Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №210/4140/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4140/26

Провадження № 3/210/1174/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 серпня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

На адресу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ВАД №961880 від 03 червня 2026 року, 30.05.2026 року о 21:48 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків належним чином відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку було виявлено за адресою АДРЕСА_2 без батьківського догляду в безпорадному стані з явними ознаками алкогольного сп`яніння, в результаті чого неповнолітню було постановлено до КМЛ №16 КМР з діагнозом алкогольна інтоксикація.

Працівники поліції інкримінують громадянці ОСОБА_1 частину 2 статті 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала в повному обсязі, підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №961880 від 03.06.2026 року у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» зазначено «відповідно до ІППП «Цунамі» так».

Постановою суду від 22 червня 2026 року справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, повернуто до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області для належного оформлення.

30 липня 2026 року на адресу суду з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області повернулися матеріали справи №210/4140/26.

Так працівниками поліції до матеріалів справи долучено постанову Устинівського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративним правопорушенням є Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Приписи статті 150 Сімейного кодексу України, зобов`язують батьків, зокрема забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечуються системою державного контролю, що встановлена законом (ч.1 ст.152 СК України).

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно диспозиції ч. 2 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.184 КУпАП.

Постановою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП за правопорушення, яке остання вчинила 16 січня 2025 року.

Відповідно до протоколу серії ВАД №961880 від 03 червня 2026 року, ОСОБА_1 вчинила правопорушення 30.05.2026 року о 21:48 год., тобто більше чим через рік, після останнього правопорушення за ст. 184 КУпАП.

Отже, матеріали справи не місять жодного доказу, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП.

А відтак суд не може розцінювати ОСОБА_1 як особу, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Одночасно, у Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 184 КУпАП на ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Одночасно, суд зазначає, що перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом про адміністративні правопорушення серія ВАД №961880 від 03.06.2026 року;

- рапортом про отримання та реєстрацію заяви ЄО №6958 від 30.05.2026 року як: виявлення невідомої дитини;

- рапортом про отримання та реєстрацію заяви ЄО №6957 від 30.05.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 ;

- поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП доведеною повністю.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винуватою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, її представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: О. В. Чайкіна