Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №909/1169/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/1169/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий – суддя О.В. Зварич

судді Р.В. Міліціанов

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" б/н від 25.05.2026 року (вх. №01-05/1710/26 від 28.05.2026 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 року (суддя В.В. Михайлишин; повне рішення складено 28.04.2026 року)

у справі № 909/1169/25

за позовом: виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради

до відповідача: Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" (надалі КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради")

про відшкодування шкоди у сумі 462702,17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,

за участю:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. (посвідчення №068775 від 01.03.2023 року);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позовну заяву

25.09.2025 року виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" про відшкодування шкоди у сумі 462702,17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як лісокористувач, в порушення положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Лісового кодексу України не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України та збитки державі в розмірі заявленої до стягнення суми.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що вказані у позові кримінальні провадження були зареєстровані за результатами виявлення незаконної вирубки дерев і повідомлення в поліцію саме працівниками відповідача, а не працівниками поліції. Заявляє, що у всіх вказаних кримінальних провадженнях відповідач визнаний потерпілою стороною, а жодними нормами законодавства України не прописано і не передбачено відшкодування шкоди потерпілою стороною у кримінальному провадженні. Окрім того відповідач вказав на безпідставність надання права прокурору представляти інтереси Долинської міської ради.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 року у справі № 909/1169/25 задоволено позов виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Долинської міської ради. Стягнуто з КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" 462702,17 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, шляхом перерахування коштів на рахунок Долинської міської ради. Стягнуто з КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5552,42 грн.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що матеріалами кримінальних проваджень, наданих прокурором, підтверджується факт незаконної порубки дерев на території Белеївського лісництва Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради".

Місцевим господарським судом зазначено, що відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу, недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду, однак факт п`ятиразового вчинення самовільних рубок протягом 2022 - 2024 років свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу на території земель лісогосподарського призначення Белеївського лісництва Долинського САЛГ, наданих відповідачу у постійне користування.

Суд констатував, що відповідач мав можливість і повинен був здійснювати належний комплекс заходів з контролю за спірною територією, де виявлено незаконну вирубку (квартал 10 виділу 8, квартал 8 виділу 31, квартал 10, квартал 7 виділу 1 Белеївського лісництва Долинського САЛГ), проте не забезпечив належних та достатніх заходів охорони лісу, що є належним підтвердженням його протиправної поведінки.

Щодо шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев, суд першої інстанції зазначив, що її розмір відповідач не заперечує, такий розмір підтверджується у складених ним же актах огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, а також висновками експерта, складеними в межах кримінальних проваджень, згідно з якими загальний розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу самовільними рубками дерев, становить 462702,17 грн.

За наведених обставин у їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до суду в інтересах держави із позовною заявою про відшкодування Комунальним підприємством "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" шкоди у сумі 462702,17 грн, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території земельних ділянок Белеївського лісництва, користувачем яких є відповідач.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 року у справі № 909/1169/25 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що по всіх епізодах, за наслідками яких було відкрито кримінальні провадження, незаконну рубку виявлено і повідомлено Долинське відділення поліції не працівниками поліції, а працівниками (майстрами) КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради", які, виявивши правопорушення, діяли в межах своїх повноважень. Звертає увагу суду на те, що у всіх кримінальних провадженнях (зазначених в рішенні суду) КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" визнаний потерпілою особою, а жодними нормами законодавства України не прописано і не передбачено відшкодування шкоди потерпілою стороною у кримінальному провадженні. Апелянт вважає, що прокурор не мав правових підстав представляти інтереси Долинської міської ради. Зазначає, що відповідно до КПК позов про відшкодування збитків мав би подаватись в межах кримінального провадження і щодо винної особи, яка вчинила правопорушення. Вважає, що відповідач та його працівники не є правопорушниками.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін. Зокрема зазначає, що не встановлення осіб, безпосередньо винуватих у проведенні незаконних рубок, а також наявність у відповідача статусу потерпілого у кримінальних провадженнях щодо фактів незаконних рубок не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням обов`язків із забезпечення охорони і захисту лісів у порядку господарського судочинства. У відзиві прокурор вказує на те, що відповідач не заперечує розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев. Такий розмір підтверджується складеними ним же актами огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства, а також висновками експерта, складеними в межах кримінальних проваджень, згідно з якими загальний розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу самовільними рубками дерев, становить 462702,17 грн. За доводами прокурора порушення вимог щодо ведення лісового господарства є підставою для покладення на користувача цієї земельної ділянки цивільно-правової відповідальності. Зазначає про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів скаржника з мотивів, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач та відповідач не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення сторін у справі з датою, часом та місцем розгляду справи № 909/1169/25, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 року призначено справу № 909/1169/25 до розгляду у судовому засіданні на 10.08.2026 року об 11 год. 15 хв.

09.07.2026 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін у справі в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд", що підтверджується довідками відповідального працівника суду.

Отже, суд вчинив дії щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи №9 09/1169/25.

Також суд враховує те, що участь у судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, тому відповідно до положень ч.12 ст. 270 ГПК України відсутність сторін у справі не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 року у справі № 909/1169/25.

Обставини справи

Як видно зі змісту позовної заяви у господарській справі № 909/1189/25, Калуською окружною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів кримінальних проваджень: №12022091160000263 від 07.12.2022; №12023091160000238 від 15.06.2023; №12024091160000151 від 08.04.2024; №12024091160000389 від 09.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 246 Кримінального кодексу України, встановлено порушення інтересів держави та наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

До позовної заяви додано копії матеріалів цих досудових розслідувань, зокрема - постанов про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 19.09.2025, зі змісту яких вбачається наступне.

Слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091160000263 від 07.12.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого, за частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що 06.12.2022 року близько 14:00 год майстер лісу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" Стефанишин В. М. повідомив, що виявив незаконну рубку двох дерев породи дуб у кварталі 10 виділу 8, що в с. Тростянець, Долинської територіальної громади Калуського району.

06.12.2022 року слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, проведено огляд лісових насаджень в кварталі 10 виділу 8 Белеївського лісництва Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" ( в подальшому Долинський САЛГ) під час якого виявлено незаконно рубку 2 дерев породи "дуб" діаметрами пнів 52 см та 53 см, що підтверджується копією протоколу огляду місця події від 06.12.2022 року.

У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України проведено судову економічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-24/5397- ЕК від 04.09.2024 року, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, встановлено розмір шкоди заподіяної незаконною порубкою двох дерев породи "дуб" діаметрами пнів 52 см та 53 см, відповідно до акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу в сумі 32073,94 гривень.

Також, слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023091160000238 від 15.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що 14.06.2023 року майстер лісу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" Кухта Я. І. повідомив, що виявив в лісовому масиві с. Белеїв незаконну рубку п`яти дерев породи "бук".

14.06.2023 року слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за участю майстра лісу Белеївського лісництва Долинського САЛГ Кухти Я. І. проведено огляд лісових насаджень в кварталі 8 виділу 31 Белеївського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено незаконно рубку шести дерев породи "бук" діаметрами пнів 40х50 см; 46х43 см; 47х42 см; 42х45 см; 53х58 см; 59х51 см, що підтверджується копією протоколу місця події від 14.06.2023 року. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 309/24-28 від 03.07.2024 року, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено, що розмір шкоди (збитків), завданих незаконною порубкою (знищенням) об`єктів рослинного світу, а саме сиро ростучого дерева породи "бук" діаметром пня 45, 44, 44, 43, 55, 55 см, виявленої 14.06.2023 року в кварталі 8 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу, становить 108514,46 гривень.

Слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091160000151 від 08.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що 23.12.2023 року близько 12.00 год, в с. Тростянець Долинської ТГ Калуського району в лісовому масиві, а саме в урочищі "Болотище" майстром лісу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" Кузеляк Н. В. в кварталі 10 виявлено незаконну рубку 11 дерев породи дуб (сироростучого), діаметрами пнів 50х57 см; 49х66 см; 60х63 см; 52х55 см; 49х50 см; 66х60 см; 35х64 см; 44х41 см; 72х64 см; 61х63 см; 58х52 см в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського САЛГ.

23.12.2023 року слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за участю майстра лісу Белеївського лісництва Долинського САЛГ Кузеляк Н. В. та спеціаліста Біліченко М. В., проведено огляд лісових насаджень в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського САЛГ в урочищі "Болотище" під час якого проведено зрізи із виявлених пнів дерева породи "дуб" в кількості 12 штук. Будь яких зауважень та заперечень під час проведення огляду місця події від працівника Долинського САЛГ не поступало.

08.04.2024 року із матеріалів кримінального провадження виділено матеріали відносно невстановленої особи щодо незаконної порубки 11 дерев породи "дуб", що підтверджується копією постанови про виділення матеріалів досудових розслідувань від 08.04.2024 року, доданої до позовної заяви.

У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 715/25-28 від 30.06.2025 року, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків), завданих незаконною порубкою, знищенням об`єктів рослинного світу, а саме дерева породи дуб (сиро ростучий), діаметрами пнів 50х57 см; 49х66 см; 60х63 см; 52х55 см; 49х50 см; 66х60 см; 35х64 см; 44х41 см; 72х64 см; 61х63 см; 58х52 см, виявленої 23.12.2023 року в кварталі 10 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого агролісгоспу становить 250197,27 гривень.

Також слідчим відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091160000389 від 09.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.

Встановлено, що 08.11.2024 року майстром лісу під час обходу кварталу 7 виділ 1 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу виявлено незаконно рубку 2 сироростучих дерев породи "дуб".

08.11.2024 року слідчим СВ відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за участю майстра лісу Белеївського лісництва Долинського САЛГ Кухти Я. І. проведено огляд місця події, що являється лісовим масивом, який розташований між с. Белеїв та с. Велика Тур`я, квартал 7 виділ 1 Белеївського лісництва Долинського САЛГ під час якого виявлено свіжо зрубані пні породи "дуб" розмірами 80х83 см., 74х61 см, що підтверджується протоколом огляду місця події від 08.11.2024 року. Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

У межах досудового розслідування кримінального провадження Івано-Франківським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 716/25-28 від 08.07.2025 року, складеного за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи, встановлено розмір шкоди (збитків), завданих незаконною порубкою, знищенням об`єктів рослинного світу, а саме дерев породи дуб (сиро ростучий), діаметрами пнів 80х83 см, 60х75 см виявленої 08.11.2024 року в кварталі 7 виділ 1 Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого агролісгоспу становить 71916,50 гривень.

Загальний розмір шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства на території Белеївського лісництва Долинського САЛГ, за доводами позовної заяви прокурора, складає 462702,17 гривень (32073,94 гривень + 108514,46 гривень + 250197,27 гривень + 71916,50 гривень).

Як видно з матеріалів справи № 909/169/25, Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" є юридичною особою, якій відповідно до рішення Івано-Франківської ради № 532-22/2001 від 18.10.2001 року "Про надання в постійне користування земель лісового фонду", надано в постійне користування 7843,0 га земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства із земель запасу обласної ради, які були у тимчасовому користуванні колишніх міжгосподарських лісгоспів, лісництв, колгоспів.

Статутом Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" (нова редакція), затвердженого наказом ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" від 12.05.2017 року № 26-в, визначено, що Долинський спеціалізований агролісгосп (скорочена назва: Долинський САЛГ) здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісового фонду, які надані у постійне користування Агролісгоспу відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 року № 537-22/2001 із земель запасу обласної ради (п. 1.2).

Відповідно до пункту 2.1 Статуту метою діяльності підприємства є реалізація державної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів на землях лісового фонду, задоволення ринкових потреб юридичних та фізичних осіб, населення у продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого та фінансового потенціалу, а також одержання прибутку.

Згідно із пунктом 2.2.5 Статуту предметом діяльності Агролісгоспу є, зокрема охорона і захист лісів від самовільних рубок.

Пунктом 3.13.1 Статуту передбачено, що Агролісгосп зобов`язаний дотримуватись Лісового кодексу України та чинних у лісовому господарстві нормативних документів, рішень та наказів засновника.

За положеннями пункту 3.15 Статуту працівники лісової охорони Агролісгоспу здійснюють охорону та захист лісу відповідно до вимог діючого законодавства на землях лісового фонду із земель запасу Івано-Франківської обласної ради, що перебувають у постійному користуванні Агролісгоспу відповідно до рішення Івано-Франківської обласної ради від 18.10.2001 року № 537-22/2001.

Як вказує прокурор у своєму позові, особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінальних правопорушень не встановлено, тому збитки, завдані інтересам держави, відшкодовуються постійним лісокористувачем – Долинським спеціалізованим агролісгоспом.

Матеріали справи містять копію листа виконувача обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури від 22.09.2025 року №52/1-1118ВИХ-25, зі змісту якого вбачається, що Калуською окружною прокуратурою 17.07.2025 року листом за № 52/1-884ВИХ-25 проінформовано Долинську міську раду про виявлені незаконні рубки дерев на території Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу.

У відповідь Долинська міська рада листом № 09/05-28/4338 від 22.09.2025 року повідомила Калуську окружну прокуратуру, що кошти в якості компенсації збитків завданих на території Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища не надходили до місцевого бюджету. Також Долинська міська рада вказала реквізити для стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Калуська окружна прокуратура листом від 22.09.2025 року №52/1-1118ВИХ-25 інформувала Долинську міську раду про свій намір звернутись до суду із позовом про відшкодування шкоди у сумі 462702,17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення у цій справі з позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо представництва прокурором інтересів держави

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч. 3 ст.129 Конституції України).

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Для представництва інтересів держави в особі компетентного органу прокурор має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

У цій справі судом встановлено, що Калуською окружною прокуратурою 17.07.2025 року листом за № 52/1-884ВИХ-25 інформовано Долинську міську раду про виявлені незаконні рубки дерев на території Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу.

У відповідь Долинська міська рада листом № 09/05-28/4338 від 22.09.2025 року повідомила Калуську окружну прокуратуру, що кошти в якості компенсації збитків завданих на території Белеївського лісництва Долинського спеціалізованого лісгоспу заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища не надходили до місцевого бюджету. Також Долинська міська рада вказала реквізити для стягнення шкоди заподіяної порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В свою чергу, Калуська окружна прокуратура листом від 22.09.2025 року №52/1-1118ВИХ-25 повідомила Долинську міську раду про звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди у сумі 462702, 17 гривень, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що виконувач обов`язків керівника Калуської окружної прокуратури дотримав вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави в особі Долинської міської ради та необхідність їх захисту.

Щодо суті спору

Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

За приписами частини 1, 3 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.

У цій справі судом встановлено, що Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" є юридичною особою, якій відповідно до рішення Івано-Франківської ради № 532-22/2001 від 18.10.2001 року "Про надання в постійне користування земель лісового фонду", надано в постійне користування 7843,0 га земельних ділянок лісового фонду для ведення лісового господарства із земель запасу обласної ради, які були у тимчасовому користуванні колишніх міжгосподарських лісгоспів, лісництв, колгоспів.

Матеріалами справи підтверджується, що незаконна рубка дерев була проведена на території Белеївського лісництва Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради".

Отже, за встановленими в ході розгляду цієї справи обставинами КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" є постійним лісокористувачем на земельній ділянці, де було виявлено незаконну рубку дерев.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Статтею 64 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно із частиною 1, 2 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачено, що завданнями контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів є, зокрема запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Також згідно із пунктом 2.2.5 Статуту предметом діяльності Агролісгоспу є, зокрема охорона і захист лісів від самовільних рубок.

Пунктом 3.13.1 Статуту передбачено, що Агролісгосп зобов`язаний дотримуватись Лісового кодексу України та чинних у лісовому господарстві нормативних документів, рішень та наказів засновника.

Отже, Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" є постійним лісокористувачем і відповідно до статуту підприємства здійснює свою діяльність на земельних ділянках лісогосподарського призначення.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок виявлення самовільної рубки дерев на території Белеївського лісництва Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12022091160000263 від 07.12.2022 року; №12023091160000238 від 15.06.2023 року; № 12024091160000151 від 08.04.2024 року; №12024091160000389 від 09.11.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 246 Кримінального кодексу України.

У межах вказаних кримінальних провадженнях 06.12.2022 року, 14.06.2023 року, 23.12.2023 року та 08.11.2024 року слідчими відділенням відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проведено огляд лісових насаджень на території Белеївського лісництва Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" та виявлено незаконну рубку дерев.

Відповідно до частини 1 статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України унормовано, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

За положеннями частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Зважаючи на наведені норми, колегія суддів зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Системний аналіз положень статті 86, пункту 1 частини другої статті 105, статті 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу, а відсутність визначеного чіткого переліку заходів не звільняє відповідача від необхідності та не спростовує можливості виконання ним заходів, необхідних і достатніх для виконання покладених на нього обов`язків.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у такому випадку, здійснення незаконної порубки дерев. Подібні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі №907/278/25 та у постанові Верховного Суду від 19.02.2026 року у справі №918/612/25.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Згідно із пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи й спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки й шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а шкода - наслідком такої протиправної поведінки.

Суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, при зверненні з позовом про стягнення шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності. Подібні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі №907/278/25.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального закону України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального закону України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, учасники справи зобов`язані подати докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень, а суд оцінює надані учасниками справи докази під час розгляду справи.

При ухваленні судового рішення суд оцінює подані учасникам докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень у їх сукупності відповідно до положень ст. 86 ГПК України.

Дослідженими в ході розгляду даної справи доказами у їх сукупності підтверджується наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а саме: протиправна бездіяльність; шкода, заподіяна порушенням вимог природоохоронного законодавства на території Белеївського лісництва Долинського САЛГ, загальний розмір якої складає 462702,17 гривень (32073,94 гривень + 108514,46 гривень + 250197,27 гривень + 71916,50 гривень); причинний зв`язок між протиправною бездіяльністю і заподіяною шкодою та вина.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують імперативних положень закону, якими передбачено обов`язок постійних лісокористувачів забезпечувати охорону лісів зокрема від незаконних рубок.

Отже, враховуючи вищеописані норми, правові позиції Верховного Суду, встановлені у цій справі обставини та наведені вище мотиви, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, правильним застосуванням норм матеріального права та з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а відтак суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 462702,17 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

За наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 року у справі № 909/1169/25.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення – без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" б/н від 25.05.2026 року (вх. №01-05/1710/26 від 28.05.2026 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2026 року у справі №909/1169/25 – без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Р.В. Міліціанов

Суддя І.Ю. Панова