Постанова від 09 серпня 2026 р. у справі №296/8446/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8446/26

3/296/1930/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Дідоренко А.Е., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, фізичної особи підприємця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №195249 від 10.07.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 02 липня 2026 року о 20 год 30 хв перебуваючи за місцем проживання ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2011 р.н., оскільки у вказаний час останній перебував за адресою в м.Житомирі. вул. Захисників України, образливо чіплявся до неповнолітнього ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.173 КУпАП, однак на момент вчинення не досяг 16 річного віку, тому до відповідальності притягається матір ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у попередньому судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що між дітьми дійсно міг виникнути конфлікт, однак не вважає, що саме вона повинна нести адміністративну відповідальність за вказані обставини. Також вважає, що на теперішній час конфлікт врегульовано, грошові кошти в сумі 300 грн повернуто. Зазначила, що не розуміє, яку саме норму законодавства щодо виконання батьківських обов`язків з виховання сина вона порушила.

З метою з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судове засідання було відкладено для виклику та допиту заявника ОСОБА_4 .

У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 з боку іншого малолітнього учасника конфлікту, на ім`я ОСОБА_5 , були вчинені хуліганські дії. Зокрема, за словами заявника, його сина змусили здійснити переказ грошових коштів у сумі 300 грн на банківський рахунок іншого учасника конфлікту, а також у ході зазначеної ситуації принижували його.

Крім того, за викликом до суду прибув неповнолітній ОСОБА_2 , який у судовому засіданні надав пояснення щодо обставин конфлікту.

З його пояснень убачається, що учасники конфлікту до зазначеної події між собою знайомі не були. Конфлікт виник між двома хлопцями, кожен з яких у подальшому організував зі свого боку "групу підтримки", після чого між учасниками було домовлено про зустріч для з`ясування обставин конфлікту. За словами ОСОБА_2 , з однієї сторони у зустрічі брало участь близько 12 осіб, а з іншої - близько 4 осіб.

Під час зустрічі між учасниками тривалий час обговорювалися обставини конфлікту. Зі слів неповнолітнього, під час зустрічі стало темно, а міський громадський транспорт уже не здійснював перевезень, у зв`язку з чим постало питання щодо того, яким чином учасникам дістатися додому.

ОСОБА_2 пояснив, що після цього одним з учасників було запропоновано здійснити переказ грошових коштів у сумі 300 грн для оплати проїзду на таксі. Зазначені грошові кошти були перераховані на його банківську картку. У подальшому, після того, як він розповів матері про обставини події, отримані грошові кошти були повернуті.

Також ОСОБА_2 зазначив, що під час конфлікту фізична сила до жодного з його учасників не застосовувалася. У судовому засіданні він визнав неправомірність своїх дій та зазначив, що усвідомив їх неправильність.

Дослідивши матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом в судовому засіданні досліджені матеріалами справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №195249 від 10.07.2026 року; довідка про результати перевірки за зверненням ОСОБА_4 відповідно до якої 03. 07.2026 року до Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області надійшло звернення від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу неправомірних дій невідомої особи стосовно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дані матеріали були весні до ЄО № 23897 від 03.07.2026 року Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області. В ході проведеної перевірки було встановлено, що 02.07.2026 року близько 20 год 30 хв невідома неповнолітня особа перебуваючи в яру, що по вулиці Захисників України висловлювала в сторону неповнолітнього ОСОБА_3 нецензурної лайки, погрожувала фізичною розправою та запропонувала врегулювання конфліктної ситуації перерахувати грошові кошти в сумі 300 грн на картку останнього, що неповнолітній ОСОБА_3 і зробив; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.07.2026; письмові пояснення, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд не знаходить достатніх та належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законом обов`язків щодо виховання та належного контролю за своїм неповнолітнім сином, що перебуває у причинному зв`язку з подією, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, настає у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачає КУпАП, за винятком прямо визначених законом випадків.

Разом з тим, сам по собі факт вчинення неповнолітнім певних дій, які органом поліції розцінені як адміністративне правопорушення, не є безумовною та достатньою підставою для притягнення його батьків до адміністративної відповідальності. При вирішенні питання про наявність у діях батьків складу адміністративного правопорушення суд має встановити не лише факт вчинення неповнолітнім протиправних дій, а й наявність достатніх та належних доказів, які б підтверджували вину конкретного з батьків та невиконання або неналежне виконання ним обов`язків щодо виховання дитини.

Таким чином, показання учасників конфлікту та заявника не є однозначними щодо характеру події, мотивів учасників та обставин передачі грошових коштів. Наявні у справі докази не дають можливості зробити беззаперечний висновок про те, що ОСОБА_2 саме внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Більше того, матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 була обізнана про конфлікт до його виникнення, схвалювала відповідну поведінку сина, не здійснювала його виховання або іншим чином ухилялася від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків.

Суд також враховує, що після того, як ОСОБА_1 дізналася про обставини конфлікту, вона вжила заходів для врегулювання його наслідків. Зокрема, відповідно до долученої до матеріалів справи видрук банківської операції, грошові кошти у сумі 300 грн, які були перераховані на банківський рахунок ОСОБА_2 , надалі повернуті потерпілій стороні. Вказана обставина узгоджується з поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 та свідчить про реагування матері після того, як їй стало відомо про ситуацію.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх, належних та неспростовних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях події складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП суд,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Cуддя А. Е. Дідоренко