Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №567/219/26 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/219/26

Провадження №2/567/379/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю представника позивачки - адвоката Крестинської Л.А.

представника відповідача - адвоката Хмарук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Крестинська Л.А. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 30 000 грн. щомісячно.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка тавідповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25.02.2010 року у цивільній справі №2-81/10. Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_3 , та після розірвання шлюбу останню залишено проживати разом з матір`ю. На даний час ОСОБА_3 досягла повноліття та з ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжує навчання у Центрі професійної освіти імені Тадеуша Костюшка в Ловичі (Польща), очікуваний термін завершення навчання – 31.08.2030 р.

Вказує, що донька ОСОБА_3 зареєстрована разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Зазначає, що оскільки донька ОСОБА_3 навчається, остання не має постійного доходу та потребує матеріальної підтримки. Фактичні витрати на її утримання повністю несе позивачка, як мати дитини. Вказує, що основні витрати на утримання доньки складаються із витрат на проживання, харчування, навчання, лікування, транспорт, одяг та інші необхідні витрати. Окрім того, зазначає, що дитина має хронічні захворювання, лікування яких також потребує регулярних витрат.

Зазначає, що загальні середньомісячні витрати позивачки (витрати розраховані з урахуванням курсу польського злотого до гривні станом на час звернення до суду з вищевказаним позовом) на утримання повнолітньої доньки складаються з витрат на : 1) репетиторів в сумі 14 340 грн.; 2) мобільний зв`язок в сумі 476 грн.; 3) послуги інтернету в сумі 535,26 грн.; 4) кишенькові витрати в сумі 2 380 грн.; 5) харчування в сумі 10 440,58 грн.; 6) відвідування кафе/кав`ярень в сумі 1 190 грн.; 7) гігієну, перукарню, манікюр в сумі 2 482,82 грн.; 8) проживання (оренда + комунальні без електроенергії) в сумі 13 090 грн., 9) електроенергію в сумі 1 487,50 грн., 10) обстеження лікарів та придбання медикаментів в сумі 3 808,98 грн.; 11) придбання одягу, взуття, сезонні потреби в сумі 3949,19 грн.; 12) проїзд в Україну в сумі 1 537,08 грн.; 13) навчання, страхування, книги+література в сумі 1 486,14 грн.; 14) техніку та обладнання в сумі 2 591,16 грн.

Вказує, що загальний розмір середньомісячних витрат на утримання доньки складає 59 794,71 грн. та вважає, що обґрунтованою сумою до стягнення з відповідача буде 50 % від вказаної суми, що орієнтовно становить 30 000 грн. щомісяця.

Зазначає, що витрати на техніку та приладдя для навчання дитини в сумі 155 470,18 грн. були понесені позивачкою перед початком навчання, та частина обладнання придбана за кредитні кошти.

Вказує, що відповідач протягом тривалого часу легально проживає та працює на території Республіки Польща, має стабільний правовий статус та доступ до ринку праці. Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 05-480 Karczew (околиця м.Варшава) Peспубліка Польща та працює у сфері будівництва, та основним видом його діяльності є вкладання всіх видів керамічної плитки. Зазначає, що з інформації, отриманої з відкритих джерел та результатів інтернет-пошуку, середній рівень заробітної плати працівників вищевказаної спеціалізації у Польщі становить від 7 800 до 10 200 злотих на місяць, що еквівалентно орієнтовно 93 900 грн. - 122 243 грн. Вважає, що відповідач має стабільний, регулярний та достатній дохід, який дозволяє йому брати участь у матеріальному забезпеченні повнолітньої дитини без шкоди для власного існування, та заявлений до стягнення розмір аліментів не перевищуватиме третини його доходу. Вказує, що відповідач не має інших дітей та/або непрацездатних осіб на своєму утриманні.

Зазначає, що з урахуванням реальних щомісячних витрат, стану здоров`я дитини, необхідності її подальшого навчання, а також рівня доходів відповідача та відсутності у нього інших утриманців, вважає обґрунтованим, справедливим і таким, що відповідає принципу рівності батьківських обов`язків, покладення на відповідача обов`язку покривати не менше 50 % фактичних витрат на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання. Зазначила, що позивачка розглядає зменшення розміру аліментів до фіксованої суми в 25 000 грн. на місяць, як компромісну суму, яку відповідач може визнати в порядку мирного врегулювання спору.

З урахуванням викладеного просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 30 000 грн. на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, з урахуванням необхідності забезпечення їй витрат на харчування, проживання, придбання одягу, проїзд тощо.

Ухвалою суду від 13.02.2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хмарук Ю.М. в поданому до суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає частково та погоджується сплачувати щомісяця аліменти у розмірі 4 800 грн.

Зазначає, що відповідач дійсно проживає у Республіці Польща, де працює плиточником на умовах неповного робочого часу (1/2 ставки) з 16.10.2025 та отримує заробітну плату у розмірі 2700 злотих на місяць брутто, тобто до відрахування податків та інших платежів (податку на доходи (PIT), пенсійних внесків (ZUS) та медичного страхування). Після всіх відрахувань заробітна плата відповідача складає орієнтовно 2 100 злотих.

Вказує, що доводи позивачки про те, що розмір заявлених аліментів (30 000 грн. щомісячно) не перевищуватиме третини доходу відповідача, оскільки «середній рівень заробітної плати (працівників його спеціалізації) у Польщі становить від 7 800 до 10 200 злотих на місяць, що еквівалентно 93 900 – 122 243 грн.» є необґрунтованими.

Зазначає, що середній рівень заробітної плати не є доказом рівня доходів відповідача, а тому не може бути підставою для обґрунтування розміру аліментів, що підлягають стягненню.

Вказує, що із заробітної плати, яку отримує відповідач, останній несе витрати на найм житла у розмірі 867 злотих щомісячно та витрати на погашення кредиту у розмірі 258,75 злотих щомісячно (до грудня 2027 року). Відтак, з врахуванням витрат на проживання та погашення кредиту розмір доходу відповідача складає орієнтовно 975 злотих.

Окрім того, зазначає, що відповідач так само несе витрати на харчування (орієнтовно 400 злотих в місяць), на мобільний зв`язок тощо. При цьому розмір витрат на харчування відповідача є меншим, ніж заявлений позивачем (877,36 злотих).

Узагальнюючи свої доводи представник відповідача вказує, що з огляду на вищезазначені обставини, на даний час відповідач не може надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці ОСОБА_3 у заявленому позивачкою розмірі 30 000 грн. (що еквівалентно 2 521 злотих за курсом 11,90 грн.), та з огляду на отримуваний дохід відповідач погоджується сплачувати аліменти у розмірі 4 800 грн. (еквівалент 400 злотих). Саме такий розмір аліментів є посильним для відповідача та не становитиме для нього надмірного фінансового тягаря, що відповідатиме положенням ч.1 ст.199 СК України.

Окрім вищевказаного, представник відповідача навела заперечення щодо заявлених позивачкою витрат на утримання повнолітньої доньки. Вказує, що позивачем до розрахунку витрат на утримання доньки включено витрати в сумі 155 470,18 грн. на купівлю техніки та приладдя для навчання, проте додані чеки не містять календарної дати придбання такої оргтехніки. Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що «техніка та обладнання куплені перед навчанням». Згідно довідки про навчання дата початку навчання – 01.09.2025 р., тобто до виповнення доньки ОСОБА_4 18 років ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Зазначає, що стягнення витрат, понесених до досягнення донькою повноліття, регулюється положеннями глави 15 СК України щодо обов`язку батьків утримувати своїх дітей, а не положеннями глави 16 СК України, статтею 199 якої встановлено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Вказує, що до досягнення донькою повноліття відповідачем на користь позивачки сплачувались аліменти на утримання доньки, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат, понесених позивачкою до настання повноліття доньки. Вказане стосується також ряду інших витрат, понесених до 07.10.2025 р.

Окрім того, в заперечення доводів позивачки щодо придбання оргтехніки у кредит зазначає, що надані останньою докази є неналежними, оскільки до позовної заяви долучено лише інформаційну форму споживчого кредиту (банку Credit Agricole) на суму 7 489,94 злотих, зі строком кредитування - 30 місяців і 4 дні. Наданий документ не містить дати його складання та інформації про позичальника, та вцілому не є підтвердженням укладення кредитного договору.

В заперечення доводів позивачки щодо витрат на репетиторів для доньки в розмірі 14 340 грн. (7200 грн. + 600 злотих) в місяць зазначає, що позивачка не наводить розрахунку таких витрат. Окрім того, позивачка не обґрунтовує необхідність проведення додаткових занять з польської, англійської та німецької мов. Вважає, що включення таких витрат до складу необхідних витрат на утримання доньки суперечить положенням ч.1 ст.199 СК України.

В заперечення доводів позивачки щодо понесених нею витрат на покриття «кишенькових витрат» доньки представник відповідача вказує, що включення «кишенькових витрат» у розмірі 200 злотих (2 380 грн.) до розрахунку/складу загальних щомісячних витрат на утримання повнолітньої доньки у зв`язку з продовженням нею навчання є необґрунтованим, оскільки не доведено необхідність понесення таких витрат та не зазначено які саме витрати вони покривають (які не включені попередньо позивачкою до розрахунку).

В заперечення доводів позивачки щодо понесених нею витрат на покриття витрат доньки, пов`язаних із відвідуванням нею кафе/кав`ярень у розмірі 100 злотих (1 190 грн.), представник відповідача вказує, що такі витрати фактично дублюють витрати на харчування та не є необхідними для утримання доньки і не пов`язані з необхідністю продовження нею навчання.

В заперечення доводів позивачки щодо понесених нею витрат на покриття витрат на проживання доньки (оренда + комунальні послуги (без послуг з електропостачання) в розмірі 1 100 злотих на місяць, а також послуги з електропостачання в розмірі 125 злотих на місяць), представник відповідача зазначає, що позивачкою не надано доказів на підтвердження таких витрат, зокрема, договору оренди житла тощо. Вважає, що сплата позивачкою коштів на користь ОСОБА_5 не є належним доказом зайняття донькою ОСОБА_4 конкретного житлового приміщення та сплати грошових коштів за проживання в ньому.

Окрім того, зазначає, що частина рахунків, доданих до позовної заяви, складена на інше ім`я, у зв`язку з чим їхній зв`язок з доводами позивачки взагалі не прослідковується.

В заперечення доводів позивачки щодо понесених нею витрат на гігієну, перукаря, манікюр доньки у розмірі 208,64 злотих (2482,82 грн.), представник відповідача вказує, що позивачкою не наведено розрахунок вказаних витрат, а також не надано доказів їх понесення, як і не зазначено як витрати на манікюр є необхідними та пов`язаними із навчанням повнолітньої доньки.

В заперечення доводів позивачки щодо понесених останньою витрат на лікарів та придбання медикаментів у розмірі 320 злотих на місяць (3 808,98 грн. на місяць), представник відповідача вказує, що не наведено розрахунку таких витрат, а також не обгрунтовано необхідності понесення таких витрат щомісячно до досягнення донькою 23 років. Крім того, вважає, що не всі ліки, придбані позивачкою, вказані у призначеннях лікарів, і зв`язку з чим не обгрунтована необхідність понесення таких витрат.

В заперечення доводів позивачки щодо понесених останньою витрат на навчання, страхування, книги+література (в розмірі 150 злотих + 70 злотих + 1278,63 злотих на рік), що в середньому складає 1486,14 грн. на місяць, представник відповідача вказує, що не наведено розрахунку таких витрат та доказів їх понесення, окрім того надано скріншоти замовлень на придбання книг лише на суму 678,63 злотих, та самі замовлення були зроблені до досягнення донькою повноліття.

В заперечення доводів позивачки щодо понесених останньою витрат на проїзд доньки в Україну у розмірі 155 злотих у середньому на місяць, представник відповідача вказує, що позивачкою надано лише один білет на проїзд за маршрутом Варшава-Сарни від 30.01.2026 р., у зв`язку з чим вважає недоведеним факт щомісячного проїзду донькою в Україну, як і не обґрунтовано необхідність щомісячних поїздок в Україну, враховуючи, що проїзд лише з Варшави до Сарн займає орієнтовно 11 год.

З урахуванням вищезазначених обставин та беручи до уваги відповідні положення Сімейного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, представник відповідача вказує, що ОСОБА_2 не має можливості надавати повнолітній доньці ОСОБА_3 аліменти у зв`язку з продовженням останньою навчання у заявленому позивачкою розмірі.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Крестинська Л.А. в поданій до суду відповіді на відзив зазначає, щона офіційному сайті Міністерства фінансів України (index.minfin.com.ua) оприлюднені показники середніх заробітних плат в різних країнах. Зокрема, щодо Польщі показник середньої заробітної плати з 2016 року по 2025 рік постійно зростав, останній показник оприлюднено за грудень 2025 року та становить 9 198 злотих (еквівалент в гривнях за курсом 11,90 грн. – 109 456,20 грн.), що знаходиться в рамках наведеного середнього заробітку в позовній заяві, та відповідно стягнення аліментів у заявленому розмірі 30 000 грн. не перевищує третини середнього заробітку отримуваного у Польщі, та становить 27,40 % від середнього заробітку у Польщі.

Вважає, що в даному спорі на стадії судового розгляду не можливо встановити реальний дохід відповідача, оскільки отримання офіційної інформації від компетентних органів про всі доходи відповідача, які він отримує за кордоном, неможливо у зв`язку з відсутністю процедури витребування відповідної інформації з-за кордону України згідно ухвали суду, а також ймовірністю отримання відповідачем неофіційних доходів, а тому вважає за доцільне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Доводи відповідача про його зайнятість на півставки з місячним доходом 2 700 злотих для професійного плиточника в Польщі вважає очевидним приховуванням реального доходу, оскільки робота на півставки передбачає зайнятість половини робочого часу, та відповідач не надав інформації про доходи за іншу половину робочого часу, що, на думку представника позивачки, свідчить про те, що величина в 2 700 злотих не може бути розрахунковою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, і її слід подвоїти (2 700 злотих х 2 = 5 400 злотих), а тому 1/3 від 5 400 злотих буде становити 1 800 злотих, що в гривневому еквіваленті по курсу 11,90 грн. становить 21 420 грн., у зв`язку з чим розмір аліментів, який би підлягав до стягнення з огляду на заявлені витрати, на думку представника позивачки, не може бути меншим 21 420 грн.

Крім того, вказує, що у трудовому договорі відповідача передбачено також додаткову оплату за понаднормовий час згідно статті 151 параграфу 1 Кодексу Праці (п.7 трудового договору). Крім того, Кодекс Праці передбачає надбавки від 50 до 100 відсотків до стандартної оплати праці. З огляду на вказане зазначає, що вказаний у трудовому договорі відповідача розмір заробітної плати не свідчить про фактичний розмір отримуваного ним доходу, оскільки такий дохід згідно умов трудового договору може бути більшим.

Заперечує проти запропонованого відповідачем розміру аліментів в сумі 4 800 грн. (еквівалент 400 злотих). Вказує, що запропонований розмір аліментів становить лише 1/5 підтвердженого позивачем заробітку після утримання податків, що є надмірно малою сумою для проживання та навчання в Польщі, у тому числі з врахуванням такої ж частки від матері, оскільки обов`язки батьків по утриманню дитини є рівними.

Вказує, що мінімальний прожитковий рівень (minimum socjalne) в Республіці Польща у 2026 році на одну особу в домогосподарстві складає 823 злотих (для сім`ї) та 1 010 злотих (у разі проживання самостійно), без урахування витрат на житло. У зв`язку з чим запропонована відповідачем до стягнення з нього сума аліментів (400 злотих) не покриває вищевказаний мінімальний прожитковий рівень в Республіці Польща.

Крім того, представник позивачки у відповіді на відзив наводить нові доводи на спростування заперечень відповідача щодо обгрунтованості раніше вказаного розрахунку щомісячних витрат на утримання повнолітньої доньки (щодо придбання оргтехніки в кредит; щодо оплати репетиторів за додаткові заняття з польської, англійської та німецької мови; щодо кишенькових витрат та витрат на відвідування кафе/кав`ярень, витрат на б`юті-послуги (перукарня, манікюр, догляд, гігієна); щодо медичних та транспортних витрат, тощо). Вказує, що загальна середньомісячна сума документально підтверджених витрат на утримання повнолітньої доньки становить майже 45 000 грн., та первісно зазначена сума витрат була вказана більшою з огляду на те, що щомісячні витрати різняться в залежності від тих чи інших потреб. Окрім того, зазначає, що частина витрат в сумі орієнтовно 600 злотих (еквівалент 7 140 грн.) оплачується готівкою та не додана до вказаної суми. Просить відхилити доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хмарук Ю.М. в поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив вказує про те, щоаргументи позивача про обгрунтованість заявленого до стягнення розміру аліментів рівнем середньої заробітної плати за посадою відповідача в Польщі суперечать положенням Сімейного кодексу України, відповідно до якого суд визначає розмір аліментів, які будуть стягуватися на дитину, виходячи із заробітку (доходу) матері/батька. На підтвердження розміру фактичної місячної заробітної плати відповідача надає копію банківської виписки про зарахування заробітної плати за квітень 2026 року у розмірі 2 120,15 злотих та довідку про працевлаштування та заробітну плату.

З приводу запропонованого відповідачем розміру аліментів в сумі 4 800 грн. (еквівалент 400 злотих) вказує, що вартість проживання та навчання в Україні у порівнянні з Республікою Польща є меншою, та посилання позивачки на мінімальний прожитковий рівень на 1 особу в Польщі вважає недоречним, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб визначено в Україні на рівні 3 328 грн. А тому просить врахувати підходи, які склалися у судовій практиці у справах, що стосуються стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, зокрема, посилається на постанову Верховного Суду від 26.08.2020 року у справі №336/1488/19.

Вказує, що позиція відповідача залишається незмінною та він погоджується сплачувати щомісячно аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 4 800 грн.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Крестинська Л.А. всудовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила суд їх задовольнити в повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначила, що позивачка проживає в м.Острог, працює «водієм-далекобійником» та часто їздить за кордон, в тому числі до Польщі, у зв`язку з чим отримує стабільний дохід за рахунок якого здійснює витрати на утримання повнолітньої доньки. Вказала, що позивачка до досягнення її донькою повноліття отримувала від відповідача аліменти, проте не змогла назвати точний розмір таких аліментів. Пояснила, що їй не відомо чи була між сторонами домовленість про навчання їхньої спільної дитини за кордоном та про участь кожного з них (матері і батька) у витратах, пов`язаних із таким навчанням.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Хмарук Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання в розмірі 30 000 грн. щомісяця визнала частково, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Вказала, що відповідач ОСОБА_2 погоджується сплачувати аліменти на утримання доньки у зв`язку з продовженням нею навчання в розмірі 4 800 грн., мотивуючи тим, що відповідач не має можливості брати участь в матеріальному утриманні доньки у більшому розмірі з огляду на отримуваний ним щомісячний дохід та щомісячні витрати. Пояснила, що відповідач ОСОБА_2 проживає в Польщі, де й працює в ТОВ «WITA-S» на посаді майстра з вкладання керамічної плитки на півставки, понаднормової роботи він не виконує та інших доходів не отримує. Зазначила, що залишок коштів у відповідача після всіх витрат становить орієнтовно 400 злотих, та саме у такому розмірі він сплачував аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказала, що позивачка отримує більший дохід, аніж відповідач, та має краще матеріальне становище, а відтак має більше можливостей при здійсненні утримання повнолітньої дитини. Пояснила, що зі слів відповідача їй відомо про те, що він до досягнення донькою повноліття цікавився у неї її планами на майбутнє, в тому числі щодо продовження навчання після школи, на що донька відповіла, що вона ще в роздумах та остаточно не вирішила. В подальшому позивачка з донькою поставили відповідача постфактум про навчання в Польщі та питання продовження донькою навчання за кордоном з ним не узгоджувалось.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З досліджених доказів судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 25.02.2010 року у цивільній справі №2-81/10, що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.08.2025 р. (а.с.12-13, 14).

Під час спільного подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвомпро народження серії НОМЕР_2 від 28.08.2025 року, відповідно до якого батьком вказано відповідача ОСОБА_2 , а матір`ю – позивачку ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи №163 від 04.04.2018 р. та відмітки про реєстрацію місця проживання у паспорті позивачки серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 зареєстрована разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6-10).

З доводів представників сторін судом встановлено, що дитина ОСОБА_3 після розірвання шлюбу батьків проживала разом з матір`ю та відповідач сплачував на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Точний розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено, разом з тим з доводів представника відповідача встановлено, що розмір таких аліментів становив орієнтовно 4 800 грн. щомісяця.

Згідно довідки центру професійної освіти ім.Тадеуша Костюшка від 08.01.2026 р. ОСОБА_3 01.09.2025 р. була зарахована до технікуму №2 при Комплексі закладів післясередньої освіти №2, є ученицею класу 1TPr (технік програміст), та планово завершить навчання 31.08.2030 року (а.с.15-16).

З доводів представників сторін та досліджених доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час проживає на території Республіки Польща, що підтверджується тимчасовою посвідкою на проживання з правом на працевлаштування (karta pobytu RS9287766 від 27.09.2024р.) (а.с.19) та додатком № 2 від 30.05.2025 р. до договору найму житлового приміщення №31 від 27.04.2023 р. (а.с.162-163).

Окрім того, відповідач ОСОБА_2 з 16.10.2025 р. працює безстроково в ТОВ «WITA-S» на посаді облицювальника плитки на половину ставки та отримує заробітку плату 2 700 злотих брутто щомісяця, що підтверджується трудовим договором від 16.10.2025 р. (а.с.160-161).

Згідно довідки про працевлаштування та заробітну плату ТОВ «WITA-S» від 01.06.2026 р. ОСОБА_2 працює на посаді облицювальника плитки та його середньомісячна заробітна плата брутто за останні 8 місяців становить 2 538,59 злотих, середньомісячна заробітна плата нетто за останні 8 місяців становить 1 993,40 злотих, заробітна плата нетто за останній місяць становить 2 120,15 злотих. Заробітна плата не обтяжена судовими рішеннями чи іншими виконавчими підставами.

Відповідно до додатку №2 від 30.05.2025 р. до договору оренди житлового приміщення від 27 квітня 2023 року, відповідач ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 орендує у ОСОБА_8 житлове приміщення АДРЕСА_3 . Орендна плата за період з 01.06.2024 р. по 31.05.2026 р. становить 1 600 злотих на місяць (+ адміністративний платіж в розмірі 896 злотих щомісяця), та за період з 01.06.2026 р. по 31.05.2027 р. орендна плата становить 1 900 злотих на місяць (+адміністративний платіж в розмірі 896 злотих щомісяця).

З врахуванням того, що такі витрати розподіляються на трьох наймачів, щомісячно у зв`язку з наймом житла відповідач ОСОБА_2 несе витрати на сплату орендної плати у зв`язку з наймом житла (+ адміністративний платіж) у розмірі 832 злотих (до травня 2026 включно), та в подальшому з червня 2026 року - у розмірі 932 злотих (а.с.93-94, 162-163).

З кредитного договору від 09.12.2025 р., укладеного відповідачем з банком «Credit Agricole Bank Polska S.A.» на придбання телевізора, вбачається, що витрати на погашення кредиту в сумі 5524,69 злотих згідно графіку платежів щомісячно складають 258,75 злотих, строком до грудня 2027 року (а.с.164-167).

З доводів представника позивачки та досліджених доказів судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 несе витрати на утримання доньки ОСОБА_3 у зв`язку з продовженням останньою навчання за кордоном в закладі післясередньої освіти, і такі витрати пов`язані, зокрема, із оплатою за проживання, комунальні послуги, харчування, придбання одягу та взуття, придбання навчальної літератури, оргтехніки, послуги репетиторів (з польської, англійської та німецької мови), послуги мобільного зв`язку та інтернету, медичні послуги та придбання медикаментів, транспортні витрати, в тому числі поїздки в Україну, послуги салонів краси (перукаря, майстра манікюру), відвідування кафе, кишенькові витрати, тощо, та розмір таких витрат щомісяця є різним та залежить від різних чинників та поточних потреб дитини, які в загальному складають орієнтовно від 45 000 грн. до майже 60 000 грн. на місяць. На підтвердження понесених витрат представник позивачки надала, зокрема, договір оренди житла, паспорт споживчого кредиту, кредитну історію щодо здійснених позивачкою платежів в рахунок погашення кредиту, квитанції про оплату послуг мобільного зв`язку та інтернету, скрін-шоти переписок з репетиторами щодо необхідності здійснення оплати, виписки з банківського рахунку з підтвердженням здійснених оплат за консультації з польської/англійської мови (репетиторство), електронний квиток на автобус, чеки про придбання продуктів харчування, медикаментів, одягу, квитанції про оплату комунальних послуг, тощо.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що сторони перебували у шлюбі та під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 , та у зв`язку з навчанням фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 до досягнення повноліття перебувала на утриманні батьків, та з відповідача на користь позивачки стягувались аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 .

Після досягнення повноліття ОСОБА_3 продовжує навчання у Центрі професійної освіти імені Тадеуша Костюшка в Ловичі (Польща), та витрати на її утримання у зв`язку з цим несе позивачка одноособово, що відповідачем не заперечується та не спростовано.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 навчається, а тому вона не працює, будь-якого доходу не отримує, відтак потребує допомоги, зокрема, на оплату за проживання, комунальні послуги, на придбання продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни, навчальної літератури, канцелярського приладдя, оплати послуг мобільного зв`язку та інтернету, оплати занять з репетиторами, медичні та транспортні послуги тощо.

Усі витрати на утримання повнолітньої ОСОБА_3 , які пов`язані із продовженням нею навчання, здійснює позивачка самостійно, та відповідач добровільної участі в утриманні доньки не приймає.

На даний час між сторонами не досягнуто домовленості щодо порядку, способу та обсягу участі відповідача як батька в утриманні повнолітньої доньки, а тому враховуючи інтереси дитини та обов`язок батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд вважає, що існують підстави для стягнення аліментів в судовому порядку.

Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжуюють навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення алментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжуюють навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до пункту 13 «Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», затвердженого постановою КМУ №146 від 26.02.1993 р. (в редакції, чинній на час вирішення даного спору), утримання аліментів провадиться із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, тощо.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків - визначений законодавчо прожитковий мінімум, який встановлюється законом про бюджет кожного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка є дочкою позивачки та відповідача, на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює. Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 проживає за кордоном та працює у Польщі плиточником на умовах неповного робочого часу (1/2 ставки), отримує заробітну плату у розмірі 2 700 злотих на місяць (до відрахування податків та інших платежів). Після всіх відрахувань середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 складає 1 993,40 злотих (згідно офіційного курсу гривні до польського злотого, встановленого НБУ на дату ухвалення рішення суду, 1 злотий = 12,1064 грн., що в еквіваленті становить 24 132,90 грн.).

З доводів представника відповідача та досліджених доказів судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 щомісяця несе витрати за оренду житла, які з 01.06.2026 р. складають 932 злотих, що в еквіваленті становить 11 283,16 грн., та щомісячно (терміном до грудня 2027 року) зобов`язаний сплачувати кредит в сумі 258,75 злотих, що еквівалентно 3 132,53 грн.

Відповідач доказів на підтвердження належної участі у матеріальному утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суду не надав.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідач є працездатною особою, працевлаштований, за станом здоров`я обмежень до праці немає, доказів на підтвердження того, що він не має можливості надавати кошти на утримання доньки, відповідач суду не надав, при цьому суд приймає до уваги, що відповідач працює та отримує стабільний і регулярний дохід та бере до уваги ту обставину, що відповідач погоджується сплачувати аліменти в розмірі 4 800 грн. на місяць.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналіз ст.ст.199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №381/2423/20).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_2 відсутня реальна можливість сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки, у зв`язку з продовженням нею навчання, у заявленому позивачкою розмірі 30 000 грн., при цьому суд бере до уваги, що при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу за місцем його знаходження, вартість проживання за місцем знаходження навчального закладу (у разі навчання дитини не за місцем проживання), тощо, та бере до уваги те, що обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків, та кожен з батьків повинен мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати як себе, так і свою повнолітню дитину.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач розлучені, проживають окремо, їхня спільна дитина проживала з позивачкою, між батьками дитини не було досягнуто домовленості щодо порядку, способу, форми та розміру участі кожного з них в утриманні дитини, в тому числі після досягнення нею повноліття та після продовження дитиною навчання.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання доньки за кордоном. Навчальний заклад Центр професійної освіти ім.Тадеуша Костюшка в Ловичі (Польща) було обрано позивачкою на власний розсуд, без погодження із відповідачем.

При покладенні фінансових обов`язків суд має забезпечувати баланс між інтересами сторін, зважаючи на обґрунтованість та доказовість вимог.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи те, що обоє з батьків дитини повинні приймати участь в її матеріальному утриманні у разі продовження повнолітньою дитиною навчання, а також з урахуванням того, що відповідач має обмежену фінансову можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки у розмірі 5 000 грн. щомісячно, починаючи з 06.02.2026 р. і до закінчення нею навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років.

При цьому, суд бере до уваги, що у зв`язку з навчанням безумовно мають місце витрати, пов`язані з проживанням за місцем навчання (в т.ч. витрати на оплату комунальних послуг), придбанням канцелярського приладдя, навчальної літератури та інших необхідних предметів для навчання, а також витрати на продукти харчування, засоби гігієни, одяг, взуття, послуги зв`язку та інтернету, та на інші щоденні побутові витрати.

Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 06.02.2026р., а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а відтак відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладене та керуючись ст.ст.182, 199-201 СК України, ст.ст.5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_6 ), РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти у зв`язку з продовженням навчання на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. щомісячно, починаючи з 06.02.2026 р. і до закінчення нею навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_6 ), РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 червня 2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.