Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №211/1429/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 211/1429/26

Номер провадження 2/211/3141/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням - судді Гонтар А.Л.,

з участю секретаря судового засідання Блінової Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Донецької області про визнання додаткового строку для прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2026 року у Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу надано позовну заяву, в якій позивач ОСОБА_1 просить надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на будинок, який розташовано за адресою АДРЕСА_1 . Він мешкав у будинку разом із бабусею. Своєчасно не міг прийняти спадщину, оскільки спочатку був Ковід, а потів почилась війна. В жовтні 2025 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у зв`язку із пропуском строку. Просить надати йому додатковий строк на прийняття спадщини.

На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 19 лютого2026 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження на 26 березня 2026 року (а.с.24).

Позивач ОСОБА_1 судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначав про розгляд справи в його відсутність.

Представника позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву з клоптання розглядати справу у його відстуності .

Представник відповідача у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до таких висновків.

З матеріалів справи встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (відомості підтверджено копією свідоцтва про народження - а.с. 16, копією свідоцтва про смерть а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивача ОСОБА_4 (підтверджено копією свідоцтва про смерть – а.с.56).

Після смерті ОСОБА_4 , в силу ст. 1220 ЦК України, відкрилася спадщина.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статтях 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.

На підставі листа приватного нотаріуса Миросєді В.М. зазначено, що спадкова справа після смері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.

Позивач просить поновити йому додатковий строк після смерті бабусі.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У частині третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З огляду на зазначене, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 234/859/16-ц).

Зазначена позиція підтверджується також роз`ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанови Верховного суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 зазначено, що «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а вінне скориставсяправом наприйняття спадщиничерез власнупасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 17 листопада 2022 року справі № 703/1836/20, зазначено, що «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19, а також у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 (провадження № 61-562св23), від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22).

У постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21 (провадження № 61-11195св22) Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

При цьому суд звертає також увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22) де зазначено, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину … а тому пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України і не підлягає застосуванню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зроблено такі висновки: «Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи знеобережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування».

Отже, суд може визнати поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.

Разом з тим, позивач не надав суду доказів, на підтвердження того, що йому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, із-за пропуску строку.

Взагалі не надав жодного документу про відмову нотаріуса у видачі свдоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вважає, що оскільки позивач не надав доказів на підтвердження відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, то позовні вимоги є передчасними з огляду на відсутність спору.

Отже, суд, вважає, що у задоволенні позовних вимог треба відмовити.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 1261, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дружківської міської військової адміністрації Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення 12 серпня 2026 року.

Суддя А.Л.Гонтар