Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №694/1106/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1106/26

провадження № 2/694/1194/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Т.М.,

з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Грищенком Олегом Володимировичем, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

20.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області з відповідача ОСОБА_2 стягувались аліменти до досягнення позивачем повноліття. На даний час позивач досяг повноліття , однак продовжує навчання та є студентом третього курсу Харківського політехнічного фахового коледжу денної форми навчання. Позивач проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Мати не взмозі самостійно утримувати сина, оскільки має недостатній дохід. Відповідач є працездатним та має можливість надавати матеріальну допомогу сину.

Ухвалою суду від 18.05. 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року за клопотанням відповідача було продовжено строк на подання відзиву.

16.07.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач посилається на те, що позивач не довів потреби в матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням, а саме: позивач навчається на бюджетній формі навчання та має право на отримання стипендії; проживає разом з матір`ю за місцем знаходження навчального закладу та не потребує витрат на оренду житла; позивачем не додано доказів на підтвердження структури та розміру витрат, пов`язаних з навчанням, відсутності власних доходів та матеріального становища матері. Також відповідач вказав, що не має можливості надавати матеріальну допомогу, оскільки страждає на ряд хронічних захворювань та потребує постійного лікування, прийому медикаментів, санаторно-курортного лікування. Крім того, на утриманні відповідача перебувають малолітній син ОСОБА_3 , 2020 року народження, дружина ОСОБА_4 , яка не працює у зв`язку з доглядом за дитиною, та мати пенсійного віку, яка потребує матеріальної допомоги.

30.07.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги частково, а саме в розмірі 1/6 частини доходів. Вказав на те, що усвідомлює свій обов`язок щодо підтримки повнолітнього сина в період навчання, однак задоволення позову в заявленому розмірі призведе до суттєвого погіршення матеріального становища малолітньої дитини відповідача та його самого.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01.07.2023 року третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

На даний час ОСОБА_1 є повнолітнім та продовжує навчання на денному відділенні Харківського політехнічного фахового коледжу за спеціальністю комп`ютерна інженерія, за бюджетною формою навчання, що підтверджується копією довідки про навчання від 17.04.2026 року. Термін навчання до 01.07.2027 року.

Відповідач ОСОБА_2 має ряд хронічних захворювань та потребує постійного лікування, що підтверджується копіями наданих медичних документів.

Відповідач ОСОБА_2 одружений, має малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір ОСОБА_7 , яка є особою пенсійного віку.

Згідно з вимогами ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Стаття 199 СК України передбачає, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітніх дочки, сина, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють їхній дохід, обов`язок обох батьківіз надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , який є повнолітнім та продовжує навчання, в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Незважаючи на те, що позивач не надав конкретних доказів на підтвердження своїх витрат, суд вважає доведеним той факт, що для навчання позивачу необхідно придбавати книги, одяг, оплачувати проїзд та харчування. При цьому розмір таких витрат позивачем не обґрунтований та для суду є невідомим.

Крім того, позивач не надав суду доказів стосовно того, який стан здоров`я та яке матеріальне становище має він сам, та чи отримує він матеріальну допомогу від матері ОСОБА_5 , яка також має обов`язок по утриманню повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відповідач заперечує проти задоволення позову про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/4 частини доходів, посилаючись на наявність на його утриманні малолітньої дитини, дружини та матері пенсійного віку. При цьому факт перебування на утриманні дружини, яка є особою працездатного віку, не підтверджений жодними належним доказами.

Суд враховує той факт, що відповідач є батьком повнолітнього сина, який навчається і потребує матеріальної допомоги, а витрати на навчання дітей, після досягнення ними повноліття покладаються на обох батьків незалежно від того, з ким із них проживає дитина. Дослідивши докази по справі, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку та має можливість брати участь в матеріальному утриманні сина, який у зв`язку з навчанням не має самостійного заробітку і тому потребує матеріального забезпечення, однак має незадовільний стан здоров`я, має на утриманні малолітню дитину та матір пенсійного віку, яка також потребує матеріальної підтримки, суд вважає можливим визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення позивачем двадцяти трьох років або ж до закінчення навчання. Такий розмір аліментів, на думку суду, буде справедливим, реальним, достатнім і відповідатиме потребам повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст. 191 СК України, а отже аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 182, 198-199, 200 СК України та ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів –задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 20 квітня 2026 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.М. Кравченко