Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №911/85/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. Справа№ 911/85/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Дудара Григорія Васильовича

на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 (повний текст складено 16.04.2026)

у справі № 911/85/26 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Київського обласного центру зайнятості

до фізичної особи - підприємця Дудара Григорія Васильовича

про стягнення 250 000,00 грн коштів мікрогранту,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У січні 2026 року Київський обласний центр зайнятості (далі - Центр) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з фізичної особи - підприємця Дудара Григорія Васильовича (далі - ФОП Дудар Г.В., Підприємець) 250 000,00 грн. коштів мікрогранту.

На обґрунтування заявлених вимог Центр посилався на неналежне виконання Підприємцем умов Порядку надання мікрогрантів в частині виконання обов`язку щодо створення 2 робочих місць та працевлаштування на них осіб в шестимісячний строк.

Позиції учасників справи.

У відзиві Підприємець проти заявлених до нього вимог заперечив та зазначив, що, на його переконання, отримувачу коштів мікрогранту надано законодавцем строк у три роки протягом реалізації проекту для виконання умови працевлаштування визначених осіб. Підприємець також повідомив, що підприємство зазнало пошкоджень унаслідок бойових дій (підтверджується відповідними актами), що мало тривалі негативні економічні наслідки.

Підприємець просив відмовити у задоволенні позову повністю та, не визнаючи позовних вимог, на випадок їх задоволення просив суд застосувати механізм зменшення відповідальності та пом`якшення виконання рішення.

У відповіді на відзив Центр зазначив, що за умовами договору та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу відповідач зобов`язувався створити 2 (два) робочих місця та працевлаштувати на них працівників у період з 03.05.2024 по 03.11.2024 (шестимісячний строк з моменту зарахування коштів мікрогранту на рахунок Підприємця). Центр зауважив, що про настання форс-мажорних обставин отримувач мікрогранту зобов`язаний повідомити його (Центр) в письмовій формі як сторону за договором, з подальшим наданням документа, що засвідчує форс-мажорні обставини. Однак ні під час перевірки дотримання умов договору, ні на стадії претензійної роботи, ні до суду Підприємець такий документу не надав.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Підприємця на користь Київського обласного центру зайнятості 250 000,00 грн коштів мікрогранту, 3 750,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Суд встановив, що Підприємець не дотримався умов мікрогрантової програми, а саме - п. 4, 20 Порядку щодо створення у шестимісячний строк двох робочих місць за надання мікрогранту розміром 250 000,00 грн, а тому отримані ним (відповідачем) кошти мікрогранту в сумі 250 000,00 грн підлягають поверненню на підставі п. 20 Порядку та п. 8 розділу VII договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 16.04.2026, Підприємець звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову або змінити рішення суду та визначити інший порядок виконання зобов`язання (розстрочку).

Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, зазначає про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, суд не врахував того, що відповідач не заперечував обов`язку повернення суми мікрогранту, але пропонував розумний спосіб виконання (частинами); не оцінив пропорційність такого стягнення; не застосував принцип справедливого балансу інтересів сторін.

Відповідач зауважує на тому, що діяв добросовісно, не мав умислу на порушення умов договору та не допускав зловживання правом. Крім того, суд не врахував обставини, що об`єктивно виникли через воєнний стан. Так, відповідач наголошував на тому, що невиконанню умови щодо працевлаштування двох осіб сприяло те, що підприємство зазнало пошкоджень унаслідок бойових дій, що підтверджується відповідними актами та мало тривалі негативні економічні наслідки. Також, за доводами апелянта, суд не врахував воєнний стан як істотну обставину (проігнорував факт дії воєнного стану, економічну нестабільність, об`єктивні труднощі ведення підприємницької діяльності).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/85/26 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Підприємця на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 до надходження матеріалів справи №911/85/26.

03.06.2026 матеріали справи №911/85/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємця на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 у справі №911/85/26. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоноувано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Позиції учасників справи.

Центр надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Підприємця заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

10.03.2024 Підприємець з метою отримання коштів мікрогранту на ведення господарської діяльності звернувся через портал «Дія» до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - Банк) із заявою №KND841 на отримання гранту на власну справу у розмірі 250 000,00 грн, у якій також вказав про кількість працівників, яких планує працевлаштувати - 2 (двоє).

29.03.2024 Центр своїм наказом №55 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» надав мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 521 отримувачам на загальну суму 124 411 979,00 грн, з них - 455 отримувачам, які набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, які подали заяви у період з 26.02.2024 по 10.03.2024, на суму 108 242 521,00 грн, згідно з додатком №1.

Додатком №1 до вказаного вище наказу визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Центру та набрали найбільшу сукупну кількість балів у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, за заявами, поданими у період з 26.02.2024 по 10.03.2024.

Зокрема, за порядковим номером 191 зазначено заяву Підприємця №KND841, підсумковий скориговий бал 191 із сумою проєкту 250 000,00 грн, регіон - Київська область.

Міністерство економіки України наказом від 06.07.2022 №1969 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 №4021) затвердило форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Центром та суб`єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.

11.04.2024 Підприємець підписав заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті Державного центру зайнятості в мережі Інтернет, вільний доступ до якого здійснюється за адресою (доменним ім`ям): www.dcz.gov.ua (далі - заява про приєднання).

За змістом заяви про приєднання від 11.04.2024 укладення договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн. Надання отримувачу мікрогранту у зазначеному розмірі здійснюється відповідно до наданих отримувачем заяви на отримання мікрогранту та бізнес-плану на підставі рішення Центру №5 від 29.03.2024 про надання мікрогранту.

У заяві про приєднання зазначено, що обов`язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2 (двох) та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці, а також вказано, що мікрогрант перераховується на рахунок отримувача, визначений у вказаній заяві.

Підприємець підписав заяву про приєднання, яка також містить відмітку уповноваженого банку про перевірку та прийняття цієї заяви 11.04.2024.

Отже, 11.04.2024 Центр (ДЦЗ) та Підприємець (далі - отримувач) уклали договір про надання мікрогранту (далі - договір) шляхом приєднання відповідача до всіх його умов в цілому шляхом надання уповноваженому банку заяви про приєднання до умов цього договору.

За змістом умов договору під час укладання цього договору ДЦЗ діє на виконання Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 (далі - Порядок), та договору про взаємодію між Мінекономіки, Уповноваженим банком та ДЦЗ, договору про взаємодію між Уповноваженим банком та ДЦЗ, визначених пунктом 6 Порядку.

Розділом ІІ договору визначено, що на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку, визначених умовами цього договору.

Згідно з п. 1, 2 розділу ІІІ договору розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору, обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача. Мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договорами про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбачені бізнес-планом.

Використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача) (п. 1, 2 розділу IV договору).

Відповідно до п. 4 розділу IV договору для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.

У разі відмови отримувача від мікрогранту або невикористання отримувачем протягом шести місяців з дати його отримання мікрогранту або використання мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються уповноваженим банком на: - реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; - спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету; - на рахунок Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з отримувача відповідно до вимог законодавства (п. 7 розділу IV договору).

Згідно з п. 8 розділу IV договору для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку.

Обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи (п. 1 розділу V договору).

За умовами п. 2 розділу VІ договору отримувач зобов`язується, зокрема: 1) використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; 2) виконати обов`язкову умову визначену Порядком; 3) не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; 4) з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку; 5) повернути до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов`язкової умови; 6) повернути кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця до Уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору.

Згідно з п. 4 розділу VІ договору ДЦЗ має право: 1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; 2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; 3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.

Центр не несе відповідальність за недосягнення або неналежне досягнення отримувачем цілей та планових показників, визначених в бізнес-плані (п. 4 розділу VII договору).

Отримувач несе відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану (п. 5 розділу VII договору).

Згідно з п. 6 розділу VІІ договору у разі невиконання отримувачем обов`язкової умови, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку (п. 8 розділу VІІ договору).

Відповідно до п. 1 розділу ХІV договір набирає чинності з дня його укладання у порядку, визначеному розділом ХІІІ цього договору, та діє до повного виконання зобов`язань сторін, передбачених цим договором.

02.05.2024 на рахунок Підприємця була перерахована сума мікрогранту у розмірі 250 000,00 грн (банківською випискою АТ «Ощадбанк» по рахунку за період з 01.04.2024 по 20.05.2025).

18.11.2024 Іванківський відділ Вишгородської філії Київського обласного центру зайнятості, на підставі п. 21 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (із змінами), та відповідно до розділу 6 договору про надання мікрогранту, з метою здійснення моніторингу та контролю, в присутності Підприємця провів перевірку дотримання умов договору про надання мікрогранту відповідачем за період з 02.05.2024 по 02.11.2024, про що склав акт перевірки №1059-2/11.

Актом №1059-2/11 від 18.11.2024 перевірки дотримання умов договору про надання мікрогранту від 18.11.2024 засвідчено встановлення перевіркою порушення виконання обов`язкової умови договору відповідно до п. 20 Порядку, а саме - створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача нових робочих місць та працевлаштування на них осіб з числа зареєстрованих безробітних або з вільного ринку.

За змістом цього акта перевірки дотримання умов договору від 11.04.2024 про надання мікрогранту, кількість робочих місць, які повинні бути створені згідно бізнес-плану - 2; кількість робочих місць, які повинні бути створені згідно заяви приєднання до договору про надання мікрогранту - 2; фактична кількість працівників, яких працевлаштовано після отримання мікрогранту - 0.

За таких обставин 18.11.2024 Іванківський відділ Вишгородської філії Київського обласного центру зайнятості склав акт перевірки дотримання умов договору про надання мікрогранту, у висновку якого вказав, що Підприємець не дотримався виконання обов`язкової умови щодо працевлаштування працівників у кількості двох осіб.

Листом №108/17.01/17.01-44 від 26.06.2025 Головне управління Песійного фонду України у Київській області повідомило Іванківський відділ Вишгородської філії Київського обласного центру зайнятості, зокрема, про те, що в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, поданих Підприємцем за ІІ-ІV квартали 2024 року, відсутні відомості щодо початку трудових відносин застрахованих осіб із зазначеним страхувальником. Станом на 01.12.2024 відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування по ФОП Дудар Г.В.

Перевірка дотримання умов договору про надання мікрогранту була проведена в присутності Підприємця, про що свідчить його підпис в акті; у графі «Пояснення отримувача мікрогранту (в разі виявлення порушень)» Підприємець зазначив: «Через нестачу коштів не взмозі самостійно запустити переробку зернових культур».

Підприємець з актом ознайомлений та отримав один примірник акта, про що свідчить його підпис.

Київський обласний центру зайнятості наказом №292/01-28.01 від 18.08.2025 «Про стягнення коштів мікрогранту», відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022, та протоколу комісії Київського обласного центру зайнятості з питань розгляду порушень умов договору про надання мікрогрантів / грантів на створення або розвиток власного бізнесу №16 від 14.08.2025, ухвалив рішення про повернення отримувачем мікрогранту Дударем Г.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ) коштів мікрогранту в сумі 250 000,00 грн у зв`язку з невиконанням договору про надання мікрогранту на підставі пунктів 20, 21 Порядку.

Пунктами 2, 3 наказу №292/01-28.01 від 18.08.2025 встановлено Управлінню правового забезпечення направити ФОП Дударю Г.В. копію наказу та лист-претензію про повернення коштів мікрогранту в сумі 250 000,00 грн. У разі неповернення Підприємцем суми мікрогранту протягом одного місяця від дати його отримання - здійснити стягнення коштів мікрогранту в судовому порядку.

Центр направив Підприємцю лист-претензію №2840/07.02/01-36 від 25.08.2025 про повернення 250 000,00 грн протягом одного місяця з дня отримання цього листа-претензії.

ФОП Дудар Г.В. заявою (вх. № 8544/01.35.02 від 28.11.2025) у відповідь на претензію №2840/07.02/01-36 від 25.08.2025 повідомив, що не заперечує проти повернення суми отриманого мікрогранту періодичними платежами у термін 12 місяців.

Оскільки Підприємець не повернув суму мікрогранту на рахунок уповноваженого банку згідно з вимогами абзацу 8 пункту 20 Порядку, Центр звернувся до суду з позовом у справі, що розглядається, та просить стягнути з Підприємця 250 000,00 грн.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За визначенням ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд встановив, що Підприємець та Центр уклали договір про надання мікрогранту і правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі - Закон) та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 (далі - Порядок).

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим ч. 3 ст. 55 ГК України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України №738 від 21.06.2022 «Про деякі питання надані грантів бізнесу» затверджено Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - Порядок), пунктом 1 якого визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.

Згідно з п. 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Для цілей цього Порядку суб`єктом господарювання вважається суб`єкт мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа-підприємець або юридична особа) у значенні, наведеному в Господарському кодексі України, крім суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки (п. 3 Порядку).

За змістом п. 4 Порядку (у редакції, чинній на дату надання відповідачу мікрогранту), розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 150000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

Пунктом 6 Порядку (у редакції, чинній на дату надання відповідачу мікрогранту) передбачено, що надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ «Ощадбанк» на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів, відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості. Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості.

Пунктом 17 Порядку (у редакції, чинній на дату прийняття рішення про надання відповідачу мікрогранту) передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

Відповідно до п. 20 Порядку (у редакції, чинній на дату укладення договору про надання мікрогранту) для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. У договорі мікрогранту обов`язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема, нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості. Уповноважений банк протягом п`яти робочих днів повертає зазначені кошти на: реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету; на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

За положеннями п. 21 Порядку (у редакції, чинній на дату проведення моніторингу дотримання відповідачем умов договору мікрогранту), Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Суд встановив, що за умовами договору про надання мікрогранту Центр зобов`язався надати та надав Підприємцю мікрогрант у розмірі 250 000,00 грн, а Підприємець зобов`язався використати цей мікрогрант за цільовим призначенням, а також виконати обов`язкову умову договору - створити протягом 6 місяців з дня зарахування коштів на його (Підприємця) рахунок робочі місця та працевлаштувати на них двох осіб на строк не менш як 24 місяці.

Так, згідно з п. 1 розділу V договору (Обов`язкова умова договору та допустимі витрати коштів мікрогранту) обов`язковою умовою є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці.

Тобто, умовами договору чітко визначено обов`язок відповідача створити робочі місця протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку.

Суд встановив, що 02.05.2024 на рахунок Підприємця було перераховано 250 000,00 грн мікрогранту. А отже Підприємець мав працевлаштувати двох осіб у строк до 02.11.2024, однак, як свідчить акт від 18.11.2024 перевірки дотримання умов договору про надання мікрогранту, Підприємець цю обов`язкову умову договору не виконав.

Отже, Підприємець не дотримався умов мікрогрантової програми, а саме - п. 4, 20 Порядку щодо створення у шестимісячний строк двох робочих місць за надання мікрогранту розміром 250 000,00 грн, що підтверджується актом від 18.11.2024 перевірки дотримання умов договору про надання мікрогранту, а також заявою Підприємця у відповідь на претензію Центру №2840/07.02/01-36 від 25.08.2025.

З огляду на доводи скаржник суд зазначає таке.

Наявні у справі матеріали свідчать, що 10.03.2024 Підприємець сформував заяву №KND841 на отримання гранту на власну справу, у якій у розділі «Збитки, яких зазнали у зв`язку із веденням бойових дій» поставив позначку «?» у рядках «пошкодження приміщень підприємства», «пошкодження виробництва», «звільнення співробітників»; у розділі «Вплив від отриманої допомоги на свій бізнес, громаду та економіку в регіоні» зазначено «Отримання додаткових доходів, сплата податків до бюджету, створення додаткових робочих місць, забезпечення господарств і місцевого населення кормами для мініферм, домашнього господарств».

Згідно з планом надходжень та витрат на 36 місяців Підприємця серед статей витрат, пов`язаних з реалізацією проєкту, передбачено витрати на оплату праці працівників протягом усього періоду реалізації бізнес-плану на загальну суму 1 056 000,00 грн.

В описі проєкту серед цілей бізнес-ідеї Підприємець визначив «з метою виконання виробничих завдань працевлаштувати ще двох найманих працівників»; у розділі «поточні або майбутні загрози» - «війна в країні».

Надані Підприємцем акти №166, 167, 168 від 18.03.2024 обстеження житла, пошкодженого (зруйнованого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації на території Іванківської селищної територіальної громади свідчать, що орієнтовний час руйнації (пошкодження) майна (нежитлові приміщення: гараж, майстерня, склад) - лютий-березень 2022 року.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать, що станом на дату подання Підприємцем заяви на отримання мікрогранту підприємство відповідача вже зазнало пошкоджень і Підприємець був обізнаний про це та врахував такі обставини у своїй заяві, так само, як і воєнний стан на території України. Тому у цьому конкретному випадку неможливість виконання зобов`язання у зв`язку з бойовими діями не може бути врахована під час вирішення спору, оскільки усі обставини, на які посилався Підприємець, мали місце до подання ним заяви на отримання мікрогранту, а не після. За цих же підстав зазначені обставини не можуть бути визнані форс-мажорними.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що отримані Підприємцем кошти мікрогранту в сумі 250 000,00 грн підлягають поверненню на п. 20 Порядку та п. 8 розділу VII договору.

Тут суд також відзначає, що за умовами п. 8 розділу VII договору сума мікрогранту у такому випадку вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється у судовому порядку.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог Центру у повному обсязі.

Щодо розстрочення виконання рішення суд зазначає таке.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Апеляційний суд зазначає, що Підприємець із заявою про розстрочення виконання рішення до суду першої інстанції не звертався, а тому цей суд не міг ухвалити жодного рішення з цього приводу.

Колегія суддів враховує, що у прохальній частині відзиву Підприємець просив у випадку задоволення позову «застосувати механізм зменшення відповідальності та пом`якшення виконання рішення», що не є тотожним заяві (клопотанню) про розстрочення виконання рішення.

Оскільки апеляційний суд не є судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відповідно, у апеляційного суду відсутні відповідні повноваження ухвалювати рішення щодо задоволення або відмови у задоволенні заяви Підприємця про розстрочення виконання рішення місцевого суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Дудара Григорія Васильовича на рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 у справі №911/85/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.04.2026 у справі №911/85/26 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова