Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №766/19297/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа №766/19297/25

провадження №22-ц/819/1017/26

12 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя - доповідач),

судді : Приходько Л.А. ,

Радченко С.В.,

секретар судового засідання: Манько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Рядчої Т.І., у цивільній справі за позовом Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , третя особа - Державна казначейська служба України про відшкодування коштів у порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Зміст пред`явлених вимог

В грудні 2025 року Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (далі - Дніпровське УМЮ України) звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Державна казначейська служба України, в якому просило стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн у порядку регресу.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2026 року, у задоволенні позову Дніпровського УМЮ України до ОСОБА_1 про відшкодування коштів у порядку регресу відмовлено.

05 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі в частині вирішення питання розподілу судових витрат, понесених відповідачем в ході розгляду справи та пов`язаних з наданням їй адвокатом професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00грн, які просила стягнути на її користь з Дніпровського УМЮ України.

Заява мотивована тим, що в ході розгляду справи відповідачу надавалася правова допомога адвокатом Осипенком А.В. на підставі договору про надання правничої допомоги від 08 лютого 2026 року. Сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надану правничу допомогу є фіксованим та становить 10 000,00грн.

Згідно детального опису наданих послуг, адвокатом були виконано наступні роботи (надано послуги): ознайомлення та вивчення позову з додатками, а також доказів, наданих клієнтом - 3 години; визначення способів доказування; роз`яснення та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту та представництва її інтересів в суді - 1 година; пошук та дослідження судової практики (судів апеляційної інстанції та Верховного Суду) - 2 години; підготовка та складання відзиву на позовну заяву - 4 години; підготовка та складання заперечень на відповідь на відзив - 2 години; підготовка та складання заяви про ухвалення додаткового судового рішення - 4 години.

Пославшись на те, що у задоволенні позовних вимог Дніпровського УМЮ Українивідмовлено, ОСОБА_1 в порядку частини другої статті 141 ЦПК України просила понесені нею витрати з правничої допомоги покласти на відповідача.

Зміст ухвали суду

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на отримання професійної правничої допомоги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що розгляд справи по суті проводився у спрощеному судовому провадженні без виклику сторін; відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив та інші заяви відповідачкою ОСОБА_1 були подано відповідачем через особистий електронний кабінет; в заявах відповідачем не зазначалося про участь у справі її представника (адвоката), тому суд вважав, що ОСОБА_1 не доведено участі її представника у справі, що унеможливлює стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також суд зазначив, що заява позивача про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені позивачем, а тому витрати на підготовку таких заяв не підлягають відшкодуванню.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , пославшись на порушення Херсонським міським судом Херсонської області норм цивільного процесуального права при вирішенні питання про стягнення судових витрат у справі, просила ухвалу суду від 28 квітня 2026 року про відмову в ухваленні додаткового рішення скасувати та постановити нове судове рішення про стягнення з Дніпровського УМЮ України витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, понесених відповідачем в суді першої інстанції.

Скаржник зазначила, що 08 лютого 2026 року між нею та адвокатом Осипенком А.В. укладений договір про надання правової (правничої) допомоги, яка згідно пункту 1.1 договору полягала у підготовці та складенні адвокатом документів правничого характеру з метою захисту прав та інтересів клієнта. За результатами виконання умов цього договору, 04 квітня 2026 року сторонами складено й підписано детальний опис та акт прийому-передачі наданих адвокатом послуг професійної правничої (правової) допомоги. Відповідачем здійснено оплату вартості наданих послуг (гонорару адвоката) в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджено відповідною платіжною інструкцією.

У відзиві на позовну заяву від 15 лютого 2026 року вона повідомила суд про укладення 08 лютого 2026 року договору з адвокатом Осипенком А.В., яким їй надавалася правнича допомога у справі та понесення витрат на послуги адвоката, докази вартості яких будуть надані за результатами розгляду справи. За викладених обставин суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про недоведеність надання адвокатом правничої допомоги відповідачу та відмову у задоволенні вимог про стягнення судових витрат.

Також ОСОБА_1 просила вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених скаржником з приводу подання апеляційної скарги та стягнути з Дніпровського УМЮ України на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00грн.

Правова позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпровське УМЮ України просило скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 28 квітня 2026 року без змін, вказавши, що заявлений до стягнення відповідачем розмір судових витрат у справі є завищеним, необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи, а тому не підлягає стягненню з позивача. Поданні в ході розгляду справи ОСОБА_1 процесуальні документи (відзив на позов та інші) не є складними з правової точки зору, зводяться до цитування адвокатом правових позицій вже сформованих судовою практикою і не містить необхідності виконання адвокатом дослідження нових питань.

23 червня 2026 року Дніпровським УМЮ України подано заяву про зменшення в повному обсязі розміру заявлених до стягнення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених в судах першої та апеляційної інстанціях в розмірі 10 000,00грн та 6 000,00грн відповідно.

Розгляд справи апеляційним судом

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Дніпровського УМЮ України Кобець В.В. просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справа повідомлена, що підтверджено довідками про доставку судової повістки на електронну пошту відповідача в системі «Електронний суд».

Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Дніпровського УМЮ України, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

08 лютого 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Осипенком Артемом Валерійовичем укладений договір про надання правничої (правової) допомоги. В пункті 1.1 договору сторони погодили, що адвокат зобов`язався надати правничу допомогу клієнту у цивільній справі №766/19297/25, яка полягає у підготовці та складанні документів правничого характеру з метою захисту прав та інтересів клієнта, зокрема, але не виключно: відзиву на позов, заперечень (у разі необхідності), тощо, а клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар у фіксованому розмірі, що становить 10 000,00грн.

04 квітня 2026 року сторонами складений детальний опис наданих послуг професійної правничої (правової) допомоги до договору від 08 лютого 2026 року, згідно якого адвокатом у період часу з 08 лютого по 04 квітня 2026 року були виконано наступні роботи (надано послуги): ознайомлення та вивчення позову з додатками, а також доказів, наданих клієнтом - 3 години; визначення способів доказування; роз`яснення та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, надання консультацій клієнту щодо стратегії захисту та представництва її інтересів в суді - 1 година; пошук та дослідження судової практики (судів апеляційної інстанції та Верховного Суду) - 2 години; підготовка та складання відзиву на позовну заяву - 4 години; підготовка та складання заперечень на відповідь на відзив - 2 години; підготовка та складання заяви про ухвалення додаткового судового рішення - 4 години. Загальна вартість послуг - 10 000,00грн. Того ж дня сторонами складений акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги та відповідачем здійснено оплату їхньої вартості в розмірі 10 000,00грн, що підтверджено платіжною інструкцією.

Матеріали справи свідчать, що в ході розгляду справи відповідачем були подані процесуальні документи: відзив на позовну заяву від 15 лютого 2026 року, в якому серед іншого ОСОБА_1 повідомила суд про укладення 08 лютого 2026 року договору з адвокатом Осипенком А.В. та понесення нею витрат на правничу допомогу, заяву про стягнення яких та докази вартості цих послуг будуть надані за результатами розгляду справи; заперечення на відповідь на відзив; заява про ухвалення додаткового судового рішення.

10 квітня 2026 року Дніпровським УМЮ України подано заяву про зменшення в повному обсязі розміру заявлених до стягнення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що заявлений до стягнення розмір судових витрат у справі є завищеним, необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 цього Закону визначено види адвокатської діяльності, серед яких надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно частини першої статті 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі встановлено, що 08 лютого 2026 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Осипенком А.В. був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги. Сторони погодили, що правова допомога буде надаватися адвокатом у виді підготовки та складання документів правничого характеру з метою захисту прав та інтересів клієнта. Гонорар адвоката за виконанні роботи (наданні послуги) має фіксований розмір 10 000,00грн.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано через особистий кабінет системи «Електронний суд» відзив на позовну заяву; заперечення на відповідь на відзив; заява про ухвалення додаткового судового рішення. У відзиві на позовОСОБА_1 повідомила суд про укладення 08 лютого 2026 року між нею та адвокатом договору про надання правничої допомоги та понесення витрат на оплату вартості наданої правничої допомоги.

Ураховуючи наведене та визначені Законом України ««Про адвокатуру та адвокатську діяльність» види адвокатської діяльності, серед яких надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем факту надання адвокатом правничої допомоги у справі згідно детального опису наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу шляхом подання відповідного клопотання.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (частина п`ята, шоста статті 137 ЦПК України)..

Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

У справі встановлено, що до розгляду справи по суті ОСОБА_1 , у відзиві на позов, повідомила суд першої інстанції про понесення нею витрат, пов`язаних з наданням відповідачу професійної правничої допомоги адвокатом.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2026 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 10 червня 2026 року, у задоволенні позовних вимог Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 , третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування коштів у порядку регресу, відмовлено.

05 квітня 2026року ОСОБА_1 з дотриманням вимог, передбачених частиною восьмою статті 141 ЦПК України, подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення на користь відповідача судових витрат, понесених у зв`язку з наданням правничої допомоги, до якої додано договір від 08 лютого 2026 року; детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та акт приймання - передачі від 04 квітня 2026 року.

10 квітня 2026 року Дніпровське УМЮ України подало заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило відмовити у задоволенні заяви та зменшити розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу в повному обсязі.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на наведені вище принципи розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням характеру спірних правовідносин; всіх аспектів і невеликої складності цієї справи; часу, який міг витратити адвокат, як кваліфікований фахівець в галузі права на складання трьох процесуальних документів в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що співмірним, розумним, справедливим та необхідним є призначення відповідачеві 5000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року, як такої, що постановлена з порушенням норм цивільного процесуального права та прийняттям у справі нової постанови про стягнення з Дніпровського УМЮ України на користь ОСОБА_1 судових витрат у справі у розмірі 5000,00грн.

Щодо розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що 04 травня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Осипенком А.В. був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги. Сторони погодили, що правова допомога буде надаватися адвокатом у виді підготовки та складання документів правничого характеру щодо оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року про відмову в ухваленні додаткового рішення. Гонорар адвоката за виконанні роботи (наданні послуги) має фіксований розмір 6000,00грн.

24 травня 2026 року сторонами складено та підписано детальний опис наданих послуг професійної правничої (правової) допомоги та акт прийому-передачі наданих послуг, згідно яких адвокатом надано правничу допомогу у виді: ознайомлення та вивчення змісту ухвали суду від 28 квітня 2026 року -1 година; пошук та дослідження актуальної судової практики - 2 години; підготовка та складання апеляційної скарги - 2 години. Загальна вартість послуг - 6 000,00грн.

23 червня 2026 року Дніпровським УМЮ України подано заяву про зменшення заявлених до стягнення відповідачем судових витрат в повному обсязі, з огляду на їхній завищений розмір, необґрунтованості та неспівмірності складності справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат понесених скаржником на професійну правничу допомогу, пов`язану з поданням апеляційної скарги на ухвалу суду, апеляційний суд, керувався вищенаведеними нормами права. Ураховуючи, що відповідачу надавалися послуги з професійної правничої допомоги, оцінивши витрати ОСОБА_1 , з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи в контексті оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а також часу, який міг би витратити адвокат на вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз наданих відповідачем матеріалів; опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють питання стягнення витрат на правничу допомогу, формулювання правової позиції; підготовку, складання, оформлення процесуального документа - апеляційної скарги, як кваліфікований фахівець в галузі права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки спірне питання не є складним, а відтак не потребувало затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи, керуючись принципами справедливості цивільного судочинства та співмірності, то розмірним є призначення відповідачеві 2 000,00грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 квітня 2026 року скасувати та постановити у справі нове судове рішення.

Стягнути з Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 5 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 2 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко