Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №532/1648/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1648/26

2/532/1212/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Галушко С.С.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28.02.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 12. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач та відповідач проживали спільно однією сім`єю до червня 2025 року. Як чоловік і дружина не проживають один рік. Через сварки та непорозуміння вони були змушені припинити шлюбні відносини. Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її повному утриманні. Відповідач, будучи працездатною особою, ухиляється від належного утримання малолітньої дочки, добровільно не надає достатньої матеріальної допомоги. Неодноразові прохання позивачки до відповідача про надання матеріальної допомоги на утримання доньки є безрезультатними. Вона не в змозі сама утримувати дитину на належному рівні. Її особистих доходів не вистачає для належного забезпечення та утримання дитини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 прохала суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 28.02.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області за актовим записом № 12; після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 »; стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.18-19).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 липня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.24-25).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає повністю та прохав стягнути з нього 50 відсотків судового збору.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом установлено, що 28 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис № 12 (а.с.6).

Від шлюбу мають спільну малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Дитина проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її повному утриманні (а.с.22-23).

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтями 51 Конституції України та 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 112 СК України встановлено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має суттєве значення.

Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки сторони припинили шлюбні стосунки в червні 2025 року та відновлювати їх позивач наміру не має.

Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді подружжя, а позивач не бажає продовжувати шлюбні стосунки, тому збереження шлюбу суперечитиме її інтересам, суд вважає за необхідне розірвати шлюб.

Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд вважає, що після розірвання шлюбу позивачці необхідно залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Крім цього, ч. 5 ст. 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Оскільки малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, з ОСОБА_2 потрібно стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Згідно статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому стягнення аліментів необхідно проводити з дня подачі позову до суду - 22 червня 2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого нею за подання позову в частині розірвання шлюбу, а інші 50 відсотків судового збору - повернути позивачці з державного бюджету.

Також з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір за вимогами про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків судового збору, який підлягав сплаті за подання позову щодо цих вимог, тобто 665,60 гривень.

Керуючись статтями 12, 141, 142, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, зареєстрований 28 лютого 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кобеляцького районного управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 12.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 надалі іменувати прізвищем « ОСОБА_5 ».

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 665,60 гривень, сплачених згідно платіжної інструкції № 2.719137059.1 (код документа 8418-7528-1777-3137) від 19.06.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя