Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №539/2373/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2373/26

Провадження № 3/539/423/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця міста Львова, місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) за частиною третьою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 № 665732 ОСОБА_1 14 травня 2026 року о 12 год 54 хв за адресою: місто Лубни, вулиця Олександрівська (Петра Слиньки), 149А, керував транспортним засобом Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, відмову зафіксовано на нагрудні боді-камери № 906305, 913690. Правопорушення вчинено особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, чим порушено пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 130 КУпАП.

За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 № 665732. Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи та відеозаписами з нагрудних боді-камер поліцейських.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 № 665732 ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд адміністративної справи в Лубенському міськрайонному суді Полтавської області. У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» надав власноручні пояснення; у графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» поставив свій підпис.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що він 14 травня 2026 року керував автомобілем Audi A6 за адресою: місто Лубни, вулиця Олександрівська (Петра Слиньки), 149А, та його зупинили працівники поліції шляхом увімкнення проблискових маячків на службовому транспортному засобі та звуковим сигналом. Вказував, що 14 травня 2026 року не перебував у стані сп`яніння, алкогольні напої не вживав. Зазначив, що на час зупинки транспортного засобу була дощова погода, а також у нього є проблеми з оком, тому поліцейські і подумали, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Звернув увагу, що він не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», проте відмовився їхати в лікарню для проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки не хотів сідати в транспортний засіб поліцейських та їхати з ними, а попередній раз проходження огляду на стан сп`яніння зайняло багато часу. Поліцейські незаконно зупинили 14 травня 2026 року транспортний засіб Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 .

У судовому засіданні судом досліджено відеозаписи з нагрудних боді-камер поліцейських № 906305, 913690, надані працівниками поліції, у повному обсязі, якими встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. На неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння як на місці за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, ОСОБА_1 неодноразово відмовився.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, суд оцінює критично та відхиляє як такі, що спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. З досліджених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, роз`яснили йому права та обов`язки, а також неодноразово роз`яснили правові наслідки відмови від проходження такого огляду, передбачені статтею 130 КУпАП.

Попри це, ОСОБА_1 послідовно ухилявся від проходження огляду. Спочатку він заперечував сам факт керування транспортним засобом, стверджуючи, що не керував автомобілем, а тому не зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння. Проте після пред`явлення йому працівниками поліції на місці зупинки відеозапису, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем, зупинку транспортного засобу та вихід водія з автомобіля через передні водійські двері, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, заявивши при цьому, що взагалі не бажає спілкуватися з працівниками поліції, посилаючись на це як на своє право.

Твердження ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що він начебто не відмовлявся пройти огляд приладом «Драгер» на місці, а відмовився лише від поїздки до лікарні для медичного огляду, суд відхиляє, оскільки вони прямо суперечать змісту досліджених відеозаписів, на яких зафіксовано його відмову від обох форм огляду. Суд ураховує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, утворює вже сама відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, незалежно від мотивів такої відмови та від того, чи перебував водій фактично у стані сп`яніння.

Небажання особи спілкуватися з працівниками поліції не звільняє водія від передбаченого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху обов`язку на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та не є законною підставою для відмови від його проходження. За таких обставин суд доходить висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є доведеною, а його доводи про протилежне - безпідставними.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої статті 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 лютого 2026 року у справі № 539/563/26 (провадження № 3/539/174/2026), яка набрала законної сили 10 березня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною другою статті 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років. Крім того, згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 протягом року двічі притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, що свідчить про повторність вчинення однорідних правопорушень та наявність кваліфікуючої ознаки частини третьої статті 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14 травня 2026 року серії ЕПР1 № 665732, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, направленням на проведення медичного огляду на стан сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився, відомостями про попередні притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, відеозаписами з нагрудних боді-камер поліцейських, наданими до суду працівниками поліції, а також іншими матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд визнає наведені докази у розумінні статті 251 КУпАП належними, допустимими та достатніми і такими, що доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП.

Інших доказів та доводів, які б спростовували зазначені факти та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами права, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, а також повторність вчинення однорідних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Правова природа стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а полягає у забороні керувати транспортними засобами протягом визначеного судом строку. Приписи статті 30 КУпАП не перешкоджають застосуванню судом стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами щодо осіб, які вже позбавлені такого права. Тому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, та його невід`ємні складові частини повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів. Особа, яка складає протокол, повинна ретельно з`ясувати обставини події, відшукати можливих свідків і докази на їх підтвердження, а також подати зазначені докази до органу, який розглядає такий протокол.

Суд не має права самостійно відшукувати докази, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За змістом частини третьої статті 130 КУпАП конфіскації підлягає лише транспортний засіб, який є у приватній власності порушника. Вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, суд вважає, що воно не може бути застосовано, оскільки у матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту належності транспортного засобу Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , безпосередньо ОСОБА_1 на праві приватної власності, а тому підстави для застосування конфіскації відсутні.

Суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання норм права, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 23, 30, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 280, 283–285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, надіслати постанову про накладення штрафу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання законної сили.

Суддя М. М. Пилипчук