Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №204/8411/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/8411/25

Провадження № 2-др/204/68/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі заяву представника позивача - адвоката Орлової Юлії Павлівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача - адвоката Орлової Юлії Павлівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, в якій представник позивача просила доповнити резолютивну частину рішення 09 липня 2026 року Чечелівського районного суду міста Дніпра, додатково зазначивши - стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 34 000 (тридцять чотири) тисячі 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви адвокат вказала на те, що 09 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра ухвалив рішення, при постановленні якого судом не вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу. Сплачена позивачем сума судових витрат складає 23 000 грн, крім того, адвокат зазначила, що підлягає сплаті відповідною стороною загальна сума судових витрат у розмірі 34 000 (тридцять чотири) тисячі 00 коп.

Згідно ухвали суду від 06 серпня 2026 року заява про стягнення витрат на правничу допомогу прийнята до розгляду; постановлено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити у даній справі додаткове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Встановлено, що згідно рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 липня 2026 року ухвалено, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити частково; у порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1/2 частку за кожним на квартиру: загальна площа (кв.м): 38.2, житлова площа (кв.м): 25.3, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1189781012101, припинивши право спільної сумісної власності на цю квартиру; в іншій частині позовних вимог - відмовлено; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір при зверненні до суду із позовною заявою в сумі 4 004,71 коп., витрати за проведення судово оціночно-будівельно-технічної експертизи, у сумі 10 500,00 грн., судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 302,80 грн., а разом 14 807 (чотирнадцять тисяч вісімсот сім) грн. 51 (п`ятдесят одна) коп. (т.1 а.с.65-74).

Цим же рішенням ухвалено заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 22 серпня 2025 року по цивільній справі №204/8411/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - скасувати; скасувати заборону будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1189781012101), право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.65-74).

Встановлено, що питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, судом вирішено не було.

У зв`язку із зазначеним, представник позивача звернулась до суду в порядку п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України із відповідною заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 34 000 грн.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).

Згідно ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Також, суд виходить із того, що при визначенні суми відшкодування витрат необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» («East/West Alliance Limited v. Ukraine») зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» («Lavents v. Latvia») зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 Верховний Суд виснував, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункти 119, 120).

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позивачу ОСОБА_1 надавалася правнича допомога на підставі укладеного договору про надання правничої допомоги з адвокатом Орловою Юлією Павлівною від 28.05.2025 року (т.2 а.с.94-97).

Згідно з актом № 1 до рахунку 09.02.2026 №1-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025, адвокат виконав, а клієнт прийняв нижче перелічені послуги (т.2 а.с.92-93):

-позовна заява про поділ спільного майна Справа N 204/8411/25 - 6000 грн,

-складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява про усунення недоліків Позовна заява про поділ спільного майна (уточнена) Справа N 204/8411/25 - 2000 грн,

-складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява про забезпечення позову від 20.08.2025 Справа N 204/8411/25 - 2000 грн,

-складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява про виклик свідка від 13.10.2025 Справа N 204/8411/25 - 2000 грн,

-додаткові пояснення у справі 13.10.2025 Справа N 204/8411/25 - 3000 грн,

-участь у судових засіданнях Справа N 204/8411/25: 1000 грн,

02.10.2025 р. о 13:00, 1000 грн,

13.10.2025 р. о 14:30, 1000 грн,

20.10.2025 р. о 13:00, 1000 грн,

03.11.2025 р. о 10:30, 1000 грн,

19.11.2025 р. о 10:30, 1000 грн,

25.11.2025 р. о 10:00, 1000 грн,

16.12.2025 р. о 10:00, 1000 грн,

Усього на загальну суму 23 000 грн. (т.2 а.с.92-93).

Згідно копії платіжної інструкції №@2PL025960 від 09.02.26 позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у сумі 23 000 грн. (т.2 а.с.57).

Також, згідно з актом № 2 до рахунку 21.07.2026 №2-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025, адвокат виконав, а клієнт прийняв нижче перелічені послуги (т.2 а.с.103):

-складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява від 10.06.2026 Справа N 204/8411/25 -2000 грн,

-участь у судових засіданнях: 1000 грн,

09.02.2026 р. о 10:00 1000 грн,

23.02.2026 р. о 10:00, 1000 грн,

12.03.2026 р. о 13:30, 1000 грн,

02.04.2026 р. о 10:30, 1000 грн,

02.04.2026 р. о 10:30, 1000 грн,

14.04.2026 р. о 10:00, 1000 грн,

19.05.2026 р. о 10:00, 1000 грн,

10.06.2026 р. о 10:00, 1000 грн,

09.07.2026 р. о 11:00, 1000 грн,

Усього на загальну суму 12 000 грн. (т.2 а.с.103).

Судом враховано, що по акту № 1 до рахунку 09.02.2026 №1-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025, адвокат виконав, а клієнт прийняв послуги на суму 23 000,00 грн, а по акту № 2 до рахунку 21.07.2026 №2-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025, адвокат виконав, а клієнт прийняв послуги на суму 12 000,00 грн, що разом складає 23 000,00 грн + 12 000,00 грн = 35 000,00 грн, проте, враховуючи, що в поданій заяві про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі адвокат просила стягнути 34 000 (тридцять чотири) тисячі 00 коп. понесених витрат на правничу допомогу, суд виходить саме з цієї суми, оскільки згідно вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розмір гонорару, визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 133, 137 ЦПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункту 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Жодним чином не заперечуючи права позивача отримати всі види професійної правничої допомоги, а так само не заперечуючи кваліфікацію адвоката, який надав якісні послуги відповідно до замовлення, суд на засадах пропорційності, враховуючи наведене вище та відповідно критеріїв статті 143 ЦПК України, зокрема, співмірності і розумності, оцінює понесені позивачем витрати з точки зору мінімально необхідного їх розміру, що підлягає віднесенню на сторону відповідача з покладенням на останнього обов`язку відшкодувати такі витрати.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, оцінюючи надані суду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що його представником не доведено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий.

Зокрема, вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує конкретні обставини даної справи, її складність, відсутність необхідності вивчення адвокатом додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, принцип співмірності судових витрат, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер, беручи до уваги тривалість розгляду справи в суді, на думку суду, заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, їх неминучості та розумності їхнього розміру, відтак, відсутні підстави для покладення на відповідача з відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі 34 000,00 грн.

За актом № 1 до рахунку 09.02.2026 №1-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025:

-щодо послуг, наданих адвокатом по підготовці позовної заяви про поділ спільного майна Справа N 204/8411/25 - 6000 грн, суд враховує те, що вказана послуга є типовим процесуальним документом, справа не відзначається підвищеною складністю, не містить виняткових юридичних питань чи значного обсягу доказової бази, що могло б об`єктивно обґрунтувати заявлений обсяг витрат. Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу в цій частині до 3000 грн, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи;

- складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява про усунення недоліків Позовна заява про поділ спільного майна (уточнена) Справа N 204/8411/25 - 2000 грн, складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява про забезпечення позову від 20.08.2025 Справа N 204/8411/25 - 2000 грн, складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява про виклик свідка від 13.10.2025 Справа N 204/8411/25 - 2000 грн, суд враховує, що за загальним підходом, стандартні заяви, клопотання є як правило, формалізованою процедурою, яка не потребує значного часу, тому в цій частині суд також вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 200 грн, за кожне, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи;

- додаткові пояснення у справі 13.10.2025 Справа N 204/8411/25 - 3000 грн, суд враховує те, що вказана послуга є типовим процесуальним документом, за загальним підходом, стандартні заяви, клопотання та пояснення є як правило, формалізованою процедурою, яка не потребує значного часу, тому в цій частині суд також вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 300 грн, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи;

- щодо представництва інтересів в суді при участі у судових засіданнях 02.10.2025 р. о 13:00, 13.10.2025 р. о 14:30, 20.10.2025 р. о 13:00, 03.11.2025 р. о 10:30, 19.11.2025 р. о 10:30, 25.11.2025 р. о 10:00, 16.12.2025 р. о 10:00, в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду, що виходить 1000 грн за одне судове засідання, суд вважає, що ці послуги є дублюючими одна одну, а тому враховуючи участь адвоката в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду і, тривалість судових засідань, які не були тривалими, суд вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за ці послуги до розумного розміру, а саме до 500 грн, за кожне, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи.

Отже, за актом № 1 до рахунку 09.02.2026 №1-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025, розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за ці послуги складає: 7 400,00 грн.

За актом № 2 до рахунку 21.07.2026 №2-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025:

-складання одного вмотивованого клопотання або заяви - Заява від 10.06.2026 Справа N 204/8411/25 -2000 грн, суд враховує, що за загальним підходом, стандартні заяви, клопотання є як правило, формалізованою процедурою, яка не потребує значного часу, тому в цій частині суд також вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 200 грн, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи;

- щодо представництва інтересів в суді при участі у судових засіданнях 09.02.2026 р. о 10:00, 23.02.2026 р. о 10:00, 12.03.2026 р. о 13:30, 02.04.2026 р. о 10:30, 02.04.2026 р. о 10:30, 14.04.2026 р. о 10:00, 19.05.2026 р. о 10:00, 10.06.2026 р. о 10:00, 09.07.2026 р. о 11:00, в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду, що виходить 1000 грн за одне судове засідання, суд вважає, що ці послуги є дублюючими одна одну, а тому враховуючи участь адвоката в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза приміщеннями суду і, тривалість судових засідань, які не були тривалими, суд вважає за доцільне зменшити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за ці послуги до розумного розміру, а саме до 500 грн, за кожне, як такого, що є розумним та співмірним із характером і складністю справи.

Отже, за актом № 2 до рахунку 21.07.2026 №2-26 на оплату послуг на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги №33Бз/-25 від 28.05.2025, розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу за ці послуги складає: 4 700,00 грн.

З врахуванням вищенаведеного, та враховуючи незначну складність справи, критерій реальності, розумності заявлених витрат, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 12 100 грн., що відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.137,141,270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Орлової Юлії Павлівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Суддя Н.В. Токар