Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №526/614/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/614/26

Провадження № 2-о/526/30/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., присяжних Шкрьоба Л.В., Зінченко Г.В., при секретарі судового засідання Дроботя Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч у порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим,

в с т а н о в и в:

Представник, що діє в інтересах ОСОБА_2 (далі – Заявник), звернувся до суду з заявою про оголошення померлим, яка мотивована тим, що Заявник є матір`ю ОСОБА_3 , який був призваний на військову службу під час мобілізації та 16 грудня 2024 року зник без вісти. За цим фактом внесено відомості до ЄРДР. Визнання ОСОБА_3 померлим необхідно заявниці для реалізації права на спадкування та отримання виплат, передбачених законодавством.

Представник заявника підтримав подану заяву та просить її задовольнити.

Представник Гадяцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про розгляд справи без її участі.

Представник військової частини НОМЕР_1 пояснень не надав. Причини не повідомив.

Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили, що ОСОБА_3 зник без вести під час виконання бойового завдання.

Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, заслухавши представника заявника, та представника заінтересованої особи, вивчивши та дослідивши докази у цивільній справі, приходить до наступного висновку.

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є ОСОБА_8 і ОСОБА_2 .

З повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.12.2024 № 9/1/9062 вбачається, що солдат ОСОБА_3 , 1985 р.н., 16 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту незалежності та територіальної цілісності України, зник безвісти в районі смт. Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області.

З витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 28.01.2025 № 20250128-2667 вбачається, що ОСОБА_3 , 1985 р.н., зник на території бойових дій та набув статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин 27.01.2025.

З довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2024 № 5997 вбачається, що в період з 03.11.2023 по 16.12.2024 ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України.

З копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2025 № 55 вбачається, що солдата ОСОБА_3 вважати таким, які 16.12.2024 під час виконання обов`язків військової служби, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійснення відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, за обставин, що загрожували смерті внаслідок дій з боку збройних сил російської федерації в районі проведення воєнних (бойових) дій, зник безвісти за відсутності ознак умисного ухилення від проходження військової служби (добровільна здача в полон, дезертирство тощо).

З акту проведення спеціального розслідування від 03.01.2025 видно, що проведеним спеціальним розслідуванням встановлено, що 16.12.2024 під час виконання бойового завдання солдат ОСОБА_3 в результаті штурмових дій підрозділів збройних сил російської федерації зник безвісти. Всі наступні пошукові заходи, здійснені військовослужбовцями з метою виявлення можливого місця перебування результату не дали.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024170420001963 від 21.12.2024 вбачається, що 20.12.2024 до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області звернулася ОСОБА_4 , яка отримала сповіщення, що її племінник ОСОБА_3 , виконуючи службовий обов`язок поблизу населеного пункту смт. Білогорівка Сєверодонецького району Луганської області зник безвісти.

З відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» від 24.02.2026 № 08-06/10591 вбачається, що інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до НІБ не надходила; відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

З відповіді Державної прикордонної служби України від 22.05.2026 № 19.5.2/38449-26-Вих (відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 16.12.2024 по 22.05.2026 в Базі даних не виявлено).

З відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Управління державної реєстрації Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.05.2026 № 8829/9582-10-26/11.2 вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про державну реєстрацію зміни імені, смерті стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено.

З відповіді Державної податкової служби у Полтавській області від 28.05.2026 № 8423/5/16-31-24-04-03 вбачається, що відповідно до даних інформаційної системи органів ДПС за період з 16.12.2024 по 12.05.2026 ОСОБА_3 на податковому обліку як фізична особа-підприємець не перебував, податкову звітність не подава, податки до бюджету не сплачував.

З відповіді УІАТ ГУНП в Полтавській області від 26.05.2026 № 124762-2026 вбачається, що ОСОБА_3 розшукується безвісти зниклий, кримінальне провадження № 12024170420001963 від 21.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Статтею 43 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до статей 305, 306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

У той же час другою першою статті 46 ЦК України, у редакції станом на час винесення судових рішень, визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У відповідності до пункту 6 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей військовослужбовців безвісно відсутніх - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України було запроваджено воєнний стан в зв`язку зі неспровокованою збройною агресією російської федерації до України, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду даної справи.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого.

Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

В постанові ВП ВС від 11.12.2024 справа № 755/11021/22 зроблено висновки, зокрема:

оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями (п. 73);

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України. (п. 78);

Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість (п. 81);

конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території. Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України (п. 82-84).

Повертаючись до розгляду даної справи було встановлено, що території, де безвісти зникла особа, є територія поблизу населеного пункту селище Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області, на якій відповідно до Наказу № 376 від 28.02.2025, що замінив Наказ № 309, а саме: активні бойові дії завершилися 02.02.2026.

Отже, саме з 02 лютого 2026 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України.

Також, в постанові КЦС ВС від 29 січня 2020 року у справі № 154/2135/17 вказано, що у випадку, якщо особа, яка несла військову службу, пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, такі обставини можуть виступати підставою для оголошення судом особи померлою на підставі частини другої статті 46 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі, слід віднести на рахунок заявника.

Керуючись ст.ст.10-13,76-82,89, 263-265, 293, 295-300 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Гадяцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Гадяч Гадяцького району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Місцем смерті вважати населений пункт АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення 13 серпня 2026 року.

Головуючий: В. Г. Черков

Присяжні Шкрьоба Л.В.

Зінченко Г.В.