Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №199/11999/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/11999/26

(1-кп/199/1295/26)

В И Р О К

іменем України

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючий – суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026042110001167, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Газанбулаг, Гасим Ісмаіловського р-ну, Азербайджану, громадянина Азербайджану, з вищою освітою, холостого,офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин:

ОСОБА_5 , у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час вступив у попередню змову із ОСОБА_7 (якого за ці дії вже засуджено вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра), на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві власності належить ОСОБА_8 .

Реалізуючи умови попередньої домовленості, направленої на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), діючи умисно, із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, достовірно знаючи, що на всій території з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на теперішній час, ОСОБА_5 з ОСОБА_7 , 10 червня 2026 року близько 14.40 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), прибули на автомобілі марки «Daewoo», д.н.з НОМЕР_1 , до території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Надалі ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_7 у вищевказаний час, перебуваючи поряд з буд. АДРЕСА_3 , який огороджений залізобетонним парканом по всьому периметру, через відсутню секцію паркану, проникли на територію домоволодіння зазначеного будинку.

В подальшому, ОСОБА_5 разом з співучасником ОСОБА_7 , у період часу з 14:43 год. по 14:54 год. 10.06.2026 (більш точний час під час досудового розслідування встановити не вдалось можливим), перебуваючи на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та таємно, із корисливої мети, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за їх протиправними діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму вікна, ОСОБА_7 потрапив до приміщення літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_3 , тим самим незаконно проник до житла, в цей час ОСОБА_5 перебував поряд з вікном літньої кухні та слідкував за навколишньою обстановкою, з метою попередження співучасника про появлення осіб, що можуть завадити вчиненню злочину.

Цього ж дня тобто 10.06.2026, ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні літньої кухні, побачив майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: портативну акустичну колонку марки «Samsung» моделі МХ-170, чорного кольору, розміром 463x884x455 мм, а також металевий сейф чорного кольору розміром 30x20 см, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, який він визначив об`єктом свого злочинного посягання.

В подальшому ОСОБА_7 перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, із корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, взяв з приміщення літньої кухні, яка розташована на території домоволодіння АДРЕСА_3 : портативну акустичну колонку марки «Samsung» моделі МХ-170, чорного кольору, розміром 463x884x455 мм, металевий сейф чорного кольору розміром 30x20 см, у якому знаходились грошові кошти, в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень, та через пошкоджене метало пластикове вікно передав майно належне ОСОБА_8 співучаснику ОСОБА_5 , який знаходився поряд та спостерігав за оточуючими та в разі їх можливої появи повинен був повідомити про це ОСОБА_7 , після чого утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяли потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 14 500,00 грн.

За обвинувальним актом зазначені діяння ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

12 серпня 2026 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 за наявності письмової згоди потерпілої ОСОБА_8 укладена угода про визнання винуватості, яка в підготовчому засіданні надана суду для затвердження.

За змістом угоди про визнання винуватості, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. Враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, які передбачені ст. 66 КК України, а саме – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. Покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст 76 КК України. Без застосування спеціальної конфіскації.

Вирішуючи питання щодо можливості затвердження зазначеної угоди суд виходить з того, що зазначена угода про визнання винуватості відповідає вимогам до змісту таких угод, передбаченим ст. 472 КПК України, зокрема угода містить:

- зазначення її сторін;

- формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- істотні для відповідного кримінального провадження обставини;

- беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;

- обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);

- узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення;

- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

- наслідки невиконання угоди.

Судом при опитуванні в підготовчому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 ,який повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, встановлено, що останній розуміє:

1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України;

3) характер обвинувачення;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом в підготовчому засіданні встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Суд враховує приписи ч. 2 ст. 75 КК України, за якими суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Умови угоди про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням ґрунтуються на приписах ст. 75 КК України та підтверджених матеріалами кримінального провадження фактичних обставинах, які доводять можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.

За наведених обставин, з урахуванням думки обвинуваченого, його захисника та прокурора, які підтримують укладення угоди про визнання винуватості та просять її затвердити, слід затвердити укладену між прокурором ОСОБА_3 і ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді застави в розмірі 99840 грн. до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

З урахуванням вимог ч. 11 ст. 182 КПК України за відсутності згоди заставодавця на звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, після припинення строку дії запобіжного заходу застава підлягає поверненню заставодавцю.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення з 10 по 15 червня 2026 року підлягає зарахуванню у строк покарання обвинуваченому з розрахунку день за день.

Оскільки у межах кримінального провадження відносно співучасника злочину ОСОБА_7 суд стягнув з останнього усі процесуальні витрати в повному обсязі, такі процесуальні витрати додатково з ОСОБА_5 не можуть бути стягнуті. Питання подальшої долі речових доказів судом у межах цього провадження не вирішується, оскільки суд його уже вирішив у вироку відносно ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 314, 374, 468 - 475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 серпня 2026 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення з 10 по 15 червня 2026 року зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 з розрахунку день за день.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді застави в розмірі 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю – ОСОБА_10 .

Вирок може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена;

шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

12.08.2026