Вирок від 10 серпня 2026 р. у справі №175/6845/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/6845/26

Провадження № 1-кп/175/516/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026052390000388 від 25 лютого 2026 року за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області, із середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, не є особою з інвалідністю, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старший навідник 3 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , старшого матроса,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 22.09.2017 Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 30.07.2018 Центрально-міським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився умовно-дострокове 06.05.2021 з Полтавської ВК № 64 на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави з невідбутим терміном 1 рік 8 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

Старший матрос ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період,та проходячи її на посаді старшого навідника 3 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 41, 68 Конституції України, ст.ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25 лютого 2026 року приблизно о 18 годині 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_2 , маючи при собі автоматичну вогнепальну зброю, а саме 5,56-мм карабін «Сolt m4» з серійним номером «А0895543», промислового виробництва «COLT» (США). Знаходячись у вказаному місті, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадської моралі та ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, з особливою зухвалістю, що виразилася у бажанні самовиразитися за рахунок пригнічення волі особи та зневажливому ставленні до інших громадян, старший матрос ОСОБА_4 з метою залякування потерпілого ОСОБА_6 , прививши у бойове положення наявну в нього автоматичну вогнепальну зброю, а саме 5,56-мм карабін «Сolt m4» з серійним номером «А0895543», промислового виробництва «COLT» (США), здійснив постріл в землю біля вищевказаного буднику, та наказав ОСОБА_6 покинути належний йому автомобіль ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN – НОМЕР_3 . В подальшому, ОСОБА_4 діючи умисно, утримуючи в руках автоматичну вогнепальну зброю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги, здійснив не менше трьох пострілів у повітря.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї.

Крім цього, старший матрос ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її на посаді старшого навідника 3 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 41, 68 Конституції України, ст.ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25 лютого 2026 року приблизно о 18 годині 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне, повторне заволодіння припаркованим біля вищевказаного будинку транспортним засобом автомобілем ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN – НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , яким користується потерпілий ОСОБА_6 , що очікував на оплату за послуги таксі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, взявши з собою закріплену за ним автоматичну зброю, а саме 5,56-мм карабін «Сolt m4» з серійним номером «А0895543», промислового виробництва «COLT» (США), вийшов з приміщення вищевказаного будинку та двору до припаркованого автомобіля, в салоні якого за кермом знаходився потерпілий ОСОБА_6 , ОСОБА_4 здійснив постріл у землю та наказав вийти з салону автомобілю та бігти, на що потерпілий ОСОБА_6 виконав вимогу ОСОБА_4 та побіг вздовж вулиці. Прдовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 відчинив водійські двері та за допомогою залишених потерпілим ОСОБА_6 ключів запустив двигун, після чого перемістив транспортний засіб автомобіль ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN – НОМЕР_3 , до буд. 2 по вул. Сервантеса у м. Краматорськ, Донецької області,спричинивши ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 102 104 гривні 93 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОРГАНОМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ОБСТАВИНИ, ЯКІ НЕ ОСПОРЮЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаних вище кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчинених ним злочинів, а прокурор та захисник не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно ці кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, покарання просять призначити відповідно до вимог закону, метаріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та рецидив злочинів.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше був судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, із середньою освітою, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, військовослужбовець, який за місцем служби характеризується позитивно, має постійне місце мешкання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є тяжкими злочинами, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідними санкціями статті (частиною статті), із подальшим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, так само як і положень ст. 75 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому ухвалою суду був продовжений. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді шести років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді шести років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити той самий – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення в період часу з 13 год. 12 хв. 26 лютого 2026 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази:

транспортний засіб автомобіль ВАЗ 217030, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що переданий на зберігання ОСОБА_6 згідно з постановою від 26.02.2026, – повернути законному володільцю;

камуфльовані штани, футболка зеленого кольору та кофта камуфльованого кольору, опечатано у сейф пакет PSP 4156579, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 1501, – знищити;

карабін «Сolt M4» з серійним номером «А0895543», магазин, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 654, – повернути до військової частини НОМЕР_1 ;

одна гільза патрона калібру 5,56х45 мм, марлевий тампон із вмістом каналу ствола карабіна паперовий конверт з індикаторною пломбою упаковані в первинну упаковку та опломбовані пломбою № 2206186, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області згідно з квитанцією № 654, – знищити;

ключ з брелком, що переданий на зберігання ОСОБА_6 згідно з постановою від 26.02.2026, – повернути законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави витрати, пов`язані із проведенням експертизи у сумі 17855 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 34 копійки.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1