (п. 5.1 договору).

Відповідач звертає увагу на оплату 06.12.2023 платіжною інструкцією від 05.12.2023 № 2437 на суму 196 941,85 грн спожитої електричної енергії, у т.ч. за жовтень 2023 року згідно з актом №1108 від 31.10.2023 приймання-передачі електричної енергії у кількості 37294 кВт*год, а також на підписання ним за період з 01.01.2023 по 31.10.2023 та оплату актів приймання-передачі електричної енергії в обсягах і порядку, передбачених договором (зі змінами), а саме у кількості 464 239 кВт*год на загальну суму 2 109 749,06 грн з ПДВ.

Міністерство наголошує на тому, що складання акта коригування постачальником та його підписання сторонами не передбачено умовами договору та, відповідно, такий акт коригування не може бути документом, на підставі якого споживач повинен здійснювати оплату за електричну енергію.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Міністерства на користь Товариства 104 834,24 грн боргу, 7 000,00 грн витрат на правову допомогу та 2 422,40 грн судового збору.

Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати фактично спожитих обсягів електричної енергії відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вище викладені обставини, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 104 834,29 грн основного боргу за поставлену електроенергію за договором підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2026, Міністерство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Міністерство вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Скаржник зазначає, що згідно з п. 5.9 договору оплата вартості спожитої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку постачальника, згідно з актом купівлі-продажі активної електричної енергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії за відповідний розрахунковий період протягом 10-ти календарних днів після дати підписання акта купівлі-продажі активної електроенергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії. Таким чином, за доводами апелянта, обсяги, що не відображені в такому акті, не підлягають оплаті.

Міністерство наголошує на тому, що постачальник 31.07.2024 направив йому акт коригування, який складено після завершення строку дії договору (31.12.2023), односторонньо, без погодження з Міністерством, що суперечить умовам договору та законодавству про публічні закупівлі.

Так, обсяг постачання електроенергії, вказаний в акті коригування, не відповідає умовам укладеного сторонами договору. Чинне законодавство з питань публічних закупівель та умови укладеного договору не передбачають збільшення обсягу закупівлі (перевищення договірних обсягів постачання електроенергії) та, у свою чергу, здійснення оплати за таке перевищення на підставі акта коригування приймання-передачі електричної енергії.

Апелянт зазначає, що зміни та доповнення до договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Проте додаткову угоду щодо внесення змін та доповнень до цього договору він (споживач) від постачальника не отримував.

Міністерство вважає, що Товариство не надало доказів того, що воно (Міністерство) погодило коригування обсягів. Залишення без розгляду направленого Товариством після завершення терміну дії договору акта звірки не означає погодження відповідачем вказаної в цьому акті суми боргу.

На думку скаржника, суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення безпідставно не взяв до уваги, що оплата на підставі такого документа як акт коригування не передбачена умовами договору. Тому, складання акту коригування постачальником, та його підписання сторонами не передбачено умовами договору, та відповідно до умов укладеного договору акт коригування не може бути документом на підставі якого споживачем здійснюється оплата за електричну енергію.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11442/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 до надходження матеріалів справи №910/11442/24.

18.06.2026 матеріали справи №910/11442/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/11442/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Міністерства заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

20.12.2022 Міністерство (споживач) та Товариство (постачальник) відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням про постачання електричної енергії з 01.01.2023, яка є додатком 1 до цього договору, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №Е1212 (далі - Договір), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та за умовами п. 2.1 якого постачальник зобов`язується постачати електричну енергію споживачу в терміни та на умовах, визначених договором, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.

У повідомленні (заяві-приєднанні) про намір укласти договір про постачання електричної енергії споживачу (додаток № 1), копія якого наявна в матеріалах справи, зокрема, зазначено адреси об`єктів споживача - м. Київ, пров. Рильський, 10, та м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, а також ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку за об`єктами споживача.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Предмет закупівлі за цим договором: електрична енергія в адміністративних будинках за адресами: м. Київ, пров. Рильський, 10, та м. Київ, вул. Городецького, 13. Обсяг закупівлі - 466 665,00 кВт*год (п. 2.2 договору).

Розділами 3- 14 Договору сторони узгодили умови постачання, якість постачання електричної енергії, ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, права та обов`язки споживача та постачальника, порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії, відповідальність сторін, порядок зміни електропостачальника, порядок розв`язання спорів та форс-мажорні обставини, строк дії договору тощо.

Відповідно до п. 3.1 договору строк постачання електричної енергії за цим договором - з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Загальна сума договору складає 2 137 325,70 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 356 220,95 грн. Ціна за одиницю товару за 1 кВт*год електричної енергії становить 4,58 грн з ПДВ або 3,82 грн без ПДВ (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.3 договору ціна за одиницю товару та ціна (сума) договору переглядається (перераховується) відповідно до додатку №3 до договору. Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору, вартість додаткових послуг і всі витрати постачальника. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку. Вказані послуги з розподілу електричної енергії оплачуються споживачем самостійно.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.9 договору).

За умовами п. 5.9 договору оплата вартості спожитої електроенергії здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку постачальника, згідно з актом купівлі-продажу активної електричної енергії та розрахунком вартості 1 кВт*год електричної енергії за відповідний розрахунковий період протягом 10 календарних днів після дати підписання акта купівлі-продажу активної електричної енергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії.

Оплата вартості електричної енергії за договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (далі - енергорахунок). Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору (п. 5.10 договору).

Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.7.1 договору).

Як визначено п. 13.1, договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє по 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Також сторони узгодили додатки №1-6 до договору та підписали додаткові угоди, з яких до матеріалів справи надано тільки копію додаткової угоди № 9 від 30.11.2023, якою сторони внесли зміни до договору та виклали у новій редакції п. 2.2 договору, зокрема, визначили обсяг закупівлі 464 239,00 кВт*год; загальну ціну (суму договору) - 2 109 749,06 грн, в т.ч. ПДВ 351 624,84 грн; ціну за одиницю товару (1 кВт/год електричної енергії) - 5,280792 грн з ПДВ. Сторони домовились, що ця додаткова угода розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.10.2023.

У додатку №6 «Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - Комерційна пропозиція) сторони визначили кількість, ціну за одиницю та загальну вартість Товару у розмірі 2 137 325,70 грн, а у редакції додаткової угоди №9 до договору - в загальному розмірі 2 109 749,06 грн.

На підставі даних оператора розподілу електричної енергії (АТ «ДТЕК Київські електромережі») Товариство склало акт №1108 від 31.10.2023 прийому-передачі електричної енергії, згідно з яким Товариство за жовтень 2023 року передало Міністерству 37 294,00 кВт*год на загальну суму 196 941,85 грн.

Заперечень щодо загального обсягу фактично спожитої електричної енергії за жовтень 2023 року, визначеного на підставі даних комерційного обліку оператора системи розподілу на об`єктах споживача (Міністерства), а також її вартості за актом №1108 від 31.10.2023 приймання-передачі електричної енергії, відмови від підписання акта, претензій щодо повного та належного виконання Товариством умов договору в частині, зазначеній у акті, споживачем не надано.

Листом №3/01/5/38793 від 05.12.2023 АТ «ДТЕК Київські електромережі» в межах своєї компетенції як оператор системи розподілу на території міста Києва повідомило Товариству про те, що споживачу - Міністерству було проведено коригування обсягів за жовтень 2023 року в бік збільшення на 19 852 кВт/год по постачальнику Товариству. Загальний обсяг по споживачу Міністерству після коригування в жовтні 2023 року становить 57 146 кВт*год та має буде відображений на платформі MMS.

06.12.2023 Міністерство платіжною інструкцією №2437 перерахувало на розрахунковий рахунок Товариства 196 941,85 грн з призначенням платежу: електрична енергія за жовтень 2023; акт №1108 від 31.10.2023, договір №Е1212 від 20.12.2022.

Товариство, з урахування акта коригування №УГР 00000110 від 27.02.2024 приймання-передачі електричної енергії до акта №1108 від 31.10.2023, згідно з яким на підставі договору постачальник передав, а споживач використав у жовтні 2023 року 57 146 кВт*год електричної енергії на загальну суму 301 776,14 грн (в т.ч. ПДВ), зазначило, що у Міністерства існує прострочена заборгованість за спожиту електричну енергію в жовтні 2023 року у розмірі 104 834,29 грн. (301 776,14 - 196 941,85).

Оскільки Міністерство решту коштів, яка підлягає сплаті за поставлену у жовтні 2023 року згідно з договором електричну енергію, становить 104 834,29 грн та мала бути сплачена відповідачем не пізніше 20.08.2024, не сплатило, Товариство з метою досудового врегулювання спору направило Міністерству претензією №163-Ю1 від 31.07.2024 (з додатками: двома примірниками акта прийому-передачі електричної енергії №1108 від 31.10.2023; рахунком на оплату №1108 від 31.10.2023; двома примірниками акта-коригування №УГР 00000110 від 27.02.2024 приймання-передачі електричної енергії до акта №1108 від 31.10.2023) та вимагало, зокрема, у семиденний строк з дня отримання цієї претензії оплатити наявну заборгованість в розмірі 104 834,29 грн за поставлену електричну енергію з 01.10.2023 по 31.10.2023.

Міністерство вважає, що забезпечило оплату спожитої у жовтні 2023 року електричної енергії платіжною інструкцією №2437 від 05.12.2023 на суму 196 941,85 грн, а також зазначає про зменшення обсягів закупівлі за умовами додаткової угоди №9 з 2 137 325,70 грн до 2 109 749,06 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час прийняття постанови.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За визначенням ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно зі ч. 1 ст. 174 ГК України (який був чинним на час спірних правовідносин) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України визначає порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд встановив, що між сторонами укладено договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 ЦК України та § 3 глави 30 ГК України, що діяв на час спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

За договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 7 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до ст. 92 Конституції України визначаються виключно законами України.

Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За визначенням Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 1-6 ст. 56 Закону).

Стаття 74 Закону визначає організаційну основу комерційного обліку на ринку електричної енергії.

Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальником послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку.

Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії» Товариство є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 03.12.2019 року № 2594.

Так, постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), згідно з п. 1.1.1 яких учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Відповідно до ст. 56 Закону та п. 3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови (п. 2 Правил).

Згідно з п. 1.2.15 Правил для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 3.1.7 Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Згідно з п. 3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між елетропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним елетропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (п. 3.1.9 Правил).

Відповідно до п. 3.2.6 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Електропостачальник може відмовити, якщо споживач не відповідає критеріям, встановленим для споживача універсальної послуги, та/або об`єкт споживача не відповідає критеріям, зазначеним в обраній комерційній пропозиції. Якщо сторони дійдуть згоди на інших умовах, які не передбачені публічними комерційними пропозиціями відповідного електропостачальника, вони мають укласти договір у паперовій формі, зазначивши умови комерційної пропозиції.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п. 3.2.14 Правил).

Згідно з п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.7. Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8 Правил).

Згідно з п. 4.12 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:

- протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;

- протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;

-в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.14 Правил).

Відповідно до п. 4.21 Правил оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону та п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії позивач як електропостачальник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Організація комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку здійснюється у відповідності до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.

Згідно з п. 9.14.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії адміністратор комерційного обліку (АКО) має передавати адміністратору розрахунків (АР) та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

З дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО з ведення реєстрів точок комерційного обліку (ТКО), адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (п. 12.4.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

Суд встановив, що ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» є оператором розподілу електричної енергії на території міста Києва, де знаходяться об`єкти відповідача, до яких на підставі договору постачалась електрична енергія, та з 01.01.2019 здійснює ліцензовану діяльність виключно з розподілу електричної енергії і виконує функції АКО.

Отже, лише ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» як постачальником послуг комерційного обліку здійснює комерційний облік відпущеної та спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою його подальшого використання для здійснення розрахунків між постачальником та споживачем.

Суд встановив, що ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» листом №3/01/5/38793 від 05.12.2023 повідомило про те, що споживачу - Міністерству було проведено коригування обсягів за жовтень 2023 рік в бік збільшення на 19 852 кВт*г по постачальнику Товариству. Загальний обсяг по споживачу Міністерство після коригування в жовтні 2023 року становитиме 57 146 кВт*г і у подальшому дане коригування буде відображене на платформі MMS.

Відповідно до Службової записки начальника відділу по взаємодії з операторами ринку ТОВ «Укр Газ Ресурс» від 27.02.2024, копія якої наявна в матеріалах справи, фактичне коригування за жовтень 2023 року по споживачу Міністерству на платформі MMS, яке є єдиною підставою для проведення розрахунків, в т.ч. між постачальником та споживачем, відбулося 26.02.2024.

Враховуючи коригування обсягів відпущеної та спожитої електричної енергії постачальником послуг комерційного обліку (ПАТ «ДТЕК Київські електромережі»), Товариство як постачальник електричної енергії склало акт-коригування №УГР00000110 від 27.02.2024 приймання-передачі електричної енергії до акта №1108 від 31.10.2023.

Міністерство (споживач) не надало заперечень щодо отриманих актів, в тому т.ч. щодо коригування обсягу та вартості зазначеної електроенергії, спожитої за жовтень 2023 року.

Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам Міністерства щодо відсутності додаткових угод про зміну умов договору в частині споживання, з якою погоджується апеляційний суд, оскільки договірні обсяги споживання електричної енергії є плановим споживанням, а не фактичним, отже фактичний обсяг електричної енергії не може бути визначеним до закінчення розрахункового періоду та встановлення Оператором системи розподілу фактичних обсягів споживання електричної енергії споживачем, що і було здійснене ПАТ «ДТЕК Київські електромережі».

Колегія суддів критично оцінює доводи Міністерства про те, що відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ постачання електричної енергії можливе виключно на підставі укладеного договору; у випадку, якщо постачальник допустив відпуск електроенергії понад погоджений обсяг без укладення додаткової угоди, такі дії не ґрунтуються на договорі, а отже усі ризики їх здійснення покладаються на самого постачальника. Так, зазначений пункт Правил визначає обов`язки споживача електричної енергії серед яких в т.ч. обов`язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Окремо колегія суддів відзначає, що Міністерство не надало доказів того, що воно оспорювало обсяг споживання, вказаний в акті коригування №УГР00000110 від 27.02.2024, з урахуванням положень глав 9.5, 9.6 розділу IX Правил та розділу X Кодексу комерційного обліку.

Отже, Товариство як постачальник виконало взяті на себе зобов`язання з продажу електричної енергії у відповідності до умов договору в обсягах та на суму, зазначені в акті №1108 від 31.10.2023 та акті коригування №УГР00000110 від 27.02.2024, а відповідач, у свою чергу, отримав від позивача електричну енергію у вказаних обсягах без будь-яких зауважень.

Враховуючи встановлені у справі обставини (у жовтні 2023 року на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 57 146 кВт/год (37 294 + 19 852) на загальну суму 301 776,14 грн з ПДВ, яких Міністерство оплатило 196 941,85 грн) та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам і докази оплати фактично спожитих обсягів електричної енергії не надано, як і доказів, що спростовують вище викладені обставини, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

До стягнення з Міністерства на користь Товариство підлягають 104 834,29 грн (301 776,14 грн - 196 941,85 грн) боргу за поставлену за договором електроенергію.

Колегія суддів відзначає, що в апеляційній скарзі Міністерство не наводить доводів, з яких воно не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині, що стосується розподілу судових витрат, зокрема, присуджених до стягнення з нього (Міністерства) витрат Товариства на правничу допомогу, тому апеляційний перегляд здійснюється у встановлених ст. 269 ГПК України межах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі № 910/11442/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 у справі №910/11442/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак