Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №572/69/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 572/69/26

Провадження № 2/572/1182/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі – МОРОЗ Ю.М.

за участю :

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/69/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В поданій позовній заяві позивачем вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_5 , яка на день смерті була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_2 .

Після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 виявив бажання прийняти спадщину, яка залишилась після смерті матері, звернувшись з цією метою до приватного нотаріуса Сарненського РНО Войцехович О.О., якою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку із ненаданням документів, що посвідчують право власності ОСОБА_5 на вказане вище майно.

Так, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації прав власності містить інформацію про реєстрацію об`єкта нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , внесену на підставі рішення Сарненського районного суду, як на частину житлового будинку АДРЕСА_2 .

Вказана розбіжність щодо визначення об`єкта нерухомого майна, позбавляє позивача права на це майно, що і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача заявлені Дейнекою І.С. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з?явилась, повідомлялась про час проведення судового засідання відповідно до закону, відзив на позов не подала, через що суд, відповідно до ст.280 ЦПК України здійснює заочний розгляд справи.

Клопотань заявлено сторонами не було.

Так, правовідносини між сторонами виникли із права на спадкування.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України – право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підтвердження обставин, вказаних у позові, суду надано технічну документацію на спірне будинковолодіння, складену станом на 10 квітня 2008 року. Відповідно до наданого технічного паспорту – по АДРЕСА_3 , дійсно розташований житловий будинок 1939 року забудови, загальною площею 167,5 м2 із господарськими приміщеннями, який складається із 4 квартир.

Позивач вказує, що квартира АДРЕСА_4 зазначеного вище будинковолодіння належала за життя його матері.

Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №79215856 від 19 листопада 2024 року, доводить, що приватним нотаріусом Сарненського району Войцехович О.О зареєстровано спадкову справу №23/2023 після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копія заповіту від 01 вересня 2015 року, доводить, що ОСОБА_5 на випадок смерті належну їй частину будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 та належну їй частину будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_3 , заповіла синові, ОСОБА_4 .

Відповідно до ст.1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Отже, позивач по справ є спадкоємцем за заповітом після смерті матері.

Позивач прийняв спадщину за заповітом, відповідно до ст.1269 ЦК України, оскільки подав відповідні заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

В той же час, ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 – в зв`язку із ненаданням документів, що посвідчують право заповідача на таке майно, оскільки за ОСОБА_5 , відповідно до інформації, наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_2 .

Вказані обставини встановлені судом із копії постанови приватного нотаріуса Войцехович О.О. від 19 листопада 2024 року про відмову у видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину в цій частині.

Відповідно до ст.1218 ЦК України – до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Правомірність вимог позивача доводиться доказами, які надані стороною та досліджені судом в ході судового провадження.

Так, згідно із копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 08 травня 1997 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено судом із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17 вересня 2007 року.

На підставі рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2008 року ОСОБА_5 в порядку спадкування після смерті чоловіка – ОСОБА_8 набула право власності, в тому числі, на частину житлового будинку АДРЕСА_2 , яка становить 25/100 всього будинковолодіння.

Отже, вказане вище майно на час смерті ОСОБА_5 входило до складу спадщини.

Одночасно відповідач, ОСОБА_6 , на підставі рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 08 травня 2009 року набула право власності на 3/4 частини цього ж будинковолодіння – в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 .

Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16098921 від 14 січня 2014 року та №6368118 від 17 липня 2013 року, доводять, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували право власності відповідно до часток за рішенням суду.

Таким чином, надані позивачем докази доводять, що частина належного ОСОБА_5 будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , дійсно є квартирою АДРЕСА_4 , відповідно до технічної документації.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_4 є обґрунтованим, через що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі наведеного, ст.ст.328, 1218, 1220, 1222, 1235, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст.81, 280, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_5 , паспорт громадянина Українисерії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жительки АДРЕСА_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_9 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: